Рішення № 26002611, 11.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2012 р. Справа № 6/069-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідачів: 1. Військової частини А-0820 та 2. Міністерства оборони України про стягнення боргу,

за участю представників:

позивача : Кабанець Н.М. (дов.№ 595 від 15.06.2012р.),

відповідача 1.: Коваленко С.Г. (дов. № 35/273/94/482 від 10.11.2011р.),

відповідача 2.: Коваленко С.Г. (дов. № 220/624/д від 31.10.2011р.).

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2012р. Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Військової частини А-0820 (далі -відповідач 1) про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем 1. своїх зобов'язань по договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 2223-32 від 09.06.2011р. (далі договір № 2), щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів за період користування об'єктом оренди, у зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з Військової частини А-0820 3582,04 грн боргу, з яких: 3185,51 грн основного боргу, 239,65 грн пені, 70,33 грн втрат від інфляції та 86,55 грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.2012р. порушено провадження у справі № 6/069-12 та призначено її розгляд на 14.08.2012р.

14.08.2012р. представником відповідача подано клопотання, в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України, про залучення до участі у справі іншого відповідача -Міністерство оборони України. В обґрунтування зазначеного клопотання представник позивача посилається статтю 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", відповідно до якої, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором. Військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України. Стягнення за зобов'язаннями військової частини не може бути звернено на майно, за нею закріплене. В якості доказу відсутності коштів на рахунку Військової частини А-0820 останній надав довідку від 10.08.2012р. №35/273/2/13/654.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за власною ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Зазначена стаття встановлює механізм вирішення питання про можливість розгляду справи у випадках, коли відповідач, що зазначений відповідачем у позові, не повинен відповідати за цим позовом або повинен відповідати солідарно з іншою особою, яка в позові не зазначена як відповідач.

Згідно до п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

У п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. N 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" зазначається, що питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення. Необхідно також мати на увазі, що інший відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги, - на відміну від третьої особи на стороні відповідача, за рахунок якої такі вимоги ніколи не задовольняються.

Відповідальність військової частини як суб'єкта господарської діяльності обмежується коштами, які надходять на її рахунок за відповідними статтями (крім захищених статей), а у разі недостатності цих коштів відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України. У випадку відсутності або недостатності коштів на рахунку військової частини стягнення за її зобов'язаннями за будь-яких умов не може бути звернено на закріплене за військовою частиною майно. У цих ситуаціях до участі у справі може бути залучено Міністерство оборони України (Лист, Вищий арбітражний суд, від 11.11.1999, № 01-8/531 "Про Закон України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України"").

Враховуючи наведене, ухвалою господарського суду київської області від 14.08.2012р. задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача -Міністерство оборони України та залучено до участі у розгляді справи в якості відповідача 2 - Міністерство оборони України. Розгляд справи відкладено на 10 год. 00 хв. 04.09.2012р.

Відповідно до ч. 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

У судовому засіданні 04.09.2012р. позивачем подані письмові пояснення № 1383-08-08 від 03.09.2012р. зі змісту яких вбачається, враховуючи зміст позовної заяви, що позивач змінив підставу позову шляхом обґрунтуванням позовних вимог договором оренди нерухомого майна товариством № 2869-32 від 11.07.2008р. (далі договір № 1), який укладений між позивачем та відповідачем 1.

Слід зазначити, що підстава позову -це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача. При цьому не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збережені в ньому первісних обставин (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Окрім того, позивач у свої поясненнях просить суд стягнути з борг по орендній платі за період користуванням відповідачем 1. орендованим приміщенням з 01.02.2012р. по 31.12.2011р. у сумі 2932,85 грн (776,17 грн за договором № 1 та 2156,68 грн за договором № 2).

04.09.2012р. суд оголосив перерву в засіданні до 11.09.2012р.

У судовому засіданні 11.09.2012р. позивачем подані письмові пояснення № 1400-08-08 від 10.09.2012р., в яких він просить суд стягнути борг у загальному розмірі 3277,26 грн, у тому числі: 2932,85 грн основного боргу, 219,36 грн пені, 50,44 грн втрат від інфляції та 74,61 грн 3 % річних.

Представники відповідачів проти позову не заперечували, однак письмового відзиву на позовну заяву не подали.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзивів на позовну заяву за наявними в ній матеріалами, так як не подання відзивів не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

11.07.2008р. між Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Київської обласної філії ВАТ „Укртелеком" (далі - орендодавець) та Військовою частиною А 0820 (далі - орендар) укладено договір № 2869-32 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 кв.м. (договір № 1), відповідно до умов якого (п. 1.) орендодавець передає, а орендар бере у строкове, платне користування частину кімнати будівлі ЦЕЗ № 6 (далі - майно), розташоване в м. Василькові, Київської області, на 2-му поверсі 3- поверхового будинку № 13 по вул. Грушевсього, загальною площею 1 кв.м. спеціалізованого технологічного приміщення для розміщення обладнання: SDН ЕМХ - 100 С. FOМS-FРS-O-SIF 1-8.

