Постанова № 26038406, 03.09.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2930/2012

03 вересня 2012 року 18год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бляшин М.С.

відповідача: представник Красько Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Акціонерне товариство ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасуванння податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.03.2012р. № 000012344 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011р. на 91450,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 45725,00 грн.

В обґрунтування позову вказує на хибність висновків податкового органу про завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "БК "Стандарт Плюс" липня 2011р. (яке вплинуло на бюджетне відшкодування листопада 2011р.) на суму 49875,00 грн. Зазначає, що податковий кредит сформований на підставі податкової накладної № 550 від 29.06.2011р. ТОВ "БК "Стандарт Плюс" у відповідності до вимог Податкового кодексу України, фактичне отримання виконаних робіт від вказаного контрагента підтверджене актом № 2 за червень 2011р. на загальну суму 1 467 853,44 грн. Розрахунки з ТОВ "БК "Стандарт Плюс" проводились у безготівковому порядку. ТОВ "БК "Стандарт Плюс" мало право виписувати податкові накладні, так як на дату здійснення операції було платником податку на додану вартість, про що свідчать дані з офіційного веб-сайту ДПА України. Наявність належним чином оформленої податкової накладної є підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту. Відповідальною за подачу звітності та сплату податку на додану вартість до бюджету є безпосередньо та особа, яка формує дані податкового обліку з цього податку, а не його контрагент.

Крім цього, позивач заперечує висновки податкового органу про завищення податкового кредиту за жовтень 2011р. на суму 41 575,29 грн., які ґрунтуються на повторному відображенні в реєстрі отриманих податкових накладних за вересень та жовтень 2011р. податкової накладної № 309 від 27.09.2011р. на суму 249 451,74 грн., в т.ч. ПДВ - 41 575,29 грн., виписаної ТОВ "Атлас Копко Україна". Позивач вказує, що ним було подано уточнюючий розрахунок за листопад 2011р. від 06.01.2012р., яким зменшено бюджетне відшкодування за листопад 2011р. на суму ПДВ 41 674,00 грн., отримання якого підтверджується квитанцію № 2 про прийняття декларації електронними засобами зв'язку. Листа з відмовою у прийнятті уточненої декларації позивач не отримував, у тому числі й на запит платника податків щодо надання доказів надіслання такої відмови. Всупереч приписам чинного податкового законодавства податковий орган зазначив в акті перевірки про те, що такий уточнюючий розрахунок прийнято до відома.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області державної податкової служби позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.85-86 т.1). Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в запереченні. Зокрема пояснив, що позивачем від ТОВ "БК "Стандарт Плюс" отримано в червні 2011р. будівельно-монтажні роботи по реконструкції автодороги Київ-Чоп км 348-441 на суму 1 467 853,44 грн., в т.ч. ПДВ 244 642,24 грн. ПДВ віднесено до податкового кредиту в липні 2011р. на підставі податкової накладної № 550 від 29.06.2011р. Фактичне отримання робіт (земляні роботи, влаштування насипу, системи трубопроводів, бордюрів, канав, обочин, влаштування покриття) підтверджено актом № 2 за червень 2011р. на суму 1467853,44 грн. Розрахунки з постачальником проведено у червні 2011р. через розрахунковий рахунок на суму 1 468 153,15 грн. та в липні 2011р. на суму 400 000,00 грн. За даними Системи співставлення ТОВ "БК "Стандарт Плюс" зареєстровано платником податків в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, вид діяльності - будівництво будівель, свідоцтво платника ПДВ № 100278861 від 09.04.2010р. анульовано 13.07.2011р., стан платника "8" до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Між контрагентами в червні 2011р. встановлено відхилення в сумі 244642,24 грн. Згідно інформації, наданої відділом внутрішньої безпеки при ДПА в Рівненській області від 05.10.2011р. № 20067/27-018, у контрагента відсутні виробничі потужності та відповідні можливості для виконання робіт (надання послуг), постачання ТМЦ, крім того в ланцюгах постачання є СГД з ознаками фіктивності.

В акті перевірки від 16.01.2012р. № 24/23-100/26603641 про результати позапланової виїзної документальної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "БК "Стандарт Плюс" за період 01.12.2010р. по 30.04.2011р., встановлено завищення податкового кредиту за липень 2011р. на суму 219 348 грн. та відповідно завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи вищевикладене, на порушення п.198.3 ст.198, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України Представництвом завищено податковий кредит липня 2011р. та відповідно завищено залишок від'ємного значення (р.24 декларації) за жовтень 2011р. на суму 49 875 грн. по ТОВ "БК "Стандарт Плюс". Дане порушення описане в акті від 12.10.2011р. за № 1184/23-100/26603641 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.", та, відповідно, завищено бюджетне відшкодування за листопад 2011р. в частині проведеної оплати в жовтні 2011р. на суму ПДВ 49875,00 грн.

Крім цього, встановлено завищення податкового кредиту за жовтень 2011р. на суму 41575,29 грн. Позивачем двічі відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень та жовтень 2011р. податкову накладну № 309 від 27.09.2011р. на суму 249451,74 грн., в т.ч. ПДВ 41 575,29 грн. Позивачем подано уточнюючий розрахунок за листопад 2011р. від 06.01.2012р. № 9000034292, яким зменшено бюджетне відшкодування за листопад 2011р. на суму ПДВ 41674 грн., проте не були подані передбачені чинним законодавством необхідні додатки до уточнюючого розрахунку, тому вищевказаний уточнюючий розрахунок прийнято до відома. Уточненому розрахунку з ПДВ було присвоєно статус "не визнано, як податкова звітність" на підставі п.49.11 Податкового кодексу України та Наказу ДПА України № 827 від 31.12.2008р. Лист з відмовою у прийнятті уточненої декларації з ПДВ від 06.01.2012р. № 9000034292 надіслано позивачу та зареєстровано у ДПІ у м. Рівному 11.02.2012р. за № 918. В результаті чого завищено бюджетне відшкодування за листопад 2011р. в частині проведеної оплати в жовтні 2011р. на суму ПДВ 41575 грн.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що на порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України Представництвом завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у листопаді 2011р. на суму 91450,00 грн.

З наведених підстав представник відповідача спірне податкове повідомлення рішення вважає правомірним, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі з таких підстав.

Матеріалами справи стверджується, що акціонерне товариство "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." (далі Компанія) засноване згідно з законодавством Республіки Італія 30.09.1987р., зареєстроване в адміністративно-господарському реєстрі за номером 644647 від 23.11.1987р., місцезнаходження: Італія, Рим, Віа Дель Серафіко, 200 САР 00142 (а.с.64). Міністерством економіки України видане свідоцтво про державну реєстрацію Представництва акціонерного товариства "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." 23.08.2007 року за № ПІ-3969, яке здійснює свої функції згідно з законодавством України (а.с.61). Представництво являє собою відокремлений підрозділ Компанії, без статусу юридичної особи, має рахунки в установах банків, круглу печатку, штампи, бланки зі своїм найменуванням, інші реквізити. Основними функціональними обов'язками Представництва є представництво інтересів Компанії на території України з питань виконання умов Договору на будівництво автодоріг за державним замовленням України.

Представництво "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код ЄДРПОУ 26603641; перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівне; зареєстроване платником податку на додану вартість 10.09.2007р. (а.с.62).

Судом встановлено, що в період з 10.02.2012р. по 23.02.2012р. на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України посадовою особою ДПІ у м. Рівне проведено позапланову виїзну документальну перевірку Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011р. у розмірі 17 228 784 грн., заявлених до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2011р. на 91450 грн.

Результати перевірки оформлені актом № 1/15-400/26603641 від 01.03.2012р. (а.с.9-38 т.1).

На підставі акта перевірки № 1/15-400/26603641 від 01.03.2012р. ДПІ у м. Рівному прийнято податкове повідомлення рішення форма "В1" від 13.03.2012р. № 000012344, яким Представництву "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011р. на 91450,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 45725,00 грн. (а.с.7 т.1).

Перевіряючи фактичні обставини, пов'язані зі здійсненням господарських операцій між Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." та ТОВ "БК "Стандарт Плюс", податок на додану вартість за якими позивачем заявлено до бюджетного відшкодування в листопаді 2011р., суд встановив наступне.

01.10.2010р. між АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Стандарт Плюс" (субпідрядник) укладено контракт субпідряду на виконання ремонту автодороги М06 Київ-Чоп в Україні, км 348 - км 441 (а.с.173-182 т.1).

Відповідно до умов контракту, субпідрядник бере на себе обов'язки по виконанню робіт, усуненню будь-яких виявлених дефектів і недоліків відповідно до Технічних специфікацій у об'ємах і видах робіт відповідно до проекта по ремонту автодороги Київ-Чоп в Україні. Статтею 3 контракту передбачено, що субпідрядник зобов'язаний виконати роботи по ремонту ділянки автодороги Рівне-Броди (км 348 - км 441).

Обсяги та види робіт та їх вартість погоджені уповноваженими представниками сторін в додатках до контракту та протоколах погодження ціни (а.с.183-187 т.1).

Фактичне отримання позивачем субпідрядних робіт, виконаних ТОВ "БК "Стандарт Плюс" в червні 2011р., підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

актом № 2 з додатком за червень2011р. (стверджено виконання контрагентом робіт: земляні роботи, влаштування насипу, системи трубопроводів, бордюрів, канав узбіччя, влаштування покриття) на суму 1 467 853,44 грн. (а.с.188-191 т.1), про що зазначено також в акті перевірки (арк.29);

відомостями вимірювання робіт з підписами сторін (а.с.192-195 т.1);

проміжковим платіжним сертифікатом № 39 за червень 2011р. за підписами начальника служби автомобільних доріг в Рівненській області, головного інженера-резидента та представника ДП "Укрдорінвест" (а.с.208-219 т.1).

Оприбуткування в бухгалтерському обліку позивача отриманих робіт підтверджується карткою рахунку 631 по контрагенту ТОВ "БК "Стандарт Плюс" за червень 2011р. (а.с.158-160,223 т.1).

Оплата Представництвом отриманих підрядних робіт підтверджується дослідженими судом платіжними дорученнями (а.с.156,157 т.1, 83,85,87,89,91,93,95,96,97 т.2).

ТОВ "БК "Стандарт Плюс" на виконані субпідрядні роботи згідно договору від 01.10.2010р. виписано податкову накладну № 550 від 29.06.2011р. на загальну суму 1 467 853,44 грн., у тому числі ПДВ 244 642,24 грн. (а.с.220 т.1), яку Представництвом позивача отримано 28.07.2011р. згідно реєстраційних відомостей (а.с.222 т.1).

Згідно бухгалтерської довідки Представництва позивача від 29.08.2012р., вказані роботи включені до витрат Представництва 29.06.2011р. в сумі 1223211,20 грн. без врахування ПДВ та відображені на рахунку бухгалтерського обліку 23.

Податок на додану вартість на підставі податкової накладної № 550 від 29.06.2011р. в загальній сумі 244 642,24 грн. в повному обсязі віднесений Представництвом позивача до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2011р. (а.с.225-235 т.1).

У наступних періодах сума ПДВ, оплачена постачальнику, була заявлена Представництвом до бюджетного відшкодування: серпень 2011р. - 66666,67 грн. (оплачено в липні), вересень 2011р. - 128100,69 грн. (оплачено в серпні), листопад 2011р. - 49874,88 грн. (оплачено в жовтні) (а.с.82 т.2).

Вирішуючи адміністративний спір в частині правомірності неприйняття податковим органом податкового кредиту Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." по взаємовідносинах з ТОВ "БК "Стандарт Плюс" за липень 2011р. та зменшення у зв'язку з цим суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011р. на 49875 грн., суд враховує наступне.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що податковий кредит позивача в липні 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "БК "Стандарт Плюс" підтверджений належним чином оформленою податковою накладною, на її невідповідність приписам закону відповідач не покликається. Постачальник на час видачі податкової накладної зареєстрований платником податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

На підставі досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що податковий кредит в липні 2011р. сформований Представництвом позивача у відповідності до приписів Податкового кодексу України.

Висновки податкового органу щодо порушення Представництвом позивача п.198.3 ст.198, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України ґрунтуються на акті перевірки ДПІ у м. Рівне від 12.10.2011р. № 1184/23-100/26603641 (а.с.133-151 т.1), згідно якого за даними Системи співставлення ТОВ "Будівельна компанія "Стандарт Плюс" зареєстрована платником податків в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, вид діяльності - будівництво будівель, свідоцтво платника ПДВ № 100278861 від 09.04.2010р. анульовано 13.07.2011р., стан платника "8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Згідно інформації, наданої Відділом внутрішньої безпеки при ДПА в Рівненській області від 05.10.2011р. № 20067/27-018, у контрагента відсутні виробничі потужності та відповідні можливості для виконання робіт (надання послуг), постачання ТМЦ, крім того в ланцюгах постачання є СГД з ознаками фіктивності (а.с.144 т.1).

На думку суду, обґрунтування податковим органом зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ покликанням на вищевказані обставини не відповідає нормам матеріального права. Адже господарська операція (тобто дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Аналіз реальності господарських операцій здійснюється на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин. Оцінка господарських операцій та їх змісту може здійснюватися окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання, оскільки дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції, і навпаки - недотримання вимог цивільного чи господарського законодавства не тягне за собою автоматичної зміни відображення господарських операцій у податковому обліку.

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному випадку дослідженню підлягали обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

Відповідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджені судом документи бухгалтерського обліку позивача, якими оформлені господарські операції з ТОВ "БК "Стандарт Плюс" за відповідний період, є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій за участю сторони-нерезидента, підтверджують факт вчинення господарської операції та розкривають її зміст.

З огляду на наведене суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив фактичне одержання підрядних робіт від контрагента ТОВ "БК Стандарт Плюс" в червні 2011р.

Відсутність у контрагента можливості на виконання обумовлених підрядних робіт стороною відповідача не підтверджена.

Разом з тим, представник позивача суду пояснив, що при укладенні контракту на виконання підрядних робіт позивач проявив належну обачність та вжив можливих заходів для перевірки можливості контрагента виконати договірні зобов'язання. При цьому на вимогу позивача контрагент надав реєстраційні документи, які підтверджували дієздатність юридичної особи, а саме: свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.04.2010р. № 100278861, довідку про взяття на облік платника податків форма № 4-ОПП від 05.11.2009р., довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно якої види діяльності контрагента за КВЕД: будівництво будівель, земляні роботи, оренда будівельної техніки з оператором; свідоцтво про державну реєстрацію; ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві серія АВ № 515273 термін дії з 25.05.2010р. по 25.05.2013р. на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (а.с.98-102 т.1).

Суд також враховує, що недостатність власних основних засобів та трудових ресурсів не свідчить про неможливість виконання договірних зобов'язань, оскільки підприємство як господарюючий суб'єкт не позбавлене можливості використовувати в господарській діяльності орендовані основні засоби, як і залучати до виконання певних робіт працівників за цивільно-правовими договорами.

Відомості податкового органу щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "БК "Стандарт Плюс"13.07.2011р. не впливають на оцінку доказів у даній справі, позаяк господарські взаємовідносини сторін, які підлягають дослідженню, мали місце в червні 2011р., а податкова накладна, на підставі якої позивачем сформовано спірний податковий кредит, виписана ТОВ "БК "Стандарт Плюс" 29.06.2011р.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що на момент вчинення господарських операцій відомості про вказану особу знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (у тому числі й щодо місцезнаходження) і у відповідності до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" вiд 15.05.2003 року № 755-IV, такі відомості є достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою стороною.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що у разі належним чином підтвердженого фактичного виконання будівельно-монтажних робіт, наявності належним чином оформленої податкової накладної, наявності спеціальної податкової правосуб'єктності сторін господарського договору, оплати ПДВ постачальнику в ціні виконаних робіт, покликання сторони відповідача на неможливість виконання контрагентом договірних зобов'язань та відсутність за місцезнаходженням не можуть слугувати обгрунтованою підставою для зменшення позивачу податкового кредиту з ПДВ та зменшення бюджетного відшкодування з цього податку.

Відповідно до приписів статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до приписів статті 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Вирішуючи даний адміністративний спір по суті, суд враховує, що у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008р. у справі № 21-500во08, від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оцінюючи доводи відповідача про наявність в ланцюгу постачання суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності, суд зауважує про відсутність будь-яких доказів, які свідчили б про обізнаність позивача з можливими порушеннями як безпосереднього контрагента, так і контрагентів по ланцюгу постачання, а також суд враховує практику Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З урахуванням наведеного вище суд приходить до висновку, що зменшення Представництву "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." податкового кредиту з ПДВ за липень 2011р. по взаємовідносинах з ТОВ "Будівельна компанія "Стандарт Плюс", та як наслідок зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011р. на 49875,00 грн. є неправомірним.

Крім цього, судом встановлено і сторонами не заперечується, що податкова накладна № 309 від 27.09.2011р. на суму 249 451,74 грн., в т.ч. ПДВ 41 575,29 грн. виписана ТОВ "Атлас Копко Україна", була позивачем двічі відображена у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень та жовтень 2011р. (а.с.245-246 т.1).

Зазначена помилка була виявлена податковим органом згідно акта перевірки ДПІ у м. Рівне від 19.12.2011р. № 1492/23-300/26603641, описана на аркуші 14 такого акта, у зв'язку з чим податковий кредит Представництву за жовтень 2011р. було зменшено на суму 41575,29 грн. (а.с.52-72 т.2)

Оплата Представництвом позивача проведена згідно платіжного доручення № 3197 від 22.09.2011р. на суму 249451,73 грн. з ПДВ (а.с.247,248 т.1).

