Рішення № 26046709, 06.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/9587-2012 06.09.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участі секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м.Київ

до Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю фірми «Т.М.М.»м. Київ

про: стягнення 161105,20 грн.

за участю:

представника Позивача -не з'явились

представника Відповідача - Случак О.О. (за довіреністю № б/н від 23.06.2010р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Т.М.М.», м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 161 105,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором фінансового лізингу №1120/12/2007 від 17.12.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2012р. порушено провадження за вказаними позовними вимогами, розгляд справи було призначено на 02.08.2012р.

02.08.2012р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копія витягу на TOB "Фірма "Т.М.М." з ЄДРПОУ, письмове підтвердження відсутності надходження оплат від Відповідача , Акт звірки взаємних розрахунків між TOB "Ласка Лізинг" та TOB "Фірма "Т.М.М." за період з 18.01.12 по 17.06.12 по ДФЛ №1120/12/2007 , докази направлення акту звірки за період з 18.01.12 по 17.06.12 по ДФЛ №1120/12/2007 на адресу Відповідача, довіреність на представника TOB "Ласка Лізинг".

02.08.2012р. від Відповідача через канцелярію суду надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 18.01.2012р. по 17.06.2012р. підписаний з боку Відповідача та відзив на позов, відповідно до якого Відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на порушення Позивачем чинного законодавства при здійсненні нарахування лізингових платежів з урахуванням курсу НБУ для долара.

В судовому засіданні 02.08.2012р. оголошено перерву до 30.08.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 30.08.2012р. оголошено перерву до 06.09.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання призначене на 06.09.2012р. представник Позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом уповноваженого представника на розписці про оголошення перерви в судовому засіданні 30.08.2012р.

Представник Відповідача в судовому засіданні 06.09.2012р. заперечив проти позовних вимог, підтримав відзив на позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсягу.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Вислухавши у судовому засіданні представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" - Позивач та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "Т.М.М." - Відповідач було укладено Договір фінансового лізингу №1120/12/2007, відповідно до умов якого Позивач зобов'язувався передати без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації, а Відповідач прийняти в тимчасове володіння та користування за плату майно -Автомобіль КрАЗ-65055-0000060-02 (дві одиниці) - надалі - предмет лізингу, а також Відповідач зобов'язувався здійснювати лізингові платежі. Крім того, між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду №1120/12/2007/R до договору фінансового лізингу №1120/12/2007 від 17.12.07 року якою були внесені зміни до Графіку, внесення платежів.

Вартість майна, що передається лізингодавцем лізингоодержувачу складає суму еквівалентну 147 724,00 "у.е", в тому числі ПДВ в розмірі 20% - 24620,67 "у.е", виражена в гривнях України. Вартість майна (враховуючи ПДВ), що передається лізингодавцем лізингоодержувачу, в гривнях складає суму авансу, внесеного у відповідності з п. 7.4 Договору, загальну суму платежів в погашення вартості майна, вказану в графі 4 графіка внесення платежів по курсу 1 та викупну вартість, вказану в додатку №1 до договору по курсу 1 (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 7.3. Договору, загальна вартість лізингових платежів, що підлягають до сплати Відповідачем становить 195 729,63 умовних одиниці. Умовна одиниця відповідно до п. 7.1. Договору, розуміється як сума, що ви?ражена в гривнях України та є рівною одному Долару США по курсу НБУ.

Згідно пункту 7.5 Договору Відповідач зобов'язаний був вносити на розрахунковий рахунок Позивача платежі, розмір яких встановлювався на кожний період в Графіку внесення платежів, що є Додатком № 1 до Договору (надалі "Графік внесення платежів").

Відповідно п.9.5 Договору передбачено, що Відповідач повинен сплатити Позивачеві неустойку в розмірі 0,25% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежів.

На виконання умов Договору Позивач передав Предмет лізингу Відповідачу, що підтверджується Видатковою накладною №РН-0000470 від 28 грудня 2007 р. та Довіреністю серії ЯОД №847990 від 27 грудня 2007 р.

В Графіку внесення платежів визначено, що за 50, 51, 52, 53, 54 періоди, тобто відповідно по 17 лютого 2012 р., 17 березня 2012р., 17 квітня 2012 р., 17 травня 2012 р., 17 червня 2012 р., Відповідач повинен був сплатити по 3 085,85 умовних одиниць відповідно до Графи 3 «Сума лізингового платежу»та по 791,90 умовних одиниці відповідно до Графи 7 «Платіж в погашення суми заборгованості».

Відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, а саме не повністю оплатив лізингові платежі за 50,51,52,53,54 періоди.

Таким чином, загальний розмір заборгованості Відповідача за прострочені платежі по Договору становить 154 873,46 грн.

Оскільки зобов'язання з оплати лізингових платежів Відповідачем у повному обсягу не виконувалися, Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на порушення Позивачем чинного законодавства при здійсненні нарахування лізингових платежів з урахуванням курсу НБУ для долара.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань за Договором.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів У?раїни, Законом України „Про фінансовий лізинг" та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг", ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг"передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору та передачі майна у лізинг підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати лізингових платежів згідно передбачених договором графіків, передбачених умовами Договору.

Як вбачається із матеріалів справи протягом періоду правовідносин за договором фінансового лізингу Відповідачем не сплачувались у повному обсягу лізингові платежі згідно умов договору та додатків до нього.

У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зазначених зобов'язань Відповідачем є їх порушенням.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу у розмірі 154 873,46 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.9.5 Договору передбачено, що Відповідач повинен сплатити Позивачеві неустойку в розмірі 0,25% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладених норм законодавства та умов договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання зі сплати лізингових платежів нарахована неустойка в розмірі 5 221,20 грн. та 3% річних у розмірі 1010,83 грн.

Суд перевіривши арифметичних розрахунок пені, згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені частково у розмірі 5054,63грн. за період з 18.02.2012р. по 06.07.2012р. В решті позовних вимог в цій частині -відмовити.

Щодо стягнення 3% річних, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з 18.02.2012р по 06.07.2012р, не перевищує відповідного розміру, що може бути нарахований, а отже - підлягає стягненню у сумі 1010,54 грн.

Суд не приймає заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позов, з огляду на наступне:

Посилання відповідача на незаконне встановлення в Договорі сплати лізингових платежів в іноземній валюті судом відхиляються з огляду на ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України, а також постанову Верховного Суду України від 04.07.2011 р. у справі №12/149 за позовом ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" до ТОВ "Спецгортехніка" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, яка в частині застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах згідно ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для суду.

Стосовно посилання відповідача на нечинність Договору, то суд відзначає, що з урахуванням положень ст.ст. 203,204 Цивільного кодексу України та положень Договору фінансового лізингу №1120/12/2007 від 17.12.2007р., у суду відсутні підстави для висновку про нечинність Договору.

Крім того, суд не приймає заперечення відповідача стосовно разрахунку позовних вимог, оскільки він (розрахунок) здійснений з врахуванням положень п.7.1.1 Договору та Додатку № 1 до Договору фінансового лізингу № 1120/12/2007 від 17.12.2007р.

Судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволених вимог на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м.Київ задовольнити частково.

2. Стягнути з фірми «Т.М.М»Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ (код ЄДРПОУ: 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м.Київ (код ЄДРПОУ:33104543) заборгованість у розмірі 154 873,46 грн., пеню у розмірі -5054,63 грн. та 3% річних у розмірі 1010,54 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з фірми «Т.М.М»Товариства з обм?еженою відповідальністю, м. Київ (код ЄДРПОУ: 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», м.Київ (код ЄДРПОУ:33104543) судовий збір у розмірі -3 218,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 06.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 11.09.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева