Ухвала суду № 26029437, 12.09.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 р. Справа № 14855/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського заводу продтоварів на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року в справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі Тернопільської області до Тернопільського заводу продтоварів про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2010 року управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі звернулося до суду з позовом до Тернопільського заводу продтоварів про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач посилався на те, що Тернопільський завод продтоварів, всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, неналежно відшкодовував фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 1.11.2007 року по 25.12.2009 року.

Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вищевказаний період в розмірі 72275,05 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року позов задоволено.

Стягнуто з Тернопільського заводу продтоварів на користь управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі 72275,05 грн. заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період 1.11.2007 року по 25.12.2009 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржив Тернопільський завод продтоварів, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що згідно ухвали Вищого господарського суду України від 4.02.2004 року, погашення заборгованості підприємства є першочерговим стосовно інших кредиторів, зокрема перед Тернопільською ОДПІ, Тернопільським міським центром зайнятості. Тому, даний спір даний спір повинен бути розглянутий господарським судом в межах справи про банкрутство ДП «Тернопільський завод продтоварів».

Апелянт просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року та залишити позовну заяву без розгляду.

Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

В справі встановлено, що Тернопільський завод продтоварів зареєстрований торгово-реєстраційною палатою Тернопільської міської ради від 13.03.2000 року та згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільській області №31-1174 від 5.01.2010 року значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 00374580).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування та знаходиться на обліку в управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі.

За період з 1.11.2007 року по 25.12.2009 року Тернопільським заводом продтоварів не відшкодовано фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 72275,05 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач всупереч вимогам ч.2 Прикінцевих положень Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, неналежно відшкодовував витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 1.11.2007 року по 25.12.2009 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 72275,05 грн., яка підлягає стягненню з Тернопільського заводу продтоварів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 абз. 4 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п. 1 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Згідно з абз. 4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають витрати на доставку пенсії згідно Тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, які затверджені наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 № 166, що становлять у місті - 0,79%, у селі та селищі міського типу - 1,56% від суми пенсії; згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 19.09.2007 року за № 828 на період до 31.12.2007 року витрати на доставку пенсії становлять - у місті - 0,80%, у селі та селищі міського типу - 1,95% від суми пенсії.

Згідно з пп. 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах

Відповідно до пп. 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З матеріалів справи видно, що заходів з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 1.11.2007 року по 25.12.2009 року відповідачем вжито не було.

Оскільки, Тернопільським заводом продтоварів не було відшкодовано фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за вищевказаний період, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача заборгованості в загальній сумі 72275,05 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить

Доводи апеляційної скарги в частині того, що згідно ухвали Вищого господарського суду України від 4.02.2004 року встановлено черговість задоволення грошових вимог кредиторів не заслуговують на увагу, оскільки ухвала Вищого господарського суду України стосується грошових зобов'язань Тернопільського заводу продтоварів, які виникли до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно ухвали господарського суду Тернопільської області від 22.04.2003 року. Тому, дана обставина не зупиняє виконання відповідачем грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Тернопільського заводу продтоварів залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.01.2010 року по справі № 2а-30/10 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь в справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М.Старунський