Ухвала суду № 26028605, 11.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 р.Справа № 2а/1570/10064/2011

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

при секретарі Артеменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр енергозберігаючих технологій» до «Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

14.11.2011 товариство з обмеженою відповідальністю «Центр енергозберігаючих технологій» (далі - ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень від 06.06.2011 року № 0000392310 про збільшення податку на прибуток в розмірі 13 201,25 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням на суму 10 561 грн., за штрафними санкціями - 2 640,24 грн., № 0000382310 в частині збільшення зобов'язань з ПДВ на 335 184 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням на суму 223 456 грн., штрафних санкцій - 111728 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що доводи ДПІ про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за податковими накладними, виписаними його контрагентами за переліком, визначеним в акті перевірки, а також про порушення у зв'язку із продажем позивачем товару за ціню нижчою ціни придбання є неправомірними та не основаними на законі.

ДПІ заперечувало проти позову та зазначало, що позивачу правомірно нарахований податок на прибуток приватних підприємств та податок на додану вартість. Угоди, укладені між позивачем та ПП «Асса», ПП «Рейд-проект», ПП «Медтехсервіс І К», ПП «Технодім трейдінг», ТОВ «Грин-ка», ТОВ «Торгівельний дім «Реал ЛТД» укладені без мети настання реальних наслідків з ціллю штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Держбюджету, та містять ознаки нікчемності. Дослідження в акті перевірки свідчать про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій контрагентами позивача. Також відповідачем наголошується на заниженні позивачем валового доходу з огляду на продаж ним товарів за цінами, нижчими ніж ціна придбання.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року позов задоволений частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ від 06.06.2011 року № 0000392310 та № 0000382310 в частині збільшення зобов'язань з ПДВ на 335 184 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням на суму 223 456 грн., штрафних санкцій - 111728 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи.

Заслухавши доповідача, представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

З 28.04.2011 по 16.05.2011 року працівниками ДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем

- пп.1.20.1, пп.1.20.9, п.1.20, п.1.12 ст.1; п.4.1 ст.4; пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.2.3, п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств на суму 10 561 грн., в т.ч.

- за 4 квартал 2009 року на суму 2 367 грн.,

- за 3 квартал 2010 року на суму 36 042 грн.,

- за 4 квартал 2010 року на суму 3 836 грн.;

- пп.7.2.1, 7.2.3,7.2.6 п.7.2; пп.7.4.1,7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено його заниження на суму 253 475 грн, в т.ч.

- за січень 2009 року на суму 14 167 грн.,

- за серпень 2009 року на суму 3 835 грн.,

- за жовтень 2009 року на суму 3 157 грн.,

- за листопад 2009 року на суму 1 491 грн.,

- за грудень 2009 року на суму 20 593 грн.,

- за серпень 2010 року на суму 54 095 грн.,

- за вересень 2010 року на суму 82 785 грн.,

- за жовтень 2010 року на суму 30 019 грн.;

- пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в наслідок чого не нарахований податок з доходів фізичних осіб із застосуванням ставки податку в розмірі 15%, в зв'язку з чим додатковому донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб в розмірі 2 372,84 грн.

Зазначені висновки перевірки викладені в акті № 263/8/23-1008/33762208, складеному 23.05.2011 року.

На підставі акту перевірки та у відповідності з пп.54.3.2, п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 ПК України 06.06.2011 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000392310 про збільшення податку на прибуток в розмірі 13 201,25 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням на суму 10 561 грн., за штрафними санкціями - 2 640,24 грн.,

- № 0000382310 про збільшення ПДВ на 380 212,5 грн., в т.ч. за основним зобов'язанням на суму 253 475 грн., штрафних санкцій - 126 737 грн.

До висновків про заниження валового доходу відповідач прийшов внаслідок обставин продажу позивачем товарів за ціною нижче ціни придбання.

Так, ДПІ встановлено, що позивач придбав у ТОВ «Котломонтаж» у ІV кварталі 2009 року та ІІІ-ІV кварталах 2010 року об'єктні магнітні щламовідвідники, які в подальшому продавав ТОВ «Укргазавтоматика», ТОВ «Енергозберігаючі технології» м.Львів, ТОВ «Марес», ПП «Лик і Плюс», ГК «Моноліт», ТОВ «Европром» із знижкою від 5 до 25% відповідно до умов договорів. Всього різниця між ціною придбання та реалізації магнітних шламовідвідників складає 15 665,00 грн. У ІІІ кварталі 2010 року позивач придбав у ВАТ «Дніпрошина» шини для вантажних автомобілів, сільськогосподарської техніки, для напільного транспорту, які в подальшому продало ТОВ НТП «Сич» за ціною нижчою від ціни придбання. Всього різниця між ціною придбання та реалізації шин для автотранспорту складає 26 580 грн. (стор.6-7 акту перевірки).

