Ухвала суду № 26027290, 18.09.2012, Апеляційний суд Харківської області

18.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22ц/2090/5556/2012

Справа № 2-к-2029/1/2012 Головуючий 1-ї інст. -Єрмоленко В.Б.

Категорія: стягнення компенсації Суддя доповідач -Солодков А.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Солодкова А.А.,

суддів колегії - Піддубного Р.М., Швецової Л.А.

при секретарі - Шушкевич А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Лекхім-Харків»- Твердохліба Андрія Анатолійовича на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харків від 11 липня 2012 року по справі за клопотанням Закритого акціонерного товариства «Медико-біологічний науково-виробничий комплекс «Цитомед»про надання дозволу на виконання на території України рішення російського Арбітражного суду про стягнення компенсації та судових витрат, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Арбітражного суду міста Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 15 червня 2010 року із ЗАТ «Лекхім-Харків»на користь ЗАТ «Медико-біологічний науково-виробничий комплекс «Цитомед»стягнуто компенсацію за незаконне використання товарного знаку у сумі 1 050 000 руб., в також 25 500 руб. судових витрат по сплаті державного мита. Рішення суду про захист виключного права на товарний знак «Простатилен»набрало законної сили 16 липня 2010 року і 10 серпня 2010 року видано виконавчий лист серії АС № 002134955.

У лютому 2011 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ЗАТ «МБ НПК»Цитомед»про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду міста Санкт-Петербург і Ленінградської області у справі № А56-9081/2010 від 15 червня 2010 року. В обґрунтування клопотання заявник посилався на те, що відповідач у справі був повідомлений про час і місце проведення судових засідань в Арбітражному суді належним чином, представник ЗАТ «Лекхім-Харків»знайомився з матеріалами справи 14 липня 2010 року і мав можливість подати касаційну скаргу та оскаржити рішення суду. Також позивач направляв на адресу відповідача листи, повідомлення, копію позовної заяви. Інтереси ТОВ «АЛВИЛС», продавця в Росії продукції, яка виготовлена ЗАТ «Лекхім-Харків», контрагента ТОВ «МФК «Альфа-Грант», що здійснив ввезення на територію Російської Федерації контрафактної продукції та намагалася оскаржити в Арбітражному суді і в суді апеляційної інстанції дії стягувача, як і інтереси ЗАТ «Лекхім-Харків»представляв один і той же громадянин РФ -ОСОБА_4, з чого виходить, що боржник був проінформований про розгляд справи. Зазначав, що законодавством РФ передбачено, що учасник процесу, якому стало відомо про розгляд справи, має можливість і зобов'язаний стежити за його подальшим рухом самостійно, що забезпечується негайним розміщенням на офіційному сайті Арбітражного суду всіх ухвал, рішень та постанов у справі, яка розглядається судом, зокрема дати судових засідань. Міністерство охорони здоров'я і соціального розвитку РФ повідомляло сторони про винесену ухвалу про скасування державної реєстрації в РФ лікарського препарату «Простатилен»виробництва ЗАТ «Лекхім-Харків»і виключення його з державного реєстру лікарських препаратів РФ. У квітні 2010 року Роспатент повідомляло відповідача про державну реєстрацію розірвання ліцензійного договору. Вільний доступ до зазначеної інформації міститься на сайті Мінздравсоцрозвиток і Роспатент.

Під час розгляду клопотання заявнику стало відомо, що підприємство -боржник 24 березня 2010 року перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків», тому заявник просив замінити в порядку процесуального правонаступництва на стадії виконавчого провадження ЗАТ «Лекхім-Харків»на ПАТ «Лекхім-Харків».

Представники боржника -ПАТ «Лекхім-Харків»заперечували проти надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, посилаючись на те, що боржник не був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки не було дотримано спеціального порядку вручення судових повісток за допомогою компетентних судів України (для Київської Угоди) або через Міністерство юстиції України (для Гаазької конвенції), про існування судового рішення відповідач дізнався з повідомлення суду про розгляд клопотання, ОСОБА_4 не уповноважувався представляти інтереси підприємства у суді.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 липня 2012 надано дозвіл на виконання на території України рішення Арбітражного суду міста Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 15 червня 2010 року про стягнення із ЗАТ «Лекхім-Харків»на користь ЗАТ «МБ НВК «Цитомед»компенсації за незаконне використання товарного знаку в сумі 1 050 000 руб., що становить 254 509, 50 грн., а також 25 500 руб., що становить 6 180, 95 грн. судових витрат.

Замінено боржника -ЗАТ «Лекхім-Харків»його правонаступником -ПАТ «Лекхім-Харків» у виконавчому провадженні.

Видано відповідні виконавчі листи на стягнення з ПАТ «Лекхім-Харків»на користь ЗАТ «МБ НВК «Цитомед»254 509, 50 грн. компенсації та 6 180, 95 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі представник боржника просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України відмовити повністю. В обґрунтуванні посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що боржник ніколи не вчинював відвантаження лікарського засобу «Простатилен»на території РФ іншим особам, аніж стягувачу. Боржник не уповноважував ОСОБА_4 на представлення його інтересів у суді. При повідомлені боржника про судову справу за його участю, Арбітражним судом м. Санкт-Петербург та Ленінградської області не був задіяний спеціальний порядок вручення судових повісток, який передбачений як законодавством РФ, так і міжнародними правовими угодами, укладеними між Росією та Україною.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник стягувача просить відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Вважає ухвалу такою, що постановлена з урахуванням вимог чинного законодавства.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Арбітражного суду міста Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 15 червня 2010 року із ЗАТ «Лекхім-Харків»на користь ЗАТ «Медико-біологічний науково-виробничий комплекс «Цитомед» стягнуто компенсацію за незаконне використання товарного знаку у сумі 1 050 000 руб., в також 25 500 руб. судових витрат по сплаті державного мита.

На запит суду першої інстанції, головою Арбітражного суду міста Санкт-Петербург і Ленінградської області направлені копії документів, наявних в матеріалах справи № А56-9081/2010. Ухвалою Арбітражного суду від 26 лютого 2010 року позовна заява ЗАТ «МБ НПК «Цитомед»прийнята до провадження, попереднє судове засідання призначено на 01 квітня 2010 року. Копія ухвали направлена відповідачу і одержана ЗАТ «Лекхім-Харків»18 березня 2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення. Ухвалою Арбітражного суду від 01 квітня 2010 року розгляд справи призначено в судовому засіданні на 10 червня 2010 року, ухвалу направлено відповідачу і вручена представнику Льовочкіну 23 квітня 2010 року. 10 червня 2010 року оголошена резолютивна частина рішення. Рішення Арбітражного суду міста Санкт-Петербурга і Ленінградської області направлено відповідачу 22 червня 2012 року та вручено представнику Гуріну 03 липня 2010 року. Крім того, з розписки від 14 липня 2010 року випливає, що ОСОБА_4, як представник ЗАТ «Лекхім-Харків», який діє за довіреністю ознайомився з матеріалами справи, копію рішення одержав 29 червня 2010 року.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, керуючись ст. ст. 5, 6, ст. ст. 51, 54 п. б ч. 1 ст. 55 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, ратифікованої із застереженнями Законом Верховної Ради від 10 листопада 1994 р. обґрунтовано не прийняв до уваги посилання представників ПАТ «Лекхім-Харків»на те, що про рішення іноземного суду вони дізналися лише при розгляді клопотання про надання дозволу на примусове виконання в Україні цього рішення, оскільки вказане спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Посилання відповідача на те, що боржника не було сповіщено про розгляд справи шляхом направлення доручення до установи юстиції або іншого компетентного органу, в зв'язку з чим відсутні підстави для надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду на території України були спростовані поясненнями представників стягувача, які зазначили, що в РФ відсутні федеральні закони які б передбачали механізм направлення таких доручень та вручення документів в рамках надання міжнародної допомоги. Крім того, ст. 6 Конвенції з питань цивільного процесу ООН від 01 березня 1954 р. не виключає можливості пересилати документи поштою безпосередньо зацікавленим особам, що знаходяться за кордоном.

Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підстав для відмови у задоволенні клопотання, передбачених міжнародними договорами та цивільно-процесуальним законодавством, не має. На підставі ст. 378 ЦПК України та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»обґрунтовано замінив сторону виконавчого провадження з ЗАТ «Лекхім-Харків»на ПАТ «Лекхім-Харків».

На підставі ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції представниками боржника не було надано доказів на підтвердження того, що ПАТ «Лекхім-Харків»не знало про розгляд справи в Арбітражного суду міста Санкт-Петербурга та Ленінградської області.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу представника ПАТ «Лекхім-Харків»- Твердохліба А.А. на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харків від 11 липня 2012 року та залишає її без змін, як постановлену з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п. 4, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Лекхім-Харків» - Твердохліба Андрія Анатолійовича відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харків від 11 липня 2012 року залишите без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді -