Рішення № 26001725, 12.09.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/1154/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Федоренко Е. Р.,

при секретарі -Сорочан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання під час вагітності та народження дитини та досягнення дитиною трирічного віку,

встановив:

28.08.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання під час вагітності та народження дитини та досягнення дитиною трирічного віку, щомісячно, у розмірі 500 грн., починаючи з 01 травня 2012 року. Позов мотивовано тим, що 19 червня 2010 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, проте сімейне життя не склалося у зв'язку з тим, що вони не зійшлись характерами, між ними відсутнє взаєморозуміння та довіра, у сім'ї виникали скандали. З травня 2012 року вони з відповідачем проживають окремо. На сьогоднішній день вона не працює і знаходиться на 24-му тижні вагітності, їй потрібне добре харчування, вітаміни, багато овочів та фруктів. Відповідач матеріально її не підтримує, на її звернення про допомогу відмовляє, що вимусило її звернутися до суду з даним позовом.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, на суму 200 грн., і тільки до народження дитини. Пояснив, що він на даний час не працює, допомагає батькам по господарству. Працювати не може за станом здоров'я, оскільки у нього з дитинства хвороба на зір і йому протипоказані фізичні роботи, зараз збирає гроші на проведення операції; крім нього у його батьків знаходиться на утриманні його молодший брат, який є студентом і навчається по контракту. Крім того, вказав, що дружину з дому ніхто не виганяв, вона пішла сама з його сім'ї, чим свідомо поставила себе в положення, що потребує матеріальної допомоги. На протязі їх спільного життя відповідач вела себе недостойне, проявляла неповагу до його батьків і членів сім'ї. Таким чином він не може надавати допомогу своїй дружині у розмірі, визначеному нею у позовній заяві, а також заперечує проти позову щодо надання їй утримання після народження дитини.

Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 19 червня 2010 року Кримковською сільською радою Джанкойського району АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Позивач знаходиться у стані вагітності, строком 24-25 тижнів, і перебуває на обліку у Роздольненській центральній районній лікарні АР Крим з 18 травня 2012 року, що підтверджується відповідною довідкою, виданою вказаним медичним закладом 22.08.2012 року (а.с.6).

Правовідносини сторін регулюються статтею 84 Сімейного кодексу України, відповідно до ч.ч.4,5 якої право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Частиною 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись з даним позовом про стягнення аліментів на своє утримання під час вагітності та народження дитини та досягнення дитиною трирічного віку, позивач вказала, що необхідність забезпечення у матеріальній допомозі полягає в тому, що їй для народження здорової дитини потрібне добре харчування, вітаміни, багато овочів та фруктів. Відповідач матеріально її не підтримує, на її звернення про допомогу відмовляє.

Відповідач, частково заперечуючи проти позову, вказав, що за станом здоров'я не може працювати і сам знаходиться на утриманні батьків, крім того, у нього є молодший брат, який є студентом за контрактною формою навчання, і теж знаходиться на утриманні батьків.

У якості зазначених доказів відповідачем надано суду довідку Кримковської сільської ради Джанкойського району АР Крим про те, що він не працює і трудової книжки не має; медичні документи Кримської Республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка», з яких вбачається діагноз відповідача «природжена ускладнена короткозорість високої міри обох очей; короткозорий астигматизм»; довідка про навчання брата відповідача в Національному університеті біоресурсів і природокористування України на контрактній формі навчання; довідку про склад сім'ї (а.с.14-17).

Вирішуючи питання про можливість стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача, суд виходить з того, що відповідач, навіть маючи хворобу на зір, може працювати. Надані медичні документи не дають підстав вважати відповідача непрацездатною особою, у цьому випадку у нього було б відповідне документальне підтвердження. Як пояснив у судовому засіданні відповідач, він має освіту техніка-механіка, закінчив Сімферопольський автотранспортний технікум. Таким чином, наявність хвороби на зір не заважало відповідачу отримати освіту, і як пояснював відповідач, цією хворобою він страждає з дитинства, отже, він свідомо отримував дану спеціальність, тобто, мав намір працювати саме за цією спеціальністю.

Проте при визначенні розміру аліментів, суд враховує вказану обставину - наявність у відповідача вказаної хвороби.

Наявність у відповідача рідного брата, який навчається на контрактній основі, не може бути підставою для позбавлення позивача утримання, яке їй передбачено законом, до того ж брат перебуває на утриманні батьків відповідача, а не самого відповідача.

Інші доводи відповідача про те, що його дружина сама пішла з його сім'ї, чим свідомо поставила себе в положення, що потребує матеріальної допомоги, та інш., не має правового значення для справи.

Доводи відповідача про його згоду у сплаті аліментів дружині тільки до народження дитини, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до частини 5 статті 84 Сімейного кодексу аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

З урахуванням наданих доказів, суд вважає, що позов має бути задоволений частково і аліменти на утримання вагітної дружини та до досягнення дитиною трьох років мають бути стягнуті з відповідача в розмірі 400 грн. на місяць, оскільки сплата цієї суми не завдасть значної шкоди інтересам відповідача і забезпечить позивачу матеріальну допомогу.

Згідно з пунктом першим частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України суд стягує з відповідача судовий збір в доход держави у розмірі 214,60 грн.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 84 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 10, 130, 174, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кримка Джанкойського району АР Крим, аліменти на утримання вагітної дружини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Навої, у розмірі 400 грн., щомісячно, починаючи з 28 вересня 2012 року, на весь час вагітності та народження дитини і до досягнення дитиною трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход|доход| держави у розмірі 214 грн. 60 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Е. Р. Федоренко