Постанова № 25999535, 17.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6360/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смішливої Т.В.

при секретарі: Любімовій Г.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Іваницька Л.П.. (дов. б/н від 14.09.2012),

Можаєв М.О., (дов. б/н від 14.09.2012),

від відповідача: Заратуйченко А.О., (дов. № 2170 від 17.08.2012)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний кар'єр» до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2012 № 0000192301 та № 0000202301, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний кар'єр» до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2012 № 0000192301 та № 0000202301.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі акта від 02.07.2012 № 18/22/05383566, про результати невиїзної позапланової документальної перевірки Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний кар'єр» (код ЄДРПОУ 05383566), з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року та податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року, 2-3-ті квартали 2011 року, 2-4-тий квартали 2011 року в частині взаємовідносин з ТОВ «Компанія Квік Дан» (ЄДРПОУ 37288477), Державною податковою інспекцією в Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2012 року № 0000192301, відповідно до якого встановлено порушення, п.44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.144.1 ст.144, п.146.4, п.146.11 ст. 146 Податкового кодексу України у зв'язку з чим товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 38496,00 грн. та 01,00 грн. штрафних санкцій, та № 0000202301 відповідно до якого встановлено порушення, п. 44.1. ст. 44, п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з чим товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 64745,00 грн. та 01,00 грн. штрафних санкцій.

Позивач вважає вищезазначені податкові повідомлення-рішення такими, що порушують його права та законні інтереси, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.07.2012 № 0000192301 та № 0000202301, оскільки висновки акту перевірки 02.07.2012 № 18/22/05383566 Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний кар'єр» ґрунтуються на висновках акту перевірки Алчевської ОДПІ в Луганської області № 2005/236-37288477 від 02.12.2011 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія Квік Дан», яким встановлено що у ТОВ «Компанія Квік Дан» відсутнє будь-яке обладнання, автотранспортні засоби для доставки товарів та надання послуг, трудові ресурси, складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Таким чином, в ході перевірки встановлена відсутність у підприємства необхідних умов здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Компанія Квік Дан» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ТОВ «Компанія Квік Дан» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій. Зазначив, що порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується оформлення господарських операцій контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування.

Господарський договір з поставки позивачу продукції від ТОВ «Компанія Квік Дан» мав реальний характер, запасні частини було поставлено позивачу та використано у господарській діяльності, ПрАТ «Кондрашівський піщаний кар'єр» оплачено вартість придбаних запчастин повністю.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що актом перевірки Алчевської ОДПІ в Луганської області №2005/236-37288477 від 02.12.2011 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія Квік Дан», яким встановлено що у ТОВ «Компанія Квік Дан» відсутнє будь-яке обладнання, автотранспортні засоби для доставки товарів та надання послуг, трудові ресурси, складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Таким чином, в ході перевірки встановлена відсутність у підприємства необхідних умов здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Компанія Квік Дан» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ТОВ «Компанія Квік Дан» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій. У зв'язку з чим договір поставки, укладений позивачем з ТОВ «Компанія Квік Дан» має ознаки нікчемності, а тоому просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Кондрашівський піщаний кар'єр» (код ЄДРПОУ 05383566) є юридичною особою, зареєстроване Станично-Луганською районною Державною адміністрацією 27.07.1994 за №13761050015000096 (а.с.18-37, 40-43) перебуває на обліку в ДПІ в Станично-Луганському районі Луганської області ДПС з 20.06.2011 за № 264, що підтверджено довідкою № 737 від 15.02.2012 (а.с.39), є платником податку на додану вартість, що підтверджено свідоцтвом №200030812 від 29.07.1997, індивідуальний податковий номер 053835612299 (а.с.38).

Судом встановлено, що наказом Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби № 84 від 12.06.2012 призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний кар'єр» (код ЄДРПОУ 05383566), з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року та податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року, 2-3-ті квартали 2011 року, 2-4-тий квартали 2011 року в частині взаємовідносин з ТОВ «Компанія Квік Дан» (ЄДРПОУ 37288477), результати якої викладено в акті від 02.07.2012 № 18/22/05383566 (а.с.46-59)

Наказ Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби № 84 від 12.06.2012 та повідомлення № 8/22-109 від 12.06.2012 направлено податковим органом на адресу позивача 13.06.2012 та отримані уповноваженою особою ПрАТ «Кондрашівський піщаний кар'єр» 19.06.2012, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 220-222)

Позивачем правомірність винесення вищевказаного наказу та дотримання податковим органом процедурних питань щодо його реалізації не оскаржуються, у зв'язку з чим судом не перевіряються.

З тексту акту перевірки вбачається, що до перевірки позивачем надано всі первинні бухгалтерські документи на підтвердження правовідносин з ТОВ «Компанія Квік Дан» (видаткові та податкові накладні, докази оплати товару), бухгалтерські регістри за відповідними рахунками. Спираючись виключно на акт перевірки Алчевської ОДПІ в Луганської області № 2005/236-37288477 від 02.12.2011 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія Квік Дан», яким встановлено що у ТОВ «Компанія Квік Дан» відсутнє будь-яке обладнання, автотранспортні засоби для доставки товарів та надання послуг, трудові ресурси, складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Таким чином, в ході перевірки встановлена відсутність у підприємства необхідних умов здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Компанія Квік Дан» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ТОВ «Компанія Квік Дан» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій. Зазначив, що порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується оформлення господарських операцій контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування., податковий орган прийшов до висновку про порушення ПрАТ «Кондрашівський піщаний кар'єр» вимог ст. 198 Податкового кодексу України у червні 2011 року, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього у розмірі 64745,00 грн. та про порушення ст. ст. 138 Податкового кодексу України та заниження податку на прибуток за 2-й, 3-й та 4-й квартали 2011 року на суму 38496,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2012 року № 0000192301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 38496,00 грн. та 01,00 грн. штрафних санкцій, та № 0000202301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 64745,00 грн. та 01,00 грн. штрафних санкцій. (а.с.44-45)

Як вбачається з матеріалів справи, 30 червня 2011 року між ПрАТ «Кондрашівський піщаний кар'єр» та ТОВ «Компанія Квік Дан» укладено договір поставки № 1151, предметом якого є поставка покупцю товару відповідно до специфікації до договору загальною вартістю 388470,00 грн. (а.с.72-75, 211).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду податкову накладну № 1151 від 30.06.2011 на постачання запчастин для екскаватора Е-2503 на суму 388470,00 грн., у тому числі ПДВ - 64745,00 грн.(а.с.77), а також накладну від 30.06.2011, відповідно до якої зазначені запчастини отримано представником ПрАТ «Кондрашівський піщаний кар'єр» Нікішиним С.В. за довіреністю № 382 від 30.06.2011 (а.с. 78)

Видача Нікішину С.В. довіреності № 382 від 30.06.2011 на отримання запчастин для екскаватора Е-2503 від ТОВ «Компанія Квік Дан» підтверджено журналом обліку виданих довіреностей. (а.с. 162-163)

Договір поставки № 1151 від 30.06.2011 не містить чіткого застереження щодо місця поставки товару, а згідно пояснень представників позивача місцем поставки товару визначено територію ПрАТ «Кондрашівський піщаний кар'єр», а поставка здійснювалась ТОВ «Компанія Квік Дан», а тому наявність товарно-транспортних накладних у даному випадку не є обов'язковою.

Факт оплати вартості придбаної у ТОВ «Компанія Квік Дан» продукції підтверджена випискою банку з розрахункового рахунку ПрАТ «Кондрашівський піщаний кар'єр» від 14.07.2011 у сумі 40000,00 грн. та актом приймання-передачі векселя від 27.09.2011, відповідно до якого ПрАТ «Кондрашівський піщаний кар'єр» передано ТОВ «Компанія Квік Дан» простий вексель серії АА № 0298707 емітента ТОВ «Східно-Українська будівельна компанія» номінальною вартістю 390000,00 грн. (а.с. 79, 193-195)

У якості доказів використання придбаної у ТОВ «Компанія Квік Дан» запчастин для екскаватора Е-2503 акти списання № 48 від 30.06.2011 та акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, відповідно до яких придбані у ТОВ «Компанія Квік Дан» запасні частини для екскаватора Е-2503 встановлені на вказаний екскаватор. При цьому, поворотну шестерню вартістю 150000,00 грн. використано для ремонту екскаватора, а проміжний вал центральної цапфи та редуктор приводу повороту вартістю 173725,00 грн. використано для модернізації екскаватора Е 2503, а тому у бухгалтерському обліку до валових витрат за 2 квартал 2011 року віднесено витрати у сумі 150000,00 грн., а у 3-4 кварталах до валових витрат віднесено амортизаційні відрахування на суму вартості модернізованих об'єктів. (а.с. 158-161)

При цьому, відповідно до дефектної відомості шестерня поворотна екскаватора Е 3503 станом на 02.06.2011 була непридатна до експлуатації через наявні пошкодження та була списана на металобрухт, який оприбутковано актом від 30.06.2011. (а.с. 212-213)

До справи позивачем надані декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, з додатками та розшифровкою складу сформованих та включених до декларацій спірних валових витрат (а.с. 182-192), а також податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року з додатком № 5 розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за вказаний період. (а.с. 164-181).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Склад доходів при обчисленні об'єкта оподаткування звітного періоду та дата їх формування, визначені відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті. Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаются до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту зокрема вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлені правила визначення податкового кредиту звітного періоду. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені обов'язкові реквізити податкової накладної, тобто об'єктивні вимоги до документа.

Судом встановлено, що у межах спірних відносин товар позивачем отриманий та оплачений, по факту отримання податкової накладної сформований податковий кредит (перша подія) та валові витрати по факту отримання товару, що підтверджено даними акту перевірки, долученими до матеріалів справи первинними документами, податковими деклараціями. Отриманий від ТОВ «Компанія Квік Дан» товар (запасні частини для екскаватора Е-2503) використано в межах господарської діяльності ПрАТ «Кондрашівський піщаний кар'єр».

З огляду на зазначене підстави для визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток у податкового органу відсутні. Безпідставність збільшення грошових зобов'язань доводить безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З аналізу наданих позивачем під час розгляду справи первинних документів вбачається, що досліджені господарські операції ПрАТ «Кондрашівський піщаний кар'єр» з ТОВ «Компанія Квік Дан» мали реальний характер. Надані позивачем на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Компанія Квік Дан» суду документи, що знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На підтвердження обставин щодо нікчемності угоди ПрАТ «Кондрашівський піщаний кар'єр» з ТОВ «Компанія Квік Дан», викладених в акті перевірки № 18/22/05383566 від 02.07.2012, представником відповідача надано суду акт Алчевської ОДПІ в Луганській області від 02.12.2011 № 2005/236-37288477 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477) з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.08.2011», (а.с. 103-126) у якому зазначено, що перевірка товариства проведена без відома та присутності директора та головного бухгалтера платника податків. Відповідно до п. 2.11 акту під час перевірки використано лише дані податкової звітності ТОВ «Компанія Квік Дан» з податку на додану вартість та дані інформаційних систем податкового органу. Між тим, з вказаного акту перевірки вбачається, що ТОВ «Компанія Квік Дан» зареєстровано платником податків та платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 24.11.2010 № 100311345, індивідуальний податковий номер 372884712067. Тобто, на час укладення спірної угоди між позивачем та ТОВ «Компанія Квік Дан» останній був належним чином зареєстрованим платником ПДВ. Дані про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Компанія Квік Дан» відповідачем не надано. Статутними видами діяльності ТОВ «Компанія Квік Дан» є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, організація перевезення вантажів, що не передбачає необхідності мати значні матеріальні ресурси, наявність значної кількості штатних працівників та інше.

Тобто, висновок про нікчемність угод ТОВ «Компанія Квік Дан» зроблено податковим органом без дослідження первинних документів та питання реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Компанія Квік Дан».

Суд вважає, що порушення норм Податкового кодексу України в частині, що стосується оформлення господарських операцій контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір -це домовленість (погоджена дія) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК). За змістом правочин не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 ЦК). Приписи частини 1 статті 203 ЦК узгоджуються з наступними нормами: Під нікчемним правочином необхідно розуміти правочин, недійсність якого встановлена законом.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин, яки, вчиняючи правочин, діють правомірно. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями, встановленими законом.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентам. Також, укладені правочини не визнавались недійсними у судовому порядку.

Суд звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності у контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених із ними договорів на підставі ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Такий судовий захист порушеного права юридичної особи відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 16.07.2012 № 0000192301 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 38497,00 грн., та № 0000202301 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 64746,00 грн., натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження правомірності включення до валових витрат витрати на придбання у ТОВ «Компанія Квік Дан» запчастин для екскаватора Е-2503 та правомірність формування податкового кредиту у червні 2011 року на суму 64746,00 грн., що є підставою для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний кар'єр»задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби від 16 липня 2012 року № 0000192301 про збільшення Приватному акціонерному товариству «Кондрашівський піщаний кар'єр»грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 38497,00 грн., та № 0000202301 про збільшення Приватному акціонерному товариству «Кондрашівський піщаний кар'єр»грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 64746,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 18 вересня 2012 року.

СуддяТ.В. Смішлива