Сума ПДВ 41575,29 грн. була також включена Представництвом до бюджетного відшкодування листопада 2011р.

З метою усунення вказаного порушення, 06.01.2012р. Представництвом до ДПІ у м. Рівне було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2011р. на суму ПДВ 41674,00 грн., додаток № 2 Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с.53-58 т.1). Відповідно до зазначеного Уточнюючого розрахунку Представництво відкоригувало р.21.1 та 22 Декларації за листопад 2011р. та зменшило бюджетне відшкодування р.23.2 листопада 2011р. Прийняття Уточнюючого розрахунку та додатку № 2 до нього підтверджене квитанціями № 2 про прийняття звітності (а.с.59,60 т.1).

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Відповідно до пп.49.9.1 п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку

Відповідно до п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до п.49.15 ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Системний аналіз вищевказаних норм чинного податкового законодавства дає суду підстави для висновку, що податкова звітність вважається неподаною за наявності таких умов: 1) декларація заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України; 2) податковим органом надіслано платнику податків письмову відмову у прийнятті податкової декларації.

Згідно п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків.

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності ( КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Дослідженням Уточнюючого розрахунку та додатку № 2 за листопад 2011р. від 06.01.2012р. встановлено наявність всіх обов'язкових реквізитів податкової декларації, визначених законом.

Доводи сторони відповідача про те, що платником до Уточнюючого розрахунку не було подано додаток № 3, а відтак немає всіх показників щодо бюджетного відшкодування, суд оцінює критично, оскільки фактично в уточнюючому розрахунку та додатку № 2 платником були відображені всі необхідні відомості щодо відкоригованої позивачем суми бюджетного відшкодування в сторону зменшення; відсутність певних додатків не визначена законом як умова для визнання податкової звітності неподаною.

Згідно п.42.1, п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що відмова у прийнятті уточнюючого розрахунку від 06.01.2012р. № 900003493 була надіслана Представництву "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." 11.01.2012р. за № 918/28-224 (а.с.88 т.1) простим поштовим відправленням, докази його надіслання та вручення платнику податків у відповідача відсутні. Відтак суд вважає, що відмова у прийнятті уточнюючого розрахунку податковим органом в порядку та у спосіб, визначений законом, Представництву позивача не надсилалася, що призвело до порушення права платника податків на оскарження такої відмови.

Крім цього, враховуючи, що в акті перевірки від 01.03.2012р. № 1/15-400/26603641, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, зазначено, що вищевказаний уточнюючий розрахунок податковим органом "прийнято до відома" (аркуш акта 29, а.с.37 т.1), суд зауважує, що Податковим кодексом України зобов'язано працівників податкової служби або прийняти звітність платника, або відмовити в її прийнятті з підстав та у строки, визначені законом. Будь-які інші дії під час прийому декларації, такі як надання статус "До відома" Податковим кодексом України не передбачені.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що уточнюючий розрахунок за листопад 2011р. поданий Представництвом позивача до податкового органу у відповідності до вимог Податкового кодексу України, а відтак будь-які визначені законом підстави для неврахування ДПІ у м. Рівне показників такого уточнюючого розрахунку по обліковій картці платника податків були відсутніми.

Безпідставне неврахування податковим органом показників обумовленого уточнюючого розрахунку призвело до викривлення показників облікової картки з податку на додану вартість Представництва позивача, виправлення яких податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму, яка була самостійно зменшена платником податків в уточнюючому розрахунку, не грунтується на законі та є протиправним.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до приписів статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, за результатами судового розгляду суд приходить до переконання, що відповідачем не доведено порушення Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що виключає зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011р. та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

При прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень відобразити по обліковій картці особового рахунку Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 41674,00 грн. згідно уточнюючого розрахунку № 900003492 від 06.01.2012р.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному від 13.03.2012р. № 000012344 форма "В1" про зменшення Представництву "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 91450,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 45725,00 грн., - визнати протиправним та скасувати.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби відобразити по обліковій картці особового рахунку Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 41674,00 грн. згідно уточнюючого розрахунку за листопад 2011 року № 900003492 від 06.01.2012р.

Присудити на користь позивача Акціонерне товариство ТОДІНІ КОСТРУЦІОНІ ДЖЕНЕРАЛІ С.П.А. із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1371,75 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.