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000392310 про збільшення податку на прибуток в розмірі 13 201,25 грн., суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем обставин продажу позивачем товару за цінами нижче рівня звичайних цін. Крім того, продаж товару із знижками передбачено діючим законодавством в залежності від обставин.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його законним та обґрунтованим.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що доход отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг), повинен бути не меншим за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), які діяли на дату такого продажу, у тому випадку, коли договір купівлі продажу укладається між платником податку і пов'язаною особою.

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 зазначеного Закону передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

В даному випадку податковий орган не скористався своїм правом щодо надання запиту платнику податку про обґрунтування рівня договірних цін.

На думку судової колегії, у таких випадках слід оцінювати, чи обумовлені збиткові операції розумними економічними або іншими причинами, такими, як уникнення ще більших збитків, пов'язаних із зміною ринкової кон'юнктури, втратою товаром своїх корисних властивостей внаслідок тривалого зберігання, перевищенням витрат на зберігання над можливими втратами від уцінки товару, недостатнім професіоналізмом або змінами в кадровому складі персоналу платника податків (наприклад, звільнення спеціалістів з відповідних напрямків), обґрунтованою терміновою потребою в оборотних коштах, перепрофілюванням чи іншими істотними змінами в господарській діяльності платника податків, зміцнення конкурентного становища суб'єкта господарювання на ринку, розширення ринків збуту тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, а також пояснень представника позивача в суді апеляційної інстанції, покупка позивачем шин для вантажних автомобілів у ВАТ «Дніпрошина» на підставі договору поставки від 10.08.2010 року, операції з якими не входять до основних напрямків діяльності підприємства, викликана обставинами відсутності можливості у контрагента розрахуватися грошовими коштами по господарській операції, укладеної між позивачем та тим же контрагентом 06.08.210 року, на підставі якої позивач продав ВАТ «Дніпрошина» ізоляційні матеріали. Фактично по господарській операції з придбання ізоляційних матеріалів відбулось розрахування ВАТ «Дніпрошина» шинами для вантажних автомобілів. Зазначені обставини підтверджуються угодами про залік зустрічних однорідних вимог від 30.09.2010 року та 30.10.2010 року (а.с.187-188 т.1). Отримавши від контрагента товар, позивач продав його з незначними збитками для себе, що б уникнути в майбутньому більших збитків від зберігання (товар знаходився на складах ВАТ «Дніпрошина», що вбачається із змісту договору продажу позивачем товару ТОВ НТП «Сич»(а.с.150 т.1), втратою товаром своїх корисливих властивостей та інше.

Беручі до уваги той факт, що податковим органом не оспорюється реальність господарських операцій, за якими позивач продав товар за цінами нижче ціни придбання, враховуючи, що за перевіряємий період в цілому позивачем отриманий прибуток від господарської діяльності, що підтверджується даними акту перевірки (стор.4-5,14), судова колегія вважає, що здійснення позивачем такої господарської діяльності обумовлено цілями ділового характеру. Висновок ДПІ про продаж позивачем товару за ціню нижче ціни придбання з метою заниження валового доходу, та як наслідок, зменшення податку на прибуток є недоведеним та спростовується вищенаведеними обставинами.

Що стосується висновків про заниження позивачем податку на додану вартість, то податковий орган прийшов до нього внаслідок неврахування господарських операцій з:

- ПП «Асса» про виконання останнім ремонтних робіт на ВАТ «Дніпровський крахмалопатоковий комбінат» у грудні 2009 року на суму ПДВ - 20 592,99 грн.,

- ПП «Рейд-проект» по покупці позивачем ізоляційних матеріалів у січні 2010 року на суму ПДВ - 43 333,34 грн.,

- ПП «Медтехсервіс 1 К» по покупці позивачем товару - термопаків у січні-лютому2009 року на суму ПДВ - 21 626,64 грн.,

- ПП «Технодім трейдінг» по покупці позивачем ізоляційних матеріалів у серпні 2010 року на суму ПДВ - 54 095,27 грн.,

- ТОВ «Грин-ка» по покупці позивачем ізоляційних матеріалів у вересні 2010 року на суму ПДВ - 80 287,57 грн,

- ТОВ «Торговий дім «Реал ЛТД» по покупці позивачем товару у вересні 2010 року на суму ПДВ - 2 497,28 грн.,

а також через невіднесення позивачем до складу податкового зобов'язання з ПДВ з контрагентами:

- ТОВ «Укргазавтоматика» за жовтень 2009 року на суму ПДВ - 3 157 грн., за

листопад 2009 року - на суму ПДВ 1 491 грн.,

- ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укрнафта» за

жовтень 2010 року на суму ПДВ 30 019 грн. та за серпень 2010 року на суму

ПДВ 3 835 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0000382310 в частині збільшення ПДВ на за основним зобов'язанням на суму 223 456 грн., штрафних санкцій - 111 728 грн., суд першої інстанції виходив з факту часткового внесення позивачем до складу податкового зобов'язання ПДВ по:

- ТОВ «Укргазавтоматика» за жовтень 2009 року на суму 1491 грн. та за листопад 2009 року на суму 833 грн., тобто фактичну суму ПДВ, яка відбулась у податкових періодах, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за жовтень та листопад 2009 року, додатком № 5 до вказаних декларацій та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за відповідний період.

- ТОВ «ТФПК «Укрнафта» за серпень 2010 року на суму 3 835 грн. При цьому судом першої інстанції зазначено про помилковість визначення податковим органом в акті перевірки про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2010 року на суму ПДВ 3 835,59 грн., оскільки податкові зобов'язання виникли у вересні 2010 року на підставі податкової накладної від 09.09.2010 року № 59, та зазначені податкові зобов'язання відображені позивачем у вересні 2010 року.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони

відповідають фактичним обставинам по справі та підтверджуються відповідними матеріалами справи.

Так, з додатку № 5 до декларацій з ПДВ за жовтень та листопад 2009 року, а також з реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, вбачається, що позивачем в жовтні видані ТОВ «Укргазавтоматика» дві податкові накладні на загальну суму 1491 грн., що враховано позивачем у податковій звітності (а.с.113-114,246-247 т.1), у листопаді - видана податкова накладна на адресу того ж контрагента на суму 833,33 грн., що враховано при складанні податкового зобов'язання за листопад 2009 року (а.с.120-121,245 т.1). Інших зобов'язань за вказаний період з ТОВ «Укргазавтоматика» у позивача не було.

Податкові зобов'язання позивача по контрагенту з ТОВ «Укртатнафта» на суму ПДВ 3 835,59 грн. виникли у вересні 2010 року, що підтверджується даними реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010 року (а.с.184 зв. т.2), що знайшло відображення у податкових зобов'язаннях за вересень 2010 року - у додатку № 5 до декларації з ПДВ за вересень 2010 року (а.с.182 т.2).

Судом першої інстанції також встановлено та визнається позивачем, що зобов'язання з ПДВ на суму 30 019 грн. по контрагенту ТОВ «Укртатнафта» дійсно не відображені у податковій звітності, в зв'язку з чим судом правомірно зазначена сума залишена в рахунок збільшення податкових зобов'язань позивача з ПДВ.

Порядок визначення податкового кредиту звітного періоду, дата виникнення права платника податку на податковий кредит встановлені Законом України «Про податок на додану вартість», зокрема п.1.7 ст.1, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, 7.5.1 п.7.5, 7.2.6 п.7.2 ст.7, про що докладно зазначено у постанові суду першої інстанції.

Посилаючись на правомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок господарських операцій з ПП «Асса», ПП «Рейд-прект», ПП «Медтехсервіс 1 К», ПП «Технодім трейдінг», ТОВ «Грин-ка», ТОВ «Торговий дім «Реал ЛТД», суд першої інстанції враховував наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, інших первинних документів, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165. Суд також зазначив, що контрагенти позивача на час складання податкових накладних є платниками ПДВ, тому мали право на їх складання.

Судова колегія вважає такі висновки законними та обґрунтованими.

На час проведення перевірки податковий кредит на суму 223 456,00 грн.(без врахування суми ПДВ в розмірі 30 019,00 грн по контрагенту ТОВ «Укртатнафта») підтверджений податковими накладними, виданими контрагентами позивача.

Разом з тим, виходячи із змісту ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» будь-які документи (в т.ч. договори, накладні, рахунки) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто, визначальним при вирішенні питання про правомірність формування позивачем податкового кредиту є доведення реальності вчинених господарських операцій.

Оцінюючи реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, судова колегія враховує наявність, крім податкових накладних:

- по договору з ПП «Асса» від 12.08.2009 року про виконання ремонтних робіт - локального кошторису, рахунку-фактури, довідки про вартість виконаних робіт, акту прийому виконаних робіт, відомості по рахунку позивача щодо перерахування контрагенту грошових коштів по договору (а.с.39-60 т.2),

- по договору з ПП «Рейд-проект» від 28.01.2010 року по покупці ізоляційних матеріалів - накладної, наказу про відрядження працівників ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» для отримання товару від ПП «Рейд-проект», посвідчення про відрядження, подорожній лист вантажного автомобіля позивача від 29.01.2010 року, товарно-транспортну накладну від 29.01.2010 року на перевезення товару згідно специфікації до договору купівлі-продажу, відомості по рахунку позивача щодо перерахування контрагенту грошових коштів по договору (а.с.89-102 т.2 ). Доводи ДПІ про відсутність у позивача на момент перевірки податкових накладних від ПП «Рейд-проект» спростовуються реєстром отриманих податкових накладних за січень 2010 року (а.с.109 т.2) та фактом надання податковим органом до матеріалів справи копій податкових накладних, що підтверджується журналом судового засідання від 26.04.2012 року (а.с.15-16, 24-25 т.3),

- по договору з ПП «Медтехсервіс 1 К» від 26.01.2009 року по покупці ізоляційних матеріалів - накладної, наказу від 02.03.2009 року про відрядження працівників ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» для отримання товару від ПП «Медтехсервіс 1 К», посвідчення про відрядження, подорожній лист вантажного автомобіля позивача від 02.03.2009 року, товарно-транспортну накладну від 02.03.2009 року на перевезення товару згідно специфікації до договору купівлі-продажу, відомості по рахунку позивача щодо перерахування контрагенту грошових коштів по договору (а.с.113-130 т.2),

- по договору з ПП «Технодім трейдінг» від 02.08.2010 року по покупці ізоляційних матеріалів - рахунок фактури, видаткової накладної, наказу від 02.08.2010 року про відрядження працівників ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» для отримання товару від ПП «Технодім трейдінг», посвідчення про відрядження, подорожній лист вантажного автомобіля позивача від 03.08.2010 року, товарно-транспортну накладну від 03.08.2010 року на перевезення товару згідно специфікації до договору купівлі-продажу, відомості по рахунку позивача щодо перерахування контрагенту грошових коштів по договору (а.с.144-156 т.2),

- по договору з ТОВ «Грин-ка» від 20.09.2010 року по покупці ізоляційних матеріалів - рахунок фактури, видаткової накладної, наказу від 04.10.2010 року про відрядження працівників ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» для отримання товару від ТОВ «Грин-ка», посвідчення про відрядження, подорожній лист вантажного автомобіля позивача від 04.10.2010 року, товарно-транспортну накладну від 04.10.2010 року на перевезення товару згідно специфікації до договору купівлі-продажу, відомості по рахунку позивача щодо перерахування контрагенту грошових коштів по договору (а.с.164-178 т.2),

- по договору з ТОВ «Торговий дім «Реал ЛТД» від 30.09.2010 року по покупці ізоляційних матеріалів - рахунок-фактури, відомості по рахунку позивача щодо перерахування контрагенту грошових коштів по договору.

Крім того, судова колегія бере до уваги, що основним видом діяльності позивача є монтаж інших машин та устаткування загального призначення, ізоляційні роботи та придбання ізоляційного матеріалу та супутнього до цього товару є виробничою необхідністю.

Щодо твердження ДПІ про незнаходження певних контрагентів позивача за місцем

реєстрації - ПП «Асса», ПП «Рейд-проект», а також припинення діяльності ПП «Медтехсервіс 1 К» та початок ліквідації ТОВ «Торговий дім «Реал ЛТД», то ці обставини виникли та встановлені більш ніж через рік з дня вчинення оспорюваних господарських операцій, а тому не можуть свідчити про їх нереальність.

Спростовуючи доводи податкового органу, що вчинені господарські операції не спрямовані на реальне настання наслідків, судова колегія зазначає, що на виконання договорів з ПП «Асса», ПП «Рейд-прект», ПП «Медтехсервіс 1 К», ПП «Технодім трейдінг», ТОВ «Грин-ка», ТОВ «Торговий дім «Реал ЛТД» позивачем на рахунок зазначених контрагентів перераховані грошові кошти відповідно до умов договорів в повному обсязі, що свідчить про дійсний намір сторін на зміну їх майнового стану.

Про безпідставність скасування податковим органом права позивача на включення до податкового кредиту нарахованих та сплачених сум ПДВ, свідчать висновки ДПІ в акті перевірки про відсутність відомостей про завищення або заниження сум валових витрат (стор.8 ату перевірки), які в разі дійсного встановлення обставин по вчиненню платником податків угод, які не мають реального характеру, повинні бути зменшені на суму проведеної операції.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центр енергозберігаючих технологій» до «Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області про скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко