Ухвала суду № 26011866, 26.03.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"26" березня 2012 р. Справа № 0670/10979/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" січня 2012 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано прийняте Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією (далі-ОДПІ) податкове повідомлення-рішення №0000392301 від 19.05.2011 року.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бердичівський хлібозавод" (далі-Товариство) з питань достовірності визначення податкового кредиту по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Щедрий пан" за період з 01.02. по 28.02.2011 року. За результатами складено акт №1987/23-01/33394612 від 29.04.2011 року, за змістом якого Товариство порушило вимоги п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в лютому 2011 р. на загальну суму 309780 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Щедрий пан". Зазначено про відсутність товарно-транспортних накладних, договору збереження ТМЦ на складі продавця, інші документи, що підтверджують перевезення та оприбуткування товарів у підприємстві. На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392301 від 19.05.2011 р. і Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 309780 грн. та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд встановив, що при проведенні перевірки Товариством були надані для перевірки всі первинні документи, необхідні для обліку господарських операцій, про що свідчить запис в розділі 3 акта вищезазначеної перевірки, а саме: договори купівлі-продажу № 1125, 1126 від 28.02.2011 року, видаткові накладні №№ 2,3 від 28.02.2011 року, акт прийому-передачі товару до договору № 1125 від 28.02.2011 року та акт прийому-передачі товару до договору № 1126 від 28.02.2011 року.

Аналізуючи положення ст.1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд вірно зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При розгляді справи з'ясовано, що документи, які були надані для перевірки, складені за результатами проведених операцій, з дотриманням вимог ст. 9 Закону N 996-ХІУ, мають всі необхідні реквізити, а тому є первинними документами, що підтверджують факт здійснення операцій по придбанню товару. Крім того, Товариство не здійснювало перевезення вантажу, оскільки згідно з умовами вище зазначених договорів, місцем передач товару є склад продавця ТОВ "Щедрий пан" (смт.Комінтернівське, Одеська область), в ціну товару входить його транспортування. Після придбання товару товариством у ТОВ "Щедрий пан", одночасно з того самого складу товар був переданий комісіонерам (ТОВ "Синтез груп і К та ТОВ "Хоре Груп") на реалізацію, про що свідчать відповідні договори та акти прийому-передачі товарів зазначеним комісіонерам. Тому, суд вірно зазначив, що оскільки транспортування товару не відбувалося окремим процесом, а була здійснена лише передача товару від продавця до покупця та перехід права власності на товар, то Товариство не мало складати товарно-транспортну накладну. А це спростовує висновки ОДПІ щодо відсутності права на формування податкового кредиту у зв'язку із відсутністю товарно-транспортної накладної.

Проаналізувавши норми чинного податкового законодавства (абз.а) п.198.1, п.198.2., п.198.3., п.198.6 ст.198, п.201.8, п.201.10 ПК України) суд дійшов вірного висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Суд з'ясував, що податкові накладні ТОВ " Щедрий пан" за лютий місяць 2011 року виписані з дотриманням вимог податкового законодавства, Товариство правомірно включило до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року суму ПДВ з вартості придбаних товарів у ТОВ "Щедрий пан" на загальну суму 309780 грн.

А, виходячи з положень цивільного законодавства, яким врегульовано порядок та підстави визнання угод недійсними та нікчемними (ст.ст.203, 215, 228 ЦК України), суд обґрунтовано зазначив про відсутність підстав вважати укладені Товариством правочини такими, що не спрямовані на фактичне настання правових наслідків, які обумовлені ними, порушують публічний порядок або вчинені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, чи господарські зобов'язання не відповідають вимогам закону, тощо.

Так, за умовами договору купівлі-продажу №1125 від 28.02.2011 р. продавець -ТОВ "Щедрий пан" зобов'язувалось продати Товариству плоди коріандру, а останній - зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар, обумовлений договором. ТОВ "Щедрий пан" продало, а Товариство купило плоди коріандру в кількості 220 т на суму 1318680 грн. з врахуванням ПДВ. Крім того, згідно договору купівлі - продажу № 1126 від 28.02.2011 року ТОВ "Щедрий пан" продало, а Товариство купило горох продовольчий в кількості 200 т на суму 540000 грн. На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ "Щедрий пан" виписало відповідні накладні № 2 від 28.02.2011 р. на суму 1318680, в тому числі ПДВ 2197780 грн. та №3 від 28.02.2011 р. на суму 540000 грн., в тому числі, ПДВ 90000 грн., а Товариство в свою чергу оформило видаткові накладні: РН-0000006 від 28.02.2011 р. та РН-0000007 від 28.02.2011 р. на відповідні суми.

Згідно представлених та досліджених при розгляді справи документів ТОВ "Щедрий пан" повністю виконало взяті на себе зобов'язання по постачанню товару в обсязі, передбаченому в договорах, а Товариство сплатило його вартість, тобто настали правові наслідки обумовлені вказаними договорами, первинні документи підтверджують реальне виконання сторонами умов договору, що спростовує висновки позивача про фіктивність договорів. Товар, придбаний у ТОВ "Щедрий пан" в подальшому були використані Товариством у подальших господарських операціях, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, оформленими згідно чинного законодавства. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразив вчинені операції, правомірно відніс вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатив податки.

ДПІ, у відповідності до вимог ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, не довела правомірності прийнятого нею податкового повідомлення-рішення та не представила доказів на спростування наданих позивачем доказів.

Суд встановив дійсні обставини справи, надав належну оцінку представленим та дослідженим доказам і з дотриманням норм матеріального та процесуального права постановив обґрунтоване судове рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на їх правильність.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

А.В. Жизневська

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" вул.Червона,4,м.Бердичів,Житомирська область,13304

3- відповідачу Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція вул. Б.Хмельницького,24а,м.Бердичів,Житомирська область,13312