Постанова № 25994022, 12.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1436/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.,

Суддів: Борисюк Л.П.,

Собків Я.М.,

При секретарі

судових засідань: Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солес»до Київської регіональної митниці про скасування податкових повідомлень № 194 від 09 листопада 2010 року та № 195 від 09 листопада 2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Солес») звернулося до суду з адміністративним позовом Київської регіональної митниці про визнання незаконними і скасування податкових повідомлень № 194 від 09.11.2010 р. і № 195 від 09.11.2010 р. в частині зобов'язань по сплаті мита в сумі 138048,99 грн., в тому числі 92032,66 грн. за основним платежем і 46016, 33 грн. за штрафними санкціями, а також по сплаті ПДВ в сумі 63256,04 грн., в тому числі 42170,69 грн. за основним платежем і 21085,35 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення Київської регіональної митниці № 194 від 09.11.2010 року в частині зобов'язань по сплаті мита в сумі 138048,99 грн., в тому числі 92032,66 грн. за основним платежем і 46016, 33 грн. за штрафними санкціями; скасовано податкове повідомлення Київської регіональної митниці № 195 від 09.11.2010 в сумі 63256,04 грн., в тому числі 42170,69 грн. за основним платежем і 21085,35 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Київська регіональна митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду -скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно зі п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Митного кодексу України, регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181 -III (далі -Закон № 2181) митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції відповідно до Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.04 № 1730, Плану -графіку проведення одночасних з податковими органами перевірок суб'єктів господарювання на III квартал поточного року, листа ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.07.10 р. № 42307/10/23-911, на підставі наказу Київської регіональної митниці від 29.07.10 № 932, посвідчень на право проведення перевірки від 30.07.10 №№ 10-31/54, 10-31/55, 10-31/56 виданих Київською регіональною митницею, комісією Київської регіональної митниці проведено планову виїзну перевірку дотримання TOB «Солес»(код ЄДРПОУ 23708061) законодавства України з питань митної справи за період з 01.08.07 р. по 01.07.10 р..

Перевіркою було встановлено, що позивач здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів. При перевірці оформлених ВМД було встановлено, що основними товарами, що імпортувались позивачем була сировина для виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів.

За перевірений період Товариство здійснило митне оформлення товарів за кодами згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі -УКТЗЕД): 2106909890 Порошкоподібні суміші для хлібопекарської та кондитерської промисловості: «Джелквік Нейтральний», 2106909890 Сировина для виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів: продукт «Фонд Тірамісу», та інші.

Перевірка правильності класифікації товарів проводилась на підставі заявлених суб'єктом ЗЕД до митного оформлення відомостей про товар, зазначених в 31 графі ВМД та з врахуванням класифікаційних рішень, прийнятих Відділом номенклатури та класифікації товарів Київської регіональної митниці (ВКМВ).

В результаті проведеної перевірки були виявлені випадки невірної класифікації товарів «Фонд Тірамісу»арт. 10579 і «Джелквік Нейтральний»арт. 1555025 за кодом УКТ ЗЕД 2106 90 98 90 (ставка мита - 0%).

Київською регіональною митницею було прийнято рішення від 16.07.10 № КТ-100-1625-10 щодо класифікації продукту «Фонд Тірамісу» арт. 10579 за кодом УКТ ЗЕД 1901 90 99 00 (ставка мита-10%).

Також Київською регіональною митницею було прийнятого рішення від 23.06.10 № КТ-100-1414-10 продукт «Джелквік Нейтральний»арт.1555025 віднесено до товарної підкатегорії 2106 90 92 00 (ставка мита - 8%).

Дані рішення були прийняті з врахуванням інформації від фірми-виробника стосовно якісного та кількісного складу продуктів.

27.08.2010 за результатами планової виїзної перевірки дотримання ТОВ «Солес»законодавства з питань митної справи за період з 01.08.07 по 01.07.10 було складено Акт № 14/10/100000000/23708061.

Як зазначено у даному акті (а.с. -10) через методологічну помилку -невірне декларування позивачем коду товару за УКТ ЗЕД, підприємством були порушені вимоги Закону України від 05.04.01 № 2371-ІП «Про Митний тариф України», що призвело до заниження суми податкового зобов'язання підприємства по сплаті мита на суму 91 821,61 грн.

Товариством також було порушено вимоги Закону України від 03.04.97 № 168/97 - ВР «Про податок на додану вартість»у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог пункту 4.3 зазначеного закону та пункту 2.1. б) Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 27.09.06 № 821. Це спричинило заниження податкового зобов'язання Підприємства по сплаті ПДВ на суму 27 752,50 грн.

Загальна сума податкового зобов'язання Товариства, яке виникло в результаті невірного декларування коду товару згідно з УКТ ЗЕД становить 119 574,11 грн.

Позивачем вказаний Акт було оскаржено листом від 09.09.2010 № 204. За результатами розгляду листа Позивача, Київська регіональна митниця листом від 29.09.2010 року № 35/7.1-10/9556 частково задовольнила заперечення в частині розрахунку податкових зобов'язань, які виникли через заниження митної вартості.

Київською регіональною митницею, як контролюючим органом, за результатами планової виїзної документальної перевірки, згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2. статті 4 Закону № 2181 та ст. 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.92 № 2097-ХІІ, Закону України «Про податок на додану вартість»Позивачу було направлено податкові повідомлення від 09.11.2010 року №№ 194, 195:

- № 194 - 020 (ввізне мито): 92 223,52 + 46 111,76 (штраф 50%) = 138 335,28 грн.;

- № 195 - 028 (ПДВ): 28 751,89 + 14 375,95 (штраф 50%) = 43 127,84 грн.

Загальна сума складає 181 463,12 грн.

Позивач погодився з податковими повідомленнями в частині неправильного декларування митної вартості товарів та сплатив до Державного Бюджету України:

- № 194 - 020 (ввізне мито): 190, 86 + 95, 43 (штраф 50%) = 286,29 грн.

- № 195 - 028 (ПДВ): 957,15 + 478,58 (штраф 50%) = 1435,73 грн.

Загальна сума сплачена до Держбюджету склала 1722,02 грн.

За результатами розгляду скарг митниця залишила податкові повідомлення від 09.11.10 року № 194, № 195 без змін, а скарги без задоволення.

Рішенням Державної митної служби України податкові повідомлення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Таким чином, у позивача виникло податкове зобов'язанням у сумі: № 194 - 020 (ввізне мито): 92032,66 + 46 016,33 (штраф 50%) = 138 048,99 грн. № 195 -028 (ПДВ): 27 794,74 + 13 897,37 (штраф 50%) -41 692,11 грн. Загальна сума складає 179741,10 грн.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солес»суд першої інстанції виходив із того, що як вбачається зі зворотніх боків рішень митниці від 23.06.10 № КТ-100-1414-10 та від 10 грудня 2007 № КТ-100-2685-07 вина декларанта у формі умислу або необережності при заявлені коду УКТЗЕД, які необхідні для наявності складу правопорушення передбаченого ст. 340 (недекларування товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, -), 355 (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру) МК України відсутня.

Окрім того, суд першої інстанції зазначає, що жодної методологічної помилки товариством не вчинялось, оскільки декларування товару з зазначенням коду УКТ ЗЕД здійснювалось на підставі та у відповідності до рішень про визначення коду товару Відділом номенклатури та класифікації товарів Київської регіональної митниці.

Однак колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду із такою правовою позицією суду першої інстанції погодитись не може із огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Митного кодексу України -цей кодекс визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до пункту 14 статті 1 Митного кодексу України, митне оформлення -це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

В свою чергу пункт 15 статті 1 Митного кодексу України визначає митний контроль як сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.

Згідно зі статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Згідно із статтею 81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно із статтею 88 Митного кодексу України, декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Крім цього, необхідно зазначити, що відповідно до пп. 5.1 п. 5 наказу Державної митної служби України «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації»від 09.07.1997 № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 року за № 443/2247 ВМД заповнюється декларантом за допомогою комп'ютера та не повинна містити підчисток і помарок. Відомості, заявлені декларантом у ВМД, є відомостями, необхідними для митних цілей. Графи А, С, D/J, Е/J, G, Н/J, І, F ВМД заповнюються посадовими особами митних органів.

Крім того, згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що відповідач виносячи податкові повідомлення № 194 від 09.11.2010 р. і № 195 від 09.11.2010 р. діяв у спосіб, що не суперечить ст. 19 Конституції України та Законами України та довів суду правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин та не обґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення. У зв'язку з цим, апеляційні скарги слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції -скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2011 року -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2011 року -скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Солес»до Київської регіональної митниці про скасування податкових повідомлень-рішень № 194 від 09 листопада 2010 року та № 195 від 09 листопада 2010 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.