Ухвала суду № 26024907, 02.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 р.Справа № 2а-1870/9637/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2012р. по справі № 2а-1870/9637/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тандем СВ"

до Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Тандем СВ", звернувся до суду з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції в місті Суми, та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0001252305/0/69702 від 30 серпня 2011р. про збільшення йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2011 р. на суму 253 574 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2012р. по справі №2а-1870/9637/11 вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001252305/0/69702 від 30 серпня 2011 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Тандем СВ" за травень 2011 року на суму 253574 грн.

Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2012р. по справі №2а-1870/9637/11 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

У відповідності до ч.4 ст. 196 та п.2ч.1 ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 15.08.2011р. №6186/235/32462149/85 (т. 1 а.с.8-22), в якому зроблений висновок про те, що ТОВ "ТД Тандем СВ" завищено податковий кредит за травень 2011 року на загальну суму 253 573 грн. по господарських операціях із придбання нафтопродуктів від ПП "Український центр екології " згідно податкових накладних: № 68 від 10.05.2011р., № 101 від 12.05.2011р., № 134 від 13.05.2011р., № 204 від 19.05.2011р., № 278 від 26.05.2011р. (т.1 а.с. 30-34).

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно копії договору поставки № 01 від 28.03.2011 року,укладеного між позивачем та ПП "Український центр екології " (т. 1 а.с.28-29) постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах цього договору. (П. 2.2. договору). Кількість товару, що поставляється постачальником і приймається покупцем визначається відповідно до супровідних документів (рахунків, накладних, товарно-транспортних накладних). Постачальник зобов'язується відвантажити товар у кількості, узгодженій сторонами по заявці покупця, яка містить кількість товару, строки поставки та найменування заводу-виробника, а також строк поставки. У разі самовивозу товару покупцем, він самостійно забезпечує своєчасну подачу автотранспорту відповідно до узгодженого з постачальником місця, графіку та часу відвантаження, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків-фактур постачальника в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х днів з дня отримання товару.

Згідно договору ПП "Український центр екології" в травні 2011 року відвантажив ТОВ "ТД Тандем СВ" товар на загальну суму 1 521 438 грн., в т.ч. ПДВ 253 573 грн.

Факт відвантаження товару, поставки його, отримання та оплати товару позивачем підтверджується матеріалами справи: копіями видаткових накладних № РН-10/1 від 10.05.2011р., № РН-12/2 від 12.05.2011р., № РН-13/16 від 13.05.2011р., № РН-19/7 від 19.05.2011р., № РН-27/1 від 26.05.2011р., (т. 1 а.с. 53, 58, 63,68,73), товарно-транспортних накладних № 282 від 10.05.2011р., № 317 від 12.05.2011р., № 341 від 14.05.2011р., № 347 від 19.05.2011р., № 362 від 27.05.2011р. (т.1 а.с.54,59, 64, 69, 74), податкових накладних виданих ПП "Український центр екології" в травні 2011р. № 68 від 10.05.2011р., № 101 від 12.05.2011р., № 134 від 13.05.2011р., № 204 від 19.05.2011р., № 278 від 26.05.2011р. (т.1 а.с. 30-34), свідоцтвами про повірку автоцистерни каліброваної, відповідно по кожній партії (т.1 а.с. 55, 60, 65, 70, 75), прибуткових накладних № 10/1 від 10.05.2011р., № 12/2 від 12.05.2011р., № 13/16 від 13.05.2011р., № 19-7 від 19.05.2011р., № 27/1 від 26.05.2011р. (т.1 а.с. 57, 62, 67, 72, 77), банківських виписок на підтвердження проведення розрахунків за отриманий від постачальника товар (т. 1 а.с.78-86). Оплата за поставлений товар проведена позивачем в безготівковій формі в повному обсязі.

слід зазначити, що послуги по транспортуванню надавались ТОВ "Петроль-РЗС" м. Харків, що підтверджується копією договору на перевозку нафтопродуктів автомобільним транспортом №143/09 ТР від 19.10.2009р. (т.1 а.с.90-92), який укладено між позивачем та ТОВ "Петроль-РЗС". На підтвердження факту здійснення перевезення товару позивачем також надано копії актів виконаних робіт по транспортно-експедиційним послугам ТОВ "Петроль-РЗС" № 16 від 11.05.2011р., № 17 від 12.05.2011р., № 18 від 17.05.2011р., № 19 від 20.05.2011р., № 20 від 27.05.2011р. (т.1 а.с.94, 97, 100, 103, 106), талонів замовника 01№190511 від 19.05.2011р., 01№270511 від 27.05.2011р. (т.1 а.с.102, 105), податкових накладних виданих підприємством-перевізником № 28 від 11.05.2011р., № 38 від 12.05.2011р., № 56 від 17.05.2011р., № 69 від 20.05.2011р., № 86 від 27.05.2011р. (т.1 а.с.95, 98,101, 104, 107), копії рахунків-фактур на оплату послуг та платіжні доручення № СФ-0000279 від 11.05.2011р., № СФ-0000283 від 12.05.2011р., № СФ-0000290 від 12.05.2011р., № СФ-0000296 від 20.05.2011р., № СФ-0000302 від 27.05.2011р., (т.1 а.с.93, 96, 99, 102, 105). Оплата за послуги транспортування проведена в безготівковій формі в повному обсязі.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт реальності господарських операцій між позивачем та ПП "Український центр екології" в травні 2011 року, також підтверджується факт транспортування товару.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 ПК України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Підпункт 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України містить загальні норми щодо самого поняття "бюджетне відшкодування" та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 ПК України передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно п. 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що твердження про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП "Український центр екології", відповідачем не доведено, оскільки в акті перевірки висновок ДПІ в м. Суми базується лише на підставі отриманої інформації від ДПІ в Московському районі м. Харкова, в якому проведено лише аналіз податкової звітності за 2010 рік, хоча спірне податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами роботи в травні 2011 року. При цьому, головною підставою для відповідних висновків ДПІ в Московському районі м. Харкова стало те, що ПП "Український центр екології" не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав всі вимоги ПК України щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені законодавством документи.

Оскільки перевіркою був охоплений період господарських відносин цих суб'єктів підприємницької діяльності лише травня 2011 року, то із акту перевірки слідує, що правочин визнано частково нікчемним - щодо об'ємів придбаного нафтопродуктів лише в травні 2011 року. Однак, за укладеним правочином можлива не тільки одна господарська операція, а декілька, навіть значна кількість, як це є в цьому випадку. Правочин щодо купівлі-продажу нафтопродуктів укладений між господарюючими суб'єктами 28.03.2011 р. і діяв не лише в травні 2011 року.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів правомірності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2012р. по справі № 2а-1870/9637/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 07.08.2012 р.