Рішення № 26046409, 28.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.08.12 р. Справа № 5006/40/16/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь

до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк,

Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки

про стягнення 6140,90 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники сторін:

від позивача - Альошина С.В., довіреність №09/35 від 23.12.2011р.

від відповідача 1- Ляшко Д.В., довіреність №Н-01/987 від 05.04.2012р.

від відповідача 2- не з'явився.

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення 6140,90 грн.

Ухвалою суду від 10.07.2012р. до участі у справі було залучено іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит».

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон № 56403520 на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена складеними цією ж станцією комерційними актом БМ № 732622/33/33 від 24.03.2012р. Недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.

Відповідач1 проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що, відповідно до ч. 5 ст. 31 Статуту залізниць України, вантажовідправником не визначено придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні, завантаження здійснювалось засобами відправника, а також вантажовідправником не були виконані вимоги п. 4,5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р. Також відповідач надав акт загальної форми №125 від 23.03.2012р., акт про технічний стан вагону (контейнера) №20 від 23.03.2012р.

Відповідач2 проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що, згідно п. 3.8. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/601 від 29.05.2002р. зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Крім того, відповідно до пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів, усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів. Оскільки на станції відправлення не було виявлено несправностей вагону, недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

12.03.2012р., за накладною №48990295, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (вантажовідправник), зі станції Фащевка Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сорт. Донецької залізниці, відвантажив на адресу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вантажоотримувач) у вагоні №56403520 вантаж - вугілля антрацит, масою 69000кг (а.с.43).

Згідно накладної №48990295 вантаж завантажено у вагон відправником. Навантаження нижче рівня бортів. Маркування проведено двома паралельними борознами шириною 100мм по довжині вагону ( а.с.43).

На попутній станції Дебальцеве - Сорт. Донецької залізниці був складений комерційний акт БМ № 732622/33/33 від 24.03.2012р. відповідно якого на станції Дебальцеве - Сорт. проведено комісійне переважування вагону №56403520. За документом значиться: тара - 22300кг, нетто - 69000кг. Фактично виявилось брутто - 84000кг, тара з трафарету з обох сторін - 22300кг, нетто - 61700кг, тобто менше документу на 7300кг. Вагон технічно несправний. Навантаження розрівняно, нижче борів 300мм, маркування борознами. Над 1,2 люками праворуч воронка 2500 х 2500мм х до дна вагону. Порушено маркування. Комісійне переважування проводилось на 200 тонних вагонних вагах ( а.с.8).

Відповідно до акту загальної форми №125 від 23.03.2012р., який складений на станції Дебальцеве - Сорт., по прибуттю потягу у даному вагоні було виявлено: навантаження нижче бортів на 300мм, розрівняне, маркування борознами. Над 1,2 люками праворуч воронка 2500 х 2500мм х до дна вагону, порушено маркування. Праворуч між 1,2 люками просвіт 50мм між кришкою люка та поперечною балкою вагону. Просвіт закладений.

Також, на станції Дебальцеве - Сорт. був складений акт про технічний стан вагону (контейнеру) №20 від 23.03.2012р., згідно якого вагон технічно справний, втрата вантажу можлива. Вантажовідправник не усунув зазори між кришкою люка та пром. балкою до 40мм (а.с.23).

Відповідно до висновку за комерційним актом станції Дебальцево №732622/33 від 24.02.12р., вагон №56403520 прибув на стацію призначення Городній за досилочною накладною №49444409 до основної відправки №48990295 (а.с.56).

На станції призначення був заповнений розділ «Ж» комерційного акту БМ №732622/33/33 від 23.03.2012р, відповідно якого, при перевірці вантажу різниці проти акту складеного на станції Дебальцеве - Сорт. не виявлено (а.с.8 - зворотній бік).

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт», залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно ст. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно ч.1 ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Пунктами 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Абзацом 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Доводи відповідача про те, що недостача вантажу виникла внаслідок недотримання вантажовідправником вимог п. 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р., свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки, відповідно до накладної №48990295 вантаж завантажено у вагон відправником. Навантаження нижче рівня бортів. Маркування проведено двома паралельними борознами шириною 100мм по довжині вагону. Вантаж маркований розчином вапна, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Крім того, пунктом 3.8. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/601 від 29.05.2002р. зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Судом не приймається до уваги, що в комерційному акті зазначається про технічну несправність вагону, оскільки, згідно акту про технічний стан вагону (контейнера) № 20 від 23.03.2012р., який складений станцією Дебальцеве-Сортувальний, несправностей вагону не виявлено, вагон технічно справний.

Досліджені у судовому засіданні комерційний акт БМ № 732622/33/33 від 24.03.2012р., акт про технічний стан вагону (контейнеру) №20 від 23.03.2012р., акт загальної форми №125 від 23.03.2012р., які були складені на станції Дебальцеве - Сорт., свідчать про те, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність будь яких зазорів у вагоні залізницею не зазначалось що, в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України, передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні №56403520 становить 5732,13 грн., із розрахунку 7300кг - (69000кг х 1%)х 867,19грн., де 7300кг - маса недостачі вантажу, відповідно до комерційного акту БМ № 732622/33/33 від 24.03.2012р. (а.с.8).

69000кг - маса вантажу у вагоні №56403520 згідно відомості вагонів (а.с.9- зворотній бік).

1% - норма природної втрати маси вантажу зданого до перевезення (п. 27 Правил видачі вантажів, Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644).

867,19грн. - вартість вантажу з ПДВ, згідно довідки вантажовідправника (а.с.39).

Позивачем заявлена до стягнення більша сума, а саме - 6140,90 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 20, 307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 909, 920, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 23, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст. 110, 113-115, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (м. Маріуполь, вул. Левченко, б.1, ЄДРПОУ 00191129) 5732 грн. 13 коп. збитків та 1502 грн. 36 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 03 вересня 2012 року.

Суддя Говорун О.В.