Ухвала суду № 26024917, 10.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р.Справа № 2а-2358/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Калитки О. М. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2012р. по справі № 2а-2358/12/2070

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничо-комерційне підприємство"Паритет ЛТД"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничо-комерційне підприємство «ПАРИТЕТ-ЛТД» (надалі - ТОВ ВКП «ПАРИТЕТ-ЛТД»), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0004261510 від 23.11.2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у розмірі 74508,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничо-комерційне підприємство «Паритет ЛТД» до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.

На зазначену постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що постанова суду першої інстанції не відповідає дійсності, суперечить чинному законодавству та прийнята із порушенням норм матеріального права без урахування фактичних обставин справи, що призвело до невідповідності висновків постанови суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцем відповідача проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, про що складено акт від 31.10.2011 р. № 2094/15-14101911.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та листа ДПА України від 08.09.2011 року №828/3/15-1212, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 74508,00 грн.

На підставі акту перевірки від 31.10.2011 р. № 2094/15-14101911 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0004261510 від 23.11.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 74508,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючі позовні вимоги, виходив з того, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У ході апеляційного розгляду встановлено, що ТОВ ВКП «ПАРИТЕТ-ЛТД» перебуває на податковому обліку в Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України

Фахівцем ДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, про що складено акт від 31.10.2011 р. № 2094/15-14101911.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VIзі змінами та доповненнями та листа ДПА України від 08.09.2011 року №828/3/15-1212, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 74508,00 грн.

На підставі акту перевірки від 31.10.2011 р. № 2094/15-14101911 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0004261510 від 23.11.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 74508,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації у Харківській області та до Державної податкової служби України, за результатами розгляду скарг позивача рішеннями №5778/10/25-103 від 19.12.2011 року та №1131/6/10-2415 від 18.01.2012 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням здійснено відповідачем у зв'язку із відображенням в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення за 2010 рік, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки буквальний зміст вказаного пункту дозволяє включати виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Проте колегія суддів не погоджується із таким твердженням податкового органу з огляду на таке.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку передбачені нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі -ПК України), зокрема, розділом ІІІ «Податок на прибуток».

Однак відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення», розділ III «Податок на прибуток» ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до ПК України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення», пункт 150.1 статті 150 ПКУкраїни застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках витрат, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі витрати повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а не діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відтак, підприємство, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленомустаттею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді було передбачене нормамиЗакону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час.

Згідно декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.06.2011 року) по рядку 08 (об'єкт оподаткування) підприємством задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 123475,00 грн., а від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у рядку 04.9 склало 74508,00 грн.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду, а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», було від'ємне значення (збитки) минулих років.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, підприємство по рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, зазначило від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 123475,00 грн., в який перенесло показники, відображені по рядку 08 та по рядку 04.9 відповідно до декларації, складеної за І квартал 2011 року, та уточнюючого розрахунку за І квартал 2011 року.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем правомірно складено декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, а відтак підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у податкового органу не було.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки від 31.10.2011 р. № 2094/15-14101911 на лист ДПА України від 08.09.2011 року № 828/3/15-1212, то такий лист має лише рекомендаційний характер та не є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання.

Окрім цього, підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пунктом 56.21 ст. 56 ПК Українипередбачено, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним, що відповідачем також не було доведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особизобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення, покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2012р. по справі № 2а-2358/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.