Постанова № 26018372, 13.03.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 року Справа № 1170/2а-512/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Білоус І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

в с т а н о в и в

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати дії ВДВС Олександрійського МУЮ Кіровоградської області щодо арешту та заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 протиправними та зобов'язати відповідача скасувати постанову АА 184988 від 11.12.2002 року про арешт та заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 березня 2006 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на житло, видане Олександрійською міською радою та зареєстроване в Олександрійському комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації за №992/84, яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності.

У січні 2012 року, готуючи документи для продажу квартири, позивач звернулась до нотаріуса, від якого дізналась, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться під арештом та забороною її відчуження. Згідно витягу з єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна за №34807841 від 06.02.2012 року, арешт було накладено на підставі постанови ДВС Олександрійського МУЮ у Кіровоградській області АА184988 від 11.12.2002 року.

Як зазначає позивач, на її вимоги зняти арешт та заборону відчуження, відповідач усно відмовив посилаючись на ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач вважає, що відмова ВДВС Олександрійського МУЮ у Кіровоградській області зняти арешт з квартири являється незаконною, оскільки арешт на дану квартиру здійснювався 11.12.2002 року, коли власником даної квартири, та яка відносилась до гуртожитку, являлося ВАТ «Росток».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника на підставі письмових заперечень.

В письмових запереченнях представник відповідача зазначає, що на виконанні у відділі ДВС в 2002 році знаходились виконавчі провадження стосовно несплаченої заробітної плати боржником ВАТ «Росток»та податкового боргу в сумі 23681 грн., на даний час встановити, які саме провадження знаходились на виконанні неможливо, оскільки згідно п. 9.9 Інструкції «Про внесення змін до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки. Крім того, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки невідомо, яким чином арештована в 2002 році квартира АДРЕСА_1, належна на той час ВАТ «Росток» стала власністю ОСОБА_1 в 2006 році.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Олександрійською міською радою від 16.03.2006 року та зареєстрованого в Олександрійському комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. а.с. 10-12).

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, на підставі постанови ДВС м. Олександрія від 11.12.2002 року за №АА184988 було накладено арешт на квартиру в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно п.п. 9.9 п.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України

від 25 грудня 2008 р. N 2274/5, на який посилається відповідач в своїх запереченнях зазначено, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що виконавче провадження на підставі якого було накладено арешт на квартиру в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 завершено.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

За наведених обставин, суд, враховуючи, що виконавче провадження на підставі якого було накладено арешт завершено, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування постанови АА 184988 від 11.12.2002 року про арешт та заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Крім того суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання дій ВДВС Олександрійського МУЮ Кіровоградської області щодо арешту та заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 протиправними задоволенню не підлягають оскільки позивачем жодним чином не обґрунтовано в чому саме полягає неправомірність дій відповідача при винесені зазначеної постанови.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 94, 162,163, КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

Позов вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області АА 184988 від 11.12.2002 року про арешт та заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1

Зобов'язати Державне казначейство України стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 216,04 грн. шляхом безспірного списання із рахунку Відділу Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 19 березня 2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М.Притула