Ухвала суду № 26001522, 03.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2012 р. К-54152/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

Виробничо-торговельної фірми «НЕК»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009

у справі № 5/60-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Виробничо-торговельної фірми «НЕК»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма «НЕК»звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням доповнень до нього) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 04.07.2008 позов задоволено повністю; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 18.08.2004 № 0000710303/0, від 20.10.2004 № 0000710303/1, від 29.12.2004 № 0000710303/2, від 04.03.2005 № 0000710303/3, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі; присуджено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельної фірми «НЕК»3,40 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 постанову Господарського суду Запорізької області від 04.07.2008 скасовано; позов задоволено частково; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення 18.08.2004 № 0000710303/0, від 20.10.2004 № 0000710303/1, від 29.12.2004 № 0000710303/2 в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 3 933,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 966,80 грн.; в решті позову відмовлено; присуджено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма «НЕК»1,70 грн. судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма «НЕК», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, подала касаційну скаргу, у відповідності до якої просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 та залишити постанову Господарського суду Запорізької області від 04.07.2008 без змін.

Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів позивача заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.07.2001 по 01.04.2005, за результатами якої складено Акт перевірки № 29/33-03/20498723 від 13.08.2004;

- за висновками перевірки, позивачем, в порушення п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податкове зобов'язання з ПДВ у березні, вересні 2003 року на зальну суму 3 933,00 грн., та, в порушення п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 8 205,13 грн.;

- за наслідками перевірки Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000710303/0 від 18.08.2004 про визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ на суму 18 207,20 грн., у тому числі 12 138,12 грн. -основний платіж та 6 069,07 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

За наслідками апеляційного узгодження позивачем сум податкових зобов'язань відповідачем збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 5 347,30 грн. та санкції на 1 782,43 грн., та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000710303/1 від 20.10.2004 на загальну суму 23 554,50 грн. (у тому числі 15 703,00 грн. -основний платіж та 7 851,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

В ході подальшого оскарження суми податкового зобов'язання позивача не змінювались, а відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000710303/2 від 29.12.2004 та № 0000710303/3 від 04.03.2005 на суму 23 554,50 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали правомірним зменшення позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну сум 3 933,00 грн., з врахуванням обставин, встановлених судовими рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, прийнятих у справі № 5/59-АП за позовом ТОВ ВТФ «НЕК»до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень (якими позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток).

Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок відповідача, з чим погоджується суд касаційної інстанції, щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 8 205,13 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чіі нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 названого Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими на кладними чи митними деклараціями, а при імпорті (робіт, послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, нормами зазначеного Закону встановлено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної за умови її відповідності вимогам законодавства та її виписки особою, що має на це право.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 названого Закону).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пунктом 7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява с підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що віднесення позивачем в листопаді 2001 суми до податкового кредиту з ПДВ було здійснено позивачем безпідставно, оскільки апеляційним судом встановлено, що не відбулось будь-якої із подій, визначених підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як податкова накладна № 1 від 07.11.2001 на суму ПДВ 11 770, 00 грн. (що видана ПМПФ «Новинка»до здійснення оплати грошовими коштами, передачі приміщення та укладення договору міни від 09.11.2001), не є належним доказом правомірності віднесення позивачем вказаної суми до податкового кредиту, а тому, висновок відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту на вказану суму є правомірним.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов не спростованого доводами касаційної скарги висновку щодо того, що позивачем не надано належних доказів правомірності віднесення до складу податкового кредиту в листопаді 2001 суми ПДВ у розмірі 11 770, 00 грн., а тому висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту на вказану суму є правомірним, у зв'язку з чим передбачених законом підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанцій не вбачається.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельна фірма «НЕК»залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний