КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2012 року 2а-3298/12/1070
м. Київ
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Горбунова К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський про стягнення податкового боргу,
в с т а н о в и в:
13.07.2012 до Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (далі-позивач) з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі-відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 152906 грн.
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 1690,99 грн. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У призначений день і час до суду сторони не прибули. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач до суду не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.
Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав. Справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.
Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» зареєстровано відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 11.04.2001. Згідно з довідкою від 01.06.2011 №566 відповідача Білоцерківською ОДПІ взято на облік платників податків 15.01.1995 за №254.
Відповідачем самостійно подано податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 р. №9014175109, згідно з якою податкове зобов'язання визначено платником податку в сумі 41985 грн.; за січень 2012 р. №9006822479, згідно з якою податкове зобов'язання визначено платником податку в сумі 35830 грн.; за лютий 2012 р. №9013186050, згідно з якою податкове зобов'язання визначено платником податку в сумі 36268 грн.; за березень 2012 р. №9020854860, згідно з якою податкове зобов'язання визначено платником податку в сумі 25025 грн., та за квітень 2012 р. №9028271900, згідно з якою податкове зобов'язання визначено платником податку в сумі 12797 грн.
Білоцерківською ОДПІ проведено перевірки своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість, за наслідками яких виявлено, що відповідач порушив строки сплати ПДВ, передбачені п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, про що складено Акт про результати проведення перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість від 15.02.2012 №41/15-3.
На підставі цього Акту перевірки позивачем до відповідача застосовано фінансові (штрафні) санкції по податку на додану вартість, про що винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш»від 15.02.2012 №37/15-3 на суму 1 грн. Це податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства.
Білоцерківська ОДПІ відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України та Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України №1037 від 24.12.2010 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 №1432/18727), направлено відповідачу за його юридичною адресою податкову вимогу №130 від 01.04.2011, яку вручено уповноваженій особі 05.04.2011. Указана податкова вимога залишилась без задоволення.
Таким чином, згідно з довідкою позивача №533/19-036 від 21.06.2012 відповідач має податковий борг з ПДВ у сумі 929880,06 грн., в тому числі податковий борг, щодо якого винесено постанову про стягнення, становить 776974,06 грн. Отже, податковий борг, який стягується з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», становить 152906 грн.
На день судового розгляду податковий борг відповідачем не погашено.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши наявні у справі докази з урахуванням вищенаведених норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що суми податку у вказаних деклараціях визначено відповідачем самостійно, а винесені щодо нього податкове повідомлення-рішення та податкова вимога ним в установленому законом порядку не оскаржувалися, отже податкове зобов'язання є узгодженим, але податковий борг добровільно не сплачено.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Положеннями підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з вимогами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем надано суду докази наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, докази наявності у відповідача податкової заборгованості та її розміру, а також правильності визначення відповідачу податкових зобов'язань.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на викладене, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17, ідентифікаційний код 08358735) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 152906 (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шість) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 липня 2012 р.
Судове рішення № 26018318, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 30.07.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3298/12/1070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: