Постанова № 25994006, 12.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5098/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.Суддів:Борисюк Л.П., Собків Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Тетра Пак Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Тетра Пак Україна»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Тетра Пак Україна»пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Подільському районі міста Києва №0000502350/0 від 27.07.2006, №0000502350/1 від 14.09.2006, №0000492350/0 від 27.07.2006, №000492350/1 від 14.09.2006.

Постановою Господарського суду міста Києва від 17.01.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2007, позов було задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.03.2010 постанову Господарського суду міста Києва від 17.01.2007 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2007 в частині визнання недійсними податкових повідомлень- рішень №0000502350/0 від 27.07.2006 та №0000502350/1 від 14.09.2006 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд з урахуванням того, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано дотримання позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»з огляду на не підтвердження факту їх використання у власній господарській діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2011 року у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача ідання, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,12.07.2006 року за результатами планової виїзної перевірки ДП «Тетра Пак Україна»ДПІ у Подільському районі м. Києва було складено Акт № 90-23/504-7/05381099 яким, зокрема, встановлено порушення позивачем пп. 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та, як наслідок, заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 180540,00 грн.

27.07.2006 на підставі Акту перевірки ДПІ у Подільському районі міста Києва було винесено податкове повідомлення-рішення №0000502350/0, яким у зв'язку з порушенням пп. 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу нараховано податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 180540,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 90270,00 грн.

За результатами оскарження зазначеного повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва прийнято рішення, яким первинна скарга ДП «Тетра Пак Україна»залишена без задоволення, у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення №0000502350/1 від 14.09.2006.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог повністю, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність належних правових підстав для визнання протиправним та скасування вказаного рішення, враховуючи, що відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а позивач не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись із огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.10.2004 між позивачем та TOB «Стелс Медіа»було укладено договір №1 про надання інформаційно-рекламного обслуговування, згідно з яким позивач придбав у TOB «Стелс Медіа»послуги з організації рекламної кампанії, загальна вартість яких склала 902 700 грн. (в т.ч. ПДВ - 180 540 грн.).

На підставі Договору ДП «Тетра Пак Україна»перерахувало на користь TOB «Стелс Медіа»902 700, 00 грн., що не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні.

Згідно з додатками до Договору надання послуг з реклами «Упаковки Тетра Брік Асептик Бейс для молока Ласуня 1 л»мало здійснюватись шляхом розміщення рекламних роликів на каналах «Інтер»та «Ентер-фільм».

На підтвердження даної господарської операції між позивачем та ТОВ «Стелс Медіа»укладено акт прийому передачі робіт та послуг від 31.12.2004 року, а також ТОВ «Стелс Медіа»видано позивачу податкові накладні № 586 від 16.12.2004 та № 606 від 31.12.2004, ПДВ за якими в розмірі 180 540 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту. Згідно з вказаними документами, ТОВ «Стелс Медіа» надало позивачеві послуги з проведення рекламної кампанії в листопаді-грудня 2004 року. Правомірність формування податкового кредиту з ПДВ за вказаною операцією заперечується відповідачем.

Вищий адміністративний суд України повернув справу на новий розгляд у зв'язку з тим, що ефірні довідки видані ТОВ «Інтер-Реклама», стосовно проведення рекламної кампанії молока «Ласуня»в упаковці Тетра-Пак в ефірі телеканалу «Ентер-фільм»та телеканалу «Інтер»у період з 01.11.2004 по 31.12.2004, не містять доказів організації рекламної кампанії саме ТОВ «Стелс Медіа», а містять вказівку на ТОВ «Аттіс-Т».

Тому, судові першої інстанції необхідно було встановити, чому такі довідки містять вказівку на ТОВ «Аттіс-Т». Проте, в порушення норм матеріального права, вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвали Вищого адміністративного суду України, судом першої інстанції не було з'ясовано даного питання.

Щодо обставин, для з'ясування яких Вищий адміністративний суд України направив справу на новий розгляд, суд виходить з такого:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного протоколу «Про спільні дії з організації та замовлення реклами»від 01.10.2004 року позивач, ТОВ «Аттіс-Т»та ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»домовились провести рекламну кампанію молока «Ласуня»в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс.

В межах такої кампанії, ТОВ «Аттіс-Т»та ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»були замовниками виготовлення та адаптації рекламних роликів, а позивач здійснював розміщення вказаних рекламних роликів в період з 01.11.2004 по 31.12.2004 року на телеканалах «Інтер»та «Ентер-Фільм». Зазначені обставини встановлені судом на підставі вказаного протоколу та листів ТОВ «Аттіс-Т»і ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»від 06 серпня 2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи (а саме: протоколу «Про спільні дії з організації та замовлення реклами»від 01.10.2004 року, листа ТОВ «Аттіс-Т»від 18.01.2011 року, дизайну-упаковки молока «Ласуня»), молоко «Ласуня»виготовляється ТОВ «Аттіс-Т». З наведеного випливає, що вказівка на ТОВ «Аттіс-Т»в графі «Компанія»ефірних довідок здійснена у зв'язку з тим, що ТОВ «Аттіс-Т»є виробником молока «Ласуня», в упаковці Тетра Пак, що є предметом реклами. В порушення норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції проігнорував наведені докази та аргументував чому вони не враховані при винесення постанови.

Щодо реальності організації з проведення рекламної компанії та трансляції реклами, слід зазначити наступне:

До матеріалів справи позивачем був залучений лист ТОВ «Інтер Реклама»від 09.07.2010 року № 11 в якому вказується, що в період з 01.11.2004 року до 31.12.2004 року ТОВ «Інтер Реклама»було ексклюзивним дистриб'ютором реклами на телеканалах «Інтер»та «Ентер-Фільм». Зазначений період відповідає періоду розміщення реклами ТОВ «Стелс Медіа»спірного рекламного ролика (яке (розміщення) заперечується відповідачем). Тобто реклама молока «Ласуня»в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс, оплата якої стала підставою для донарахувань, на телеканалах «Інтер»та «Ентер-Фільм»не могла розміщуватись через інші компанії, окрім ТОВ «Інтер Реклама».

З наведеного листа вбачається, що ТОВ «Інтер-Реклама» розміщувало рекламу молока «Ласуня»в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс на телеканалах «Інтер»та «Ентер-Фільм»в період з 01.11.2004 по 31.12.2004 року. Тобто, єдина особа, яка могла здійснювати розміщення реклами на телеканала «Інтер»та «Ентер-Фільм»підтвердила, що спірна реклама була розміщена в ефірах телебачення. Більше того, з листа ТОВ «Інтер-Реклама»вбачається, що послуги за розміщення реклами молока «Ласуня»в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс на телеканалах «Інтер»та «Ентер-Фільм»в період з 01.11.2004 по 31.12.2004 року оплачені в повному обсязі.

Факт трансляції в ефірі телеканалів «Інтер»та «Ентер-Фільм»реклами «Ласуні в упаковці Тетра-Пак»підтверджується також ефірними довідками ТОВ «Інтер Реклама», що залучені до матеріалів справи.

З вищенаведеного колегія суддів робить висновок про реальність розміщення спірних рекламних роликів в ефірі телебачення у спірний період.

Щодо організації рекламної кампанії позивачем у справі, слід зазначити наступне.

ТОВ «Аттіс-Т»у залученому до матеріалів справи листі від 06.08.10 року № 333 підтверджує ту обставину, що ТОВ «Аттіс-Т»не здійснювало розміщення реклами молока «Ласуня»в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс на телеканалах «Інтер»та «Ентер-Фільм»в період з 01.11.2004 по 31.12.2004 року та не оплачувало послуг з такого розміщення.

Лист ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»від 06.08.2010 року № 634 аналогічного змісту також підтверджує те, що ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів», як друга сторона, що брала участь в організації рекламної кампанії, також не здійснювало розміщення реклами молока «Ласуня»в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс на телеканалах «Інтер»та «Ентер-Фільм»в період з 01.11.2004 по 31.12.2004 року та не оплачувало послуг з такого розміщення.

З наведеного вбачається, що реклама молока «Ласуня»в упаковці Тетра Брік Асептик Бейс, яка демонструвалась на телеканалах «Інтер»та «Ентер-Фільм» в період з 01.11.2004 по 31.12.2004 року є наслідком організації розміщення реклами, яке міг здійснювати лише позивач через ТОВ «Стелс Медіа»на підставі укладеного з ТОВ «Стелс Медіа»договору. Лише позивач є особою, яка, згідно спільної домовленості, могла організувати розміщення реклами у випадку, коли решта сторін домовленості її не організовували.

Всупереч вищенаведеному, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи доказів реальності наданих ТОВ «Стелс Медіа»послуг та про підтвердження таких послуг лише актами про надані послуги та податковими накладними.

Колегія суддів також критично ставиться до посилання суду першої інстанції на листи ТОВ «Інтер реклама»та АТЗТ «Українська незалежна ТВ-корпорація», з огляду на так.

Як вбачається з матеріалів справи вказані листи стосуються реклами «Упаковки Тетра Брик Асептик Бейс для молока Ласуня 1л». Запит про надання інформації щодо вказаної продукції з вказаної назвою був сформований відповідачем. Такі формулювання з назвою «упаковка Тетра Брик Асептик Бейс для молока Ласуня 1л»містяться і в акті прийму передачі робіт і послуг від 31 грудня 2004 року, укладеного ТОВ «Стелс Медіа»з позивачем та в самому договорі ТОВ «Стелс Медіа» з позивачем.

Судом першої інстанції встановлено, що на запит позивача, який був надісланий позивачем після повернення справи Вищим адміністративним судом України саме для з'ясування обставин щодо рекламування ролику ТОВ «Інтер Реклама»листом від 09.07.2010 року № 11 підтверджує розміщення спірних роликів на телеканалах. Зазначене свідчить, що реальне розміщення рекламних роликів відбулося, але в акті прийому-передачі між позивачем і ТОВ «Стелс Медіа»та у внутрішніх документах телеканалів такі ролики обліковувалися по-різному (під різними найменуваннями). Суд також відзначає, що протокол «про спільні дії з організації та замовлення реклами»від 01.10.2004 року, який став підставою для організації рекламної кампанії містить вказівку на рекламу молока «Ласуня» і упаковці Tetra Brik Асептик Бейс та/або в інших типах упаковки виробництва Тетра Пак.

Вказівка в листах ТОВ «Інтер реклама»та АТЗТ «Українська незалежна ТВ-корпорація», на які посилається суд першої інстанції на відсутність взаємовідносин між ТОВ «Інтер реклама»та ТОВ «Стелс Медіа», також не спростовує організацію розміщення рекламних роликів ТОВ «Стелс медіа», оскільки, як випливає з матеріалів справи, ролики були розміщені в ефірах телеканалів. Доказів організації реклами без участі ТОВ «Стелс Медіа»відповідачем не надавались.

Враховуючи припинення ТОВ «Стелс Медіа»на момент розгляду справи, у зв'язку з визнання його банкрутом (згідно з повідомленням державного реєстратора Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації В.Г. Майбороди від 11 серпня 2005 року № 10/36-2220 (копія додається) 10 серпня 2005 року до ЄДРПОУ було внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Стелс Медіа»зв'язку з визнанням такої юридичної особи банкрутом) суд не має можливості дослідити, в який саме спосіб ТОВ «Стелс Медіа»здійснювало організацію розміщення реклами. Крім того, відповідно до листа ТОВ «Інтер реклама»від 09.07.2010 року, вся документація ТОВ «Інтер Реклама»за період надання спірних послуг є утилізованою у зв'язку із закінченням строків давності зберігання (що також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями документів про знищення документів ТОВ «Інтер Реклама»). В той же час, сукупність наявних в матеріалах справи доказів суд вважає достатнім для висновку, що послуги з розміщення спірної реклами реально були надані, а позивачем замовлені і оплачені із залученням ТОВ «Стелс Медіа».

Відповідно до пункту 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин): податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до пункту 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включались: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Тобто, однією підстав для формування податкового кредиту є зв'язок оплачених послуг (разом з ПДВ) з веденням господарської діяльності.

Як вбачається з протоколу від 01 жовтня 2004 року, на підставі якого здійснювалась організація спірної рекламної кампанії, сторони дійшли згоди про таке: беручи до уваги, що ДП «Тетра Пак Україна»виготовляє пакувальний матеріал, дизайн та має намір і здійснює замовлення реклами своєї продукції; беручи до уваги, що СП у формі ТОВ «Аттіс-Т»та ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»має намір та здійснює замовлення реклами своєї продукції, яка виготовлена з використанням пакувального матеріалу виробництва Тетра Пак; усвідомлюючи, що реклама продукції ДП «Тетра Пак Україна»та реклама продукції СП у формі ТОВ «Аттіс-Т»та ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів»має своїм об'єктом реклами один і той самий візуальний предмет -молоко «Ласуня»і упаковці Tetra Brik Асептик Бейс та/або в інших типах упаковки виробництва Тетра Пак -пойменований далі як «Об'єкт», та усвідомлюючи, що реклама Об'єкта, таким чином, є рекламою продукції ДП «Тетра Пак Україна»та одночасно рекламою продукції СП у формі ТОВ «Аттіс-Т»та ВАТ «Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів», то сторони домовили про розподіл дій та витрат з організації та замовлення реклами Об'єкта.

З наведеної домовленості вбачається, що реклама молока «Ласуня» в упаковці Тетра Пак (яку виготовляє позивач) є взаємовигідним для сторін і здійснюється з метою реклами продукції всіх сторін протоколу: молока та упаковки.

Як вбачається зі статті 1 Закону України «Про рекламу»(чинному в момент виникнення спірних правовідносин), реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

З наведеної вбачається, що, серед іншого, рекламою вважається будь-яке розміщення інформації про товар, призначенням якого є формування чи підтримання інтерес щодо такого товару. З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив спірну суму коштів та ПДВ для розміщення на телебаченні інформації про товар позивача -упаковку Тетра Пак та з метою (тобто з призначенням), як це вбачається з протоколу про спільні дії, сформувати інтерес споживачів реклами щодо такої упаковки.

Суд критично ставиться до посилання суду першої інстанції на відсутність в рекламі візуального сприйняття маркування упаковки на відеоролику, а також відсутність безпосередньої вказівки «Тетра Бкрик Асептик Бейс», оскільки під поняттям «призначенням розміщення інформації»(про яке йдеться в статті 1 Закону України «Про рекламу») йдеться суб'єктивне бачення особою ефекту від розміщення того чи іншого розміщення інформації. З матеріалів справи вбачається, що призначенням даної реклами було саме формування інтересу про, в тому числі, упаковку, що свідчить про відповідність такого розміщення поняттю реклами товару.

Суд також звертає увагу на те, що, як встановлено судом першої інстанції, в рекламному ролику, що залучений до матеріалів справи міститься зображення упаковки. З огляду на роздруківку дизайну упаковки, що наявна в матеріалах справи, в нижній частині упаковки нанесене позначення Тетра Пак, що свідчить про зв'язок упаковки з позивачем.

Крім того, ТОВ «Аттіс-Т», який є виробником молока «Ласуня», у своєму листі від 18.01.2011 року № 4, вказує не те, що протягом 2004 року продукція під торговою маркою «Ласуня»випускалась виключно в упаковці Тетра Пак. З наведеного випливає, що в рекламному ролику зображена саме упаковка Тетра Пак, яку виготовляє позивач. Така обставина ще раз підтверджує відповідність зв'язку спірних відеороликів з рекламою продукції позивача.

Крім того, оскільки молока «Ласуня»виготовлялася лише в упаковках Тетра Пак, то будь-яка реклама молока «Ласуня»та наступне збільшення продажу такого продукту сприяє збільшенню виробництва та продажу упаковки Тетра Пак (продукція позивача).

З наведеного випливає, що витрати позивача для організації рекламної кампанії здійснені у зв'язку з господарською діяльністю позивача, спрямовані формування/підтримання інтересу про продукцію, яку виготовляє позивач, а також на збільшення кількості продажу його продукції (з пропорційним збільшенням доходів від такого продажу). Тобто такі витрати здійснені у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва в сенсі пункту 5.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Встановлення обмеження на віднесення до витрат, витрат на рекламу в залежності від способу рекламування товару платника податку не передбачена Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»та є додатковим обмеженням віднесення до витрат, а отже і відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, що прямо заборонене пунктом 5.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, з акта перевірки випливає, що відповідачем не було зменшено валові витрати позивача на суму витрат з розміщення спірних рекламних роликів, тобто зв'язок таких витрат з господарською діяльністю позивача під час перевірки не заперечувався.

Що стосується посилання судом першої інстанції та відповідачем на визнання недійними установчих документів ТОВ «Стелс Медіа», то колегія суддів виходить з того, чи було ТОВ «Стелс Медіа», на момент підписання з ним спірних угод та складення податкових накладних, внесене до ЄДРПОУ та зареєстроване як платник ПДВ. Саме таке питання є вирішальним при включенні сум ПДВ до складу податкового кредиту. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на момент здійснення спірних операцій, ТОВ «Стелс Медіа»було внесене до ЄДРПОУ та зареєстроване як платник ПДВ, то майбутнє анулювання свідоцтва та визнання недійсними установчих документів не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Така правова позиція висловлена і Верховним судом України в постанові від 13 березня 2012 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Хмельницька маслосирбаза»(далі ЗАТ) до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі ДПІ, практика якого, згідно статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою до застосування.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про безпідставність зменшення відповідачем податкового кредиту з ПДВ на суму в розмірі 180 540 грн. та застосування до позивача штрафних санкцій, а також про порушення судом пункту 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»та статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі є передчасним та не обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Тетра Пак Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2011 року -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2011 року -скасувати та ухвалити нову постанову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 27.07.2006 року № 0000502350/0 ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 14.09.2006 року № 0000502350/1 ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.