Відповідно до п. 2.1 договору № 1 передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1) вказаного в п. 1.1 цього договору.

У п.п. 2.3, 3.1. договору сторонами передбачено, що майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше дати закінчення строку дії Договору (якщо не укладено договір на наступний строк) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним п. 2.1 цього договору, разом з отриманим від орендодавця устаткування, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, які неможливо відокремити від об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що орендна плата за перший базовий місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 112,50 грн з ПДВ (20%) за 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 1 кв.м. всієї орендованої площі з урахуванням індексу інфляції з січня 2006 року (143, 8%) становить 161,78 грн з ПДВ (20%).

Відповідно до п. 3.2.1 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Як визначено у п. 3.4 договору, орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім цього, орендар відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками орендодавця пропорційно орендованій площі. У разі неможливості визначення суми компенсації витрат на утримання майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватись в розмірі 25 % від суми орендної плати.

Орендар відшкодовує втрати на електроенергію у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1 Договору (п. 3.5. договору).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого майна.

Строк дії, згідно якого цей договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє протягом одного року (або вказати інший строк) з 01.07.2008 року до 31.01.2011 року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої обов'язки за договором № 1 виконав належним чином, а саме передав відповідачу в оренду майно в м. Васильків, Київської області на 2-му поверсі 3-поверхового будинку № 13, на вул. Грушевського частину кімнати загальною площею 1 кв. для розміщення обладнанням, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі майна від 01.07.2008р. (додаток № 1 до договору № 2869-32 від 11.07.2008р.).

11.07.2008р. між орендодавцем і орендарем був підписаний розрахунок плати за перший місяць оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ЦЕЗ № 6 Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»- додаток № 3 до договору № 2869-32 від 11.07.2008р.

Крім того, 11.07.2008р. між орендодавцем і орендарем був підписаний зведений розрахунок експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, що орендується, за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 13 додаток 4 до договору № 2869-32 від 11.07.2008р.

27.01.2011р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до договору № 2869-32 від 11.07.2008р. оренди нерухомого майна товариства. Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 до договору № 2869-32 від 11.07.2008р. оренди нерухомого майна товариства термін дії договору № 2869-32 від 11.07.2008р. продовжено з 31.01.2011р. до 28.02.2011р.

Пунктом 3 додаткової угоди № 1 до договору № 2869-32 від 11.07.2008р. передбачено, що всі інші умови договору № 2869-32 від 11.07.2008р. залишаються без змін.

28.02.2011р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 2 до договору № 2869-32 від 11.07.2008р. оренди нерухомого майна товариства. Пунктом 1 додаткової угоди № 2 до договору № 2869-32 від 11.07.2008р. оренди нерухомого майна товариства термін дії договору № 2869-32 від 11.07.2008р. продовжено з 31.01.2011р. до 31.03.2011р., а пунктом 3 додаткової угоди № 2 до договору № 2869-32 від 11.07.2008р. передбачено, що всі інші умови договору № 2869-32 від 11.07.2008рд залишаються без змін.

23.03.2011р. між сторонами договору була укладена додаткова угода № 3 до договору № 2869-32 від 11.07.2008р. оренди нерухомого майна товариства. Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 3 до договору № 2869-32 від 11.07.2008р. оренди нерухомого майна товариства термін дії договору № 2869-32 від 11.07.2008р. продовжено з 31.03.2011р. до 30.04.2011р.

Пунктом 3 додаткової угоди № 3 до договору № 2869-32 від 11.07.2008 року передбачено, що всі інші умови Договору № 2869-32 від 11.07.2008 року залишаються без змін.

В подальшому, 09.06.20011 року між Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Київської обласної філії ВАТ „Укртелеком" (далі - орендодавець) та Військовою частиною А 0820 (далі - орендар) укладено договір № 2223-32 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) (далі -договір № 2), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) орендодавець передає орендарю в строкове, платне користування частину кімнати будівлі товариства (далі - майно), розташоване в м. Васильків, Київської області, на 2-му поверсі 3-поверхового будинку № 13 на вул. Грушевського, загальною площею 1,00 кв. м. технологічних приміщень для розміщення обладнання.

Відповідно до п. 1.2. договору № 2 сторони домовились про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та постанови КМУ від 04.10.1995 р. № 786 «Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

Пунктами 2.1, 2.3. договору № 2 сторони узгодили, що передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1) вказаного в п. 1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками. Майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше дати закінчення строку дії договору (якщо не укладено договір на наступний строк) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним п. 2.1 цього договору, разом з отриманим від орендодавця устаткування, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшенням, які неможливо відокремити від об'єкта оренди.

У п. 3.1 договору № 2 сторони передбачили, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 475,00 грн з ПДВ (20%) за кв. м. технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 1,00 кв.м. всієї орендної площі становить 475,00 грн з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги та інші включено до розміру фіксованої орендної плати (п. 3.3. договору № 2). Орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця (додаток 4) у термін, зазначений у п. 3.6 договору (п. 3.4. договору № 2).

Відповідно до п. 3.5., 3.6., 3.7. договору № 2 орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надання послуги, та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком та податковою накладною надає його орендарю. Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акта про надані послуги. Орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною. Щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100% орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичного передачі орендодавцю з актом приймання-передачі орендованого майна. Орендна плата за останній місяць сплачується орендарем на підставі рахунку, який складається орендодавцем на дату підписання акта передачі-приймання майна підлягає оплаті протягом 20 календарних днів.

Договір укладено на період з 01.05.11р. до 31.12.2011р. Згідно цього договору сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним (п. 12.1. договору № 2).

01.05.2011 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання - передачі майна - додаток № 1 до договору № 2223-32 від 09.06.2011р., згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору № 2223-32 від 09.06.2011р. у будинку № 13, на вул. Грушевського, м. Васильків, Київської області частину приміщення для розміщення обладнання загальною площею 1 кв. м.

Між позивачем та відповідачем був підписаний розрахунок плати за оренду нерухомого майна ВАТ «Укртелеком» - додаток № 3 до договору № 2223-32 від 09.06.2011р.

Також, між позивачем та відповідачем був підписаний зведений розрахунок оплати витрат на передачу електроенергії користувачу та технічне обслуговування електромереж і електрообладнання за адресою м. Васильків, вул. Грушевського, 13 додаток 4 до договору № 2223-32 від 09.06.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи у період дії договорів (№ 1, № 2) відповідач безперешкодно користувався орендованим майном про що свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов договорів.

Звертаючи з позовом до суду позивач зазначив, що згідно договору оренди нерухомого майна товариства № 2869-32 від 11.07.2008р. за відповідачем існує борг у сумі 776,17 грн за період з 01.02.2011р. по 30.04.2011р., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі - прийняття робіт. А борг за договором оренди нерухомого майна товариства № 2223-32 від 09.06.2011р. за період 01.05.2011р. по 31.12.2011р. складає 2156,68 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі -прийняття робіт; загальний розмір боргу по орендній платі за період користування відповідачем орендованим приміщенням з 01.02.2011р. по 31.12.2011р. складає 2 932,85 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відтак, беручи до уваги наведене, а також враховуючи час користування відповідачем орендованим майном, господарський суд зазначає, що у відповідача, як орендаря виник обов'язок зі сплати платежів, передбачених договором № 1 та договором № 2, а у позивача відповідно виникло право вимагати сплати відповідних коштів.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч.ч. 1-3 ст. 1088 Цивільного кодексу України унормовано, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Одночасно, господарський суд зазначає, що Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" містить види платіжних інструментів та розрахункових документів, за допомогою яких здійснюються розрахунки між суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 1.35 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ -це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Як визначено п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Беручи до уваги вищенаведене, господарський суд зазначає, що факт проведення відповідачем розрахунків за договорами повинен бути підтверджений належними доказами, зокрема, відповідними розрахунковими документами: чи то платіжними дорученнями, розрахунковими чеками, платіжними вимогами, чи іншими документами.

Однак, доказів сплати орендних платежів за договорами відповідач суду не надав, про що свідчать копії банківських виписок про оплату відповідачем коштів за договорами, а відтак факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати взятих на себе договірних зобов'язань доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати боргу (2932,85 грн) за орендоване приміщення відповідачем надано не було.

Господарським судом перевірено та встановлено, що поданий позивачем розширений розрахунок орендної плати за договорами є арифметично вірним та обґрунтованим.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем орендних платежів за договорами у розмірі 2932,85 грн, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем за період з 01.02.2011р. по 30.04.2011р. по договору № 2869-32 від 11.07.2008р. становить 776,17 грн, а борг за період 01.05.2011р. по 31.12.2011р. по договору № 2223-32 від 09.06.2011р. становить 2156,68 грн, разом -2932,85 грн.

Приписами статей ст. 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів за користування нерухомим майном за договорами, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір боргу відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2932,85 грн боргу підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань щодо проведення розрахунку за орендоване приміщення, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 74,61 грн та втрат від інфляції у сумі 50,44 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних -платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд встановив, що надані позивачем розрахунки є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 74,61 грн та втрат від інфляції у сумі 50,44 грн підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договорами позивачем нарахована пеня в сумі 219,36 грн за періоди вказані у розрахунку позивача.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати орендних платежів доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умови щодо настання відповідальності у вигляді пені сторони виклали у п. 8.2. договорів.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Перевіривши заявлену до стягнення суму пені, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договорами, період нарахування пені, заявлений позивачем, вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, п. 8.2. договорів та вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 219,36 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів 2932,85 грн основного боргу, 219,36 грн пені, 50,44 грн втрат від інфляції та 74,61 грн 3 % річних є правомірними, обґрунтованим, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Військової частини А-0820 (код ЄДРПОУ 24981824) та Міністерства оборони України на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 01184901) 2932,85 грн основного боргу, 219,36 грн пені, 50,44 грн втрат від інфляції та 74,61 грн 3 % річних, а також 1 609,50 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ф. Черногуз