Ухвала суду № 26024861, 02.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 р.Справа № 2а-1670/1980/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2012р. по справі № 2а-1670/1980/12

за позовом Публічного акціонерне товариство "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Латифа"

про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Латифа", в якому просив визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2012 року №0005972301/286, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 3 682 грн., №0005992301/287, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 4 803 грн. (в т.ч., 3 202 грн. - основний платіж, 1 601 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2012 року по справі № 2а-1670/1980/12 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення відповідача від 26 березня 2012 року №0005972301/286.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 26 березня 2012 року №0005992301/287.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 107 (сто сім) гривень.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 20 квітня 1998 року, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 00382191; перебуває на обліку в якості платника податків у відповідача з 14 травня 1998 року та відповідно до свідоцтва №100325946 є платником податку на додану вартість (а.с. 29-34).

Фахівцями Кременчуцької ОДПІ в період з 27 лютого 2012 року по 02 березня 2012 року проведено позапланову документальну перевірку позивача з питання взаємовідносин з третьою особою за період з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №136/23-309/00382191 від 12 березня 2012 року, в якому вказано на порушення позивачем вимог: - п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження платником податків податку на додану вартість за вересень 2011 року загалом в сумі 3 202 грн.; - пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 3 682 грн. (а.с. 82-85).

На підставі висновків даного акта перевірки відповідачем 26 березня 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0005992301/287, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 4 803 грн. (в т.ч., 3 202 грн. - основний платіж, 1 601 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 10); - №0005972301/286, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 3 682 грн. (а.с. 9).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Крім того, позивачем в бухгалтерському та податковому обліку товариства за вересень 2011 року відображено придбання робіт з очисти каналізаційних мереж у третьої особи.

За наслідками здійснення даних господарських операцій позивачем віднесено до складу витрат вартість придбаних робіт в сумі 16 010 грн. 44 коп. та до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні придбаних робіт, в розмірі 3 202 грн. 09 коп.

Приймаючи постанову про задоволення позову суд першої інстанції виходив з приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 14.1.54 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Згідно з підпунктом 14.1.127 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Розділом ІІІ ПК України зазначений порядок визначення доходів та витрат платника податку.

Так п. 135.1 ст. 135 ПК України каже, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 137.10 статті 137 ПК України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

З огляду вищенаведеного, апелянт стверджує про те, що сума понесених позивачем витрат у зв'язку з придбанням у третьої особи у вересні 2011 року робіт по очистці каналізаційних мереж на загальну суму 16 010 грн. 44 коп. має бути віднесена до доходів платника податків за звітний період, оскільки понесення таких витрат не підтверджено відповідними документами первинного бухгалтерського обліку.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Як наслідок, на думку відповідача позивачем було занижено податок на прибуток по вищезгаданій господарській операції на суму 3 682 грн. (16 010 грн. 44 коп. х 23% - ставка податку).

Крім того, згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 вказаного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Щодо твердження відповідача в апеляційній скарзі, що позивач здійснював "видимість" придбання робіт у третьої особи, оскільки, такі роботи фактично контрагентом позивача не виконувалися, а лише полягали у їх документальному оформленні з метою ухилення від сплати податків, у зв'язку з чим було заниження платником податків ПДВ за вересень 2011 року на 3 202 грн., то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та третьою особою (Виконавець) 12 вересня 2011 року укладено договір №15/08-Б.О, за умовами якого Виконавець зобов'язувався виконати роботи з очистки каналізаційних мереж, а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи (а.с. 35-37).

У вересні 2011 року було виконано роботи з очистки каналізаційних трубопроводів і колекторів в об'ємах, визначених у дефектному акті, локальному кошторисі №2-1-1 (а.с. 38-40).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

На підтвердження реальності здійснення вищевказаної господарської операції позивачем до матеріалів справи надано копію податкової накладної від 27 вересня 2011 року №111, що виписана третьою особою в адресу позивача (а.с. 54).

Вказану податкову накладну позивачем та його контрагентом включено до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2011 року.

Крім того, на момент видачі вищевказаної податкової накладної третя особа мала статус платника податку на додану вартість та була зареєстроване як юридична особа у встановленому законодавством порядку (а.с. 44-46).

За таких підстав, наведена податкова накладна підтверджує факт придбання позивачем у відповідача у вересні 2011 року робіт з очистки каналізаційних мереж загальною вартістю 19 212 грн. 53 коп., в т.ч. ПДВ - 3 202 грн. 09 коп.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За умовами договору від 12 вересня 2011 року №15/08-Б.О на виконання зобов'язань за даним договором сторони складають та передають одна одній наступні документи: кошторисну документацію, акт виконаних робіт (типова форма КБ-2в).

У матеріалах справи містяться копії дефектного акта, локального кошторису №2-1-1, розрахунку загальновиробничих витрат, підсумкової відомості ресурсів (а.с. 38-43), акта приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та затрати, рахунка-фактури від 21 вересня 2012 року №21/09-Б.О. (а.с. 47-53).

Виходячи з аналізу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04 грудня 2009 року №554, вищезазначені копії документів є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Оплату виконаних робіт позивачем проведено у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок третьої особи, що підтверджується випискою ПАТ "ІНГ Банк України" за 29 вересня 2011 року (а.с. 55).

Крім того, дана господарська операція відображена у бухгалтерському обліку позивача, податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року (аркуш 5 акта перевірки від 12 березня 2012 року №136/23-309/00382191).

Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність господарської операції з очистки каналізаційних мереж, встановлено факт понесення позивачем витрат на суму 16 010 грн. 44 коп. та сплати у ціні придбаних робіт податку на додану вартість в сумі 3 202 грн. 09 коп.

Крім того, щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на факт проведення СВ ПМ ДПА в Луганській області досудового слідства в кримінальній справі №41/11/8074, що порушена у відношенні гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за частиною третьою статті 212, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що відповідачем не надано доказів наявності вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб позивача чи третьої особи. Лише факт порушення кримінальної справи не може свідчити про заниження платником податків зобов'язань зі сплати ПДВ та податку на прибуток, оскільки ПК України не ставить виникнення у платника податку права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що висновки податкової інспекції про порушення позивачем вимог пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК є помилковим.

З вищенаведеного також слідує, що контролюючим органом неправомірно застосовано до платника податків штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 601 грн. (податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2012 року №0005992301/287).

Також, колегія суддів вбачає за можливе прийняти висновок суду першої інстанції в силу приписів ч. 2 ст. 162 КАС України, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, а також, відповідно до частини другої статті 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 26 березня 2012 року №0005972301/286, №0005992301/287.

У зв'язку з чим, колегія суддів, переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2012р. по справі № 2а-1670/1980/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В.