Вирок № 26044558, 19.09.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-831/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.09.2012 Печерський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Тарасюк К.Е. секретаряМиронюк О.А., Лященко А.М., за участі прокурораПлужника О.В., Сардінова Р.Т., захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернопіль, українця, громадянина України, освіта повна вища, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого заступником командира військової частини А1199 з безпеки, підполковника, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 423 ч.2 КК України,

та

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Гвардійське, Новомосковського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, маючого (зі слів) двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_11 та ІНФОРМАЦІЯ_12, працюючого водієм 4 спеціального відділення 4 спеціального взводу військової частини А1199, старшого солдата, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч.4,5 ст. 27, ч.2 ст.423 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підполковник ОСОБА_7 у період у період з 14.03.2011 до 20.04.2011 відповідно до наказів Міністра оборони України № 202 від 01.03.2011р., № 316 від 05.04.2011р. та командира військової частини А1199 № 23 від 14.03.2011р., № 37 від 20.04.2011р. проходив військову службу у складі національного контингенту українського миротворчого контингенту в Косово (надалі військова частина А1199) на посаді заступника командира національного контингенту (з безпеки).

Відповідно до визначених службових обов'язків та наданих повноважень ОСОБА_7 являвся військовим начальником.

Права та обов'язки ОСОБА_7, як заступника командира національного контингенту (з безпеки), визначені ст. ст. 70, 71 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та службовими обов'язками, затвердженими 08.03.2011р. командиром національного контингенту, відповідно до яких він був наділений повноваженнями щодо реалізації заходів з бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки та організовувати їх виконання; брати участь у перевірці стану бойової підготовки національного контингенту; розробляти заходи щодо охорони державної та військової таємниці; вживати профілактичних заходів щодо попередження надзвичайних подій у національному контингенті; володіти відомостями щодо обліку матеріальних засобів і коштів, забезпечувати їх правильне утримання та експлуатацію, а також їх витрату за прямим призначенням; здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопорушень, контррозвідувальне забезпечення українського миротворчого контингенту та попереджувати втягування військовослужбовців контингенту у протиправну діяльність.

Отже, у зазначений період часу ОСОБА_7 обіймав посаду, пов'язану із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функції, тобто являвся військовою службовою особою.

Старший солдат за контрактом ОСОБА_8 у період з 06.08.2010 р. до 20.04.2011р. відповідно до наказів Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 150 від 23.07.2010р., № 54 від 01.04.2011р. та командира військової частини А1199 № 3 від 06.08.2010р., № 37 від 20.04.2011р. проходив військову службу у складі національного контингенту українського миротворчого контингенту в Косово (надалі військова частина А1199) на посаді водія спеціального відділення спеціального взводу.

Наказом командира військової частини А1199 №2 від 01.01.2011 «Про закріплення автомобільної техніки у частині за водіями» за ОСОБА_8 був закріплений автомобіль «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1.

Відповідно до визначених службових обов'язків ОСОБА_8 повинен був підтримувати закріплений за ним автомобіль «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 у технічно-справному стані, вміло керувати вказаним автомобілем, а також нести відповідальність за його пошкодження чи втрату.

Права та обов'язки ОСОБА_8, визначені ст. ст. 11, 15, 16, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до яких він зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України; Військової присяги; сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; стримувати інших військовослужбовців від вчинення протиправних дій; знати і неухильно додержуватись прийнятих Україною норм міжнародного гуманітарного права; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

31.03.2011р. командиром військової частини А1199 було видано бойове розпорядження № 90, відповідно до якого заступнику командира національного контингенту з безпеки підполковнику ОСОБА_7 наказано 01.04.2011р. організувати виконання заходів контррозвідувального забезпечення в районі виконання завдань та здійснювати контроль за порядком виконання завдань за призначенням. Для забезпечення виконання цього бойового розпорядження ОСОБА_7 було надано автомобіль «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 під керуванням старшого солдата ОСОБА_8

Відповідно до п. 1.2 Положення про національний контингент в Косово, Республіка Сербія, затвердженого 19.07.2010р. командувачем Об'єднаного оперативного командування Збройних Сил України, районом виконання завдань українським контингентом за призначенням є територія Косово, Республіка Сербія.

Відповідно до п. 1 наказу командира військової частини А1199 №7 від 06.08.2010р. військовослужбовцям контингенту заборонено виїжджати за межі районів виконання завдань.

01.04.2011р. під час виконання бойового завдання ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_7 незаконно збагатитись шляхом контрабанди цигарок через державний кордон з Республіки Македонія в Республіку Болгарія. Так, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_7 заїхати в Республіку Македонію, де на базарі придбати цигарки, перевезти їх за допомогою службового автомобіля «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 через державний кордон в Республіку Болгарія, реалізувати їх, а отримані грошові кошти використати в особистих інтересах. На вказану пропозицію ОСОБА_8 ОСОБА_7 погодився. Таким чином ОСОБА_8 схилив ОСОБА_7, який являвся службовою особою, до вчинення злочину - зловживання своїм службовим становищем.

Того ж дня ОСОБА_7, використовуючи надані йому повноваження всупереч інтересів служби, порушуючи вимоги ст. ст. 70, 71 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, службові обов'язки заступника командира національного контингенту з безпеки, та ОСОБА_8, порушуючи вимоги ст. ст. 11, 15, 16, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, діючи спільно між собою, умисно, із корисливим мотивом, порушуючи також вимоги бойового розпорядження командира військової частини А1199 № 90 від 31.03.2011р. та п. 1 наказу командира військової частини А1199 №7 від 06.08.2010р., самовільно залишили район виконання бойового завдання, та у співучасті між собою незаконно використали службовий транспортний засіб - автомобіль «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 як засіб для вчинення злочину - контрабанди цигарок.

Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без дозволу командира військової частини А1199 відхилились від встановленого маршруту патрулювання і на вказаному автомобілі, яким управляв ОСОБА_8, поїхали в Республіку Македонія, де у м. Скоп'є придбали 4810 пачок цигарок місцевого виробництва «Partner» без акцизних марок, на загальну суму 1 443 євро, які намагались незаконно провести на митну територію Республіки Болгарія з приховуванням від митного контролю.

01.04.11р. приблизно о 13 год. 30 хв. підполковник ОСОБА_7 та старший солдат ОСОБА_8 під час проходження митного контролю на пункті перетину державного кордону між Республікою Македонія та Республікою Болгарія «Гюєшево» були затримані працівниками митних органів Республіки Болгарія у зв'язку з виявленням в автомобілі «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 контрабанди цигарок.

Рішенням Кюстендільського окружного суду Республіки Болгарія від 20.04.2011р. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 засуджено за вчинення злочинів, передбачених літерами «Д», «Е» п. 1 ст. 242 (переміщення товарів через кордон країни без відома і дозволу митних органів, у великій кількості, двома та більше особами за попередньою змовою) Кримінального кодексу Республіки Болгарія, та призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі з випробувальним терміном чотири роки.

Протоколом цього ж суду від 20.04.2011, на підставі п. 8 ст. 242 Кримінального кодексу Республіки Болгарія автомобіль військової частини А1199 «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1, який використовувався підполковником ОСОБА_7 та старшим солдатом ОСОБА_8 як засіб для перевезення контрабандних цигарок, конфісковано на користь Республіки Болгарія. Однак, за рішенням Верховного касаційного суду Республіки Болгарія від 11.05.12р. №215 рішення Окружного суду м.Кюстенділ від 20.04.11р. в частині, що стосується конфіскації на користь держави Республіки Болгарія засобу злочину - легкового автомобіля «УАЗ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 було скасовано, а зазначений автомобіль 05.06.12р. повернуто власнику - Збройним Силам України в особі військової частини А1199.

Таким чином, вчинені з корисливих мотивів за вказаних обставин умисні дії ОСОБА_7, які виразились у зловживанні своїм службовим становищем, та ОСОБА_8, які виразились у підбурюванні військової службової особи - підполковника ОСОБА_7 до зловживання своїм службовим становищем, яке полягло у самовільному залишенні ними району патрулювання та незаконному використанні службового автомобіля «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 для перевезення предмету контрабанди - цигарок «Partner» в кількості 4810 пачок, та пособництво ОСОБА_8 ОСОБА_7 у вчиненні зазначених службових зловживань шляхом управління автомобілем, що використовувався як засіб для вчинення злочину, призвело до вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 умисних тяжких злочинів - контрабанди цигарок, та до широкого розголосу в іноземних засобах масової інформації їх протиправних дій, що охарактеризувало діяльність українського миротворчого контингенту з негативного боку, чим було завдано шкоди як міжнародному іміджу України загалом, так і іміджу національного контингенту України в КФОР, а також було підірвано авторитет та престиж Збройних Сил України на міжнародній арені, тобто державі України спричинено тяжкі наслідки.

Підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав частково, підтримав свої показання в якості обвинуваченого і пояснив, що з 14.03.11р. по 20.04.11р. він проходив військову службу у складі українського миротворчого контингенту в Косово, Республіка Сербія (військова частина А1199) на посаді заступника командира контингенту з безпеки у військовому званні «підполковник». Його обов'язки були визначені ст.ст.70,71 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і службовими обов`язками, затвердженими 08.03.11р. командиром національного контингенту. Так, в коло його службових обов'язків входило: забезпечення безпеки особового складу в/ч А1199, недопущення вчинення правопорушень та злочинів військовослужбовцями в/ч А1199, здійснення відповідно до законодавства профілактики правопорушень, контррозвідувальне забезпечення українського миротворчого контингенту, а також виконання інших обов'язків відповідно до Статутів ЗС України, наказів та директив Начальника Генерального штабу ЗС України та МО України. Йому було відомо, п.1.2 Положення про національний контингент в Косово, Республіка Сербія, районом виконання завдань українським контингентом за призначенням є територія Косово, Республіка Сербія. Крім того, йому було відомо, що відповідно до п.1 наказу командира військової частини А1199 №7 військовослужбовцям заборонено виїжджати за межі району виконання завдань. Під час проходження служби в Косово для виконання покладених на нього обов'язків він користувався службовим автомобілем військової частини «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1, яким керував старший солдат ОСОБА_8 У період з 15 березня до 1 квітня 2011 року він в силу виконання своїх службових обов'язків кожного дня на цьому автомобілі разом з ОСОБА_8 виїжджали за межі бази «Бондстіл» у різні місця Косово. Автомобілі військової частини А1199 виїжджали з автомобільного парку частини на підставі нарядів на виїзд машин, а також на підставі добових бойових розпоряджень командира вказаної частини. Крім того, всі виїзди машин з парку військової частини А1199 фіксувались в журналі виходу та повернення машин, в якому вказувалась дата, час виїзду, марка та номер автомобіля, водій та старший машини, а також час повернення автомобіля в парк. 31.03.11р. старший солдат ОСОБА_9 запропонував йому поїхати 01.04.11р. в Республіку Македонія, а саме в м.Скоп'є, де на базарі купити цигарок, які в подальшому, на автомобілі військової частини А1199 перевезти через державний кордон в Республіку Болгарія, де продати їх по значно вищій ціні. Зі слів ОСОБА_9, внаслідок таких дій вони повинні були заробити по 700 євро кожен. Як йому пояснив ОСОБА_9, вказані цигарки можливо було продати на залізничному вокзалі в м. Софія таксистам. На вказану пропозицію ОСОБА_9 він погодився, у зв'язку з тим, що його молодша донька хворіла, лікування було безрезультатним і потребувало значних коштів, яких не вистачало. 01.04.11р., близько 9 години, він разом з ОСОБА_8 на автомобілі «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 виїхали за межі бази «Бондстіл» та поїхали в Республіку Македонію, а саме в м. Скоп'є, щоб на базарі придбати цигарок. Про свій намір виїхати в Македонію він командира військової частини не повідомив. Того ж дня, близько 11 години, він разом з ОСОБА_8 прибули на базар в м. Скоп'є. ОСОБА_8 вийшов з автомобіля та пішов на базар, де придбав за власні кошти 4 810 пачок цигарок місцевого виробництва «Partner» без акцизних марок, які знаходились в картонних коробках. Скільки саме коштів заплатив ОСОБА_9 за вказані цигарки, йому не відомо, оскільки на базар з ним він не ходив, а знаходився в салоні автомобіля. Зі слів ОСОБА_9 йому відомо, що за вказані цигарки останній заплатив більше однієї тисячі євро. ОСОБА_8 він ніяких коштів для придбання цигарок не давав, оскільки на той час у нього коштів не було. ОСОБА_8 сам приніс вказані коробки з цигарками до автомобіля та завантажив їх в багажник, в двері автомобіля та в капот біля двигуна. Він особисто пакував куплені ОСОБА_8 цигарки за дверки автомобіля. Потім він разом з ОСОБА_8 поїхали з Республіки Македонія в Республіку Болгарію. 01.04.2011р., близько 13 години він з ОСОБА_8 без будь-яких проблем пройшли митний та прикордонний контроль в Республіці Македонія, під час яких їх автомобіль ніхто не оглядав. Після цього, близько 13 год. 30 хв., вони під'їхали до пункту пропуску «Гюєшево», який розташований на державному кордоні між Республікою Македонія та Республікою Болгарія. На пункті пропуску «Гюєшево» до них підійшов працівник Болгарської митниці, який відкрив двері і запитав, чи є у них будь-який товар, чи речі, які підлягають декларуванню. ОСОБА_8 відповів, що у них є цигарки. Після цього цей митник кудись пішов, і через деякий час він повернувся у супроводі трьох Болгарських митників, яким він повідомляв, що ним виявлена контрабанда цигарок в автомобілі «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1. У подальшому, після 18 години прибув представник прикордонної поліції, який повідомив йому та ОСОБА_8, що предмет контрабанди, а саме 4 810 пачок цигарок місцевого виробництва «Partner» без акцизних марок, які були виявлені в їхньому автомобілі підлягають вилученню, і почав складати відповідні протоколи та проводити процесуальні дії. Після чого їх з ОСОБА_8 було затримано. Близько 20 години 20 хвилин його та ОСОБА_9 привезли в приміщення прикордонної поліції м.Кюстенділ, Республіка Болгарія, де їх арештували. Після цього стосовно нього та ОСОБА_8 правоохоронними органами Болгарії була порушена кримінальна справа щодо контрабанди цигарок, а на автомобіль «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 накладено арешт. У період з 1 до 20 квітня 2011р. з ним та ОСОБА_8 проводились різні слідчі дії, а також стосовно нього та ОСОБА_9 був обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту. 20.04.11р. вироком Кюстендільського окружного суду Республіки Болгарія він та ОСОБА_9 були визнані винними у контрабанді цигарок, і йому призначено покарання у вигляді двох років умовно, а автомобіль військової частини «УАЗ» військовий номер НОМЕР_1, як засіб, на якому перевозилась контрабанда, конфіскований на користь Республіки Болгарія. В болгарському суді він визнав свою вину лише тому, що йому з ОСОБА_8 було запропоновано звільнення з-під варти. Того ж дня він та ОСОБА_9 були звільнені в залі суду. Одразу після цього вони виїхали з м. Софія в м. Київ, в Косово вони не повертались. Заперечив, що їх діями були спричинені тяжкі наслідки державі Україна, оскільки вилучений болгарською стороною автомобіль був повернутий до військової частини А1199, хоча і визнав, що він з ОСОБА_8 використали вказаний транспортний засіб в корисливих цілях. Крім того, жодних доказів на підтвердження нанесення його діями шкоди міжнародному іміджу України не здобуто.

Підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав частково, повністю підтвердив свої показання в якості обвинуваченого на досудовому слідстві і пояснив, що у період з 06.08.10р. до 20.04.11р. він проходив військову службу за контрактом у складі 14-ї ротації українського миротворчого контингенту в Косово (військова частина А1199) на посаді водія 4 спеціального взводу 4 спеціального відділення у військовому званні «старший солдат». В його службові обов'язки згідно займаної посади входило: керувати закріпленим за ним автомобілем «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1, підтримувати вказаний автомобіль в технічно-справному стані, виконувати накази та розпорядження командира військової частини А1199, а також дотримуватись вимог Статутів Збройних Сил України, наказів та директив МО України. Під час проходження служби в Косово він на вказаному автомобілі возив заступника командира військової частини А1199 по безпеці підполковника ОСОБА_7, їздив у різні місця й населені пункти розташовані на території Косово, а також кілька разів, він разом з ОСОБА_7 їздили в Республіку Македонія та в Республіку Болгарія. Всі автомобілі військової частини А1199, у тому числі і закріплений за ним автомобіль, знаходились в автомобільному парку частини, що був розташований у таборі українського миротворчого контингенту «Бондстіл». Виїзд автомобілів з парку частини здійснювався на підставі наказу командира військової частини А1199 на вихід машин, у якому вказувалася дата виходу автомобіля, його марка та військовий номер. Наказ на виїзд автомобілів з парку видавався командиром частини щодня. Крім цього, виїзд автомобілів з парку військової частини А1199 здійснювався на підставі бойових розпоряджень командира частини. Під час проходження служби в Косово він не ознайомлювався із зазначеними бойовими розпорядженнями командира військової частини А1199, оскільки йому їх ніхто ніколи не пред'являв. Також у військовій частині А1199 вівся журнал реєстрації виїзду та повернення машин. 31.03.11р. він, знаючи, що у ОСОБА_7 хвора донька, а також маючи власні проблеми з матір`ю, запропонував ОСОБА_7 поїхати в м.Скоп`є Республіки Македонія, де придбати цигарки, які в подальшому продати в Болгарії, і таким чином заробити грошей. На цю пропозицію ОСОБА_7 погодився. 01.04.2011р., близько 9 год., він на автомобілі «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 виїхав з автомобільного парку військової частини А1199, заїхав в табір «Бондстіл», де забрав підполковника ОСОБА_7, і вони поїхали на ринок у м. Скоп'є, Республіка Македонія. Про наявність дозволу на цей виїзд у ОСОБА_7, а також про існування бойового розпорядженням командира військової частини А1199 №90 від 31.03.11р., йому відомо не було. При цьому, ні він, ні ОСОБА_7, не доповідали та не повідомляли командира військової частини А1199 про виїзд, чи про намір виїхати за межі Косово в Республіку Македонію та в подальшому в Республіку Болгарію. На ринку вони разом з ОСОБА_7 придбали цигарки «Партнер» за вигідною ціною, а саме 4 810 пачок цигарок за 1443 євро. При цьому, ОСОБА_7 дав йому для придбання цигарок 80 євро, оскільки більше грошей у нього не було. Решту суми він сплатив з власних коштів. Потім він з ОСОБА_7 сховали 4 810 пачок цигарок «Партнер» в салоні, багажнику, а також у капоті автомобіля «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 і поїхали в Республіку Болгарія. Цигарки також були в камуфляжному рюкзаці та сумці. Державний кордон між Республікою Македонією та Республікою Болгарією вони проїхали без перешкод. У подальшому, при перетині державного кордону Республіки Болгарія, під час проходження митного контролю, у них виникли проблеми. Болгарський митник відкрив двері, заглянув в їх автомобіль і помітив цигарки. Вони повідомили митнику, що у них є цигарки, які вони хочуть задекларувати. Після цього прибули співробітники поліції і прикордонної служби Республіки Болгарія, які почали складати відповідні протоколи огляду, затримання його та ОСОБА_7 як підозрюваних, а також відібрали у нього та ОСОБА_7 пояснення. Того ж дня, 01.04.2011 стосовно нього та ОСОБА_7 правоохоронними органами Республіки Болгарії була порушено кримінальна справа по контрабанді 4 810 пачок цигарок «Партнер». Після цього їм було пред'явлене обвинувачення у вчиненні контрабанди цигарок. При цьому, у ході досудового слідства, вони повністю визнали свою вину у вчиненні контрабанди 4 810 пачок цигарок «Партнер» на територію Республіки Болгарії, оскільки їм була поставлена умова, або вони визнають вину і їм призначають умовний штраф, або вони відбувають реальний строк покарання. 20.04.11р. вироком Кюстендільського окружного суду Республіки Болгарія він та ОСОБА_7 були визнані винними у контрабанді цигарок, і йому призначено покарання у вигляді двох років умовно, а автомобіль військової частини «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1, як засіб на якому перевозилась контрабанда, конфіскований на користь Республіки Болгарія. Того ж дня вони були звільнені в залі суду з-під варти. Визнав, що схилив підполковника ОСОБА_7 до вчинення незаконних дій, але стверджував, що жодних тяжких наслідків для держави України від його дій не настало, національний контингент продовжує проходити службу в Косово, а автомобіль повернуто військовій частині.

Свідок ОСОБА_10 показав, що у період з 4 серпня 2010 року до 26 квітня 2011 року він проходив військову службу у складі українського миротворчого контингенту в Косово, Республіка Сербія (військова частина А1199) на посаді командира національного контингенту. З 14 березня до 20 квітня 2011 року у військовій частині А1199 на посаді заступника командира контингенту з безпеки проходив військову службу підполковник ОСОБА_7 Також у складі 14-ї ротації українського миротворчого контингенту в Косово у період з серпня 2010 року до 20 квітня 2011 року на посаді водія проходив військову службу за контрактом старший солдат ОСОБА_8, за яким наказом командира військової частини А1199 був закріплений автомобіль «УАЗ» військовий номер НОМЕР_1. Протягом всієї ротації ОСОБА_9 на закріпленому за ним автомобілі «УАЗ» возив заступника командира контингенту з безпеки підполковника ОСОБА_7 Під час проходження військової служби в Косово в складі українського миротворчого контингенту 14-ї ротації, за кожним водієм військової частини А1199 був закріплений певний автомобіль. Згідно наказу військовослужбовець відповідав за технічний стан, а також за пошкодження чи втрату закріпленого за ним автомобіля. Військова частина А1199 дислокувалась на американський базі «Бондстіл» і всі військовослужбовці українського миротворчого контингенту проживали на вказаній військовій базі. Автомобільний парк військової частини А1199 також знаходився на території американської бази «Бондстіл». Виїзд автомобільного транспорту з парку військової частини здійснювався на підставі нарядів на виїзд машин, в яких зазначалось, які саме автомобілі, їх марка, військові номери та П.І.Б. водія автомобіля, куди та з якою метою виїжджають з парку частини, а також вказувалось дата та час виїзду та повернення автомобілів. Наряди на виїзд машин підписував заступник командира військової частини А1199 з матеріально-технічного забезпечення, а затверджував вказані наряди він. Підставою для видачі наряду на виїзд машин з парку військової частини А1199 для виконання бойових завдань являлись бойові розпорядження, які видавались командувачем КФОР або командувачем багатонаціональної групи «Схід». На підставі вказаних бойових розпоряджень він видавав наказ по частині, чи бойове розпорядження, в якому конкретно певним військовослужбовцям частини було наказано виконати ті чи інші задачі на відповідній території, а також для виконання вказаних задач виділялась техніка. Крім того, підставою для видачі наряду на виїзд машин з парку військової частини А1199 являлись листи чи письмові вказівки командування КФОР, відповідно до вимог яких складався наказ по частині, в якому відображалось, яку саме автомобільну техніку, в якій кількості, та для яких завдань необхідно задіяти в певний день. Виїзд автомобілів з парку військової частини А1199 фіксувався в журналі виїзду та повернення машин, в якому вказувалось дата та час виїзду, марка та номер автомобіля, прізвище, ім'я, по-батькові водія автомобіля та старшого машини, а також дата та час повернення автомобіля в парк частини. 31 березня 2011 року ним було видано бойове розпорядження №90, відповідно до змісту якого заступнику командира українського національного контингенту з безпеки підполковнику ОСОБА_7 наказано 01.04.11р. виконати заходи контррозвідувального забезпечення в районі виконання завдань та здійснити контроль за порядком виконання завдань за призначенням. Для виконання вказаних завдань ОСОБА_7 було надано автомобіль «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 під керуванням старшого солдата ОСОБА_9. Відповідно до вказаного бойового розпорядження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не мали права без його дозволу самовільно покидати операційний район виконання завдань, де здійснювали бойове патрулювання, виїжджати за межі Косово в Республіку Македонія та в Республіку Болгарія. 01.04.11р. зранку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вказаному автомобілі виїхали за межі табору «Бондстіл» для виконання завдань відповідно до бойового розпорядження командира військової частини №90 від 31.03.2011. Після виїзду з бази «Бондстіл» підполковник ОСОБА_7 доповідей командиру частини про місце свого перебування не здійснював, неодноразові спроби зв'язатися з ним позитивного результату не дали. В цей же день, близько 17.00 год., черговий по військовій частині А1199 повідомив йому, що автомобіль «УАЗ» військовий номер НОМЕР_1, який закріплений за старшим солдатом ОСОБА_8, відсутній у автомобільному парку, тобто не повернувся з завдання, а також, що відсутній зв'язок з ОСОБА_7 та ОСОБА_8. 01.04.2011, близько 21 год., йому зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що його разом з ОСОБА_8 затримали співробітники болгарської митної поліції за спробу перетину через кордон великої кількості цигарок. Про це він відразу повідомив оперативного чергового Командування Сухопутних військ та чергового управління міжнародного військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального Штабу Збройних Сил України. Для з'ясування всіх обставин даного інциденту була створена група, до складу якої були включені військові посадові особи військової частини А1199, а також було проведено службове розслідування. Військовослужбовці у складі цієї групи прибули на болгарський кордон, де відібрали пояснення у ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в яких останні вказували на те, що розпорядження купити цигарки для потреб українського контингенту надав він, що не відповідало дійсності, оскільки таких розпоряджень він їм не надавав. Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не отримували жодних його вказівок на виїзд 01.04.11р. до Республіки Македонія та Республіки Болгарія. Йому відомо, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнали свою вину у контрабанді цигарок. Вказаний автомобіль «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 у військову частину А1199 повернутий не був, оскільки був опечатаний і знаходився в Республіці Болгарія за рішенням суду. У зв'язку з чим у військовій частині А1199 рахується нестача вказаного автомобіля «УАЗ», яка занесена до книги нестач частини. Цей інцидент був висвітлений у болгарській пресі та вплинув на авторитет військовослужбовців українського миротворчого контингенту в Косово, а також на подальші перетини кордону національним контингентом з Республікою Болгарія. До вказаного випадку будь-яких правопорушень українського миротворчого контингенту в Косово, які були б висвітлені в ЗМІ, не було. Український контингент залишився продовжувати проходити службу в Косово лише тому, що був на гарному рахунку.

Свідок ОСОБА_11 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що з серпня 2010р. по квітень 2011р. він проходив службу на посаді заступника командира українського миротворчого контингенту в Косово, Республіка Сербія (військова частина А1199), з озброєння. Командиром військової частини на той момент був ОСОБА_10 ОСОБА_9 проходив службу від початку ротації до кінця, а ОСОБА_7 з березня по квітень 2011р. на посаді заступника командира з питань безпеки. Місцем дислокації військової частини була американська база «Бондстіл». Військова частина А1199 виконувала бойові завдання на всій території Косово та Республіки Сербія. Вказані завдання для національного контингенту визначались командуючим КФОР. При цьому, існував порядок, за яким військовослужбовець національного контингенту набував право виїзду за територію бази. Для того, щоб виїхати за межі бази необхідно було бойове розпорядження командира військової частини, наряд та шляховий лист. Напередодні дня виїзду відбувалось планування, складався наряд на виїзд автомобіля, який підписувався ним та командиром частини і складався у трьох примірниках. Щовечора бойове розпорядження доводилось до відома особового складу в усній формі шляхом збирання всіх військовослужбовців. Вказане бойове розпорядження командира військової частини було підставою для видачі наряду на виїзд з парку військової частини машини, в якому зазначалось: номер автомобіля, маршрут, старший машини, час вибуття та повернення. Інструктаж старших машини відбувався щодня, про що вони ставили свої підписи в журналі інструктажу. Військовослужбовці зобов`язані були доповідати кожну годину про стан виконання бойового завдання. Це робилось по мобільному телефону або по радіостанції. 01.04.11р. йому стало відомо про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 затримані на болгарсько-македонському кордоні. Подробиці перетину ними кордону, як і те, який був у ОСОБА_7 того дня маршрут для виконання бойового завдання, йому не відомі. Після чого ними були вжиті всі необхідні дії, спрямовані на визволення ОСОБА_7 та ОСОБА_8, для чого був направлений службовий автомобіль на чолі з майором Півнем, який проводив службове розслідування та відбирав пояснення у ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Станом на момент допиту зауважив, що автомобіль «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 рахується як нестача військової частини А1199 і зареєстрований в книзі нестач. Вартість нового такого автомобіля складає близько 120 тис. грн. З приводу повернення вилученого болгарськими правоохоронцями військового автомобіля робились наступні заходи: відвідували з цих питань прокурора м.Кюстенділ, командуючого КФОР, були телеграми Командуючого Сухопутних військ. За рішенням болгарського суду вказаний автомобіль було конфісковано на користь Республіки Болгарія, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звільнені. Зауважив, що особисто бачив інтернет сайт (болгарський чи польський, не пам`ятав), де вказувалось, що українські миротворці почали займатись контрабандою. На досудовому слідстві також пояснював, що забезпечення особового складу українського миротворчого контингенту цигарками не входило до обов`язків командування військової частини А1199 і це нічим не передбачалось. 01.04.11р. підполковник ОСОБА_7 та старший солдат ОСОБА_9 самовільно покинули район виконання бойових завдань.

Свідок ОСОБА_12 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві, які були аналогічні показанням свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в суді, і пояснив, що з 16.08.10р. по 20.04.11р. він проходив військову службу у складі українського миротворчого контингенту в Косово, Республіка Сербія, на посаді заступника командира національного контингенту. З ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в нього були виключно службові відносини. 01.04.11р. від командира контингенту ОСОБА_10 йому стало відомо про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 затримані на кордоні між Македонією і Болгарією за підозрою у контрабанді цигарок. Командир контингенту попросив його підготувати про це довідку на адресу Командування Сухопутних військ ЗС України. В подальшому проводилось службове розслідування. Пояснив, що підставою для складання та видачі наряду для виїзду автомобіля за межі бази, було бойове розпорядження командиру національного контингенту, де були визначені чергові транспортні засоби, які повинні були бути записані в наряді. Територією виконання бойових завдань національного контингенту була Республіка Сербія. Військовослужбовець міг виїхати за межі виконання бойового завдання тільки за наказом командира військової частини. Зауважив, що він особисто бачив, що через декілька днів після 01.04.11р. на болгарських інтернет сайтах було висвітлено, що два українські військовослужбовці були затримані із контрабандою цигарок. Йому відомо, що були ще замітки в жовтій пресі про те, що був затриманий ледь не вантажний автомобіль з цигарками. На його думку, будь-які незаконні дії, які вчиняють військовослужбовці українського національного контингенту, негативно впливають на імідж КФОР. На досудовому слідстві також пояснював, що протиправними діями старшого солдата ОСОБА_9 та підполковника ОСОБА_7 було підірвано імідж українських військовослужбовців, став складнішим подальший перетин кордону, оскільки існувала недовіра з боку правоохоронних органів Республіки Болгарія. До цього випадку будь-якої інформації про вчинення військовослужбовцями національного контингенту будь-яких незаконних дій він не чув.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що з серпня 2010р. він проходив службу в миротворчій ротації в Косово на посаді заступника командира контингенту з виховної роботи. Разом з ним з самого початку проходив службу старший солдат ОСОБА_9 по посаді водія 4 взводу, який був закріплений автомобілем за заступником командира з безпеки. На вказану посаду приблизно у березні 2011р. прибув ОСОБА_7. 01.04.11р. ввечері командир контингенту ОСОБА_10 довів інформацію про те, що автомобіль його заступника з безпеки ОСОБА_7 затриманий на болгарському кордоні за перевезення партії цигарок. Про це командир дізнався з телефонної розмови із ОСОБА_7. Після чого було призначено і проведено службове розслідування. Він особисто домовився з працівниками болгарської поліції про можливість відібрання пояснень у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 після їх затримання у поліцейському відділку. Часу для складання таких пояснень у останніх було достатньо, жодних зауважень про те, що вони не встигають щось написати, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не робили. Болгарські поліцейські інспектори віднеслись до них із порозумінням, дали час затриманим все викласти і написати. Так, за результатами цього розслідування було встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_7 були затримані за незаконне перевезення тютюну через болгарський кордон. При цьому, він не пам`ятав, щоб ОСОБА_9 та ОСОБА_7 казали у своїх поясненнях про те, що вони мали намір задекларувати цигарки, які вони перевозили через болгарський кордон. Після переротації він з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виїхали до України. Зі слів військовослужбовців контингенту йому відомо, що на двох інтернет сайтах були висвітлені вказані події. На його думку імідж України від дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 постраждав. Так, на побутовому рівні з боку представників іноземних армій у спецконтингенті лунали смішки, що українці дуже люблять курити, тощо. Більше про будь-які випадки незаконних дій з боку українського миротворчого контингенту на території Косово йому не відомо.

Свідок ОСОБА_14 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що з 16.08.10р. по 20.04.11р. він перебував у складі миротворчого контингенту в Косово на посаді командира 4 спеціального взводу, де ними виконувались бойові завдання КФОР. Разом з ним військову службу проходили ОСОБА_9, який був його підлеглим, та підполковник ОСОБА_7. Пояснив, що на службовому автомобілі він неодноразово виїжджав за межі бази «Бондстіл». При цьому, перед кожним виїздом, командиром ОСОБА_10 проводилась нарада, на якій ним в усній формі доводилось до відома військовослужбовців контингенту його бойове розпорядження, які машини і куди виїжджають, форма одягу, маршрути, час початку та закінчення, тощо. При цьому, кожного дня на цій нараді в обов`язковому порядку збирались всі командири взводів, командир контингенту та його заступники. Випадків, коли б були відсутні на нараді особи, яким наступного дня слід було виконувати певні бойові завдання, не було. На такій нараді доводилось до відома і бойове розпорядження №90 від 31.03.11р. Обставини затримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 йому відомі лише зі слів командира контингенту. Крім того, йому відомо, що на болгарському сайті було висвітлено вказане затримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на болгарському кордоні.

Свідок ОСОБА_15 повністю підтримав свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що відповідно до наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 11.05.11р. №223 «Про призначення службового розслідування за фактом незаконного використання службового автомобіля військовослужбовцями військової частини А1199» ним у складі комісії проводилось службове розслідування відносно дій підполковника ОСОБА_7 та старшого солдата ОСОБА_9 під час виконання місії українського миротворчого контингенту в Косово. В ході проведення службового розслідування було встановлено, що 01.04.2011, близько 10.00 год., заступник командира частини (з безпеки) підполковник ОСОБА_7 на автомобілі «УАЗ» військовий номер НОМЕР_1, яким керував водій 4 відділення 4 спеціального взводу старший солдат ОСОБА_9 на підставі бойового розпорядження №90 від 31.03.11р. виїхали за межі військової бази «Бондстіл» з метою організації виконання заходів контррозвідувального забезпечення у операційному районі Багатонаціональної бойової групи «СХІД». Однак, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 самовільно, без дозволу командиру військової частини, відхилились від встановленого маршруту патрулювання, покинули територію Косово та поїхали в м. Скоп'є Республіка Македонія, де на базарі придбали 4 810 пачок цигарок. Вказані цигарки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 намагались перевезти в автомобілі «УАЗ» військовий номер НОМЕР_1 на територію Республіки Болгарія, де хотіли продати та збільшити свій грошовий еквівалент. Близько 13.30 год. під час проходження митного огляду при перетині державного кордону Македонія - Болгарія у вказаному автомобілі працівниками митних органів Республіки Болгарія були виявлені тютюнові вироби у кількості, яка перевищує встановлені норми (481 блок, або 4810 пачок цигарок). Близько 18.00 год. в пункт пропуску «Гюєшево» прибув представник прокуратури міста Кюстенділ, Республіка Болгарія, який відповідним протоколом вилучив цигарки, наклав арешт на автомобіль «УАЗ» військовий номер НОМЕР_1 та склав постанову про затримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на 72 години. В подальшому, стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 правоохоронними органами Республіки Болгарія було порушено кримінальну справу щодо контрабанди цигарок, їм було пред'явлено обвинувачення, а також обрано запобіжний захід - взяття під варту. 20.04.11р. рішенням Кюстендільського окружного суду Республіки Болгарія ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнані винними у контрабанді цигарок, їм призначено покарання у виді двох років умовно, а автомобіль військової частини «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1, як засіб, на якому перевозилась контрабанда, конфіскований на користь Республіки Болгарія. Того ж дня ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були звільнені в залі суду, але факт затримання 01.04.11р. підполковника ОСОБА_7 та старшого солдата ОСОБА_9 під час контрабанди цигарок в Республіку Болгарія набув широкого розголосу та був висвітлений в болгарських ЗМІ. Відповідно до бойового розпорядження №90 від 31.03.11р. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не мали права без дозволу командира самовільно покидати операційний район виконання завдань, де здійснювали бойове патрулювання, виїжджати за межі Косово в Республіку Македонія та в Республіку Болгарія. Своїми діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 грубо порушили вимоги вказаного бойового розпорядження №90 від 31.03.11р., Положення про національний контингент в Косово та наказ командира військової частини А1199 №7 від 06.08.2010. Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_7 та старшого солдата ОСОБА_9 окружним судом Республіки Болгарія був конфіскований автомобіль військової частини А1199 марки «УАЗ» військовий номер НОМЕР_1, як засіб для перевезення контрабанди цигарок на користь Республіки Болгарія. Пояснив, що станом на момент його допиту в суді вказаний автомобіль «УАЗ» у військову частину повернутий не був, у зв'язку з чим у військовій частині рахується нестача, яка занесена до книги нестач частини. Доповнив, що з пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було встановлено, що після того, як представники болгарської митниці попросили їх відкрити транспортний засіб, водій - ОСОБА_9, який відкривав автомобіль, пояснив, що вказані цигарки закуплені для потреб військової частини, хоча таких розпоряджень командир військової частини їм не надавав. ОСОБА_7 свою вину спочатку визнавав. Під час проведення службового розслідування він особисто телефонував ОСОБА_9, але останній відмовився прибути і надати пояснення, проігнорувавши вимоги Статуту ЗС України. Тому, враховувались тільки ті пояснення ОСОБА_9, які він надав в Болгарії. За результатами службового розслідування всі офіцери керівництва підрозділу КФОР були притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Матеріали по ОСОБА_7 були передані до СБ України, керівництву якої він був підконтрольний. Вказані незаконні дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 значно підірвали імідж аеро-мобільних військ України, оскільки це єдина бригада, яка може виконувати завдання в будь-який час та входить до складу військових сил швидкого реагування, яка за наслідками таких дій залишилась без бойового автомобіля, а тому не може виконувати бойові завдання. Крім того, цей випадок вплинув на авторитет Генерального штабу ЗС України, а також самого українського контингенту, який виїжджає закордон і яким керує штаб багатонаціональних сил. Крім того, замість того, щоб увійти в кількості батальйону в Конго, український контингент було зменшено до роти.

Свідок ОСОБА_16 повністю підтримав свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що з серпня 2010р. для виконання миротворчих завдань був введений національний контингент в Косово, Республіка Сербія, військова частина А1199 (командир контингенту майор ОСОБА_10). Автомобілі УАЗ зайшли в район виконання завдань нові з військової частини А0224 м.Миколаїв. Показав, що перебуваючи на посаді начальника відділу миротворчих операцій - заступника начальника управління військового співробітництва та миротворчих операцій Командування Сухопутних військ ЗС України, на початку квітня 2011р. приблизно о 01.00 год. ночі, він мав телефонну розмову з командиром контингенту ОСОБА_10, який повідомив, що два військовослужбовці затримані на кордоні Македонії та Болгарії за контрабанду цигарок. Командиру ОСОБА_10 було поставлено завдання провести розслідування. Наступного дня вони отримали матеріали проведеного первинного розслідування, з якого вбачалось, що підполковник ОСОБА_7 з водієм на автомобілі виїхали у зону відповідальності. В певний момент зв`язок із ОСОБА_7 було втрачено. Ввечері останній зателефонував і повідомив, що затриманий на кордоні Болгарії і звинувачується у контрабанді цигарок. В подальшому, йому відомо, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були засуджені болгарським судом, отримали умовне покарання, а автомобіль «УАЗ», на якому вони перевозили цигарки, був конфіскований. При цьому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в болгарському суді визнали свою вину у контрабанді цигарок. В подальшому, в Косово виїжджали представники військової служби правопорядку, які також проводили службове розслідування. 11.05.11р. він згідно наказу Командувача Сухопутних військ ЗС України №223 був включений до складу комісії, що проводила службове розслідування за фактом незаконного використання службового автомобіля УАЗ-315195 «Хантер» ОСОБА_7 та ОСОБА_8. За результати проведеного розслідування надав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_15 Підтвердив, що станом на момент його допиту в суді автомобіль «УАЗ» до військової частини не повернуто, рахується, як нестача. Щодо повернення вказаного автомобіля, то це питання вирішується дипломатичними каналами. На його думку, вказані дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 негативно вплинули на імідж українського миротворчого контингенту. Він тривалий час працює з миротворчим контингентом і знає що таке, коли «шепочуть у спину». Інші випадки вчинення правопорушень миротворців в Косово, крім вказаних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8, йому не відомі.

Сідок ОСОБА_17 - т.в.о. заступника начальника автомобільної служби управління технічного забезпечення логістики Командування Сухопутних військ ЗС України (станом на квітень - травень 2011р.) надав показання щодо проведеного службового розслідування у складі комісії аналогічні свідкам ОСОБА_15 та ОСОБА_16. Доповнив, що під час розслідування ним було встановлено, що «УАЗ» використовувався ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно, вони порушили бойовий наказ командира, відхилились від маршруту, використали автомобіль у власних цілях для перевезення контрабанди цигарок, що призвело до його конфіскації в дохід іноземної держави. Інструктаж з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 напередодні виїзду проводився, тому їм були відомі завдання, покладені бойовим розпорядженням командира. Зауважив, що військова частина, в тому числі А1199, незалежно від того, де вона знаходиться є частиною Збройних Сил України, і на ній діють статути та керівні документи ті, що діють для військовослужбовців на території України.

Свідок ОСОБА_18 підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що з серпня 2010р. по 26.04.11р. він проходив військову службу у складі українського миротворчого контингенту в Косово, Республіка Сербія на посаді старшого офіцера з виховної роботи і за сумісництвом начальника тилу. Місцем дислокації військової частини А1199 було Косово, населений пункт Соєво, військова база «Бондстіл». Виїзд службових автомобілів здійснювався лише з дозволу командира військової частини ОСОБА_10, що було передбачено відповідними управлінськими документами. Так, для виконання відповідного бойового завдання видавалось бойове розпорядження командира військової частини, яке доводилось до виконавців усно. На підставі цього бойового розпорядження виписувався наряд та автомобіль та шляховий лист, в якому зазначався маршрут слідування автомобіля. Він особисто займався у військовій частині питаннями торгового забезпечення, бойові розпорядження складались заступником командира з бойової підготовки. Виконуючи свої службові обов`язки, він неодноразово виїжджав за межі Косово, в тому числі в Болгарію, де співробітники митної служби, як правило, не оглядали автомобілі КФОР. При цьому, необхідно було періодично телефонувати командиру і повідомляти про події. Всім військовослужбовцям контингенту було відомо про існування наказу №7 від 07.08.10р. командира військової частини А1199, згідно якого виїзд за межі виконання завдань без дозволу командира контингенту було заборонено. Про обставини затримання автомобіля «УАЗ» з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 01.04.11р. на болгарсько-македонському кордоні йому того ж дня стало відомо зі слів командира контингенту ОСОБА_10, який деталей ситуації спочатку не знав. В подальшому, прибула група військовослужбовців з України для проведення службового розслідування, з прокуратури і стало відомо про те, що військовий автомобіль був затриманий при перетині болгарського кордону з великою кількістю цигарок, що перевищує допустимі границі. Військовий автомобіль «УАЗ», на якому виїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 після цього випадку у військову частину А1199 станом на момент їх ротації повернуто не було. Він особисто бачив болгарський сайт, на якому було висвітлені обставини затримання українського автомобіля КФОР за фактом перетину болгарського кордону з порушенням вимог закону.

Крім того, винність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їм злочину повністю підтверджується наступними доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

· витягом з наказу Міністра оборони України № 202 від 01.03.11р., згідно якого підполковника ОСОБА_7, старшого офіцера військової частини А1988 звільнено із займаної посади без виключення зі списків особового складу частини, зараховано на грошове забезпечення до фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України та призначено заступником командира національного контингенту (з безпеки) національного контингенту в Косово, Республіка Сербія (т.2 а.с.124);

· витягом з наказу командира військової частини А1199 № 19 від 08.03.11р., згідно якого підполковник ОСОБА_7, призначений наказом Міністра Оборони України від 01.03.11р. №202 на посаду заступника командира національного контингенту (з безпеки) національного контингенту в Косово, Республіка Сербія, з 08.03.11р. зарахований до списків особового складу військової частини А1199 та на всі види забезпечення (т.2 а.с.206);

· витягом з наказу командира військової частини А1199 № 23 від 14.03.11р., згідно якого підполковника ОСОБА_7, призначеного наказом Міністра Оборони України від 01.03.2011 №202 на посаду заступника командира національного контингенту (з безпеки) національного контингенту в Косово, Республіка Сербія, який прибув для виконання бойового завдання у складі багатонаціональних миротворчих сил КФОР, вважати таким, що 14 березня 2011 року приступив до виконання службових обов'язків за посадою (т.1 а.с.70-71);

· витягом з наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 150 від 23.07.10р. старшого солдата ОСОБА_8, водія відділення засобів зв'язку радіоцентру польового вузла зв'язку 79 окремої аеромобільної бригади, увільнено від займаної посади без виключення зі списків особового складу частини, зараховано на грошове забезпечення до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України і призначено до складу національного контингенту українського миротворчого контингенту в Косово на посаду водія спеціального відділення спеціального взводу (т.2 а.с.87-98);

· витягом з наказу командира військової частини А1199 № 3 від 06.08.10р., згідно якого старший солдат ОСОБА_8, призначений наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 532 від 26.07.2010 на посаду водія спеціального відділення спеціального взводу національного контингенту в Косово, Республіка Сербія, з 06.08.2010 зарахований до списків особового складу військової частини А1199 та на всі види забезпечення (т.2 а.с.207);

· витягом з наказу Міністра оборони України № 316 від 05.04.11р., згідно якого підполковника ОСОБА_7, заступника командира національного контингенту (з безпеки) національного контингенту в Косово, Республіка Сербія, у зв'язку із закінченням терміну перебування у складі зазначеного контингенту увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини А1988 (т.2 а.с.125);

· витягом з наказу командира військової частини А1199 № 37 від 20.04.11р., згідно якого підполковник ОСОБА_7, заступник командира національного контингенту (з безпеки), у зв'язку із закінченням строку проходження військової служби у складі національного контингенту українського миротворчого контингенту в Косово справи та посаду здав, з 20.04.2011 виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (т.2 а.с.209);

· витягом з наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №54 від 01.04.11р., згідно якого старшого солдата ОСОБА_8, водія спеціального відділення спеціального взводу національного контингенту, увільнено від займаної посади і призначено водієм відділення засобів зв'язку радіоцентру польового вузла зв'язку 79 окремої аеромобільної бригади (т.2 а.с.109-120);

· витягом з наказу командира військової частини А1199 № 37 від 20.04.11р., згідно якого старший солдат ОСОБА_8, водій спеціального відділення спеціального взводу, у зв'язку із закінченням строку проходження військової служби у складі національного контингенту українського миротворчого контингенту в Косово справи та посаду здав, з 20.04.2011 виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (т.2 а.с.210);

· даними протоколу виїмки від 01.08.11р., згідно якого у відділі миротворчих операцій управління військового співробітництва та миротворчих операцій Командування Сухопутних військ Збройних Сил України вилучено, серед інших документів, наказ командира військової частини А1199 №2 від 01.01.2011 «Про закріплення автомобільної техніки у частині за водіями» з додатком (т.2 а.с. 149-150, 201-205);

· наказом командира військової частини А1199 №2 від 01.01.2011 «Про закріплення автомобільної техніки у частині за водіями» з додатком, який визнаний документом у справі, яким автомобіль «УАЗ 315195-030», номер шасі НОМЕР_2 номер двигуна НОМЕР_3, військовий номер НОМЕР_1 закріплений за водієм 4-го спеціального взводу старшим солдатом ОСОБА_8 (т.2 а.с. 160-161, 201-205);

· даними протоколу огляду вказаного наказу від 02.08.11р. (т. 2 а.с. 151-159);

· даними протоколу виїмки від 01.08.11р. у відділі миротворчих операцій управління військового співробітництва та миротворчих операцій Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, в ході якої вилучено, серед інших документів, бойове розпорядження командира національного контингенту № 90 від 31.03.11р. (т.2 а.с. 149-150);

· бойовим розпорядженням командира національного контингенту № 90 від 31.03.2011 (т.2 а.с. 197-200, 160-161), який долучений до справи в якості документу, п. 1 якого заступнику командира національного контингенту (з безпеки) наказано 01.04.11р. організувати виконання заходів контррозвідувального забезпечення в районі виконання завдань та здійснювати контроль за порядком виконання завдань за призначенням. Завдання виконувати силами: старшого машини підполковника ОСОБА_7 на транспортному засобі УАЗ-3151 номер НОМЕР_1, маршрут патрулювання OAR, радіопозивний - росомаха-32, вихідний пункт «Бондстіл», час виконання завдання: початок 7.00 кінець 00.00, пункт регулювання «Бондстіл». По закінченню виконання бойових завдань про результати доповісти встановленим порядком до 10.00 години 02.04.11 року;

· даними протоколу огляду від 02.08.11р. вказаного бойового розпорядження (т.2 а.с. 151-159);

· даними протоколу виїмки від 01.08.11р. у відділі миротворчих операцій управління військового співробітництва та миротворчих операцій Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, під час якої вилучено, серед інших документів, журнал реєстрації та повернення машин військової частини А1199 (т.2 а.с. 149-150);

· журналом реєстрації та повернення машин військової частини А1199, визнаним документом у справі (т.2 а.с. 165-196, 160-161), на зворотному боці одинадцятого аркушу якогого, в дев'ятій строчці зверху присутній запис - «дата 1.04», «підрозділ 4 СВ», «прізвище водія ОСОБА_9», «номер шляхового листа №1291», «марка машини УАЗ315195», «номерний знак НОМЕР_1», «технічно справний», «спідометр справний і опломбований», «показання спідометру 62566», «час 9 год. 00 хв.», «мета і маршрут з/в», «підпорядкований п/п ОСОБА_7», «термін повернення 5.04, 20 год. 00 хв.», відсутній запис щодо часу та дати повернення вказаного автомобіля в парк частини, а також відсутній підпис чергового парку;

· даними протоколу огляду від 02.08.11р. вказаного журналу (т.2 а.с.151-159);

· даними протоколу виїмки від 01.08.11р. у відділі миротворчих операцій управління військового співробітництва та миротворчих операцій Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, в ході якої вилучено, серед інших документів, копію книги обліку недостач військової частини А1199 (т.2 а.с. 149-150);

· копією книги обліку недостач військової частини А1199, визнаною документом у справі (т.2 а.с.151-159, 160-161), згідно якої 06.06.11 року згідно наказу командира військової частини А1199 №93 «Про результати службового розслідування за фактом використання службового автотранспорту військовослужбовцями військової частини А1199» у військовій частині А1199 рахується нестача автомобіля «УАЗ 315195-030» військовий номер НОМЕР_1 у розмірі 106 870, 56 грн.;

· даними протоколу огляду від 02.08.11р. вказаної копії книги обліку недостач (т. 2 а.с. 151-159);

· витягом з наказу командира військової частини А1199 №26 від 01.04.11р., згідно якого підполковника ОСОБА_7, заступника командира частини (з безпеки), та старшого солдата ОСОБА_8, водія 4 спеціального відділення 4 спеціального взводу, вважати такими, що з 1 квітня 2011 року перебувають у слідчому ізоляторі міста Кюстенділ, Республіка Болгарія на період проведення слідчих дій (т.2 а.с. 208);

· додатком до доповіді начальника відділу провадження та контролю дізнання управління дізнання Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України підполковника ОСОБА_19 від 27.05.11р., з якого вбачається, що ним 20.04.11р. під час робочого візиту до Косово, Республіка Сербія, та в м. Кюстенділ, Республіка Болгарія, в ОСОБА_9 окружному суді Республіки Болгарія отримані копії матеріалів кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні контрабанди цигарок через державний кордон Республіки Болгарія, протокол Кюстендільського окружного суду Республіки Болгарія від 20.04.2011 та неофіційний переклад вказаного протоколу (т.1 а.с. 9-15);

· копіями матеріалів кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні контрабанди цигарок через державний кордон Республіки Болгарія, визнаних документами у справі, та даними протоколу огляду вказаних документів від 15.08.11р. (т.1 а.с.132-206, 121-131)

· копіями з оригіналів документів судової справи №170/2011, наданих національною слідчою службою Республіки Болгарія за клопотанням слідчого відділу Головного управління 10 Генеральної прокуратури України про надання правової допомоги у кримінальній справі стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та їх офіційним перекладом (т.6 а.с. 66-206, 2-204);

· протоколом Кюстендільського окружного суду Республіки Болгарія від 20.04.11р. в офіційному перекладі, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час досудового слідства та в суді визнали себе винними у тому, що 01.04.11 року на пункті пропуску через державний кордон «Гюєшево», Кюстендільська область, діючи за попередньою змовою групою осіб перемістили через державний кордон Республіки Македонія у Республіку Болгарія товари торгівельного призначення у великих розмірах, 481 блоки, 4810 пачок цигарок марки «PARTNER», загальною вартістю 36075 левів, які були приховані у керованому ОСОБА_8 автомобілі «УАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 що є власністю Збройних Сил України, вартість якого становить 14400 лева, без дозволу та відома службовців митниці, у зв'язку із чим на підставі статті 242 частини 1 «Д» та «Е», у зв'язку із статтею 20 частиною 2 Кримінального кодексу, у зв'язку із статтею 55 частиною 1 пунктом 1 та частиною 3 Кримінального кодексу їм винесено покарання у вигляді «позбавлення волі» терміном на 2 роки, виконання якого на підставі статті 66 частини 1 Кримінального кодексу переноситься на випробувальний термін 4 роки. На підставі ст. 59 ч. 1 п. 1 Кримінального кодексу у термін виконання покарання у вигляді позбавлення волі зараховується час, впродовж якого по відношенню до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 застосовується запобіжний захід у вигляді «взяття під варту», а саме з 01.04.2011 року по сьогоднішній день. На підставі статті 242 частини 7 Кримінального кодексу, предмет контрабанди 4810 пачок цигарок, марки «PARTNER», підлягають конфіскації на користь держави. На підставі статті 242 частини 8 Кримінального кодексу, транспортний засіб який застосовувався для перевезення контрабандних цигарок, «УАЗ» державний номер НОМЕР_1, що є власністю Збройних Сил України, вартість якого становить 14400 лева, підлягає конфіскації та передачі на користь держави. Підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зобов'язуються сплатити здійснені у справі витрати на суму 210 левів (т.6 а.с. 55-63);

· офіційним перекладом з болгарської на українську мову цього протоколу Кюстендільського окружного суду Республіки Болгарія від 20.04.11р., долученого до справи в якості документу та даними протоколу його огляду (т.1 а.с. 224-227, 230-235);

· висновком експерта № 90 від 15.08.2011 судової автотоварознавчої експертизи, згідно якого ринкова вартість автомобіля «УАЗ-315195-030», 2010 року випуску, військовий номер НОМЕР_1 , станом на 20 квітня 2011 року, становила 96 785 грн. 64 коп. (т.3 а.с.7-15).

Твердження підсудного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про їх намір задекларувати цигарки при перевезенні їх через державний кордон Республіки Болгарія є надуманими і безпідставними, оскільки це не підтверджуються жодним достовірним доказом по справі. В цьому контексті, судом також приймалось до уваги кількість пачок цигарок, місця їх зберігання (під капотом, під сидіннями), які намагались перевезти через митний кордон Болгарії ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відсутність у них позиції щодо існування законної мети придбання ними такої кількості цигарок, а також те, що за змістом рішенням окружного суду м.Кюстенділ від 20.04.11р., яке набрало законної сили і підсудними не оскаржувалось, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повністю під час судового розгляду визнавали свою вину у вчиненні злочину (контрабанди цигарок) на території Республіки Болгарія і засвідчували це власноручним підписом в Угоді про вирішення справи у досудовому провадженні. До того ж, за змістом протоколу про встановлення адміністративного порушення №184 від 01.04.11р., складеного інспектором Південно-західної митниці, останній 01.04.11р. у присутності головного інспектора Прикордонної поліції спитав у ОСОБА_9, чи має він щось до декларування, точніше - цигарки, на що останній відповів, що не має, і їде в Софію. Він відкрив задні праві двері машини і побачив, що в ній повно коробок.(т.6 а.с.25)

Посилання захисту та підсудного ОСОБА_7 на те, що останньому не було відомо про існування бойового розпорядження командира військової частини А1199 №90 від 31.03.11р., згідно якого підполковнику ОСОБА_7 було наказано 01.04.11р. організувати виконання заходів контр розвідувального забезпечення в районі виконання завдань та здійснювати контроль за порядком виконання завдань за призначенням і для цього йому було надано автомобіль «УАЗ 315195-030», військовий номер НОМЕР_1 під керуванням старшого солдата ОСОБА_8, - судом визнаються неправдивими і такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_7 кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, виходячи з наступного:

1. в судовому засіданні ОСОБА_7 підтверджував, що вказане бойове розпорядження №90 було типовим, яке видавалось кожного дня. Такі розпорядження доводились до відома на нараді, яка була щодня, або особисто. Крім того, будучи допитаним на досудовому слідстві в присутності захисника ОСОБА_7 визнавав, що відповідно до вказаного бойового розпорядження №90 ні він, ні ОСОБА_9 не мали права без дозволу командира, самовільно покидати район виконання завдань (бойового патрулювання) та виїжджати за межі Косово в Республіку Македонія та в Республіку Болгарія (т.4 а.с.31).

2. свідок ОСОБА_10 стверджував, що про існування його бойове розпорядження №90 ОСОБА_7 було відомо. Крім того, вказане бойове розпорядження не відноситься до категорії тих, які повинні були бути доведені до відома особам обов`язково під підпис. В будь-якому випадку, ОСОБА_7 був відомий порядок про те, що при перетині кордону необхідно мати дозвіл командира військової частини, якого у нього з ОСОБА_8 не було.

3. Свідки ОСОБА_20, ОСОБА_13, ОСОБА_14 пояснювали, що бойове розпорядження командира військової частини видавалось кожного дня і доводилось командиром військової частини на нараді увечері, а при необхідності додаткові зміни доводились вранці.

4. Свідок ОСОБА_15 пояснював, що вказане бойове розпорядження командира військової частини А1199 №90 від 31.03.11р. відноситься до тих, які командир не повинен погоджувати з Службою безпеки України. У бойовому уставі зазначено, що командир доводить бойове розпорядження усно або письмово. Тому, командир обрав правильний шлях і доводив свої розпорядження підлеглим усно. Це може бути під час шикування військової частини, або окремо. Під підпис такі розпорядження не доводяться, оскільки вони доводяться через стройову частину. Тому, вказане розпорядження в загальній частині було відомо ОСОБА_7, оскільки головне в ньому залишалось без змін. Зміні підлягала лише нижня частина відповідно до завдань КФОР, яка доводилась усно.

5. Свідок ОСОБА_16 підтримав позицію свідка ОСОБА_21, зауваживши, що вказане бойове розпорядження №90 могло бути доведено до ОСОБА_7 усно, оскільки згідно частини другої Бойового статуту, бойове розпорядження на рівні роти доводиться усно. Якщо ОСОБА_7 виїжджав за межі бази для виконання певного завдання, то відповідно йому було відомо, для якого завдання і куди він їде, що свідчить про те, що він не міг не знати про це розпорядження.

Оцінюючи викладе, судом приймається до уваги той факт, що вказане бойове розпорядження командира військової частини А1199 №90 від 31.03.11р. було доведено до відома підполковника ОСОБА_7 усно, а тому посилання захисту на висновок почеркознавчої експертизи №320/тдд від 05.07.12р., згідно якого досліджуваний підпис в графі «заступник командира національного контингенту з безпеки» у вказаному бойовому розпорядженні нанесений на документ за допомогою копіювально-множильної техніки, струменеві-крапельним способом з наступним обведенням штрихів підпису кульковою ручкою (т.5 а.с.200-206), - не може бути прийнятий судом до уваги як доказ необізнаності ОСОБА_7 в існуванні цього бойового розпорядження та відсутності у нього умислу на вчинення злочину.

Позиція захисту, а також підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що злочином не було спричинено тяжких наслідків, оскільки конфіскований болгарською стороною автомобіль «УАЗ-315195-30» НОМЕР_1 повернутий 05.06.12р. Регіональною дирекцією прикордонної поліції Республіки Болгарія до військової частини А1199 на підставі Рішення Верховного касаційного суду Республіки Болгарія від 12.05.12р. №215 (т.7 а.с.3-22), жодних достовірних доказів того, що діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спричинена шкода міжнародному іміджу України, тощо, органами слідства не здобуто, - судом визнається безпідставною і такою, що спрямована на уникнення підсудними кримінальної відповідальності за свої злочинні дії за відповідною кваліфікуючою ознакою. Так, вказана позиція спростовується показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, а також наступним:

1. змістом доповіді начальника відділу провадження та контролю дізнання управління дізнання Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України ОСОБА_19 від 27.05.11р., з якої вбачається, що під час робочих зустрічей з Головним радником командувача КФОР з правових питань полковником ОСОБА_24 (Німеччина), проведеної з метою з`ясування офіційної позиції керівництва КФОР до скоєних військовослужбовцями українського національного контингенту вищезазначених правопорушень, а також отримання інформації щодо інших можливих фактів правопорушень, останній висловив стурбованість станом правопорядку в українському національному контингенті. При цьому, полковник ОСОБА_24 повідомив офіційну позицію командування КФОР, що питання щодо усунення причин та умов, які цьому сприяли, а також вжиття відповідних заходів реагування належить до компетенції керівництва Збройних Сил України (т.1 а.с. 11).

2. додатками до вказаної доповіді, зокрема копіями публікацій на сайті інформаційного агентства «Фокус» (Республіка Болгарія) та «Glas Javnosti» (Республіка Сербія) щодо затримання 01.04.11р. прикордонною поліцією Республіки Болгарія військовослужбовців українського національного контингенту КФОР у Косово. (т.1 а.с. 14, 21-25);

3. листом заступника Міністра закордонних справ України ОСОБА_22 №412/16-185/10-861 від 24.05.11р., за змістом якого затримання 1 квітня 2011 року представників українського миротворчого контингенту в Косово на пункті перетину кордону «Гюєшево» між Македонією та Болгарією через наявність в службовому автомобілі тютюнових виробів у кількості, що підпадає під ознаки контрабанди, та висвітлення зазначених правопорушень в засобах масової інформації, завдало шкоди як міжнародному іміджу України загалом, так і іміджу національного контингенту України в КФОР, зокрема. Наразі Міністерство закордонних справ України вживає заходи з метою мінімізації негативного впливу зазначеного інциденту, проводячи відповідну роботу з іноземними партнерами (т.2 а.с.33).

При цьому, посилання захисника ОСОБА_5 на те, що за чинним кримінальним законодавством України дії, що були вчинені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на території Республіки Болгарія, не кваліфікуються як злочин і не є кримінально-караними в Україні (недостатньо вартості предмету злочину для кваліфікації, товарна контрабанда декриміналізована, малозначність, тощо), не можуть бути прийняті судом до уваги на спростування позиції державного обвинувачення. Так, в даному випадку мова не йде про приведення рішення суду Республіки Болгарія від 20.04.11р. щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у відповідність із законодавством України. Суттєвим є те, що за законодавством Республіки Болгарія дії, які вчинили ОСОБА_7 та ОСОБА_8, є злочинними, за що їх притягнуто до кримінальної відповідальності і призначено покарання за кримінальним законом, а тому, саме цей факт є таким, який дискредитує імідж військовослужбовців українського миротворчого контингенту перед іноземною державою, а загалом і міжнародний імідж держави Україна.

В цьому контексті слушними є доводи прокурора у справі про те, що в умовах військової служби до тяжких наслідків військових службових злочинів слід відносити найбільш серйозні форми підриву військової дисципліни та боєготовності частини. Найбільш серйозними порушеннями військового порядку є військові злочини, особливо за умов, коли інші військовослужбовці миротворчого контингенту, не наділені службовими повноваженнями, чесно та сумлінно несуть військову службу зі зброєю в руках. Крім того, військова частина А1199 була позбавлена можливості використовувати автомобіль «УАЗ-315195-30» НОМЕР_1 більше року і виконувати на ньому бойові завдання. Вказаний автомобіль було повернуто завдяки використанню дипломатичних зв`язків між Україною та Болгарією, що лише додатково сприяло розголошенню інформації, що дискредитує імідж українських військовослужбовців миротворчого контингенту.

За таких обставин, кваліфікуюча ознака «тяжкі наслідки» злочину за ч.2 ст.423 КК України, вчиненого ОСОБА_7 та ОСОБА_8, знайшла своє підтвердження в ході судового слідства по справі, і зібраними доказами доведено факт завдання їх діями шкоди як міжнародному іміджу України загалом, так і іміджу національного контингенту України в КФОР, а також відбувся підрив авторитету та престижу Збройних Сил України на міжнародній арені.

Враховуючи в сукупності все вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що твердження захисту про те, що дії підсудного ОСОБА_8 повинні бути перекваліфіковані на ч.ч.4,5 ст.27, ст.423 ч.1 КК України, і в цьому випадку до останнього повинен бути застосований Акт амністії, а також твердження захисту про те, що підсудного ОСОБА_7 слід виправдати у повному обсязі пред`явленого йому обвинувачення, є безпідставними і такими, що спростовуються всіма здобутими і вищенаведеними доказами по справі.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_7. та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена повністю, а їх умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства, а саме:

· ОСОБА_7 за ст. 423 ч.2 КК України, як зловживання військовою службовою особою службовим становищем, незаконне використання військовою службовою особою транспортного засобу, вчинене з корисливих мотивів, що спричинило тяжкі наслідки;

· ОСОБА_8 за ч.ч.4,5 ст. 27, ч.2 ст. 423 КК, як підбурювання військової службової особи до зловживання своїм службовим становищем та пособництво у цьому зловживанні, що спричинило тяжкі наслідки.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання підсудним, судом не встановлено.

Виходячи з наведеного та враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, роль кожного з підсудних у його вчиненні, наслідки у виді завдання їх злочинними діями шкоди як міжнародному іміджу України загалом, так і іміджу національного контингенту України в КФОР, підриву авторитету та престижу Збройних Сил України на міжнародній арені, позбавлення можливості військову частину А1199 на строк понад рік використовувати вилучений болгарською стороною службовий автомобіль і виконувати на ньому бойові завдання, а також враховуючи позицію підсудних в ході судового слідства, суд вважає, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

При цьому, приймаючи до уваги те, що підсудні до кримінальної відповідальності притягуються вперше, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебувають, позитивно характеризуються за місцями проходження військової служби, в тому числі колегами - свідками зі складу національного контингенту українського миротворчого контингенту в Косово, ОСОБА_7 має двох неповнолітніх дітей: сина ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку ІНФОРМАЦІЯ_5, при чому остання страждає на хронічне захворювання нирок І ст., ОСОБА_8 (зі слів) має двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_11 та ІНФОРМАЦІЯ_12, суд вважає, що покарання підсудним повинно бути призначено у мінімальних межах, передбачених санкцією статті КК України.

Вирішуючи заявлений заступником Генерального прокурора України ОСОБА_23 в інтересах військової частини А1199 цивільний позов на суму 96785 грн. 64 коп., що складають матеріальні збитки, спричинені конфіскацією на користь Республіки Болгарія на підставі п.8 ст.242 КК Республіки Болгарія автомобіля вказаної військової частини «УАЗ-315195-30» НОМЕР_1 який використовувався ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для перевезення контрабандних цигарок, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні його слід відмовити повністю. При цьому, судом враховувалось те, що 05.06.12р. Регіональною дирекцією прикордонної поліції Республіки Болгарія до військової частини А1199 на підставі Рішення Верховного касаційного суду Республіки Болгарія від 12.05.12р. №215 зазначений конфіскований автомобіль було повернуто (т.7 а.с.3-22), цей факт прокурором у справі не оспорювався. Про будь-які інші збитки матеріального характеру, понесені в\ч А1199 у зв`язку з конфіскацією цього автомобіля, крім його безпосередньої вартості, у змісті позову не зазначено.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати за проведення експертиз у справі, відповідно до ст.93 КПК України, покласти солідарно на засуджених.

З метою забезпечення виконання судового рішення, суд вважає необхідним міру запобіжного заходу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту та утримувати їх у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 423 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обраховувати з дня проголошення вироку з 19 вересня 2012 року.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч.4,5 ст.27, ч.2 ст. 423 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обраховувати з дня проголошення вироку з 19 вересня 2012 року.

Цивільний позов заступника Генерального прокурора України ОСОБА_23 в інтересах військової частини А1199 на суму 96785 грн. 64 коп. матеріальних збитків залишити без задоволення.

Документи, які приєднані до матеріалів кримінальної справи:

· отримані 20.04.11р. в ОСОБА_9 окружному суді Республіки Болгарія щодо обставин затримання 01.04.11р. прикордонною поліцією Республіки Болгарія військовослужбовців українського національного контингенут КФОР разом із перекладом українському мовою (т.1 а.с. 126-235);

· вилучені 01.08.11р. у відділі миротворчих операцій управління військового співробітництва та миротворчих операцій Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (т.2 а.с.162-214), -

залишити у матеріалах кримінальної справи.

Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р №31253272210699 в УДК у Київській обл. код ЗКПО 25575285 МФО 821018) судові витрати за проведення автотоварознавчої та почеркознавчої експертизи 3328 грн. 91 коп.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту, взявши їх під варту негайно з зали суду, та утримувати у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя Тарасюк К.Е.