Ухвала суду № 26006401, 04.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року справа №2а/1270/3854/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Гайдар А.В., Яковенко М.М.,

секретар судового засідання: Барбаш Л.О.,

за участю сторін: представник позивача Тихонова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

17.05.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» (далі - ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання дій протиправними щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Ком-Поа» за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012р., результати якої оформлено актом перевірки від 27.04.2012р. № 192/22-200/324740002. Позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу, що зазначені в акті перевірки в частині неможливості здійснення позивачем операцій по реалізації металобрухту, не відповідають дійсності, суперечать вимогам чинного законодавства, засновані на припущеннях податкового органу, без аналізу відповідних первинних документів товариства, оскільки у підприємства у наявності організаційні, технічні і трудові ресурси, обладнання і складські приміщення необхідні для здійснення відповідної господарської діяльності. Позивач зазначив, що порушуючи вимоги статей 75, 83 Податкового кодексу України, відповідач, під час проведення перевірки, не прийняв до уваги первинні бухгалтерські документи підприємства, фактично відповідачем перевірялась діяльність не позивача, а ПП "Ком-Поа" та його контрагента по ланцюгу - ПП "Мета ССВ", внаслідок чого, в акті перевірки відсутні дані про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства, зазначаються лише обставини діяльності ПП "Ком-Поа" та його контрагента -ПП "Мета ССВ", що є порушенням п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 р. № 984.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську щодо викладення в акті перевірки №192/22-200/32474002 від 27.04.2012 р. висновків про завищення ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2010р. в сумі 4860601 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 4031183грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» судові витрати у розмірі 16,09 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, що викладені в акті перевірки № 192/22-200/32474002 від 27.04.2012р., щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства фактично ґрунтуються лише на матеріалах кримінальної справи та змісті іншого акту перевірки контрагента позивача ПП «Ком-Поа» в частині неможливості здійснення ним господарських операцій. Суд першої інстанції зазначив, що без повного дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податку, орган державної податкової служби не має можливості зазначати в акті перевірки висновки щодо нікчемності угод платника та неправомірного формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача проведена на підставі постанови слідчого податкової міліції від 30.03.2012р. та наказу ДПІ в Артемівському районі № 188 від 20.04.2012р з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Ком-Поа» за період з 01.10.10 р. по 31.12.10 р., за результати якої складено акт перевірки. Стверджує, що під час перевірки податковим органом досліджувалась діяльність саме позивача, а не його контрагента. Апелянт зазначив, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Апелянт звернув увагу, на те, що ПП «Ком-Поа» за юридичною адресою понад трьох років не знаходиться, що на думку податкового органу свідчить про порушення вказаним підприємством ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки та неможливість фактичного здійснення основного виду діяльності. Обґрунтовуючи свою позицію, апелянт посилався на матеріали кримінальної справи, зокрема протокол обстеження території, відповідно до якого ПП «Ком-Поа» не знаходиться за юридичною адресою. Крім того, апелянт особливо наполягав на необхідності врахування даних, викладених у висновках експерта сектору технічної експертизи документів та почерку відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при Головному управлінні МВС України від 17.04.2012 р. № 169, згідно із яким підписи зроблені від імені директора ПП «Ком-Поа» ОСОБА_3 в первинних бухгалтерських документах не відповідають зразкам підпису ОСОБА_3. Також, апелянт зазначив, що позивач не оскаржував, ні зміст, ні суть акту перевірки, проведення перевірки та складання акту не тягне за собою будь-яких негативних наслідків та матеріальних збитків для позивача.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» зареєстроване як юридична особа 14.05.2003 року, до видів діяльності підприємства відноситься оброблення металевих відходів та брухту, оптова торгівля відходами та брухтом (т.1 а.с.8-15), перебуває на податковому обліку у відповідача та зареєстрований як платник податків (т.1 а.с. 16-17).

Постановою слідчого ОВС СВ ДПС в Луганській області від 30.03.2012 року в межах кримінальної справи № 41/12/8005 щодо порушення відносно директора ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» ОСОБА_4 і головного бухгалтера ОСОБА_5 кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків за ч.3 ст.212 КК України, призначено відповідачу провести позапланову виїзної документальну перевірку ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Ком-Поа" за період з 01.10.10 р. по 31.12.10 р. (т.1 а.с.75 зворотній бік).

20.04.2011 року на підставі вказаної постанови начальником Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську винесено наказ № 188 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Ком-Поа" за період з 01.10.10 р. по 31.12.10 р. (т.1.а.с.76 ), який був вручений представнику позивача 23.04.2012р.

Для здійснення перевірки відповідачу були надані матеріали вказаної кримінальної справи, які містили документи та висновок експерта сектору технічної експертизи документів та почерку відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при Головному управлінні МВС України від 17.04.2012 р. № 169, згідно із яким підписи зроблені від імені директора ПП «Ком-Поа» ОСОБА_3 в первинних бухгалтерських документах не відповідають зразкам підпису ОСОБА_3.

27.04.2012 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Ком-Поа" за період з 01.10.10 р. по 31.12.10 р., за результатами якої складено акт від 27.04.2012 р. № 192/22-200/32474002 (т.1 а.с.18-25, а.с.79-99).

Згідно змісту акту перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого, за вказаний період завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2010 р. 4860601грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 4031183 грн.

В ході вказаної перевірки, як вказано в акті (абзац 8 сторінка13), були використані документи бухгалтерського та податкового обліку, які були надані ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» листом № 4790/10 від 23.04.2012р. та матеріали кримінальної справи № 41/12/8005 (т.1 а.с.85).

Зокрема в акті перевірки зазначено, що 20.10.2010р. між ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» в особі генерального директора ОСОБА_4 та ПП «Ком-Поа» в особі ОСОБА_3 укладено договір № 793Ф постачання брухту чорних та кольорових металів. 01.11.2010р. укладено додаткову угоду № 2.

Розділ 3.1.2 «Валові витрати» вказаного акту містіть посилання на матеріли кримінальної справи, а саме протоколи обстежень, довідки, пояснення свідків, висновок експерта сектору технічної експертизи документів та почерку відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при Головному управлінні МВС України від 17.04.2012 р. № 169(т.1.а.с.75-90).

Зі змісту акту вбачається, що податковим органом були зроблені висновки щодо порушень та оцінка документів бухгалтерського обліку на матеріалах кримінальної справи. В акті перевірки зазначено, що хоча під час проведення перевірки використовувалися первинні документи (накладні, податкові накладні, акти приймання продукції та інші), але без матеріалів кримінальної справи вони податковим органом не оцінювались.

Вищенаведені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З метою здійснення податкового контролю контролюючі органи мають право проводити перевірки та звірки відповідно до норм Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України податковий орган має право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.11 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання податковою інспекцією постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно із ст.83 ПК України до матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок відносяться документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Зі змісту вказаної статті вбачається, що експертиза повинна бути призначена за заявою платника податків або за рішенням керівника (або його заступника) органу державної податкової служби.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки до компетенції відповідача не відноситься оцінка доказів, зібраних в межах кримінальної справи і які не оцінені уповноваженим на то органом, матеріали кримінальної справи, зокрема висновки експертизи, яка проведена в межах кримінальної справи, не можуть бути використані відповідачем в якості підстав для висновків податкового органу, без їх оцінки уповноваженим органом.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що постанова слідчого щодо порушення відносно директора ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» ОСОБА_4 і головного бухгалтера ОСОБА_5 кримінальної справи № 41/12/8005 за фактом умисного ухилення від сплати податків за статтею ч.3 ст.212 КК України, скасована в судовому порядку.

За приписами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин у тому числі у разі виявлення фактів які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, позивачем під час перевірки не були надані документи: сертифікат якості та товарно-транспортні накладні. Вказані документи відповідачем не витребовувались. Отже, згідно змісту акту перевірки, до дослідження податковим органом матеріалів кримінальної справи та юридичного статусу контрагента ПП «Ком-Поа», відповідач не зазначає про порушення саме позивачем податкового законодавства.

Колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що фактично висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується лише на матеріалах вищевказаної кримінальної справи та змісті іншого акту, а саме акту перевірки контрагента ПП «Ком-Поа», в частині неможливості здійснення ним господарської діяльності.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апелянта не спростовують вищевказаних вірних висновків суду першої інстанції. Колегія суддів згодна, що без повного дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податку, орган державної податкової служби не може зазначати в акті перевірки висновки щодо нікчемності угод платника та неправомірного формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Вивчивши акт перевірки вбачається, що відповідач взагалі під час проведення перевірки не вивчав первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, з метою аналізу господарської діяльності позивача з контрагентом. Документацію, яку не вистачало, відповідач у позивача не витребував, отже, податковий орган не скористався своїм правом щодо витребування у позивача необхідної інформації, документів, пояснень, тощо, як то передбачено п.20.1.8 Податкового кодексу України, для здійснення за платником податків належного контролю щодо правильності нарахування ним податків та зборів.

Згідно п. 5.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Відповідно до пункту 5.3.9. вказаного не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий орган в акті перевірки не вказав яку саме норму Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» порушив позивач.

У межах спірних правовідносин податковий орган діяв як суб'єкт владних повноважень, реалізуючи владні управлінські функції. Перевірка є способом реалізації таких повноважень.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що податковий орган здійснивши перевірку і дійшовши до вищевказаних висновків, не оцінив реальність здійснення позивачем господарської діяльності з контрагентом на виконання умов договору. Отже, висновки податкового органу побудовані на припущеннях, а не на перевірці факту здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Стосовно доводів апелянта, що складання акту перевірки не спричинило для позивача будь-яких негативних правових наслідків колегія суддів зазначає наступне.

Так, у межах спірних правовідносин податковий орган, склавши акт встановив факт завищення ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2010р. в сумі 4860601 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 4031183грн., при цьому податкове повідомлення-рішення не прийняв.

Статтею 86 Податкового кодексу України визначено порядок оформлення результатів перевірок.

Згідно п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішення суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що викладені в акті перевірки висновки створюють певні правові наслідки для позивача, оскільки Податковий кодекс України чітко визначає підстави і порядок проведення перевірки, внаслідок чого, акти перевірки встановлюють не тільки певні факти, але й створюють певні правові наслідки, як для конкретної особи, так і в межах податкових правовідносин. Акт перевірки є підставою для внесення змін в АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", отже створює правові наслідки як для особи яка перевірялась податковим органом, так і для задіяних у процесі перевірки осіб. З цією обставиною також пов'язаний обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Податковим кодексом України в підпункті 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 визначено, що оскарження рішень контролюючих органів це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження або в судовому порядку.

Отже, аналіз зазначеної норми доводить, що платник податку може оскаржити до суду будь-яке рішення контролюючого органу, яке порушує його права, оскільки акт державного органу це офіційний письмовий документ, який породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Податкове повідомлення рішення не є єдиним документом, який породжує правові наслідки для платника податків.

Відсутність іншого порядку судового оскарження висновків актів перевірок податкових органів, при наявності створених ними правових наслідків безпосередньо (без прийняття податкових повідомлень-рішень) є підставою для їх оскарження в розумінні частини другої статті 2 КАС України.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Повний текст постанови виготовлено 06.09.2012 року.

Керуючись статтями 11, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року, залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 липня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання дій протиправними, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

А.В.Гайдар

М.М.Яковенко