Постанова № 26018302, 11.09.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 року 2а-3843/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,

при секретарі судового засідання Пилипчук В.А.,

за участю:

представника позивача -Матюшенкова Д.В.,

представника відповідача - Прибори П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бондарев"

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бондарев" з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2012 №00000102300, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 259 251,00 грн., з яких: 204 500,00 грн. -за основним платежем, 54 751 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про фіктивність правочинів, укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Санабрія». На думку відповідача, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Торговий дім «Бондарев»та ТОВ «Санабрія»є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди. Таким чином, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених позивачем контрагенту у складі ціни послуг, наданих ТОВ «Санабрія», що, у свою чергу, призвело до заниження податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер -послуги надані контрагентом та оплачені позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності. Позивач вважає висновки податкового органу неправомірними, а тому просив оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що договори, укладені між ТОВ «Торговий дім "Бондарев»та ТОВ «Санабрія», є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків, а ТОВ «Санабрія»здійснює діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а тому вважає податкове повідомлення - рішення правомірним. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "Бондарев»є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Іванківської міжрайонної державної адміністрації 18.05.2004. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 26.05.2004 за № 325, перебуває на обліку Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про платника податку на додану вартість від 28.05.2004 №200009511 (а.с.12-13).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: здавання в оренду нерухомого майна.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санабрія»є юридичною особою, що зареєстрована Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 16.08.2010 за №10701020000040918. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.08.2010 за №57084, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва.

19 травня 2011 року між позивачем та TOB «Санабрія»був укладений Договір № 19/05-1, відповідно до умов якого, TOB «Санабрія»взяло на себе зобов'язання здійснити послуги юридичного характеру по перереєстрації ЗАТ «Торговий Дім «Бондарєв»(а.с.41).

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, ТОВ «Торговий дім «Бондарев»включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг за податковою накладною від 30.06.2011 № 124, отриманою від ТОВ «Санабрія», у розмірі 95000,00 грн.

25 травня 2011 року між позивачем та TOB «Санабрія»був укладений Договір №25/05-1, відповідно до умов якого, TOB «Санабрія»взяло на себе зобов'язання провести маркетингове дослідження на тему «Огляд комерційної нерухомості м. Києва за I півріччя 2011 року»(а.с.49).

Вартість послуг за даним договором складала 300000,00 грн.

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, ТОВ «Торговий дім «Бондарев»включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг за податковою накладною від 30.06.2011 № 150, отриманою від ТОВ «Санабрія», у розмірі 50000,00 грн.

04 липня 2011 року між позивачем та TOB «Санабрія»був укладений Договір №04/07-11, відповідно до умов якого, TOB «Санабрія»взяло на себе зобов'язання розробити та передати позивачу проектну документацію по збільшенню площі примішення за адресою: вул.. Незалежності 3, м. Бровари, Київська область (а.с.44).

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, ТОВ «Торговий дім «Бондарев»включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг за податковою накладною від 29.07.2011 № 144, отриманою від ТОВ «Санабрія», у розмірі 21100,00 грн.

18 серпня 2010 року між позивачем та TOB «Санабрія»був укладений Договір №18/08-1, відповідно до умов якого, TOB «Санабрія»взяло на себе зобов'язання надати позивачу послуги, спрямовані на сприяння ТОВ «Торговий Дім «Бондарєв»в укладанні договорів оренди нерухомого майна (а.с.52).

Вартість послуг за даним договором складала 230400,00 грн.

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, ТОВ «Торговий дім «Бондарев»включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг за податковою накладною від 30.09.2011 № 45, отриманою від ТОВ «Санабрія», у розмірі 38400,00 грн.

02 березня 2012 року посадовими особами Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо правильності обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Санабрія»за період з 01.05.2011 по 31.10.2011, за результатами якої посадовими особами податкового органу був складений Акт про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ТД «Бондарев»від 02.03.2012 №163/23/32783520.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість у розмірі 204 500,00 грн., в тому числі за червень 2011 року 95000,00 грн., за липень 2011 року 21100,00 грн, за серпень 2011 року 50000,00 грн. та за вересень 2011 року 38400,00 грн.; а також порушення пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, в результаті чого встановлено нікчемність правочинів по операціях з придбання послуг між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ «Санабрія».

При перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги Акт від 28.12.2011 № 1676/23-4/37264702, складений посадовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва. Відповідно до даного акту, основним видом діяльності ТОВ «Санабрія», згідно довідки з ЄДР, є -неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, оптова торгівля паливом, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту. В той же час, відповідно до договорів укладених між позивачем і ТОВ «Санабрія», останнє мало надавати послуги юридичного характеру, розроблювати проектну документацію, сприяти при укладанні договорів оренди та здійснювати маркетингові дослідження.

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на твердженні, що договори про надання послуг, укладені між позивачем і ТОВ «Санабрія»є нікчемними і такими, що суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки вказані договори укладено за відсутності наміру дійсного отримання послуг, фактично ніякі послуги контрагентом не надавалися, а договори укладено лише задля незаконного зменшення об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Такий висновок посадових осіб податкового органу базується на виявлених недоліках актів приймання-передачі послуг, складених між позивачем і його контрагентом, інформації про відсутність реальної можливості надання послуг ТОВ «Санабрія»ТОВ «Торговий дім «Бондарев», а саме: трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів. Крім того, податковим органом взято до уваги інформацію, яка міститься у програмному забезпеченні «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України»про розбіжність між даними податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Торговий дім «Бондарев»та даними податкових зобов'язань, задекларованих ТОВ «Санабрія».

За результатами перевірки відповідачем було прийнято повідомлення-рішення від 15.03.2012 №00000102300, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 259 251,00 грн., з яких: 204 500,00 грн. -за основним платежем, 54 751 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Платники податку на додану вартість, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа: 1) що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.14 статті 200 Податкового Кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктом оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно з пунктом 201.15 статті 200 Податкового Кодексу України, зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку-продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(надалі Закон України від 16.07.1999 №996-XIV), податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме - вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Із системного аналізу положень пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних та здійснення реальної господарської операції.

Разом з тим, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів не є безумовною підставою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаного товару (послуг).

Таким чином, право нарахування податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійснення ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності. За відсутності факту придбання товарів, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних бухгалтерських документів.

Як доказ реального здійснення господарських операцій по поставці товарів та надання контрагентами послуг, позивач посилався на наявність договорів № 19/05-1 від 19.05.2011, № 04/07-11 від 04.07.2011, № 25/05-1 від 25.05.2011, № 18/08-1 від 18.08.2010, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт, банківських виписок, які були оформлені на виконання договорів, укладених між ТОВ «Торговий дім «Бондарев»та ТОВ «Санабрія».

В судовому засіданні встановлено, що 04.07.2011 між позивачем та ТОВ «Санабрія»був укладений Договір підряду на проведення проектних робіт № 04/07-11.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, TOB «Санабрія»взяло на себе зобов'язання розробити та передати позивачу проектну документацію по збільшенню площі приміщення за адресою: вул. Незалежності 3, м. Бровари, Київська область.

Відповідно до пункту 1.3. Договору, види і зміст робіт щодо розробки документації Підрядником (ТОВ «Санабрія»), вимоги щодо виконання основних етапів таких робіт визначаються Додатком №1 до вказаного Договору.

Представником позивача не надано суду даного Додатку №1 до Договору підряду на проведення проектних робіт № 04/07-11.

Згідно із пунктом 2.1. Договору, загальна ціна робіт щодо розробки документації підрядником становить 800 000,00 грн.

Відповідно до пункту 6.2. Договору, строк дії Договору закінчується 31 грудня 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що результатом виконання вказаного договору є проект землеустрою, розроблений ТОВ «Санабрія», отримання відповідних висновків, необхідних для виготовлення проектної документації, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці.

На підтвердження дійсного виконання господарської операції позивачем було надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2011 № ОУ-0000619, згідно якого, ТОВ «Санабрія»надало позивачу такі послуги: послуги по виготовленню кадастрового плану; проведення топографічної зйомки об'єкту, узгодження.

Проте, суд критично оцінює вказаний акт, оскільки роботи по виготовленню кадастрового плану, проведенню топографічної зйомки можуть бути виконані лише юридичною особою, яка має відповідну ліцензію на проведення робіт із землеустрою, що видається Державним комітетом України із земельних ресурсів. Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що йому невідомо про наявність вказаної ліцензії у ТОВ «Санабрія»та пояснив, що лише відсутність ліцензії у ТОВ «Санабрія»не виключає можливості підприємства замовити такі послуги у іншої юридичної особи. Проте суд не приймає зазначені пояснення представника позивача оскільки, на думку суду, отримана послуга не є придбанням послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності діяльності у розумінні статті 198 Податкового Кодексу, та не дає позивачу права на формування податкового кредиту.

Крім того, суд звертає увагу, що предметом договору була розробка проектної документації по збільшенню площі приміщення за адресою: вул.. Незалежності 3, м. Бровари, Київська область, проте відповідно до акту здачі-прийняття від 29.07.2011 № ОУ-0000619, позивачу контрагентом були надані послуги по виготовленню кадастрового плану, проведення топографічної зйомки, узгодження, що не є предметом вказаного договору.

Судом було досліджено Договір про надання послуг № 18/08/-1 від 18.09.2010 заключений між ТОВ «Торговий дім «Бондарев»та ТОВ «Санабрія», згідно з умовами підпункту 1.1. якого, ТОВ «Санабрія»взяло не себе зобов'язання провести пошук потенційних орендарів (третіх осіб) на приміщення позивача (замовника), провести попередні переговори із третіми особами щодо укладання замовником договорів на оренду, надати замовнику і узгодити із ним проекти договорів між замовником і третіми особами, забезпечити замовника аналітичною інформацією про третіх осіб у письмовій або усній формі.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, замовник сплачує виконавцю (ТОВ «Санабрія») винагороду у розмірі 230 400,00 грн., протягом 90 днів з моменту укладання Договору між замовником та третьою стороною.

Проте, в матеріалах справи відсутні та на день судового розгляду позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт оплати за вказані послуги.

На підтвердження дійсності вчинення господарської операції позивачем було надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011 № ОУ-0000766, звіт від 30.09.2011 про виконані послуги згідно Договору № 18/08/-1 від 18.09.2010 та Договір оренди нерухомого майна № 06/10-1 від 06.10.2011.

Проте, суд критично оцінює вказаний акт здачі-прийняття послуг, оскільки він не дає змоги визначити структуру наданих послуг та не містить інформації про деталізований перелік послуг, кількість витрачених годин на виконання, кількість людей залучених до виконання; не вказано часовий проміжок надання послуг із зазначенням дати та години виконання; не описано умови в яких вони надавались.

Загальна інформація про послуги, зазначені у акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), не дає змоги суду визначити обсяг виконаних робіт ТОВ «Санабрія».

Крім того, у позивача відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що пошук орендаря здійснювало саме ТОВ «Санабрія»(відсутні будь-які угоди, укладені між позивачем, ТОВ «Санабрія»та орендарем).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про безтоварність, тобто лише документальне оформлення відповідних господарських відносин.

Судом було досліджено Договір маркетингових послуг від 25.05.2011 № 25/05-1, укладений між позивачем та TOB «Санабрія».

Відповідно пунктів 2.1., 2.2. Договору, ТОВ «Санабрія»взяло не себе зобов'язання провести маркетингове дослідження на тему «Огляд комерційної нерухомості м. Києва за I півріччя 2011 року».

Згідно із пунктами 5.1., 5.2 Договору, вартість робіт буде вказано в рахунках, виписаних виконавцем (ТОВ «Санабрія») замовнику (позивач), які є невід'ємною частиною договору; всі проведені роботи будуть передаватись актами здачі-прийняття.

Однак в матеріалах справи відсутні та представником позивача в судовому засіданні не надані жодні докази існування рахунків, виписаних ТОВ «Санабрія»та передбачених вказаним Договором.

На підтвердження здійснення господарської операції представник позивача в судовому засіданні надав суду для огляду маркетингове дослідження та послався на наявність акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2011 № ОУ-0000504, та банківської виписки від 13.09.2011, відповідно до якої, за вказані послуги позивачем було сплачено кошти у розмірі 300 000,00 грн.

Проте суд критично оцінює вказаний акт здачі-прийняття послуг, оскільки він не дає змоги визначити структуру наданих послуг та не містить інформації про деталізований перелік послуг, кількість витрачених годин на виконання, кількість людей залучених до виконання; не вказано часовий проміжок надання послуг із зазначенням дати та години виконання; не описано умови в яких вони надавались.

Загальна інформація про послуги, зазначені у акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), не дає змоги суду визначити обсяг виконаних робіт ТОВ «Санабрія». Це, у свою чергу, не дає змоги відслідкувати принцип формування вартості послуг та визначити їх ціну, що є однією з істотних умов договору про надання послуг.

При оцінці наданих доказів судом взято до уваги той факт, що згідно податкової звітності ТОВ «Санабрія»відсутні виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, трудові ресурси, основним видом діяльності ТОВ «Санабрія», згідно довідки з ЄДР, є -неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, оптова торгівля паливом, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, що є підставою вважати, що ТОВ «Санабрія»ніяким чином не могло виконати вказані послуги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безтоварність, тобто лише документальне оформлення відповідних господарських відносин з метою податкової вигоди.

Судом було досліджено Договір № 19/05-1 від 19.05.2011 року укладений між позивачем та TOB «Санабрія», відповідно до умов якого ТОВ «Санабрія»взяло не себе зобов'язання здійснити послуги юридичного характеру по перереєстрації ЗАТ «Торговий Дім «Бондарєв».

Згідно із пунктом 2.1. Договору, вартість послуг визначається в акті здачі-прийняття послуг, який є невід'ємною частиною даного договору.

Як на доказ здійснення господарської операції позивачем було надано акт здачі-прийняття від 30.06.2011 № ОУ-0000497, згідно якого, загальна вартість послуг склала 570 000,00 грн., та звіт виконаних робіт № 1/11 від 30.06.2011, відповідно до якого ТОВ «Санабрія»надало позивачу такі послуги підготовка проектів повідомлень про викуп акцій, підготовка проекту договору викупу акцій, підготовка проекту порядку денного загальних зборів ЗАТ «ТД Бондарев», повідомлення акціонерів про реорганізацію товариства, підготовка необхідного пакету документів для подання державному реєстратору інформації щодо припинення акціонерного товариства та державної реєстрації правонаступника, представництво ЗАТ «ТД Бондарев»в судах.

Проте, суд критично ставиться до вказаних доказів, оскільки Акт здачі-прийняття послуг не дає змоги визначити структуру наданих послуг та не містить інформації про деталізований перелік послуг, кількість витрачених годин на виконання, кількість людей залучених до виконання; не вказано часовий проміжок надання послуг із зазначенням дати та години виконання; не описано умови в яких вони надавались.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Санабрія»відсутні виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, трудові ресурси, основним видом діяльності ТОВ «Санабрія», згідно довідки з ЄДР, є -неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, оптова торгівля паливом, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, а отже ТОВ «Санабрія»ніяким чином не могло виконати вказані роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безтоварність, тобто лише документальне оформлення відповідних господарських відносин з метою податкової вигоди.

Таким чином, на переконання суду, наявність у замовника (покупця) належно оформлених документів, які відповідно до статті 198 Податкового кодексу України, є необхідними для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема укладених між постачальником (виконавцем) та замовником договорів, платіжних доручень про оплату послуг, податкових накладних не є безумовною підставою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, що сплачені у ціні придбаних послуг, оскільки доведено, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності, оскільки не проводились самі господарські операції.

Головною метою, яку переслідували сторони при укладенні договорів, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту за відсутності наміру надавати послуги, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, з урахуванням чого, вказані договори є нікчемними відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а також застосування до ТОВ «Торговий дім «Бондарев»штрафних санкцій по податку на додану вартість відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Повний текст постанови складений 13 вересня 2012 року.