Постанова № 25999513, 12.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6318/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Мінаковій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м'ясо -кісткового борошна про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у сумі 25 148, 94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м'ясо -кісткового борошна про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у сумі 25 148, 94 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував наступним. Відповідача взято на облік обласним управлінням статистики 25.02.1998 року, ідентифікаційний код 00698087. Згідно із статутом відповідач є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку і штам зі своїм найменуванням, має право від свого імені володіти, користуватися своїм майном, розпоряджатись, а також укладати договори, купувати, орендувати і відчужувати майно, виступати в ролі позивача та відповідача в суді.

Білолуцьке державне комунальне підприємство по виробництву м'ясо -кісткового борошна є платником податків і зборів. Крім того, відповідача зареєстровано платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Новопськовському районі Луганської області.

Станом на 09.08.2012 року за період з квітня по липень 2012 року відповідач по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має заборгованість у сумі 25 148, 94 грн., яка до теперішнього часу залишається непогашеною.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 25 148, 94 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Білолуцьке державне комунальне підприємство по виробництву м'ясо -кісткового борошна зареєстроване Новопсковською районною державною адміністрацією Луганської області 26.06.1998 року за №1 370 12 0000 000167, у якості юридичної особи, на підтвердження чого було видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №660059 (а.с.12).

На підставі відповідної заяви відповідача було зареєстровано платником страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (а.с.14).

Відповідно до матеріалів справи, а саме розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в частині пенсій, призначених відповідно до п.п."б""з"т.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2012 року -5938, 46 грн., за травень 2012 року - 6433, 31 грн., за червень 2012 року - 6384, 72 грн., за липень 2012 року - 6392, 45 грн., яка по теперішній час залишилась непогашеною (а.с. 8-11).

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року N 1058-ІУ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пільгових пенсій, сплачених відповідно пп. «б» - «з» статті 13 зазначеного Закону та фактичні витрати на їх доставку, відшкодовуються Пенсійному фонду України підприємством, установою, організацією, на якому працював пенсіонер, за рахунок коштів на оплату праці до досягнення працівником пенсійного віку: 60 років - чоловіки, 55 років - жінки.

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року N 21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (підп. 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції). Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємство отримувало, що підтверджується підписом уповноваженої особи підприємства на поштових повідомленнях (зворотній бік а.с. 8-11).

Розрахунки фактичних витрат підприємством не оскаржені в установленому законом порядку, тобто суму по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій визнано, але до теперішнього часу добровільно суму боргу підприємство не сплатило.

Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 72, 87, 94, 98, 112, 136, 158 -163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м'ясо -кісткового борошна про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 25 148, 94 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м'ясо - кісткового борошна витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, у сумі 25148, 94 грн. (двадцять п'ять тисяч сто сорок вісім гривень 94 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 17 вересня 2012 року.

СуддяС.В. Борзаниця