Ухвала суду № 26024759, 10.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р.Справа № 2а-1670/1408/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р. по справі № 2а-1670/1408/12

за позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

до Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

13 березня 2012 року Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція (далі за текстом - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" (далі за текстом - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 3249,36 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р.. адміністративний позов позивача до Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" задоволено в повному обсязі, стягнуто з Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 3249 грн. 36 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення в якому вирішити питання про надання розстрочення боргу в порядку п. 100.6 статті 100 Податкового кодексу України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на статті 6-13, 185, 186, 188 Кодексу адміністративного судочинства України, а також статті 94, 100 Податкового кодексу України.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Дочірнє підприємство "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" (ідентифікаційний код 32583443) зареєстровано Карлівською районною державною адміністрацією Полтавської області 9 вересня 2003 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 483254 та з 15 грудня 2005 року перебуває на обліку в Карлівській міжрайонній ДПІ, що підтверджується довідкою № 97/6/28-114 від 15.12.2005 року.

Відповідачем подано розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою № 14596 від 19 жовтня 2011 року, яким самостійно визначено податкове зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 2389,08 грн. терміном сплати 20 жовтня 2011 року та № 18361 від 18 січня 2012 року, яким самостійно визначено податкове зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 917,19 грн. терміном сплати 20 січня 2012 року.

Загальна сума податкового боргу відповідача складає 3249,36 грн., що підтверджується витягом з облікової картки.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що самостійно визначена і не сплачена відповідачем сума податкового зобов'язання з єдиного податку правомірно віднесена позивачем до податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Дочірнє підприємство "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" зареєстровано Карлівською районною державною адміністрацією Полтавської області 9 вересня 2003 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 483254 (а.с.6) та з 15 грудня 2005 року перебуває на обліку в Карлівській міжрайонній ДПІ, що підтверджується довідкою № 97/6/28-114 від 15.12.2005 року (а.с.8).

Відповідачем подано розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою № 14596 від 19 жовтня 2011 року, яким самостійно визначено податкове зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 2389,08 грн. терміном сплати 20 жовтня 2011 року та № 18361 від 18 січня 2012 року, яким самостійно визначено податкове зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 917,19 грн. терміном сплати 20 січня 2012 року.

Крім цього, відповідачем було подано уточнений розрахунок сплати єдиного податку від 18 січня 2012 року № 13 за другий квартал 2011 року, що декларує зменшення податкового зобов'язання в сумі 375,82 грн. та уточнений розрахунок сплати єдиного податку від 18 січня 2012 року № 14 за перший квартал 2011 року, що декларує зменшення податкового зобов'язання в сумі 5,59 грн.

На суму зменшення недоїмки 375,82 грн. нарахована пеня в сумі 26,05 грн., та на суму зменшення недоїмки 5,59 грн. нарахована пеня 0,39 грн.

Отже, заборгованість по даному податку складає 2951,30 грн. Пеня по єдиному податку з юридичних осіб (нарахована до 1 січня 2011 року) складає 298,06 грн.. Тобто, загальна сума податкового боргу відповідача складає 3249,36 грн.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг складається з суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пені, нарахованої на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, самостійно визначена і не сплачена відповідачем сума податкового зобов'язання з єдиного податку правомірно віднесена позивачем до податкового боргу.

Колегія зазначає, що статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства визначено підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

В апеляційній скарзі відповідача не наведено жодної підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, також не наведено підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Серед іншого, відповідач не заперечує факт існування податкового боргу у сумі, яка підлягає стягненню відповідно до рішення суду першої інстанції.

Вимога відповідача щодо вирішення питання про розстрочення боргу в порядку п. 100.6 статті 100 Податкового кодексу України, суперечить вимогам зазначеної статті. У зв'язку з тим, що статтею 100 Податкового кодексу України визначено саме порядок звернення платників податків до контролюючих органів для вирішення питання про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Тобто, в даному випадку питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення повинно бути вирішено судом першої інстанції, а не судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р. по справі № 2а-1670/1408/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.