Ухвала суду № 26001359, 12.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/29595/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Корженковій І.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Альянс»(далі -Товариство)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012

у справі № 2а-12101/11/2070

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби (далі -ДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача -Поддашкіної О.Ю.,

відповідача -Доценко Н.В., Жогіної О.М.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2011 № 0000322310 та від 02.09.2011 № 0000332310.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 позов задоволено з тих мотивів, що операції в рамках господарських правовідносин позивача з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_4 (далі -СПД ОСОБА_4) та з товариством з обмеженою відповідальністю «Південний паливний альянс»(далі -ТОВ «Південний паливний альянс») носили реальний характер, а тому у податкового органу були відсутні підстави для невизнання права позивача на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат за цими операціями.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що позивачем не подано необхідних первинних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту виконання спірних операцій з придбання та транспортування нафтопродуктів.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду зі спору як скасовану помилково.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у липні-серпні 2011 року ДПІ було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2011. Виявлені під час перевірки правопорушення, у тому числі і заниження Товариством податку на прибуток та податку на додану вартість, відображено в акті від 12.08.2011 № 957/23/32572494. Так, податкова інспекція визнала неправомірним включення Товариством до складу витрат, що зменшують базу оподаткування податку на прибуток, вартості дизельного палива, придбаного позивачем у ТОВ «Південний паливний альянс»та у суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_5 (далі -СПД ОСОБА_5), та вартості транспортно-експедиційних послуг, наданих СПД ОСОБА_4, а також віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі накладних, складених цими постачальниками. Вказаний висновок податкового органу ґрунтується на тому, що:

- у матеріалах справи відсутні належні докази приймання, передачі та зберігання придбаного дизпалива; при цьому ДПІ не визнала подані позивачем первинні документи (товарно-транспортні накладні), якими оформлювалося перевезення цієї продукції СПД ОСОБА_4 з огляду на їх складення не на бланках суворої звітності та з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/17/578/155 (далі -Інструкція);

- наявні у СПД ОСОБА_4 транспортні засоби не призначені для перевезення дизпалива;

- продавці спірних нафтопродуктів (ТОВ «Південний паливний альянс»та СПД ОСОБА_5) мають недостатню матеріально-технічну базу та трудові ресурси для виконання спірних поставок, були учасниками ланцюгових поставок за участю підприємств з ознаками фіктивності.

На думку ДПІ, спірні операції з придбання та транспортування нафтопродуктів мали фіктивний характер, подані позивачем документи оформлювалися формально з метою штучного завищення витрат, дії Товариства з укладення договорів з названими контрагентами спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На підставі цього за податковим повідомленням-рішенням ДПІ від 02.09.2011 № 0000332310 позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 103 443,50 грн. (у тому числі 82513 грн. за основним платежем та 20930,50 грн. за штрафними санкціями), а за податковим повідомленням-рішенням від 02.09.2011 № 0000322310 -податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 126 511,50 грн. (у тому числі 100392 грн. за основним платежем та 26119,50 грн. за штрафними санкціями).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що право платника - покупця товарів (робіт, послуг) на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат, а також на податковий кредит виникає за наявності документів, що достовірно підтверджують реальність конкретних господарських операцій (фактів господарської діяльності).

Податкова вигода може бути визнаною необґрунтованою у разі її одержання не за наслідками реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

За змістом частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В силу вимог частини другої цієї ж статті Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження виконання спірних операцій з поставки нафтопродуктів та послуг з їх транспортування Товариством подано договори, акти приймання-передачі, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості, передбачені наведеною нормою Закону.

Порушень в оформленні цих документів, які б могли слугувати про нереальність спірних операцій, судами не виявлено.

Висновок про фіктивність спірних операцій не може ґрунтуватися на факті неналежного оформлення товарно-транспортних накладних, адже перевезення товару здійснювалося СПД ОСОБА_4, який і був відповідальним за правильність їх складення. Товариство було позбавлено можливості впливу на порядок оформлення цих документів.

Не може бути підставою для висновку про фіктивність спірних операцій і порушення позивачем вимог Інструкції. Адже цей нормативно-правовий акт було затверджено саме з метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, а відтак порушення його положень є свідченням недотримання учасниками спірних операцій порядку обліку, вимірювання нафтопродуктів, контролю за їх якістю, проте не є свідченням правопорушення у сфері оподаткування.

Таким чином, суд першої інстанції, оцінивши конкретні фактичні обставини та подані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про те, що подані Товариством документи підтверджують реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Південний паливний альянс», СПД ОСОБА_5, СПД ОСОБА_4, а тому позивач обґрунтував правомірність формування валових витрат та податкового кредиту за цими операціями.

А відтак у апеляційного суду не було законних підстав для скасування правильного та вмотивованого рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду як скасовану помилково.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Альянс»задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 у справі № 2а-12101/11/2070 скасувати.

3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 у справі № 2а-12101/11/2070 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько