Рішення № 26045864, 14.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.08.12 р. Справа № 5006/40/41/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь

до Державного підприємства «Донецька залізниця»

про стягнення 21 591 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники сторін:

від позивача - Альошина С.В., юрисконсульт, за довіреністю №09/35 від 23.12.2011р.

від відповідача - Гарбузова Т.О., юрисконсульт, довіреність №Н-01/673 від 15.03.2012р.

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 21 591 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагони з вантажем на станцію призначення прибули з недостачею вантажу, яка підтверджена складеними цією ж станцією комерційними актами БН №699647/124 від 03.05.2012р., БН №699648/125 від 03.05.2012р. Недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.

Представник Державного підприємства «Донецька залізниця» проти задоволення позову заперечував, відзив не надав.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

02.05.2012р. Публічне акціонерне товариство «Авдіїський КХЗ» (вантажовідправник), зі станції Авідіївка Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці, відвантажив на адресу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вантажоотримувач) у вагонах № 59086561, № 56557440 вантаж - кокс доменний. За накладною вага нетто у вагоні №:

- 59086561 - 42320кг;

- 56557440 - 39940кг;

Згідно накладної № 51364339 вантаж завантажено у вагон відправником. Завантажено вище бортів «шапка», вантаж маркований.

На станції призначення Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці були складені комерційні акти.

Відповідно до комерційного акту БН №699647/124 від 03.05.2012р., фактично прибув вантаж кокс доменний, вологий навалом. Вантаж у вагоні знаходиться нижче рівня бортів на 50мм. Поверхня вантажу не розрівняна. Маркування відсутнє. Вага виявилась: брутто - 60750кг., тара з брусу - 23500кг, нетто - 37250кг, що менше документу на 5070кг. Вагон прибув в технічному відношенні справний. Двері та люка у вагоні справні та зачинені. Об'ємна вага вантажу у документі не вказана. Об'єм кузова вагону 73мі. Переважування вантажу проводилось на 150-ти тонних електронних вагах станції Сартана2 з повною зупинкою вагону ( а.с.8).

Відповідно до комерційного акту БН №699648/125 від 03.05.2012р. фактично прибув вантаж кокс доменний, вологий навалом. Вантаж у вагоні знаходиться нижче рівня бортів на 50мм. Поверхня вантажу не розрівняна. Маркування відсутнє. Вага виявилась: брутто - 59100кг, тара с брусу - 24000кг, нетто - 35100кг, що менше документу на 4840кг. Вагон прибув в технічному відношенні справний. Двері та люка справні та зачинені. Об'ємна вага вантажу у документі не вказана. Об'єм кузова вагону 73мі. Переважування вантажу проводилось на 150-ти тонних електронних вагах станції Сартана2 з повною зупинкою вагону (а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно ст. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Абзацом 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребоває докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Враховуючи що на станції призначення, відповідно до комерційного акту БН №699648/125 від 03.05.2012р., була поверхня вантажу не розрівняна, «шапка» та маркування відсутні, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу у процесі перевезення. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу, якого не вистачає у вагонах № 59086561, 56557440 становить 21591грн. із розрахунку 9910кг - (82260кг х 2%) х 2612,66 грн., де 9910кг - недостача маси вантажу, відповідно до комерційних актів БН №699647/124 від 03.05.2012р., БН №699648/125 від 03.05.2012р. (а.с.8-9).

82260кг - маса вантажу у вагонах № 59086561, 56557440 згідно накладної №51364339 (а.с.10).

2% - норма природної втрати маси вантажу зданого до перевезення у вологому стані (п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644).

2612,66 грн. - вартість вантажу, згідно рахунку-фактури вантажовідправника (а.с.20).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, і, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 20, 307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 909, 920, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 23, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст. 110, 113-115, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83062, м. Донецьк, вул. Артема, б.68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, м.Маріуполь, вул. Левченко, б.1, ЄДРПОУ 00191129) 21 591 грн. суму збитків та 1609 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 20 серпня 2012 року.

Суддя Говорун О.В.