Ухвала суду № 26039395, 13.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 року м. Київ К/9991/22667/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Голубєвої Г. К., Карася О. В.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення і стягнення бюджетного відшкодування, -

ВСТАНОВИЛА

Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі - ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі -ДПІ в м. Суми) та Головного управління Державного казначейства у Сумській області (далі -ГУ ДКУ у Сумській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 18.06.2010 року №0000962306/0/45881 та стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 106400,00 грн..

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року позов ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ в м. Суми подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб".

ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" надало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ в м. Суми.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

11.06.2010 року працівниками ДПІ в м. Суми була проведена невиїзна документальна перевірка ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" з достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 11.06.2010 року №4639/23-6/30991664.

На підставі акту перевірки від 11.06.2010 року №4639/23-6/30991664 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000962306/0/45881 від 18.06.2010 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 106400 грн. за січень 2010 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ "Меркурій і компанія", за якими ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у січні 2010 року, підтверджується копією договору №79/9-97-08 від 10.09.2008 року, копією видаткових накладних №рн-0000514 від 07.12.2009 року, №рн-0000223 від 15.12.2009 року, №рн-0000532 від 22.12.209 року, №рн-0000548 від 29.12.2009 року, копіями платіжних доручень № 119,120 від 05.03.2010 року, №554,555 від 15.03.2010 року, копіями податкових накладних №539 від 07.12.2009 року, №547 від 15.12.2009 року, №559 від 22.12.209 року, №577 від 29.12.2009 року, копією подорожнього листа, копіями товарно-транспортних накладних.

Також суди попередніх інстанцій встановили, що зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2010 року ДПІ в м. Суми здійснили без достатніх на те підстав.

Між ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" та ТОВ «Меркурій і Компанія»10.09.2008 року було укладено договір поставки товару, відповідно до п. 1.1 якого ТОВ «Меркурій і Компанія»(Постачальник) зобов'язується передати у власність ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» ( Покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, на умовах, у порядку та строки, обумовлені цим договором.

Характеристика товару та умови поставки визначені у специфікації, які являються невід'ємною частиною даного договору.

Фактичне виконання договору поставки підтверджується видатковими накладними №рн-0000514 від 07.12.2009 року, №рн-0000523 від 15.12.2009 року, №рн-0000532 від 22.12.209 року, №рн-0000548 від 29.12.2009 року, податковими накладними №539 від 07.12.2009 року, №547 від 15.12.2009 року, № 559 від 22.12.209 року, №577 від 29.12.2009 року, товарно-транспортними накладними, що підтверджують факт перевезення та отримання позивачем товару.

Матеріалами справи підтверджено, що поставка товару за договором поставки від 10.09.2008 року № 79/9-97-08, укладеного між позивачем та ТОВ «Меркурій і Компанія» відбулася. Таким чином, договір про постачання товару носив реальний характер, що також не оспорювалось відповідачем.

П. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон України „Про ПДВ") податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

П.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

П.1.8 ст. 1 Закону України „Про ПДВ", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування" та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Законну передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

П.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

П.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про ПДВ" зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 п.7).

Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товару. Товар, отриманий позивачем за спірним договором поставки, був ним оприбуткований.

Факт використання позивачем отриманого товару у власній господарській діяльності ДПІ в м. Суми не оспорювався.

Податкові накладні видані контрагентом позивача у грудні 2009 року та включені до податкового кредиту грудня 2009 року, оформлені належним чином.

Отже, ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»виконав вимоги п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про ПДВ", сплативши ПДВ в ціні товару, отриманого у ТОВ «Меркурій і Компанія», яке, в свою чергу, виконало вимоги п.7.2 ст. 7 зазначеного Закону - видало позивачеві, належним чином оформлені податкові накладні.

Позивачем правомірно було включено до податкового кредиту за грудень 2009 року суми ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Меркурій і компанія".

Неправомірність заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ відповідач обґрунтовує тим, що на суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1053825 грн., що була заявлена позивачем до відшкодування за січень 2010 року та виникла у рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2009 року та включеного до податкового кредиту січня 2010 року вплинула сума ПДВ по податковим накладним ТОВ "Меркурій і компанія", надмірну сплату якої, на думку відповідача, встановити неможливо в зв'язку з визнанням банкрутом ТОВ "Торговий будинок "Металлотрейд".

Відповідно до п.п. "а" п.п. 7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про ПДВ" умовою бюджетного відшкодування є сплата отримувачем товару ПДВ в ціні товарів (послуг) постачальникам таких товарів, а не сплата контрагентами постачальника товару податку до бюджету.

Сама по собі несплата податку постачальником товару, або контрагентом постачальника товару (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача та суму бюджетного відшкодування.

Із матеріалів справи та норм законодавства можна зробити висновок, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої постачальнику товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович Г. К. Голубєва О. В. Карась