Рішення № 26002710, 31.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2012 р. Справа № 15/056-12

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа», Київська область, м. Вишгород

про стягнення 936638,26 грн.

за участю представників:

від позивача: Кость О.Г. (дов. № 14-326 від 16.03.2012р.);

від відповідача: Дяченко Л.Л. (дов. № 1215/06 від 19.09.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(далі-Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа»(далі-Відповідач) про стягнення 936638,26 грн., з яких 792128,76 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 64038,28 грн. пені, 5834,42 грн. інфляційних втрат, 16292,62 грн. 3% річних, 58344,18 грн. 7% штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 14/2577/11 від 30.09.2011р. на купівлю-продаж природного газу, в порушення умов якого відповідач не в повному обсязі розрахувався за природний газ, поставлений в жовтні 2011р., в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 792128,76 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу нараховано 64038,28 грн. пені та 58344,18 грн. 7% штрафу, а також на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 5834,42 грн. інфляційних втрат та 16292,62 грн. 3% річних. Всього сума позову становить 936638,26 грн.

03.08.2012р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач вимоги позивача відхиляє частково та зазначає, що заборгованість виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії затвердженим тарифам на теплову енергію. Заборгованість перед позивачем за поставлений в 2011р. природний газ виникла не внаслідок господарської діяльності відповідача, а в силу об'єктивних причин, що унеможливили виконання договірних зобов'язань. Як зазначає відповідач, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. № 517 проведено розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах за 2011 рік та перше півріччя 2012 року, яким встановлено, що різниця в тарифах за вищезазначений період дорівнює 2863430,00 грн. в т.ч. 792128,76 грн. заборгованості підприємства перед позивачем, тому відповідач очікує проведення розрахунків з позивачем за спожитий природний газ у Порядку надання у 2012 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. № 517. Також, посилаючись на ч. 2 ст. 218 ГК України відповідач зазначив, що встановлення органами державної влади та місцевого самоврядування фіксованих цін (тарифів) на теплову енергію в розмірі, що не покривали витрати відповідача на сплату природного газу, є непереборною та невідворотною подією, яка унеможливила здійснення відповідачем прибуткової діяльності, та як наслідок призвела до невиконання укладеного з позивачем договору в частині повних та своєчасних розрахунків. Також, на підставі ст. 233 ГК України просить не застосовувати до відповідача штрафних та фінансових санкцій у вигляді стягнення пені, 3% річних, 7% штрафу, інфляційних втрат та на підставі ст. 121 ГПК України відповідач просить відстрочити на 6 місяців виконання рішення суду про стягнення боргу у сумі 792128,76 грн. на строк до 01.02.2013р.

10.08.2012р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшов розрахунок пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, в якому суми 3% річних, інфляційних втрат та штрафу співпадають с заявленими позивачем до стягнення у позові, а розрахунок пені відрізняється від заявленого до стягнення та становить 63696,69 грн., проте заяви про зменшення розміру позовних вимог представник позивача суду не заявляв.

31.08.2012р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення, в яких позивач заперечує проти заявленого відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення на шість місяців та зазначає, що за спірним договором відповідачу поставлявся імпортований природний газ, який ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»закуповує за зовнішньоекономічним контрактом, яким встановлені чіткі строки розрахунків за поставлений газ, а також жорсткі санкції за порушення цих строків, включаючи припинення постачання природного газу на територію України. Також позивач зазначив, що внаслідок недотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ компанія змушена залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, загальна сума заявлених позивачем до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат не компенсує збитки від сплати відсотків за комерційними кредитами.

В судових засіданнях 03.08.2012р. та 23.08.2012р. було оголошено перерву до 10.08.2012р. та до 31.08.2012р.

Представник позивача у судових засіданнях 03.08.2012р., 10.08.2012р., 23.08.2012р. та 31.08.2012р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судових засіданнях 03.08.2012р., 23.08.2012р. та 31.08.2012р. в частині стягнення пені, 7% штрафу, інфляційних втрат, 3% річних заперечував з підстав зазначених у відзиві, а в частині стягнення боргу за поставлений природний газ відповідач суму боргу визнав, проте просив відстрочити виконання рішення на 6 місяців.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»(повне офіційне найменування компанії: публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»п. 3 статуту, затвердженого постановою КМУ від 25.05.98р. № 747 та зареєстрованого державним реєстратором 02.12.2009р.) (продавець) та Вишгородським районним комунальним підприємством «Вишгородтепломережа» (покупець) було укладено договір № 14/2577/11 на купівлю-продаж природного газу (договір).

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01.10.2011 року по 31.12.2012р. газ в обсязі до 16800,0 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів, зокрема, у ІV кварталі 2011 року 4800,0 тис. куб. м.

Згідно з п. 3.1.2. договору покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді ОДУ ДК «Укртрансгаз».

Відповідно до п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно з п. 3.4. договору не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначається фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8 числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 5.1. договору визначено, що ціна(граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Відповідно до п. 5.2. договору ціна за 1000 куб. м природного газу становить з ПДВ - 1 309,20 грн.

Згідно з п. 5.4. договору реалізація газу теплопостачальним підприємствам (споживачам) за зазначеною у п.5.2. ціною здійснюється при умові наявності у них відповідної ліцензії на виробництво (постачання) теплової енергії та затверджених тарифів на відпуск теплової енергії.

Пунктом 5.5. договору визначено, що загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування -до повного погашення заборгованості (п. 11.1 договору).

11.10.2011р. між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода № 1 до договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. № 14/2577/11, якою сторони з 11.10.2011р. внесли зміни в п. 5.2. договору встановивши, що ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1091,00 грн. без ПДВ, всього 1309,20 грн. та ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1248,74 грн., крім того ПДВ на газ - 0%, на послуги з транспортування 20% - 60,46 грн., всього 1309,20 грн.

Пунктом 3 додаткової угоди сторони передбачили, що вона набуває чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками та поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 11 жовтня 2011 р.

Судом встановлено, що на виконання умов договору та додаткової угоди до нього позивач у жовтні 2011 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 651,790 тис. куб. м на суму 853323,46 грн., про що свідчить засвідчена належним чином копія акта приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач за отриманий природний газ станом на 14.11.2011р. розрахувався з позивачем частково у сумі 19835,13 грн.

За період з 26.06.2012 р. по 02.07.2012 р. відповідач перерахував позивачу частину боргу у сумі 41359,57 грн.

В порушення умов п. 6.1. договору відповідач свої зобов'язання в частині оплати отриманого природного газу в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 792128,76 грн.

Відповідач зазначене визнає та не заперечує, що порушив умови п. 6.1. договору, оплату за спожитий природний газ своєчасно не здійснив та має заборгованість за спожитий природний газ.

Станом на час прийняття рішення заборгованість у сумі 792128,76 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ, поставлений у жовтні 2011р. на підставі договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2577/11 від 30.09.2011 року, у сумі 792128,76 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 792128,76 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 5834,42 грн. інфляційних втрат та 16292,62 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 5834,42 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період з листопада 2011р. по квітень 2012р. на заборгованість за поставлений природний газ у жовтні 2011 року, у сумі 833488,33 грн., яка існувала до червня 2012 року.

Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», яким передбачено, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому слід вважати, що якщо заборгованість виникла за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком інфляційні втрати, які розраховані з додержанням вимог рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»за період з листопада 2011р. по квітень 2012р., нараховані на заборгованість за поставлений природний газ у жовтні 2011р., становлять 8334,88 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у сумі 5834,42 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 16292,62 грн., що нараховані на заборгованість за поставлений природний газ у жовтні 2011р., з урахуванням дат її часткового погашення за період з 14.11.2011р. по 10.07.2012р.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних, нараховані за період з 14.11.2011р. по 10.07.2012р. на заборгованість за поставлений природний газ у жовтні, з урахуванням дат її часткового погашення, становлять 16597,17 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у сумі 16292,62 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 64038,28 грн., яка нарахована на заборгованість за поставлений природний газ у жовтні 2011р., з урахуванням дат її часткового погашення, за період з 14.11.2011р. по 14.05.2012р.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний прострочення платежу.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком пеня за загальний період з 14.11.2011р. по 14.05.2012р, з урахуванням дат часткового погашення заборгованості, становить 64117,58 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у сумі 64038,28 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за прострочення оплати за отриманий природний газ понад 30днів, згідно умов договору № 14/2577/11 від 30.09.2011р. у розмірі 58344,18 грн.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов договору він зобов'язується, зокрема, за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 58344,18 грн. штрафу, що становить 7 % від суми заборгованості (833488,33 грн.), яка існувала у період з 14.11.2012р. по 26.06.2012р., тобто понад 30 днів. Оскільки розрахунок штрафу є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 58344,18 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд не застосовувати до відповідача штрафні та фінансові санкції у вигляді стягнення пені, 3% річних, 7% штрафу, інфляційних втрат, посилаючись на ст. 233 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до статуту ПАТ «НАК «Нафтогаз України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 747 від 25.05.1998р. зі змінами, компанія позивача є юридичною особою, яка заснована на державній власності, засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, компанія використовує державне майно, метою діяльності компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузі, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання прибутку.

При вирішенні питання зменшення розміру пені та штрафу суд відповідно до ст. 233 ГК України враховував також те, що за договором, укладеним між позивачем та відповідачем, позивач відповідно до п. 1.1. договору поставляв відповідачу імпортований природний газ, який позивач закуповує за зовнішньоекономічним контрактом, яким встановлені строки розрахунків за поставлений газ, а також санкції за порушення цих строків. Крім того, газ, що постачався за договором № 14/2577/11, відповідно до п. 1.2 договору використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, та які в свою чергу вносять плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Звертаючись з клопотанням про зменшення розміру пені та штрафу, відповідач обґрунтовує його тим, що стягнення з підприємства в примусовому порядку суми заборгованості, з урахуванням штрафних санкцій вплине на вкрай нестабільний фінансовий стан підприємства, приведе до банкрутства та до зриву опалювального сезону 2012-2013 року, а також фактично зробить його виконання неможливим та зазначає, що вважає, встановлення органами державної влади та місцевого самоврядування фіксованих цін (тарифів) на теплову енергію в розмірі, що не покривали витрати відповідача на сплату природного газу, є непереборною та не відворотною подією, яка унеможливила здійснення відповідачем прибуткової діяльності, та як наслідок призвела до невиконання укладеного з позивачем договору в частині повних та своєчасних розрахунків, а також, зазначає, що

очікує проведення розрахунків з позивачем за спожитий природний газ шляхом надання з державного бюджету субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах за 2011 рік та перше півріччя 2012 року в сумі 2863430 грн. у т.ч. 792128,76 грн. заборгованості перед позивачем.

Зазначені відповідачем обставини, які він називає непереборною силою не є надзвичайними та невідворотними обставинами в розумінні ст. 218 ГК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем виникла внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого природного газу за жовтень 2011 року, тобто лише за один місяць минулого року, у той час як сума субвенція на яку очікує позивач, розрахована на 2011 рік та перше півріччя 2012 року.

Таким чином, оскільки при розгляді зазначеного клопотання судом не встановлено виняткових обставин, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені та штрафу.

Клопотання про відстрочення на 6 місяців виконання рішення суду також не підлягає задоволенню, оскільки, як вже зазначалось, заборгованість відповідача перед позивачем виникла, ще у листопаді 2011 року, а отже з моменту виникнення заборгованості за поставлений природний газ минуло вже дев'ять місяців, що є значним періодом несплати боргу. Крім того, бюджетом України та фінансовим планом позивача, який затверджений Кабінетом Міністрів України, не передбачені фінансові можливості для кредитування споживачів природного газу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа»(07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Кургузова, 3В, код 13713569) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд 6, код 20077720) 792128,76 грн. (сімсот дев'яносто дві тисячі сто двадцять вісім грн. 76 коп.) боргу, 64038,28 грн. (шістдесят чотири тисячі тридцять вісім грн. 28 коп.) пені, 5834,42 грн. (п'ять тисяч вісімсот тридцять чотири грн. 42 коп.) інфляційних втрат, 16292,62 грн. (шістнадцять тисяч двісті дев'яносто дві грн. 62 коп.) 3% річних, 58344,18 грн. (п'ятдесят вісім тисяч триста сорок чотири грн. 18 коп.) штрафу та 18732,77 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять дві грн. 77 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 14.09.2012р.