ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.06.12 р. Справа № 5006/25/27/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Кохановій Ю.І., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 11565 грн. 17 коп., -
за участю представників сторін
від позивача: Бичков В.М. за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 11565 грн. 17 коп.
В обґрунтування вимог позивач посилається на копії наступних документів: заяви про відшкодування шкоди від 30.03.2010; страхового акту від 21.06.2010; заяви про страховий випадок від 08.06.2010; полісу добровільного страхування №19G-0263484; довідки ДАІ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; платіжне доручення №1254 від 09.07.2010; платіжне доручення №1151 від 22.06.2010; постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 05.07.2010; полісу ВС/9391512; висновок авто товарознавчого дослідження від 14.06.2010; установчі документи.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи, що ухвала суду від 31 травня 2012 р. направлена відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
14.09.2009р. між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та Балан Ігорем Вікторовичем укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений Полісом № 19G-0263484. Предметом договору виступав транспортний засіб Chevrolet Lacetti, державний номер ВН 0571 АМ. Строк дії Полісу до 13.09.2010 року (а.с.8).
Черговими Загальними Зборами Акціонерів ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що відбулися 20.04.2011 року, було прийнято рішення про зміну найменування, а саме: Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (скорочене найменування ПАТ «УСК «Гарант-Авто»).
ПАТ «УСК «Гарант-Авто» несе права та обов'язки ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» до повного їх виконання.
07 червня 2010 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю Chevrolet Lacetti, держ.номер ВН 0571 АМ та транспортного засобу Mitsubishi, держ.номер ВН 1970 ВТ, під керуванням Жежи В.Г. автомобілям було завдано механічних ушкоджень.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 05.07.2010р. № 3-5572/10 дорожньо-транспортна пригода сталася в наслідок порушення водієм Жежой В.Г. пунктів 10.3 Правил дорожнього руху України.
ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля Chevrolet Lacetti, проведено оцінювання автомобіля та складено звіт №2785 від 14.06.2010р. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Chevrolet Lacetti державний номер ВН 0571 АМ з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складає 11786,04 грн. (а.с.15-17).
08.06.2010р. до позивача звернулась застрахована особа, Балан І.В., із заявою, в якій просив сплати страхове відшкодування.
У зв'язку з настанням страхової події - «зіткнення а/м страхувальника з іншим а/м», на виконання умов д Полісом № 19G-0263484, на підставі звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодження транспортного засобу №2785 від 14.06.2010р. та Страхового акту № 14/10-0567/107477 від 21.04.2010р. Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 11165,17 грн. на користь Балан І.В., що підтверджується платіжним дорученням №1254 від 09.07.2010р.(а.с. 6,11).
Крім того, позивачем, було сплачено 400 грн. експерту СПД Лагута А.О., за складання звіту про визначення розміру майнової шкоди, завданої власнику автомобіля ШЕВРОЛЕ, д/н ВН 0571 АМ., що підтверджується платіжним дорученням № 1151 від 22.06.2010р.
Оскільки, згідно до полісу №ВС/9391512 від 21.04.2010 року, цивільна відповідальність Жежи В.Г. була застрахована в ПАТ «Міська страхова компанія», ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» звернулось з претензією №164 від 30.03.2010р. до відповідача щодо врегулювання спору і перерахування коштів в порядку регресу. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не перерахував.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.
Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України «Про страхування». Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність власника Mitsubishi, держ.номер ВН 1970 ВТ, Жежи В.Г. була застрахована відповідачем, відповідно до Полісу №ВС/9391512 від 21.04.2010 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком на один рік до 20.04.2011 року. Франшиза за полісом складала «510» грн. (а.с.14).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», відповідно до полісу № ВС/9391512 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між Жежею В.Г. та ПАТ «Міська страхова компанія», у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 11055,17 грн. (11165,17грн.+400,00грн.-510грн.).
Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.
У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Всупереч зазначених норм позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 11565 грн. 17 коп., без урахування франшизи за полісом №ВС/9391512.
Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими, і тому підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 11565 грн. 17 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул..Краснооктябрська, б.111,ЄДРПОУ 30244124) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Одеської філії ПАТ «УСК «Гарант-Авто» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 8 Код ЄДРПОУ: 20943502) - 11055 (одинадцять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 17 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1538 (тисяча п'ятсот тридцять вісім) грн. 52 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 14 червня 2012 року.
Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2012р.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Зекунов Е.В.
Судове рішення № 26045861, Господарський суд Донецької області було прийнято 14.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5006/25/27/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: