Ухвала суду № 26001574, 10.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 року м. Київ К-2002/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2007

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008

у справі №7/218-2007

за позовом Державного підприємства "Ужгородське лісове господарство"

до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Ужгородське лісове господарство" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 03.09.2007 №375/23-0/22114655/11881 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 857,82 грн. (604,38 грн. -основний платіж, 253,44 грн. -штрафні санкції).

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2007, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 31.03.2007, складений акт від 20.08.2007 №87/23-0/22114655, в якому встановлено порушення вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997 №283/97-ВР з відповідними змінами та доповненнями (далі -Закон №334/94-ВР), у зв'язку з неправомірним завищенням суми валових витрат за період 2005-2007 на суму 2417,50 грн.

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок, що позивачем всупереч вимогам п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.1991 №352 „Про безкоштовну видачу форменого одягу працівникам державної лісової охорони системи Міністерства лісового господарства України" було віднесено до складу валових витрат вартість придбаного спецодягу на загальну суму 2417,50 грн. для лісової охорони.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону №334/94-ВР, валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) -є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону №334/94-ВР передбачено, що до валових витрат включаються витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків.

Згідно з п. 5 Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 №994, витрати по забезпеченню працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відносяться до валових витрат.

З урахуванням вищенаведених положень нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що дії позивача по віднесенню вартості придбання спецодягу до витратної частини об'єкта оподаткування податком на прибуток результатів господарської діяльності, належить визнати правомірними.

Зокрема, судом першої інстанції було правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача на п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.1991 №352 „Про безкоштовну видачу форменого одягу працівникам державної лісової охорони системи Міністерства лісового господарства України", якою передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з безкоштовною видачею форменого одягу працівникам державної лісової охорони, проводити за рахунок коштів, що виділяються Міністерству лісового господарства України на ведення лісового господарства, оскільки спецодяг придбаний підприємством за власні кошти, а тому у даному випадку підлягає застосуванню нормативне правило п.п.5.4.1. п.5.4. ст.5 Закону № 334/94-ВР.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області - відхилити.

Постанову Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.А. МоторнийСудді І.В. Борисенко В.В. Кошіль