Рішення № 26021476, 06.09.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" вересня 2012 р. Справа № 7/5007/855/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Рупс В.О. - довіреність від 11.06.12р.;

від відповідача: Халімончук Р.М. - довіреність за вих. №7 від 12.01.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (м.Немирів Немирівський район Вінницька область)

до Публічного акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр" (с.Рудня, Овруцький район, Житомирська область)

про стягнення 52819,38 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 52819,38 грн. заборгованості за почставлені нафтопродукти, з яких: 47438,30 грн. - основний борг, 1794,00 грн. - пеня, 3587,08 грн. - 30% річних.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні суму основного боргу визнав, не заперечував проти задоволення позову в цій частині. Несплату боргу пояснив скрутним матеріальним становищем відповідача.

Також представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору.

Представник позивача заперечувала проти відкладення розгляду справи, оскільки мирно врегулювати спір можливо і на стадії виконання рішення суду.

Суд, заслухавши думку представників, вважає недоцільним відкладення розгляду справи, оскільки суму основного боргу представник відповідача визнав, а примирення сторін можливе як на стадії судового розгляду, так і на стадії виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.11р. між Приватним підприємством "Укрпалетсистем" (позивач/продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Ігнатпільський кар'єр» (відповідач/покупець) укладено договір №569/07 купівлі-продажу нафтопродуктів (договір), відповідно до якого продавець зобов'язаний передати у власність Покупцю нафтопродукти (товар), а покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору (п.п. 1.1. договору).

Товар поставляється покупцю партіями, в кількості і по ціні, зазначеній в заявках, на умовах EXW (нафтобаза продавця, падалі - пункт поставки), СРТ (пункт призначення покупця), FCA або ін. (п.п. 3.1. договору).

Відповідно до п.п. 4.1. договору вартість Товару зазначається з урахуванням ПДВ, наливу та з урахуванням транспортних витрат.

Вартість договору визначається шляхом складання вартості всього поставленого товару протягом терміну дії договору (п.п. 4.2. договору).

Згідно п.п. 4.3. договору покупець здійснює 100% попередню оплату товару.

Розрахунки за цим договором здійснюються на підставі виставленого продавцем рахунку в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця (п.п. 4.4. договору.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.п. 4.5. договору).

Також пунктом 5.1. догогвору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов даного договору винна сторона відшкодовує збитки відповідно до чинного законодавства України.

При здійсненні Сторонами розрахунків на умовах відстрочки платежу, в разі прострочки покупцем строків розрахунків, зазначених у додаткових угодах, а також невиконанні умов 2.2.2., 2.2.4. даного договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 1% від вартості товару за кожен день прострочення виконання зобов'язань за весь період прострочення, 30% річних з простроченої суми, а також відшкодовує інфляційні збитки (п.п. 5.2. договору).

Відповідно до п.п. 5.4. договору сплата будь-яких неустойок, штрафів, пені, відсотків за порушення умов даного договору не звільняє сторону від виконання свого зобов'язання у повному обсязі.

Також 17.01.12р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору №569/07 купівлі-продажу нафтопродуктів від 15.07.10р., відповідно до якої покупець повідомляє продавця про те, що змінив тип товариства на підставі протоколу №1 загальних зборів акціонерів товариства від 27.04.11р., а саме: з Відкритого акціонерного товариства "Ігантпільський кар'єр" на Публічне акціонерне товариство "Ігнатпільський кар'єр".

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 92367,18 грн., що підтверджується накладними на відпуск ПММ №002-618 від 15.03.12р. на суму 45362,88 грн. та №002-803 від 30.03.12р. на суму 47004,30 грн., долученими до матеріалів справи (а.с. 19, 21). Товар отримував на підставі доручень № 114 від 15.03.12 р. та № 133 від 30.03.12 р. начальник постачання Сергейчик В.Т.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої йому продукції виконав лише частково.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 47438,30 грн., що не заперечується представником відповідача в судовому засіданні та підтверджується актом звірки розрахунків (а.с. 33).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст. 193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 47438,30 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1794,00 грн. пені та 3587,08 грн. 30% річних.

Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача (наведного в тексті позовної заяви) та перевіреного судом, сума пені складає 1794,00 грн.

Слід зазначити, що позивачем нараховано пеню у відповідності до положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача 30% річних (а.с. 3), вважає дану вимогу позову обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача .

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр" (11163, вул. Робітнича, 10, с. Рудня, Овруцький район, Житомирська область, ід. код 01374547)

- на користь Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (22800, вул. Леніна, 216А, м. Немирів, Немирівський район, Вінницька область, ід. код 32285225) 52819,38 грн. заборгованості, з яких: 47438,30 грн. - основний борг, 1794,00 грн. - пеня, 3587,08 грн. - 30% річних, а також 1609,50 грн. - сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 11.09.12р.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.