Постанова № 26047382, 17.09.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 5023/3295/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін :

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”(вх.№2687Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 25 липня 2012 року по справі №5023/3295/12 (суддя Савченко А.А.),

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", м.Київ

до ТОВ "ТД "Макротрейд", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2012р. по справі №5023/3295/12 (суддя Савченко А.А.) повернуто позовну заяву та додані до неї матеріали на 67 арк., в тому числі оригінал платіжного доручення № 2756 від 10.07.2012р. про сплату судового збору в сумі 1102,00грн. (а.с.2-а.с.3).

ПАТ “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2012р. по справі №5023/3295/12, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивач просить суд зобов’язати відповідача в особі ліквідаційної комісії внести вимоги ПАТ «Київенерго»до проміжного ліквідаційного балансу, тобто вчинити певні дії. Як зазначає апелянт, позовна вимога щодо зобов’язання вчинити дії не підлягає вартісній оцінці , а тому, на думку позивача, позовні вимоги ПАТ «Київенерго»за своєю суттю не носять майнового характеру.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 11.09.2012р. представники позивача та відповідача не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 29.08.2012 року. Як вбачається з матеріалів справи, зазначену ухвалу ПАТ «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” отримало 04.09.2012р., а ТОВ «ТД «Макротрейд»- 05.09.2012р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Зважаючи на вищевикладене, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 року сторони були попереджені, що у разі не з’явлення їх представників у судове засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, тому справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 25.07.2012 позовна заява позивача була повернута на підставі п.4 ст.63 ГПК України у зв’язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірах.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Судом першої інстанції встановлено, що статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що, позовна вимога про зобов`язання відповідача внести до проміжного ліквідаційного балансу заборгованість перед ПАТ "Київенерго" у розмірі 80125,91грн., підлягає вартісній оцінці, а тому має майновий характер.

Зважаючи на викладене, господарський суд Харківської області дійшов висновку про те, що позивачем було порушено вимоги вищевказаного закону, та відповідно до платіжного доручення №2756 від 10.07.2012р. про сплату судового збору в сумі 1102,00грн., позивач сплатив судовий збір не в повному розмірі.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

З наявних матеріалів справи, зокрема, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем платіжним дорученням №2756 від 10.07.2012 року сплачено судового збору в сумі 1102,00 грн. та заявлено вимоги про зобов’язання вчинити певні дії, а саме: зобов’язати ТОВ «Торговий дім «Макротрейд»в особі ліквідаційної комісії внести до проміжного ліквідаційного балансу заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго»у розмірі 80 125,91 грн., з яких –2893,68 грн. –борг за рішенням суду від 23.01.2012р. №64/234-5023/9711/11, 70 783,60 грн. –борг за договором від 01.01.2009 №250853, 5174,33 грн. –пеня за прострочення боргу, 431,90 грн. –інфляційна складова суми боргу, 842, 40 грн. –3% річних від простроченої суми та 1102, 00 судового збору за подання цієї заяви.

Як вбачається зі змісту вимог позовної заяви (зобов'язати внести до проміжного ліквідаційного балансу заборгованість) позов носить немайновий характер, враховуючи те, що зазначені вимоги не підлягають вартісній оцінці, оскільки внесення відомостей до проміжного ліквідаційного балансу –це технічна фіксація на паперовому (чи електронному) носії відомостей, що відображують актив та пасив підприємства-боржника.

Відповідно до ст.111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, ліквідаційний баланс –це необхідний документ для здійснення судових процедур, зокрема, процедури розпорядження майном, санації боржника або ліквідації боржника.

Активні дії щодо стягнення коштів кредитором з боржника можливі тільки в подальших стадіях банкрутства за умови, що проміжний ліквідаційний баланс буде затверджено комітетом кредиторів, судом.

Крім того, стаття 55 ГПК України, яка регулює визначення ціни позову, не відносить позови про зобов’язання вчинити певні дії до числа тих, що підлягають грошовій оцінці.

В інформаційному листі ВГСУ №01-06/869/2012 від 05.07.2012р. зазначено, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 2 п.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру передбачено ставку судового збору –1 розмір мінімальної заробітної плати.

Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що сплатив судовий збір у розмірі 1102,00 грн., що вбачається з платіжного доручення від 10.07.2012р. №2756 за вимоги немайнового характеру –вчинити певні дії.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 55 Конституції України передбачено захист прав і свобод людини і громадянина судом. Зокрема, частиною 4 цієї статті встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України, оскільки позивачем надано належні докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

За таких підстав, ухвала господарського суду Харківської області у даній справі винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню, а справа передачі на розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 85, 86, 99, 101, п 2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105, ст.106 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 25 липня 2012р. по справі №5023/3295/12 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Повний текст постанови складений та підписаний 17.09.2012р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.