Постанова № 26047390, 18.09.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р. Справа № 5021/713/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Камишева Л.М. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

позивача -Пількевич В.В. - за довіреністю від 16.03.2012р. №14-353;

відповідача -Шило О.В. - за довіреністю від 20.06.2012р. №1448;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ (вх.№2672 С/2)

на рішення господарського суду Сумської області від 24.07.2012р.

у справі № 5021/713/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт», м. Шостка

про стягнення 4 192 390,86 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.07.2012р. у справі №5021/713/12 (суддя Моїсеєнко В.М.) позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»3 576 119,38 грн. боргу за поставлений газ, 35 864,01 грн. інфляційних втрат, 53 421,67 грн. 3% річних, 27 665,75 грн. пені, 25 032,84 грн. штрафу та 64 380,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду з посиланням на ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.216, 217, 218, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України мотивоване доведеністю матеріалами справи факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті за газ отриманий у жовтні 2011року в розмірі 3576119,38грн. та обґрунтованістю нарахування 53421,67грн. 3% річних і 35864,01грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Крім того, судом з посиланням на ст.233Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України, ст.83 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням того, що прострочення заборгованості виникло внаслідок незалежних від відповідача обставин, а саме: у зв'язку з наявністю заборгованості населення перед ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» у розмірі 32млн. грн. за надані ним послуги, зменшено розмір пені та штрафу на 90% та стягнуто пеню у розмірі 27665,75грн. і штраф у розмірі 25032,84грн.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 24.07.2012р. у справі № 5021/713/12 в частині відмови у задоволені стягнення пені у розмірі 248 991,71 грн. та 7% штрафу у розмірі 225 295,53 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 248 991,71 грн. та 7% штрафу у розмірі 225 295,53 грн. задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що рішення прийнято без дослідження всіх істотних обставин справи. На думку апелянта, суд зобов'язаний був об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідність розміру пені та штрафу наслідкам порушення. Крім того, судом не досліджено майновий стан сторін та інші інтереси сторін, зокрема, те, що зменшення розміру пені спричиняє позивачу збитки, оскільки у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками для здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»відзивом від 13.09.2012р. заперечує проти доводів апеляційної скарги позивача та просить рішення місцевого господарського суду від 24.07.2012р. у справі №5021/713/12 залишити без змін, а апеляційному скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що рішення господарського суду Сумської області прийняте з повним та всебічним дослідженням всіх обставин справи, та вказує на те, що рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради від 28.07.2006р. №226 відповідача визнано виконавцем послуг з центрального теплопостачання для опалення та підігріву води. Тарифи на теплову енергію для населення, які встановлені Виконавчим комітетом Шосткинської міської ради значно нижчі від собівартості виробництва та постачання теплової енергії для населення та релігійних організацій, при цьому у складі споживачів населення становить 82% та бюджетні організації - 15%. Крім того, вказує на те, що штрафні санкції, які бажає отримати позивач є його чистим прибутком, а для відповідача вони стануть фінансовою катастрофою та причиною погіршення його діяльності у зв'язку з відсутністю коштів та погіршенням теплопостачання для споживачів -населення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 24.07.2012р. у справі №5021/713/12 в частині відмови у задоволені стягнення пені у розмірі 248 991,71 грн. та 7% штрафу у розмірі 225 295,53 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 248 991,71 грн. та 7% штрафу у розмірі 225 295,53 грн. задовольнити

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Сумської області від 24.07.2012р. у справі №5021/713/11 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.09.2009р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз Україні" (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»(покупцем) укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/2328/11, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у ІV кварталі 2011року та у 2012році імпортний природній газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 210000, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2 цього договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Згідно із п.2.1 вказаного договору продавець передає покупцеві з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 55500тис.куб.м., з визначеною кількістю тис.куб.м. по місяцях.

Пунктами 5.1,5.2 цього договору встановлено, що ціна (граничний рівень ціни) на природній газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України. Ціна за 1000куб.м. природного газу становить 1091грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованими тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000куб.м. природного газу -1091грн. крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ -1309,20грн.

У п.6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 даного договору сторони домовилися, що у разі невиконання покупцем п.6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу (а.с.9-14).

На виконання умов договору від 30.09.2011р. № 14/2328/11 позивачем передано відповідачу на підставі актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. природний газ в об'ємі 2784,492тис.куб.м. на суму 2635354,61грн. та 0,506тис.куб.м. на суму 662,45грн. (а.с.16,17).

19.04.2012р. НАК «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»надіслано на адресу ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»вимогу, в якій позивач зазначає, що у зв'язку із порушенням покупцем зобов'язань за договором в частині своєчасного та повного проведення розрахунків за природний газ, спожитий у жовтні 2011року у відповідності до п.7.2 договору, продавець здійснив нарахування штрафних санкцій за період з 15.11.2011р. по 18.04.2012р., а саме: пені у розмірі 237173,18грн. та штрафу у розмірі 250328,36грн., та просить протягом 3-х банківських днів з моменту отримання вимоги сплатити основний борг у сумі 3576119,38грн. та нараховані штрафні санкції на загальну суму 487501,53грн. (а.с.20,21).

Відповідач оплату за одержаний природний газ здійснив частково, у сумі 70000грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 3576119,38грн., що стало підставою звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»несвоєчасно виконувало прийняті на себе грошові зобов'язання по оплаті за поставлений природний газ за договором від 30.09.2011р. №14/2338/11, у зв'язку з чим станом на 24.05.2012р. за відповідачем утворився борг у сумі 3576119,38грн.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України)

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу три проценти річних в розмірі 53421,67грн. за період прострочення виконання зобов'язань та 35864,01грн. інфляційних втрат за період з листопада 2011року по квітень 2012року.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача, на 90%: до 27665,75грн. пені та 25032,84грн. штрафу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, пунктом 7.1 договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. №14/2328/11 встановлено, що у разі невиконання покупцем п.6.1 (яким встановлений строк оплати) умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

За порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 276657,45грн. та штраф у розмірі 250328,36грн.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

З договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2009р. №14/2328/11 вбачається, що газ, який постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. Тарифи та послуги централізованого водовідведення згідно з п. 4, п. 12 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг. Відповідно до Закону України «Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг»до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України функції державного регулювання у сфері централізованого водовідведення виконує Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ).

Пунктом 53 ст.14 Закону України «Про державний бюджет 2011 рік» встановлено, що у 2011 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 4, 10 і 13 цього Закону, спрямовуються, зокрема, на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Рішенням виконавчого комітету Шосткинської міської ради від 28.07.2006р. №226 визнано виконавцем послуг з центрального теплопостачання для опалення та підігріву питної води ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»та зобов'язано його в строк до 15.08.2006р. надати до виконкому міської ради розрахунки для формування тарифів на надання послуг з центрального теплопостачання для опалення та підігріву питної води (а.с.92).

21.06.2012р. Виконавчий комітет Шосткинської міської ради прийняв рішення №180 про розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію по ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт», яким вирішили погодити розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги з централізованого теплопостачання, що надана населенню ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»згідно додатку (а.с.93).

У додатку до рішення Виконкому Шосткинської міської ради від 21.06.2012р. №180 визначений розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги з центрального теплопостачання, що надані населенню по підприємству ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт», згідно з яким фактичні витрати з надання послуги для населення (повна собівартість) у період 2009 року по 1квартал 2012 року становлять 98 855 982грн., різниця між фактичними витратами та фактичними нарахуваннями за вказаний період становить 22 353 958грн., погашення заборгованості за 2011 року та 1-й квартал 2012 року не відбувалось, обсяг заборгованості з різниці в тарифах всього становить 18 000 259грн. (а.с.94).

На засіданні комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, оформленого протоколом від 26.06.2012р. №7, вирішено узгодити обсяг заборгованості з різниці в тарифах та теплову енергію для населення у розмірі 18000259грн., відповідно до підтверджених документів (а.с.96-100).

З урахуванням викладеного колегія судді Харківського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги ті обставини, що підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому становищі, неповернута різниця в тарифах складає 18 000 259грн., а заборгованість населення перед відповідачем за теплопостачання становить 14 249 704,58грн. (а.с.94,95), також враховано статус відповідача, який здійснює свою діяльність, спрямовану на повне та якісне задоволення потреб населення, бюджетних установ та організацій.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає даний випадок винятковим, зобов'язання відповідачем не виконувались з об'єктивних причин, а саме: у зв'язку з важким фінансовим становищем ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт», яке виникло з причин, які не залежали від відповідача, у зв'язку з різницею у тарифах на теплову енергію та у зв'язку з невиконанням населенням зобов'язань за надані послуги.

Таким чином, місцевий господарський суд повно та всебічно встановив обставини справи й визначені правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та дійшов обґрунтованого висновку щодо зменшення пені та штрафу на 90% відповідно до 27665,75грн. та до 25032,84грн.

Посилання НАК «Нафтогаз України»на ненадання судом першої інстанції оцінки негативним наслідкам, які спричинені позивачу, та необхідністю залучення НАК «Нафтогаз України» комерційних кредитів для погашення заборгованості за поставлений імпортований газ не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки, позивачем не надано ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції доказів, які б підтверджували факт укладення комерційних кредитів для проведення розрахунків за придбаний імпортований газ, або будь-яких інших доказів, які б підтверджували спричинення негативних наслідків для позивача.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається я на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для справи.

З урахуванням викладеного, доводи, викладені в апеляційній скарзі НАК «Нафтогаз України», не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі.

Однак, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми ст. 84ГПК України та п.9.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення», оскільки місцевий господарський суд у резолютивній частині рішення повинен був зазначити про часткове задоволення позову, у в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 статті 83 ГПК України, - про відмову у позові в решті.

Таким чином, резолютивну частини рішення місцевого господарського суду від 24.07.2012р. у справі №5021/713/12 слід змінити, виклавши п.1 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «1.Позовні вимоги задовольнити частково.»та доповнити резолютивну частину рішення п.4 наступного змісту: «В решті вимог в задоволенні позову відмовити.».

За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»не підлягає до задоволення, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, а порушення норм процесуального права не призвели до прийняття неправильного рішення, отже оскаржуване рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п.4 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

1. Апеляційну скаргу ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Сумської області від 24.07.2012р. у справі №5021/713/12 змінити, виклавши п.1 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «1.Позов задовольнити частково.»та доповнити п.4 наступного змісту: «В решті вимог в задоволенні позову відмовити».

3.В решті рішення господарського суду Сумської області залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 14.09.2012р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Лакіза В.В.