Постанова № 26001060, 06.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 вересня 2012 року № 2а-2593/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Драгон есет менеджмент»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 21.11.2011р. №0033461510.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Драгон есет менеджмент»(надалі по тексту також -Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі -Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 21.11.2011р. №0033461510.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірне податкове повідомлення -рішення винесене з порушенням норм чинного податкового законодавства, не відображає дійсних обставин справи, відтак підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, 122, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню підлягає, з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «ДРАГОН ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ»(далі - Позивач) за звітний податковий період II квартал 2011 року, за результатами якої 03 листопада 2011року було складено акт №3665/15-127/33936496.

Вказаним Актом Відповідач, з посиланням на положення пп. 20.1.4 п. 20.1. ст.20 та п. п. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року, фіксує порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме: ТОВ «ДРАГОН ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ»- в податковій декларації з податку на прибуток за II квартал 2011р. № 223997 від 07.08.2011 року неправомірно визначено р.06.6 декларації, що призвело до завищення від'ємного знамення об'єкта оподаткування податком на прибуток, тобто перевіркою встановлено порушення ст. 3 Підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року.

Відповідно до висновків, що зазначені в Акті перевірки, Відповідачем 21 листопада 2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0033461510, згідно з якими визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 498 778 грн. (сума, яку Позивач має виключити з обрахунку валових витрат його господарської діяльності).

Позивач оскаржив вказане рішення відповідно до процедури адміністративного оскарження, що передбачена Податковим кодексом України. За наслідками адміністративного оскарження спірного рішення, ДПА у м. Києві та ДПС України скарги Позивача залишені без задоволення, а рішення Відповідача без змін.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши зазначені правові норми, суд приходить до висновку, про те, що оспорюване податкове рішення прийнято безпідставно в порушення норм чинного податкового законодавства України.

Як вбачається із Акту перевірки, складеного за наслідками проведеної перевірки, Відповідач прийшов до висновку про те, що Позивач не може врахувати у складі витрат за II квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, та повинен враховувати виключно збитки, що отримані у І кварталі 2011 року, тобто, без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що був розрахований наростаючим підсумком за всі попередні періоди.

Проте, такі висновки суб'єкта владних повноважень спростовуються матеріалами справи.

Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.94 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі - Закону).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

В свою чергу, на підставі пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року.

В свою чергу, правові наслідки формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Згідно з указаною нормою Перехідних положень, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року №114.

У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

Формою декларації з податку на прибуток підприємства, яка діяла у першому кварталі 2011 року не передбачено окремо виділення прибутку за перший квартал, та окремо за попередні роки. Рядок 11 декларації з податку на прибуток прямо передбачає включення сум прибутку, що підлягає оподаткуванню за підсумками першого кварталу, у Позивача, цей рядок має від'ємне значення, тобто за підсумками роботи у першому кварталу 2011р. підприємство мас збитки, які підлягають включенню до валових витрат за II квартал поточного року.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним. Разом з тим, Відповідачем правомірність сформування Позивачем витрат минулих (до II кварталу 2011 року) періодів не оспорювалась та ним не заявлялось будь-яких заперечень до показників таких витрат.

Абзацом другим пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України чітко передбачено: «якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року». Вказана норма не встановлює вимог щодо будь-якого вибіркового підходу при здійсненні розрахунку об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року (від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками 2010 року окремо від від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року), а навпаки чітко передбачає включення до витрат II кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого (а не отриманого) за підсумками 1 кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства. В абзаці ж третьому цього пункту мова йде виключно про порядок обрахунку в 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування наростаючим підсумком, без встановлення якихось особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Крім того, листом від 10.11.2011 № 04-39/10-1160 за № 04-39/10-1160 Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики зазначає про те, що п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Особливу увагу суд звертає увагу на те, що ані Закон, ані Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Враховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці.

З аналізу зазначених норм видно, що позивач правомірно сформував склад об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, у сумі грн., неправомірність формування податкової вигоди не встановлена судом та не спростована під час розгляду справи відповідачем, а тому суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 №0033461510 - безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Така позиція повнівністю узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в Ухвалі від 17.07.2012р. №K/9991/32014/12.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 11, 128, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 21 листопада 2011 року №0033461510.

3.Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2146 грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Драгон есет менеджмент»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур