Ухвала суду № 25998111, 12.09.2012, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів: Ковалевича С.П., Ковальчук Н.М.,

секретаря судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "СібІнвестГрад", акціонерного комерційного банку "Трансбанк", публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" про визнання недійсним договору іпотеки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

В вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТзОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "СібІнвестГрад", АКБ „Трансбанк", ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", третя особа ТзОВ „Р1вненський молодіжний жилий комплекс" про визнання частково недійсним договору іпотеки.

В обґрунтування позову вказує, що 07 липня 2008 року позивач уклала договір № 143/1- ФФБ про участь у фонді фінансування будівництва мікрорайону МЖК по АДРЕСА_1 з Управителем фонду АКБ "ТРАНСБАНК". Об'єктом інвестування була 1-кімнатна квартира НОМЕР_1 на 11-му повepci в об'єкті будівництва. До моменту укладання договору про участь у фонді фінансування будівництва дана квартира НОМЕР_1 була закріплена за ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "СібІнвестГрад" i згідно договору про відступлення права вимоги від 07 липня 2008 року було відступлено довірителю вci права на квартиру НОМЕР_1.

В той же день 07 липня 2008 року довіритель перерахувала повну суму коштів за квартиру НОМЕР_1: 103000 грн. по квитанції № 6084 для АКБ «СібІнвестГрад». Загальна сума коштів оплачених за квартиру складає 241500 грн.

На підставі цих оплат позивачу було видано свідоцтво № 143/1-ФФБ про участь у фонді фінансування будівництва виду «А»будинок НОМЕР_2 в складі першого пускового комплексу другої черги будівництва МКР МЖК по АДРЕСА_1 за яким за позивачем було закріплено в об'єкті будівництва 1-кімнатну квартиру НОМЕР_1 на 11-му повеpci площею 43,72 м. кв загальною вартістю 241500 грн.

Заплановано було дату введения в експлуатацію об'єкта будівництва 30 червня 2009 року. Однак об'єкт в експлуатацію не був введений. 29 липня 2011 року вона взнала iз _________________

Провадження №22ц-1790/1354/2012 Головуючий у суді 1 інстанції: Крижова О.Г.

Доповідач : Демянчук С.В.

витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 32361976, виданого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_3, що квартира передана в іпотеку ТзОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "СібІнвестГрад" відповідач-1 АКБ «ТРАНСБАНК»- в1дповдач- 2 за зобов'язаннями в 7370000 гривень.

Будучи 100 (сто) відсотковим власником майнових прав на квартиру НОМЕР_1, як це зазначено в свідоцтві № 143/1-ФФБ, яке виписане на підставі Правил фонду фінансування будівництва виду «А»будинку НОМЕР_2 в складі першого пускового комплексу другої черги будівництва мікрорайону МЖК по АДРЕСА_1 та згідно умов основного договору в межах норм Цивільного кодексу та Закону України «Про фінансово-кредитні механізми i управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомості»позивач не передавала в іпотеку ні квартиру, ні майнові права на неї.

Дана операція здійснена без відома i згоди Довірителя, поза межами її волі, в порушення її охоронюваних законом прав на квартиру НОМЕР_1. Листом від 01 серпня 2011 року Довіритель направила до відповідачів письмові прохання, в яких просила зняти обтяження на квартиру, так як передача квартири в іпотеку здійснена з порушенням її прав. Однак ніяких позитивних рішень не отримала.

Стосовно ТОВ «ІБК «СібІнвестГрад»конверт повернувся з відміткою пошти, що організація за даною адресою не значиться.

АКБ «Трансбанк»листом № 02-02/817 від 10 серпня 2011 року повідомив, що майнові права по кредитному договору відступлені на користь ПАТ «Укрексімбанк»згідно Договору про відступлення права вимоги від 08 травня 2011 року.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" листом № 176-01/7118 від 31 серпня 2011 року відмовив в задоволенні заяви Довірителя.

Із даної відповді позивачу стало відомо, що 25 жовтня 2007 року між ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «СібІнвестГрад»та АКБ «Трансбанк»було укладено кредитний договір № 2144 відповідно до якого АКБ «Трансбанк»надав ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «СібІнвестГрад»кредит в cyмi 9640000 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань по кредиту між ТОВ «1нвестиційно-будівельна компанія «СібІнвестГрад» та АКБ «Трансбанк»було укладено Договір іпотеки від 27 лютого 2008 року, предметом іпотеки за яким є майнові права за договорами про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А», за цим договором перейшла в іпотеку i однокімнатна квартира НОМЕР_1 позивача в житловому будинку НОМЕР_2 в складі 1-го пускового комплексу II-ї черги будівництва МКР МЖК на АДРЕСА_1.

Між AT «Укрексімбанк» та АКБ «Трансбанк»було укладено Договір, відповідно до якого АКБ «Трансбанк»відступив на користь AT «Укрексімбанк»права вимоги за Кредитним договором. У зв'язку з чим, між AT «Укрексімбанк»та АКБ «Трансбанк»було укладено Договір відступления, відповідно до якого АКБ «Трансбанк»відступив на користь AT "Укрексімбанк" права вимоги за Договором іпотеки. Відповідно до цього договору квартира позивача тепер знаходиться в іпотеці в банку «Укрексімбанк». Однак ПАТ «Укрексімбанк»не вказав відповідно до якого договору відступлено право вимоги i не надав копію договору.

Позивач вважає, що з моменту передачі майнових прав на квартиру НОМЕР_1 для неї втратив чинність договір іпотеки.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 100 % майнових прав на однокімнатну квартиру НОМЕР_1 в житловому будинку НОМЕР_2 в складі 1-го пускового комплексу ІІ-ї черги будівництва мікрорайону МЖК на АДРЕСА_1.

Припинено з 07 липня 2008 року, управління майном Управителя АКБ "Трансбанк", на підставі договору № 93/1 -ФФБ від 27 лютого 2008 року та Свідоцтва № 93/1 -ФФБ до нього, в частині однокімнатної квартири НОМЕР_1 в житловому будинку НОМЕР_2 в складі 1-го пускового комплексу ІІ-ї черги будівництва мікрорайону МЖК на АДРЕСА_1 за ініціативою довірителя ТОВ "ІБК "СібІнвестГрад".

Визнано недійсним договір іпотеки укладений між АКБ "Трансбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "ІБК "СібІнвестГрад" (іпотекодержатель) від 27 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 377.

Скасовано заборону відчуження однокімнатної квартири НОМЕР_1 на 11-му поверсі, загальною площею 43,72 м.кв. в будинку НОМЕР_2, що буде збудований по АДРЕСА_1, що здійснена у зв'язку з посвідченням договору іпотеки укладеного між АК "Трансбанк" (Іпотекодержатель) та ТОВ "ІБК "СібІнвестГрад" (іпотекодержатель) від 27 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 377.

Виключено з державного реєстру іпотек запис про передачу в іпотеку, як об'єкту обтяження, квартири АДРЕСА_1, внесеного в державний реєстр іпотек реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_4, АДРЕСА_2, номер запису 6682881 від 27 лютого 2008 року.

Стягнуто солідарно з ТзОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "СібІнвестГрад", АКБ "Трансбанк", ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"на користь ОСОБА_1, судові витрати по справі, а саме судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 120 грн..

Не погодившись із ухваленим рішенням, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" подало апеляційну скаргу. Вважають, що оскаржуване рішення незаконне, прийняте помилково і таке, що підлягає скасуванню.

Вказують, що необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що укладення договору відступлення права вимоги від 07 липня 2008 року АКБ «Трансбанк»зобов'язаний був вчинити дії щодо внесення змін до Договору іпотеки з метою виведення з іпотеки квартири НОМЕР_1.

Зазначають, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не вказав, яка саме норма чинного законодавства України вимагає обов'язкове внесення змін до договору у випадку переходу права власності на предмет іпотеки.

Крім того вказують, що суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи АТ «Укрексімбанк»про те, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку»у разі переходу права власності (права господарського віддання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже, іпотека майнових прав на квартиру НОМЕР_1 в будинкуНОМЕР_3 в складі І пускового комплексу ІІ черги будівництва мікрорайону МЖК по АДРЕСА_1 є дійсною для ОСОБА_1, яка набула вказаних прав у ТОВ «ІБК «Сібінвестград»на підставі Договору про відступлення права вимоги від 07 липня 2009 року.

Також зазначають, що необґрунтованим є посилання суду першої інстанції на норми ст. 203 та ст. 115 ЦК України. Договір іпотеки був укладений 27 лютого 2008 року між АКБ «Трансбанк»та ТОВ «ІБК «Сібінвестград». Отже позивач не являється стороною даного договору.

Крім того вказують, що судом першої інстанції не встановлено, що при укладенні Договору іпотеки були допущені порушення норм чинного законодавства України та неправильно застосовано до спірних правовідносин положення ст. 16 Закону України «Про іпотеку», так як предметом іпотеки за Договором іпотеки є не об'єкт незавершеного будівництва, а майнові права на квартиру, також об'єкт незавершеного будівництва на даний час не введений в експлуатацію.

Просять скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача.

В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ОСОБА_1 вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги, яку просила відхилити.

У судовому засіданні представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", підтримавши апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.

Представник ОСОБА_1, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалася на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимого ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив зі встановлених обставин того, що з моменту передачі майнових прав на квартиру НОМЕР_1 для ОСОБА_1 втратив чинність (автоматично анульований) договір про участь у фонді фінансування будавництва виду „А" № 93/1-ФФБ від 27 лютого 2008 року та свідоцтва № 93/1-ФФБ, які стали підставою для передачі в іпотеку майнових прав на квартиру НОМЕР_1 (п.1.2. договору іпотеки від 27 лютого 2008 року).

Як вбачається з доводів представника апелянта, вони не оспорюють обставин набуття позивачкою майнових прав на спірну квартиру в незавершеному будівництвом будинку.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 115, 203 ЦК України, ст. 16 Закону України "Про іпотеку", суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про визнання недійсним договору іпотеки в оспорюваній частині.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та узгоджуються з матеріалами справи.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 07 липня 2008 року уклала з Управителем фонду АКБ "ТРАНСБАНК" договір № 143/1- ФФБ про участь у фонді фінансування будівництва виду «А»будинок НОМЕР_2 в складі першого пускового комплексу другої черги будівництва мікрорайону МЖК по АДРЕСА_1.

Згідно даного договору довіритель обрала об'єкт інвестування, а саме 1-кімнатну квартиру НОМЕР_1 на 11-му пoвepci в об'єкт будівництва.

До моменту укладання договору № 143/1-ФФБ від 07 липня 2008 року про участь у фонді фінансування будівництва квартира НОМЕР_1 була закріплена за ТОВ «ІБК «СібінвестГрад», i згідно Договору про відступлення права вимоги від 07 липня 2008 року ТОВ «ІБК «СібінвестГрад»було відступлено ОСОБА_1 вci права на квартиру НОМЕР_1.

07 липня 2008 року ОСОБА_1 згідно квитанції № 6084 перерахувала за квартиру НОМЕР_1 суму кошттів в poзміpi 103000,00 грн. для АКБ «Трансбанк» та 138500,00 грн. згідно квитанції № 6072 для ТОВ «ІБК «СібінвестГрад». Загальна сума сплачена ОСОБА_1 за квартиру НОМЕР_1 складає 241500 грн.. П1сля сплати повної суми АКБ «Трансбанк» видав ОСОБА_1 свідоцтво № 143/1-ФФБ про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» будинок НОМЕР_2 в складі першого пускового комплексу другої черги будавництва мікрорайону МЖК по АДРЕСА_1 за яким за довірителем закріплено в об'єкті будівництва 1-кімнатну квартиру НОМЕР_1 на 11-му пoвepci площею 43,72 м.кв. загальною вартістю 241500 грн..

Після сплати вартості майнових прав на квартиру НОМЕР_1 в житловому будинку НОМЕР_2 на АДРЕСА_1 та виконання ОСОБА_1 умов договору № 143/1-ФФБ від 07 липня 2008 року про участь у фонді фінансування будівництва вона стала власником 100 % майнових прав на однокімнатну квартиру НОМЕР_1 в житловому будинку НОМЕР_2 в складі 1-го пускового комплексу ІІ-ї черги будівництва мікрорайону МЖК на АДРЕСА_1 i тому суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про задоволення в цій частині позовних вимог.

Також судом першої інстанції встановлено, що в день укладання договору № 143/1-ФФБ від 07 липня 2008 року про участь у фонді фінансування будавництва виду «А» будинок НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 було укладено договір про віступлення права вимоги від 07 липня 2008 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ІБК «Сібінвестград», на підставі даного договору останнім було направлено для голови правління АКБ «Трансбанк» повідомлення про відступлення права вимоги. Згідно п. 1.1. договору про відступлення права вимоги від 07 липня 2008 року первісний довіритель відступає, а новий довіритель набуває в повному обсязі право вимоги, належне первісному дарителю за Договором № 93/1-ФФБ про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» від 27 лютого 2007 року в будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_1.

Kpiм того, згідно з п.5.1. договору про відступлення права вимоги, з моменту набуття чинності цим договором втрачає чинність (автоматично анулюється) Свідоцтво про участь у ФФБ, видане Управителем Первісному довірителю. Дата введения в експлуатацію об'єкта будівництва була запланована на 30 червня 2009 року, однак об'єкт в експлуатацію не був введений.

Таким чином, як встановлено в судовому засіданні, при укладанні даного договору іпотеки - предметом застави згідно якого є майнові права на квартиру на квартиру АДРЕСА_1, які на момент укладання договору не належали, а належали позивачу згідно до договору інвестування від 07липня 2008 року / а.с. 7 -11/, свідоцтва про участь у фонді фінансування /а.с.15 /.

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишаться у володіння заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки також може бути обєкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Відповідно до ч.2 ст.583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України "Про іпотеку" у разі передачі в іпотеку об,єкта незавершеного будівництва забудовником і звернення стягнення на завершену будівлю (споруду) іпотека не поширюється на ту її частину, яка виділена в натурі і була придбана будь-якою особою (покупцем) на підставі цивільно-правового договору шляхом повної сплати її власності до моменту прийняття рішення про звернення стягнення, якщо інше не встановлено договором з покупцем.

Згідно з п.1.1 інвестиційної угоди інвестор приймає участь у фінансуванні будівництва квартири у новобудові з метою отримання обєкту у власність шляхом внесення коштів. При цьому умовами угод не передбачено право застави фондом майнових прав інвестора (позивачки) на обєкт інвестування.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Загальні підстави визнання недійсним правочину і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦП України.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При таких обставинах станом на час укладення договору іпотеки майнові права на передану в іпотеку квартиру в незавершеному будинку належали позивачці на підставі укладеної інвестиційної угоди та у звязку із оплатою нею вартості цієї квартири, а тому зміст оспорюваного договору іпотеки суперечить чинному на час укладення договору законодавству, порушує права позивача, як інвестора та володільця предмета іпотеки в частині зазначеної квартири, а тому на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України є недійсним в цій частині.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та, заслуговуючих на увагу доказів, які б спростовували висновки суду, представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" суду не надав.

Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" висновки суду не спростував.

Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : С.П. Ковалевич

Н.М. Ковальчук