Постанова № 26018307, 07.02.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-1197/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Білоус І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Завод залізобетонних шпал Кременчука»до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Завод залізобетонних шпал Кременчука»звернулося до суду з позовом в якому просить: визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ від 14.12.2010р. № 0001012300/0, від 06.01.2011р. № 0001012300/1, від 15.03.2011р. № 0001012300/2, прийняте по відношенню до позивача про зменшення суми відшкодування з ПДВ на суму 2 462 697,00 грн.; визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ від 14.12.2010р. № 0001022300/0, від 06.01.2011р. № 0001022300/1, від 15.03.2011р. № 0001022300/2, прийняте по відношенню до позивача про сплату 213552,00 грн. ПДВ та 85420,80 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень ПП «Завод залізобетонних шпал Кременчука»Світловодської ОДПІ в Кіровоградській області було складено Акт №285/2300/35713592 від 01.12.2010 року. На підставі Акта перевірки підприємство отримало податкові повідомлення-рішення №0001022300/0 та №0001012300/0 від 14 грудня 2010 року.

Позивач оскаржував зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за результатами розгляду первинної скарги товариство 20.01.2011 року отримало рішення Світловодської ОДПІ на первинну скаргу №143/10/23-039 від 06.01.2011 року, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення №0001012300/0 від 14.12.2010 року та №0001022300/0 від 14.12.2010 року, а скарга без задоволення. На підставі вказаного рішення відповідачем винесені нові податкові повідомлення-рішення №0001012300/1 від 06.01.2011 року та №0001022300/1 від 06.01.2011 року.

Рішенням ДПА у Кіровоградській області «Про результати розгляду повторної скарги»№854/10/25-014 від 15.03.2011 року скарга позивача залишена без задоволення та відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 15.03.2011 року за №0001012300/2 та №0001022300/2.

Позивач вважає, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням діючого законодавства, відомості, викладені в акті перевірки є суперечливими та необґрунтованими, законних підстав для визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість і застосування штрафних (фінансових) санкцій немає, оскільки ПП «Завод залізобетонних шпал Кременчука»діяло у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає доводи позивача такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому просить в задоволенні позовних ПП «Завод залізобетонних шпал Кременчука»відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та врахувавши висновок № 14/1 судово-економічної експертизи суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Світловодською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Завод залізобетонних шпал Кременчука»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року.

Результати перевірки оформлені актом №285/2300/35713592 від 01.12.2010 року (т.1 а.с.24-56).

В ході перевірки встановлено порушення підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4.1 підпункту 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2010 року на суму 11200 грн.; на порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту абзацу «а»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП «Завод залізобетонних шпал Кременчука»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2010 року на суму ПДВ 2462697 грн.; на порушення підпункту 7.7.2 «б»пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»з урахуванням пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві положення»Закону України №2275-VІ від 20.05.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»ПП «Завод залізобетонних шпал Кременчука»завищено значення рядка 26 декларації за вересень 2009 року на суму 2943439 грн.; на порушення підпункту 7.7.2 «б»пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»з урахуванням пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві положення»Закону України №2275-VІ від 20.05.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»ПП «Завод залізобетонних шпал Кременчука»занижено суму яка підлягає нарахуванню в бюджет за серпень 2010 року на суму 213552 грн.

14 грудня 2010 року на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001012300/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2462697 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001022300/0 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 298972 грн., в т.ч. 213552 грн. за основним платежем та 85420,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с. 76, т.1 а.с. 79).

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржував його в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинної скарги відповідачем винесено рішення від 06.01.2011 року №143/10/23-039, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 14.12.2010 року №0001012300/0 та №0001022300/0, а скаргу без задоволення.

Рішенням ДПА у Кіровоградській області від 15.03.2011 року №834/10/25-014 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ від 14.12.2010 року №0001012300/0 (від 06.01.2011 року №0001012300/1) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2462697 грн. та від 14.12.2010 року №0001022300/0 (від 06.01.2011 року №0001022300/1) про сплату 213552 грн. податку на додану вартість та 85420,80 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а скаргу без задоволення. На підставі вказаного рішення відповідачем 15.03.2011 року винесено нові податкові повідомлення-рішення №0001012300/2 та №0001022300/2.

В акті перевірки зазначено, що ПП «Завод залізобетонних шпал Кременчука»сума бюджетного відшкодування 2462697 грн. за вересень 2010 року вже була заявлена платником у червні 2010 року. Актом Світловодської ОДПІ від 23.07.2010 року №80 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на підставі підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування згідно податкового повідомлення-рішення В3 №0000451600 по декларації №9002775395 від 20.07.2010 року.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

У розумінні пункту 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

З аналізу зазначених вище норм Закону України «Про податок на додану вартість», виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в п.1.8 ст.1 даного Закону, встановлено, що підлягає поверненню платнику податку сума коштів у зв'язку з надмірною сплатою податку, умовою бюджетного відшкодування податку, згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього ж Закону, виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг), у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В акті перевірки відсутні застереження щодо неправильного оформлення податкових накладних, виписаних безпосередніми контрагентами позивача: ксерокопії яких долучені до матеріалів справи. Також, в акті перевірки не ставиться під сумнів товарність здійснення операцій щодо отримання товарів (робіт, послуг) позивачем від контрагентів. Оплата по господарським операціям проведена в повному обсязі, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи. Зазначені товариства на час здійснення господарських операцій з позивачем були платниками ПДВ і знаходились в ЄДРПОУ.

Отже, з наведених законодавчих приписів встановлено, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких встановлена судом.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування в акті перевірки зазначено, що позивачем неправомірно формувався податковий кредит (а в подальшому ці суми заявлялись до бюджетного відшкодування) на підставі податкових накладних, які виписані в інших податкових періодах.

Відповідно до положення п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього Закону).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата виникнення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В судовому засіданні встановлено, що у перевіряємому періоді позивач отримував податкові накладні від постачальників, за товар, поставлений в попередніх звітних періодах та суми сплаченого ПДВ відносив до податкового кредиту, а в подальшому заявив до бюджетного відшкодування, що підтверджується реєстрами отриманих накладних. Перевіркою не встановлено віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту в період отримання товарів. Податковий кредит формувався виключно в періодах отримання податкових накладних.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідно до положень пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення у позивача права на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем в інших періодах без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві положення»з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20 травня 2010 року №2275-УІ, до 1 січня 2011 року зупиняється дія підпункту «б»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та в цей період застосовується в наступній редакції: залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Аналіз вищезазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість» дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. Дата отримання податкової накладної за придбаний товариством товари є датою виникнення права у позивача на податковий кредит.

Посилання відповідача на порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - відсутність звернення платника податку до податкового органу із заявою-скаргою на постачальника щодо відмови останнім в наданні податкової накладної, суд вважає безпідставним, оскільки невиконання платником вказаної норми Закон не пов'язує з втратою таким платником в подальшому права на податковий кредит. Підпункт 7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону не обмежує платника в праві на податковий кредит, а лише надає право на включення до податкової декларації сум податкового кредиту за умови наявності у платника товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарі (послуг).

Підпунктом 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно - правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно - правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до чч.1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідач не довів суду належними доказами неправомірність дій позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 162, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного підприємства «Завод залізобетонних шпал м. Кременчука»- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.12.2010р. №0001012300/0 (від 06.01.2011р. № 0001012300/1, від 15.03.2011р. № 0001012300/2), прийняті по відношенню до приватного підприємства «Завод залізобетонних шпал Кременчука»про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2 462 697,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.12.2010р. № 0001022300/0 (від 06.01.2011р. № 0001022300/1, від 15.03.2011р. № 0001022300/2), прийняте по відношенню до приватного підприємства «Завод залізобетонних шпал Кременчука»про сплату 213 552,00 грн. податку на додану вартість та 85420,80 грн. застосованої штрафної фінансової санкції.

Зобов'язати Державне казначейство України стягнути на користь приватного підприємства

«Завод залізобетонних шпал Кременчука»судовий збір в розмірі 3,40 грн. шляхом безспірного списання із рахунку Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 13 лютого 2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М.Притула