Рішення № 26002705, 11.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2012 р. Справа № 25/092-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНЕСА",

04073, м. Київ, Подільський район, вул. Рилєєва, 12 А

до Колективного експериментального підприємства "НАФТО",

08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Промислова, 3

про стягнення 30 500,00 грн.

за участю представників:

позивача -Полевічка Ю.І. (довіреність від 01.08.2012 № 0801-12);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНЕСА" (далі -позивач) до Колективного експериментального підприємства "НАФТО" (далі -відповідач) про

стягнення 30 500,00 грн. неповернутої попередньої оплати за договором від 29.06.2011 № 63.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.08.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.08.2012.

28.08.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13523 від 28.08.2012) позивачем подано документи на виконання ухвали суду від 09.08.2012.

У судове засідання 28.08.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.08.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 11.09.2012.

У судовому засіданні 11.09.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання вдруге не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, з огляду на те, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 09.08.2012 № 14448898 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, що зазначена в позовній заяві і на яку направлялися ухвали суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.08.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАНЕСА" (далі -позивач, замовник) та Колективним експериментальним підприємством "НАФТО" (далі -відповідач, виконавець) укладено договір від 29.06.2011 № 63 (далі -Договір), відповідно до умов якого, замовник оплачує, а виконавець зобов'язується виготовити та передати у власність продукцію (далі -продукція) за ціною, у складі та кількості, визначених у специфікації № 1 до Договору, яка є невід'ємною частиною даного Договору та у строк і на умовах, визначених у Договорі (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 2.1. Договору ціна визначається як загальна вартість продукції та становить 159 600,00 грн.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.3. Договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 95% вартості продукції протягом трьох банківських днів з дати підписання Договору обома сторонами. Строк поставки продукції становить -до 01.08.2011.

Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 8.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач в повному обсязі сплатив відповідачу передбачену пунктом 2.1. Договору суму вартості продукції: 159 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.06.2011 № 866 на суму 151 620,00 грн. та платіжним дорученням від 29.07.2011 № 1020 на суму 7 980,00 грн.

На виконання умов Договору, відповідач за видатковою накладною від 30.11.2011 №РН-0000043 на суму 129 100,00 грн., що підписана у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив позивачу товар, який був ним отриманий, що не заперечується сторонами. До матеріалів справи долучена копія зазначеної накладної, а оригінал судом оглянутий в судовому засіданні.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач поставив позивачу некомплектну продукцію, яка не відповідала умовам Договору, а саме: без вібраційного фільтру, вартість якого складає 30 500,00 грн.

19.03.2012 позивач направив відповідачу претензію, з вимогою або допоставити вібраційний фільтр, або повернути позивачу суму вартості непоставленого вібраційного фільтру - 30 500,00 грн., що сплачена позивачем при внесенні 100% попередньої оплати продукції. Докази направлення претензії залучені до матеріалів справи.

05.03.2012 від відповідача на адресу позивача надійшла відповідь на претензію, де факт неповної поставки продукції на суму 30 500,00 грн. визнається та зазначається, що відповідач не має можливості здійснити допоставку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 684 Цивільного кодексу України у разі передання не комплектуючого товару покупець має право вимагати від продавця пропорційного зменшення ціни.

Враховуючи вищевикладену правову норму та вимоги статті 654 Цивільного кодексу України, позивач листом від 14.05.2012 №36, з двома примірниками проекту Додаткової угоди №1 до Договору у додатку, запропонував відповідачу підписати додаткову угоду, за умовами якої зменшується ціна модульної автозаправної станції, передбачена пунктом 2.1. Договору, на суму вартості недопоставленого вібраційного фільтру - 30 500,00 грн. та вилучається з Договору зобов'язання відповідача поставити вібраційний фільтр.

За результатами запропонованого зменшення ціни модульної автозаправної станції, між сторонами 14.05.2012 підписано Додаткову угоду №1 до Договору, копію якої залучено до матеріалів справи.

З підстав викладеного, судом встановлено, що після 14.05.2012 у відповідача виник обов'язок повернути позивачу частину сплаченої позивачем в якості попередньої оплати грошової суми, а саме: 30 500,00 грн.

23.05.2012 та 21.06.2012 позивач направляв відповідачу претензії щодо повернення вказаних коштів. Претензії залишені відповідачем без відповіді і задоволення.

Додатково, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи оригінал банківської довідки від 27.08.2012 №691/11 про те, що за період з 01.06.2011 по 23.08.2012 кошти від відповідача на рахунок позивача не надходили.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача обов'язку повернути кошти, якими останній безпідставно користується та, яке відповідачем не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до пункту 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 30 500,00 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню, оскільки коштами на даний час відповідач користується безпідставно.

Крім того, судом враховано, що згідно статті 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, мінімальний розмір судового збору за розгляд позовних заяв майнового характеру в господарському суді, поданих у 2012 році становить 1 609,50 грн.

Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги в розмірі 30 500,00 грн., то судовий збір мав бути сплачений ним у мінімальному розмірі -1 609,50 грн.

Проте, з наявного в матеріалах справи оригіналу платіжного доручення від 07.08.2012 №783 вбачається, що судовий збір сплачено у розмірі 1 653,00 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/20114 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 07.08.2012 №783 підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України у розмірі 43,50 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного експериментального підприємства "НАФТО" (04073, м. Київ, Подільський район, вул. Рилєєва, 12 А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03481307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНЕСА" (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Фрунзе, 86, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31240948) 30 500 (тридцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основної заборгованості та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАНЕСА" (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Фрунзе, 86, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31240948) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 43 (сорок три) грн. 50 грн., що перерахований відповідно до платіжного доручення від 07.08.2012 №783.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 14.09.2012.

Суддя С.О. Саванчук