Рішення № 26003008, 11.09.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 р. Справа № 5024/1061/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Причині Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Т.", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02", м. Херсон

про стягнення 204276 грн. 88 коп.

за участі представників:

від позивача - Острочуб Б.В. - представник довіреність б/н від 20.08.2012 р.

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.О.Т" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення від 11.09.2012р. просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом - 02" (відповідач) суму основного боргу 196490 грн. 54 коп., інфляційні втрати в сумі 1049 грн. 24 коп., 3% річних в сумі 3618 грн. 46 коп., за договором поставки №182 від 01 жовтня 2010р.

Відповідач повторно не направив свого представника в судове засідання, подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку із зайнятістю уповноважених представників в іншому судовому процесі. Суд зазначене клопотання відхиляє, вважаючи, що подальше відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу, порушення процесуальних строків і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. У відзиві на позов відповідач визнає факт поставки товару позивачем на його адресу, пояснює, що причиною виникнення заборгованості стало погіршення фінансового стану підприємства, але не визнає суму боргу, зазначаючи, що вона відрізняється від тієї, що міститься в бухгалтерському обліку відповідача, в зв'язку з чим просив суд зобов'язати сторони провести звірку взаємних розрахунків.

Згідно проведеної на вимогу суду звірки розрахунків та наданого позивачем акту звірки сума основного боргу становить 196490 грн. 54 коп.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в

Між сторонами укладений договір поставки №182 від 01.10.2010 р. (договір) з протоколом розбіжностей від 01.10.2010р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу, а відповідач - приймати і оплачувати товари партіями, згідно з замовленнями відповідача, що є невід'ємною частиною договору. Замовлення виставляються на підставі затвердженої належним чином сторонами специфікації.

Також в матеріалах справи наявна додаткова угода від 25.04.2011 р.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару визначається на момент направлення замовлення відповідачем позивачу у відповідності з погодженою сторонами специфікацією (додаток №2 до договору) та іншими письмовими домовленостями сторін, у тому числі з наданими знижками.

Відповідно до пункту 6.1. договору та протоколу розбіжностей покупець зобов'язувався здійснювати оплату товару з відстрочкою платежу за поставлений товар 45 календарних днів.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору передав відповідачу в період з 25.11.2011 р. по 21.03.2012 р. товар загальною вартістю 196490 грн. 54 коп., що підтверджується видатковими накладними №СТ006106 від 25 листопада 2011р., №СТ006107 від 25 листопада 2011р., №СТ006108 від 25 листопада 2011р., №СТ006109 від 25 листопада 2011р., №СТ006110 від 25 листопада 2011р., №СТ006111 від 25 листопада 2011р., №СТ006120 від 25 листопада 2011р., №СТ007031 від 22.12.2011р.. №СТ007032 від 22 грудня 2011р., №СТ007033 від 22 грудня 2011р., №СТ007034 від 22 грудня 2011р., №СТ007035 від 22 грудня 2011р., №СТ007036 від 22 грудня 2011р.. №СТ007037 від 22 грудня 2011р., №СТ007057 від 22 грудня 2011р., №СТ007058 від 22 грудня 2011р., №СТ007208 від 29 грудня 2011р., №СТ007209 від 29 грудня 2011р., №СТ007210 від 29 грудня 2011р., №СТ007211 від 29 грудня 2011р., №СТ007212 від 29 грудня 2011р., №СТ007213 від 29 грудня 2011р., №СТ007214 від 29 грудня 2011р., №СТ000367 від 02 лютого 2012р., №СТ000368 від 02 лютого 2012р., №СТ000369 від 02 лютого 2012р., №СТ000370 від 02 лютого 2012р., №СТ000371 від 02 лютого 2012р., №СТ000376 від 02 лютого 2012р., №СТ000377 від 02 лютого 2012р., №СТ000378 від 02 лютого 2012р., №СТ001230 від 21.03.2012р., №СТ001231 від 21.03.2012р., №СТ001232 від 21.03.2012р., №СТ001233 від 21.03.2012р., №СТ001234 від 21.03.2012р., №СТ001235 від 21 березня 2012р., підписаними належними представниками позивача та відповідача та скріпленими печатками сторін.

В порушення умов договору відповідач не виконав свого зобов'язання, щодо своєчасної оплати отриманого товару, що стало підставою для звернення ТзОВ "С.О.Т." до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу та нарахування штрафних санкцій.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовано ст.ст. 20, 173, 174, 193, 223 ГК України, ст.ст. 509,530, 526, 625 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "С.О.Т." належно виконало свої зобов'язання за договором поставки: поставило відповідачу товар загальною вартістю 196490 грн. 54 коп., а ТОВ "Херсонский оптовый торговый дом-2" прийняло товар, проте не виконало свої зобов'язані по сплаті товару у строк.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу позивачем доведено та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної правової норми позивач нарахував відповідачу інфляційні в сумі 1049 грн. 24 коп. та 3% річних в сумі 3618 грн. 46 коп.

Дослідивши розрахунки 3% річних та інфляційних, здійснені позивачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи.

Стягненню з відповідача на користь позивач підлягає 169490 грн. 54 коп. суми основного боргу, інфляційних в сумі 1049 грн. 24 коп. та 3% річних в сумі 3618 грн. 46 коп.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Згідно з п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору, виходячи з вищезазначеного та оскільки позивачем було зменшено позовні вимоги йому має бути повернуто з державного бюджету судовий збір в сумі 600 грн.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом - 02" (73000, м. Херсон, вул. Ілліча, 86, кв. 88, п/р 260010231169 в ЗАТ "БАНК НРБ", МФО 320627, код ЄДРПОУ 32125630) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.Т." (01103 м. Київ, бульвар Дружби народів,10, п/р 26005702804326 в Святошинському відділенні №5 АТ КРД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 37265512) заборгованості в сумі 196490 грн. 54 коп., інфляційні в сумі 1049 грн. 24 коп., 3% річних в сумі 3618 грн. 46 коп., а також 3484 грн. 96 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "С.О.Т." (01103 м. Київ, бульвар Дружби народів,10, код ЄДРПОУ 37265512) з державного бюджету судовий збір в сумі 600 (шістсот) грн., що сплачений згідно з платіжним дорученням №153 від 16 серпня 2012р., в зв'язку зі зменшенням позовних вимог, оригінал платіжного доручення знаходиться у справі №5024/1061/2012.

Повне рішення складено 12.09.2012р.

Суддя Л.М. Немченко