КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-12950/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"06" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Беспалова О.О.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі Маджар О.М.
за участю представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіма Інтернешнл Київ" на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2012 року у справі за адміністративним позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіма Інтернешнл Київ" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, треті особи -Публічне акціонерне товариство "Українська біржа", Товариство з обмеженою відповідальністю "Український центральний контрагент" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2011 року,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіма Інтернешнл Київ»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000072201 від 05.04.2011 року та № 0000362202 від 05.04.2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явились, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіма Інтернешнл Київ»за результатами якої 21.03.2011р. складений акт №47/1-22-10-35138019 про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.06.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 07.06.2007 року по 30.09.2010 року (т. 1 а.с. 23-45).
Перевіркою встановлені порушення:
- п.п. 4.1.3, 4.1.6. п. 4.1 статті 4; п.п. 5.2.1., 5.2.5. п. 5.2. п.п. 5.4.7 п. 5.4 статті 5; п.п. 7.6.1., 7.6.3., 7.6.4. п. 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 13 648 454,00 грн., у тому числі, за 1 квартал 2008 року в сумі 316,00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 1 722,00 грн., за 2008 рік у сумі 2 302,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 699,00 грн., за півріччя 2009 року в сумі 902 018,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі 1 756 075,00 грн., за 2009 рік в сумі 2 825 822,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 3 747 987,00 грн., за півріччя 2010 року в сумі 9 058 912,00 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 10 820 330,00 грн.;
- статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»із змінами та доповненнями, а саме здійснення ТОВ «Фіма Інтернешнл Київ»в межах торговельного обороту у валюті України розрахунків з нерезидентами INVESTMENTS LIMITED»(Кіпр), &S Bureau Limited»(Кіпр), Services Limited»(Кіпр), Securities Investment Company Cypres Limited»(Кіпр), sance Securities (Cyprus) Limited»(Кіпр), ENTERPRISES LIMITED»(Кіпр), IMORE VENTURES LTD»(Кіпр) та «Карменіда Інвестментс ЛТД»(Кіпр) без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
На підставі встановлених порушень відповідачем 05.04.2011року винесені податкові повідомлення-рішення № 0000072201, яким за порушення п.п. 4.1.3, 4.1.6. п. 4.1 статті 4; п.п. 5.2.1., 5.2.5. п. 5.2. п.п. 5.4.7 п. 5.4 статті 5; п.п. 7.6.1., 7.6.3., 7.6.4. п. 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу збільшено грошове зобовязання на загальну суму 17 132 916,00 грн., з яких за основним платежем 13 706 333,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 426 583,00 грн. (т. 1 а.с. 22) та № 0000362202, яким за порушення статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»позивачу нараховано суму грошового зобовязання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства на суму 6 619 397,59 грн. (т. 1 а.с. 21).
Позивачем в адміністративному порядку оскаржені податкові повідомлення-рішення, проте скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що в перевіряємий період позивач здійснював експортні та імпортні операції з нерезидентами INVESTMENTS LIMITED»(Кіпр), &S Bureau Limited»(Кіпр), Services Limited»(Кіпр), Securities Investment Company Cypres Limited»(Кіпр), Securities (Cyprus) Limited»(Кіпр), NCO ENTERPRISES LIMITED»(Кіпр), VENTURES LTD»(Кіпр) та «Карменіда Інвестментс ЛТД»(Кіпр) щодо купівлі продажу цінних паперів українських емітентів, а також надавав нерезидентам брокерські послуги на ринку цінних паперів.
Так, за вищевказаними договорами позивачем передано нерезидентам цінні папери українських емітентів на загальну суму 1 615 795,00 грн. Виручка від нерезидентів надійшла на рахунок ТОВ «Фіма Інтернешнл Київ»своєчасно та в повному обсязі у загальному розмірі 1 615 795,00 грн.
За договорами придбання цінних паперів позивачем перераховано нерезидентам кошти у загальному розмірі 6 619 397,59 грн. Цінні папери від нерезидентів отримано своєчасно та в повному обсязі на загальну суму 6 619 397,59 грн.
Відповідач зазначив, що до перевірки позивачем не надано індивідуальні ліцензії Національного банку України на перерахування нерезидентам коштів у національній валюті України, на підставі чого відповідачем було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 619 397,59 грн. за порушення вимог статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Позивач обґрунтував відсутність індивідуальної ліцензії тим, що абзацом 5 пункту 1.4 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 року № 484 передбачено, що у межах торговельного обороту без індивідуальної ліцензії здійснюються розрахунки (платежі) у валюті України між резидентами і нерезидентами-інвесторами за операціями, передбаченими порядком використання поточного рахунку в національній валюті нерезидента-інвестора, установленим у главі 16 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, а тому позивач мав право проводити розрахунки з неризедентами-інвесторами без наявности індивідуальної лицензії.
З огляду на це, колегія суддів згодна з висновками суду першої інстанції, що відповідачем було правомірно застосовано норми Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, прав й обов'язків суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
Відповідно до п. 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.
Відповідно до п.п. «а»п. 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»вивезення, переказування, пересилання за межі України валютних цінностей потребує отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно з п. 1.2 постанови Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з цінними паперами українських емітентів»індивідуальні ліцензії Національного банку України на переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей видаються для переказування іноземної валюти за межі України з метою оплати валютних цінностей. Не потребують наявності ліцензії операції з переказування резидентами-торговцями, що отримали ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на професійну діяльність на ринку цінних паперів, а саме діяльність з випуску та обігу цінних паперів у межах законодавства України, що регулює випуск та обіг цінних паперів, та генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій у межах валютного законодавства України.
Статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачено, що здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торгівельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до п. 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовується штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.
Разом з тим, позивачем не було надано належних доказів того, що грошові кошти були перераховані на поточні рахунки в національній валюті нерезидента-інвестора. Наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т. 2 а.с. 112, 124, 134) не можуть прийматись судом як належні докази, так як вони не завірені печаткою банку.
Отже, враховуючи те, що позивач переказував за межі України валютні цінності без отримання ліцензії Національного банку України, суд першої інстанції прийшов правильного висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.04.2011року № 0000362202 діяв на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З Акту перевірки вбачається, що в порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2. п.п. 5.4.7 п. 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем завищені валові витрати на суму перерахованих членських внесків до Асоціації «Українські фондові торгівці», Асоціації «Перша фондова торговельна система»та Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв у сумі 30 243,00грн.
Позивач в своїх поясненнях зазначає, що членські внески включені останнім до складу валових витрат на підставі п.п. 5.2.2 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат платника податку на прибуток підприємств включаються суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у п. 7.11 ст. 7 Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених п.п. 5.6.2 п. 5.6 статті 5, та внесків, передбачених п.п. 5.2.17 п. 5.2 статті 5 Закону.
Водночас п. 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено перелік організацій та установ, які з метою оподаткування можуть бути віднесені до неприбуткових, та обумовлено ряд положень, за умови дотримання яких такі установи та організації включаються до Реєстру неприбуткових установ і організацій.
Виходячи з наведеного, платники податку на прибуток можуть скористатися передбаченою п.п. 5.2.2 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»пільгою у разі, якщо перераховані ними кошти отримує установа чи організація, що перебуває в Реєстрі.
Підтвердженням статусу неприбутковості є копія рішення органу державної податкової служби про внесення організацій (установ) до Реєстру (додаток 2 до Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затвердженого наказом ДПА України від 11.07.97 N 232, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.97 N 291/2095).
Представник відповідача пояснив, що до перевірки позивачем не були надані копії рішень органу державної податкової служби про внесення асоціацій, яким ТОВ „Фіма Інтернешнл Київ" сплачувало членські внески, до Реєстру неприбуткових організацій та установ. В матеріалах справи також відсутнє підтвердження статусу неприбутковості Асоціації «Перша фондова торговельна система», позивачем не було надано копії рішення органу державної податкової служби про внесення Асоціації «Перша фондова торговельна система»до Реєстру неприбуткових організацій, а тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що відповідачем було вірно встановлено порушення при визначенні розміру валових витрат.
ТОВ «Фіма Інтернешнл Київ»проводило операції з купівлі та продажу цінних паперів на ВАТ «Українська біржа»та ПАТ «Фондова біржа ПФТС»без укладання будь-яких договорів та розрахунки по яких здійснювались поза розрахунковими рахунками товариства (згідно виписок по розрахунковому рахунку надходження або списання грошових коштів від купівлі-продажу цінних паперів по даних операціях не встановлено) із відповідним відображенням результатів таких операцій у податковій звітності, а саме Додаток К3 до Декларації з податку на прибуток підприємства.
Перехід прав власності на цінні папери (акції) підтверджується виписками по Депо рахунку, вартість та кількість куплених та проданих акцій визначена в виписках ВАТ «Українська біржа»та ПАТ «Фондова біржа ПФТС».
Таким чином, податковою інспекцією зроблено висновок, що позивачем документально не підтвердженні операції з цінними паперами, що призвело до порушення п.п. 7.6.1., 7.6.2, 7.6.3., 7.6.4. п. 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: завищені витрати окремого обліку фінансових результатів від операцій з акціями на загальну суму 43 294 285,00 грн., в тому числі по періодах: за півріччя 2009 року 2 585 045,00 грн., за 3 квартал 2009 року 6 160 657,00 грн., за 2009 рік 10 481 289,00 грн., за 1 квартал 2010 року 14 166 306,00 грн., за півріччя 2010 року 35 868 980,00 грн., за 3 квартали 2010 року 43 294 285,00 грн., завищено доходи окремого обліку фінансових результатів від операцій з акціями на загальну суму 53 363 923,00грн., в тому числі по періодах: за півріччя 2009 року 1 567 387,00 грн., за 3 квартал 2010 року 5 184 005,00 грн., за 2009 рік 9 673 345,00 грн., за 1 квартал 2010 року 13 347 031,00 грн., за півріччя 2010 року 35 512 771,00 грн., за 3 квартали 2010 року 43 690 578,00 грн., що призвело до завищення від'ємного фінансового результату від операцій з акціями за 3 квартали 2009 року на суму 122 510,00грн., заниження відємного фінансового результату від операцій з акціями за 3 квартали 2010 року на суму 396 293,00грн.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з п.п. 7.6.1 п. 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових і товарних деривативів.
Згідно з статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідності зі ст. 650 ЦК України особливості укладання договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Торги на будь-якій біржі, в тому числі на ПАТ «Українська біржа»та ПАТ «Фондова біржа ПФТС», згідно пункту 2 статті 24 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»відбуваються у відповідності до правил біржі, які реєструються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до чинного законодавства та правил біржі, членами біржі можуть бути тільки ліцензовані торгівці цінними паперами. Члени біржі зобов'язані дотримуватися правил біржі. Позивач є членом ПАТ «Українська біржа».
Також між позивачем та ПАТ «Українська біржа»були укладені договори про інформаційно-технічне забезпечення, які надають позивачеви право доступу до Електронної торговельної системи ПАТ «Українська біржа». Також позивач приєднався до угоди про використання аналогу власноручного підпису в Електронній торговельній системі шляхом підписання відповідного повідомлення. Ці документи надають право позивачу укладати на фондовій біржі угоди в електронній формі згідно правил фондової біржі.
Зокрема, Державною податковою адміністрацією України зроблений всновок про те, що у разі дотримання вимог чинного законодавства, завірені та закріплені печаткою виписки з реєстру укладених на АТ «Українська біржа»угод, можуть бути представлені в якості первинних документів щодо проведення в режимі «он-лайн»операцій з цінними паперами.
З огляду на це, позивачем було дотримано порядок та умови ведення бухгалтерської звітності при укладанні угод на фондовій біржі в електронному вигляді. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо непідтвердження проведення розрахунків за цінними паперами згідно укладених на ПАТ «Українська біржа»угод.
Так, для укладання угод за цінними паперами на біржі ПАТ «Українська біржа»та ПАТ «Фондова біржа «ПФТС», а також здійснення розрахунків по ним, активи (грошові кошти та/або ЦП, як власні так і клієнтів) повинні бути задепоновані (заблоковані) під торги в депозитарії -ПрАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»на відповідних рахунках. По укладеним біржовим угодам розрахунки проходять в депозитарній системі України. Активи, задепоновані (заблоковані) під торги, зберігаються та обліковуються на рахунках в цінних паперах відкритих клієнтами в зберігачів відповідно до чинного законодавтсва і залишаються задепоновані (заблоковані) під торги на біржі, до подальшого розпорядження власника активів. Резервування грошових коштів здійснюється на банківському рахунку зберігача, відкритому в депозитарії. Депозитарій веде облік заблокованих (зарезервованих) цінних паперів та грошових коштів.
Відповідно до п. 2.2. Регламенту проведення розрахунків за договорами щодо цінних паперів, укладеними на фондовій біржі ПАТ «Українська біржа»з попереднім резервуваннямм цінних паперів та грошових коштів затвердженим ПАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»від 01 квітня 2011 року депозитарій здійснює розрахунки за Договорами на підставі відомості сквитованих розпоряджень виключно по рахунках в цінних паперах тих зберігачів, які: мають чинний депозитарний договір з Депозитарієм та відповідні додаткові договори до цього договору; мають чинний договір про кліринг та розрахунки за договорами щодо цінних паперів з Депозитарієм; є підключеними до Системи електронних розрахунків Депозитарію; у відповідних договорах з Депозитарієм визначили повноваження Депозитарію на проведення розрахунків на підставі Відомості сквитованих розпоряджень; відкрили в Депозитарії рахунки в національній валюті.
Разом з тим, позивачем не було надано депозитарного договору з ПАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів», не було надано підтвердження відкриття в Депозитарії рахунків в національній валюті, не було надано підтвердження надходження грошових коштів на рахунок в Депозитарії з розрахункового рахунку позивача, також не було надано підтвердження депонування (блокування) позивачем коштів чи цінних паперів під торги на біржі.
Враховуючи вщенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо правомірності дій відповідача при встановленні порушення, яке полягає у заниженні валового доходу на суму безоплатно отриманого товару у вигляді цінних паперів.
Так, з Акту перевірки вбачається, що в порушення п. 1.5 р. 1 наказу ДПА України від 29.03.2003 № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за № 271/7592, позивачем занижено задекларовані показники у рядку 01.6 «інші доходи крім визначених у 01.1-01.5»декларації з податку на прибуток підприємства у зв'язку із заповненням Декларації з податку на прибуток підприємства не наростаючим підсумком, а саме: за III квартали 2009 року у рядок 01.6 «інші доходи крім визначених у 01.1-01.5»декларації з податку на прибуток підприємства - 434 000,00 грн., а за 2009 рік - 204 479,00 грн.
Згідно пояснень позивача, даний факт зумовлено тим, що до валових доходів помилково була включена сума позики, отриманої в звітному періоді від фізичної особи-неплатника податку на прибуток в розмірі 229 521,00 грн., а в четвертому кварталі 2009 року сума позики згідно умов договору була повернута позичальнику та відображена в декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, в рядку 01.6 у складі валових доходів з позначкою мінус 229 521,00 грн.
В підтвердження позивачем було надано Договір безпроцентної позики між ОСОБА_3 та ТОВ «Фіма Інтернешнл Київ»на суму 230 000,00 грн. (т. 1 а.с. 229), Прибутковий касовий ордер № 14 від 28 вересня 2009 року на суму 229 521,00 грн. (т. 1 а.с. 230) та Видатковий касовий ордер від 30 грудня 2009 року на суму 229 521,00 грн. (т. 1 а.с. 231) та обороти по рахунку 301 за 2009 рік (а.с. 232), але такі докази, колегія суддів, вважає недостатніми для підтвердження реальності отримання та повернення позики.
Разом з тим, у відповідності до пунктів 2.7, 2.8 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України»виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення; підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Внесені до каси грошові кошти за Договором безпроцентної позики повинні були бути здані до банку для зарахування на банківський рахунок позивача, а отже для підтвердження надходження та повернення зазначених грошових коштів позивач повинен був надати належні докази, а саме виписку з банківського рахунку про зарахування чи списання з розрахункового рахунку вказаної суми, а отже колегія суддів вважає не доведеним факт отримання та повернення грошових коштів за договором безпроцентної позики.
Таким чином, ТОВ „Фіма Інтернешнл Київ" в порушення п.16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.1.5 р.1 наказу №143 занижено валові доходи в р. 01.6 Декларації з податку на прибуток підприємства «інші доходи, крім визначених 01.1-01.5» за 2009 рік на суму 229 521,00 грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіма Інтернешнл Київ" на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2012 року у справі за адміністративним позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіма Інтернешнл Київ" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, треті особи -Публічне акціонерне товариство "Українська біржа", Товариство з обмеженою відповідальністю "Український центральний контрагент" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2011 року - залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
Судове рішення № 26031032, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12950/11/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: