Ухвала суду № 26029899, 12.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 р. Справа № 22535/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Запотічного І.І. та Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання - Сютик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2010р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, -

В С Т А Н О В И Л А:

30.01.2010р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Сальве» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ № 0000132399/0 від 15.01.2010р. в частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 57946 грн. основного платежу та 28973 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.4-8).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2010р. заявлений позов задоволено, визнано протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0000132399/0 від 15.01.2010р. в частині визначення ТзОВ «Сальве» податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 86919 грн., в тому числі 57946 грн. основного платежу та 28973 грн. штрафних санкцій (а.с.114-117).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Луцька ОДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та у задоволенні позову відмовити (а.с.119-120).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно обставин справи початком звітного періоду для нарахування амортизаційних відрахувань для основних засобів (об'єктів нерухомості), які були внесені учасниками товариства до його статутного фонду, є ІІІ квартал 2008 року у зв'язку із оформленням права власності на них лише в ІІ кварталі 2008 року. Також позивачем невірно застосовані приписи п.6.1 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 26.11.2009р.-23.12.2009р. ревізорами Луцької ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Сальве» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.06.2009р., за результатами якої складено Акт перевірки № 488/2399/20148147 від 30.12.2009р. (а.с.29-62).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.1, 8.3.2 п.8.3, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 103901 грн., в тому числі за ІІ квартал 2008 року на суму 57946 грн. та за ІІ квартал 2009 року на суму 45955 грн.

На підставі вищевказаного Акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132399/0 від 15.01.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 146661 грн., з яких 103901 грн. за основним платежем та 42760 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.9).

Підставою для визначення податкових зобов'язань контролюючим органом за ІІ квартал 2008 року, які також були покладені в основу винесення спірного податкового повідомлення-рішення, слугували наступні обставини.

Проведеною перевіркою з'ясовано, що відповідно до внесених змін до установчих документів ТзОВ «Сальве» та на підставі актів прийому-передачі засновками-фізичними особами внесені до статутного фонду нежитлові приміщення (а.с.10-28). Зокрема, в І кварталі 2008 року (лютий) були оформлені акти прийому-передачі зазначеного майна до статутного фонду юридичної особи, а свідоцтва про право власності видані в ІІ кварталі 2008 року (квітень-травень).

За таких умов, на думку податкового органу, позивачем зайво нараховані у ІІ кварталі 2008 року амортизаційні відрахування на основні засоби І групи, що внесені до статутного фонду, чим завищені вказані відрахування на суму 231784 грн.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що із змісту актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів убачається, що нерухоме майно введено в експлуатацію у період з 01.03.2008р. по 05.03.2008р., тобто, у І кварталі 2008 року. За таких умов та на підставі пп.8.4.1, 8.4.11 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платником податку правомірно нараховані амортизаційні відрахування на основні фонди, починаючи з ІІ кварталу 2008 року.

Покликання податкового органу на необхідність державної реєстрації права власності на внесок до статутного фонду є помилковим, оскільки чинним законодавством не передбачено положень про те, що право власності на частку в статутному фонді товариства виникає з моменту оформлення права власності на нього. Звідси, перехід права власності на внески до статутного фонду підприємства мали місце в І кварталі 2008 року.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

При внесенні майна (в тому числі основних засобів) учасниками (засновниками) господарського товариства до його статутного капіталу відбувається передача прав власності на таке майно за компенсацію у вигляді корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді), емітованих вказаною юридичною особою.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ст.334 ЦК України).

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно встановлений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Статтею 19 цього Закону наведено перелік документів, що є підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.5 Прикінцевих положень цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р.

Таким чином, після укладення відповідного правочину (в розглядуваному випадку - установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю та їх відповідної державної реєстрації) подальшій державній реєстрації в комунальних підприємствах бюро технічної інвентаризації підлягає право власності на нерухоме майно.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що саме з моменту державної реєстрації права власності на внески до статутного фонду товариства в останнього виникає право власності на нерухоме майно (основні засоби). Відтак, в цілях податкового обліку лише після державної реєстрації права власності можливе введення в експлуатацію та нарахування амортизаційних відрахувань на вказані об'єкти.

При цьому, в наведеному випадку здійснення амортизаційних відрахувань щодо таких фондів відбувається в податковому періоді, наступному за звітним податковим періодом, в якому були здійснені вказані внески до статутного фонду (лист ДПА України № 13412/7/15-0217 від 04.07.2008р. «Щодо порядку нарахування амортизаційних відрахувань новоствореними підприємствами»).

З огляду на викладене, враховуючи оформлення в ІІ кварталі 2008 року правовстановлюючих документів на внесені до статутного фонду товариства об'єкти нерухомості (за даними акта перевірки), у позивача виникло право на нарахування амортизаційних відрахувань на них, починаючи з ІІІ кварталу 2008 року.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог пп.8.4.1, 8.4.11 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак й покладених в основу прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, приймаючи до уваги правомірність нарахування штрафних санкцій та їх відповідність вимогам ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), заявлений позивачем позов про часткове визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними і помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції задоволити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2010р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: І.І.Запотічний

О.І.Довга