Ухвала суду № 25993956, 12.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2863/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собків Я.М.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Атлас» до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Приватного акціонерного товариства «Атлас», пред'явив позов до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним повністю податкового повідомлення-рішення від 08.09.2011 р. №0008022310.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволення позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Атлас»(далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Нове місто»(код за ЄДРПОУ 36925445), ТОВ «Нове місто»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт №11755/23-10/04808319 від 22.08.2011 року (надалі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1, пп. 7.2.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 5369592,00 грн., у тому числі по періодах: за червень 2009 року -1534916 грн.; за липень 2009 року -953364 грн.; за серпень 2009 року -300000 грн.; за вересень 2009 року -917791 грн.; за жовтень 2009 року -75120,00 грн., листопад 2009 р. -115473 грн., лютий 2010 р. -550428 грн., березень 2010 р. -400000 грн., травень 2010 р. -122500 грн., червень 2010 р. -400000 грн.

На підставі даного акту перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.09.2011 року № 0008022310, яким встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 6 711 990,00 грн., з них основне зобов'язання 5 369 592,00грн., штрафні санкції -1 342 398,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивачем було подано скарги до ДПА у м. Києві та до ДПС України, за результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем при винесенні рішення порушені норми чинного законодавства, а відтак воно є неправомірним, та підлягає скасуванню, а викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між АТЗТ «Атлас»(Замовник), з одного боку, та ТОВ «Нове місто»(Виконавець), з іншого боку, укладено наступні договори: Договір №2215-НМ/09 від 14.05.2009р., Договір №2216-НМ/09 від 15.07.2009р., Договір №2212-НМ/09 від 05.06.2009р., Договір №2245-НМ/09 від 20.04.2009р., Договір №2282/10 від 04.03.2010р., Договір №2279/10 від 28.02.2010р., Договір №2038-НМ-2/10 від 05.05.2010р., Договір №2218-НМ/09 від 05.06.2009р., Договір №2217-НМ/09 від 14.07.2009р., Договір №2213-НМ/09 від 05.06.2009р., Договір №2038-НМ/09 від 24.11.2008р., Договір №2254-НМ/09 від 09.09.2009р., Договір №2211-НМ/09 від 05.06.2009р., Договір №3298-НМ/10 від 08.06.2010р., Договір №2143-НМ/09 від 29.06.2009р., Договір №2216-НМ/09 від 15.07.2009р., Договір №2215-НМ/09 від 14.05.2009р.

У відповідності до п. 1.1 Договорів, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги згідно з Календарним планом, наведеним у Додатку 2 до цього Договору.

Згідно п. 2.1 Договорів: №2215-НМ/09, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 6 096 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 016 000,00 грн.; №2216-НМ/09, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 1 386 715,20 грн., у т.ч. ПДВ 231 119,20 грн.; №2212-НМ/09, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 2 047 200,00 грн., у т.ч. ПДВ 341 200,00 грн.; №2245-НМ/09, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 1 380 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 230 000,00 грн.; №2282/10, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 2 400 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 400 000,00 грн.; №2279/10 від 28.02.2010р., вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 3 302 566,00 грн., у т.ч. ПДВ 550 427,67 грн.; №2038-НМ-2/10, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 735000,00 грн., у т.ч. ПДВ 122 500,00 грн.; №2218-НМ/09, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 2 053 905,60 грн., у т.ч. ПДВ 342 317,60 грн.; №2217-НМ/09, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 600 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 100 000,00 грн.; №2213-НМ/09, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 2 437 050,00 грн., у т.ч. ПДВ 406 175,00 грн., №2038-НМ/09, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 5 040 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 840 000,00 грн.; №2254-НМ/09, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 450 720,00 грн., у т.ч. ПДВ 75 120,00 грн.; №2211-НМ/09, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 1 681 231,20 грн., у т.ч. ПДВ 280 205,20 грн.; №3298-НМ/10, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 2 400 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 400 000 грн.; №2143-НМ/09, вартість цього Договору згідно з Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 1) складає суму 420 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 70 000,00 грн.

У відповідності до п. 2.7 вищезазначених договорів, по завершенню надання послуг Виконавець повинен надати Замовникові Акт здачі-приймання наданих послуг, а також всі матеріали, передбачені умовами Договорів.

Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується протоколами узгодження договірної ціни, календарними планами, актами здачі-прийняття послуг, податковими накладними та іншими документами, що містяться в матеріалах справи (копії даних документів залучені до матеріалів справи).

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентом, відповідачем в акті перевірки та в апеляційній скарзі не зазначено жодних посилань щодо несплати ним податку на додану вартість до бюджету. Таким чином посилання відповідача, викладені в акті перевірки є неправомірними.

Крім того, відповідач зазначає: «На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «Нове місто»в особі директора ОСОБА_6 було складено для ПРАТ «Атлас»акти здачі-прийняття наданих послуг та податкові накладні, які від імені ТОВ «Нове місто»підписані директором ОСОБА_6 та скріплені печаткою підприємства.

У рахунок оплати за нібито надані послуги ПРАТ «Атлас»на рахунок ТОВ «Нове місто»(код ЄДРПОУ 30679271) перерахувало грошові кошти на загальну суму 29 165 602,8 грн., у тому числі ПДВ - 4 860 933,8 грн.

В ході аналізу декларацій з податку на додану вартість підприємства ПРАТ «Атлас»за період з січня 2009 року по грудень 2010 року, поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва, а саме додатку №5 в частині формування податкового кредиту встановлено включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сформованих за рахунок ТОВ «Нове місто»(код ЄДРПОУ 30679271) на загальну суму 5 369 591,46 грн., а саме: Враховуючи вищевикладене, в ході перевірки встановлено включення ПРАТ «Атлас»до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сформованих за рахунок ТОВ «Нове місто»(код ЄДРПОУ 30679271) на загальну суму 5369591,46 грн., що відповідає даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2009 року (вх. №329781 від 17.07.09р.), липень 2009 року (вх. №404648 від 19.08.09р.), серпень 2009 року (вх. №432180 від 17.09.09р.), вересень 2009 року (вх. №501998 від 19.10.09р.), жовтень 2009 року (вх. №574739 від 19.11.09р.), листопад 2009 року (вх. №612039 від 21.12.09р.), лютий 2010 року (вх. №62841 від 22.03.10р.), березень 2010 року (вх. №123656 від 20.04.10р.), травень 2010 року (вх. №228225 від 21.06.10р.), червень 2010 року (вх. №293340 від 20.07.10р.).

ТОВ «Нове місто»(код ЄДРПОУ 30679271) зареєстроване Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією від 02.02.2000 року за №10721050002003276.

Взято на податковий облік в Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва від 02.02.2000 року за номером 84/2000.

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Нове місто»(код ЄДРПОУ 30679271) видано ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 27.05.2008 року за №100119265, індивідуальний податковий номер - 30679272657. За ініціативою податкової інспекції ТОВ «Нове місто»виключено з реєстру платників ПДВ та анульовано свідоцтво платника ПДВ від 31.03.2011 року. Згідно баз даних, основний вид діяльності: 92.20.0 - Діяльність у сфері радіомовлення та телебачення.

На момент здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПРАТ «Атлас»керівником та засновником ТОВ «Нове місто»був ОСОБА_6. Згідно даних бази АІС «Податки»на дату написання акту керівником та одним із засновників ТОВ «Нове місто»є ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_2).

Юридична адреса підприємства відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 03134, м. Київ, вул. Булгакова, буд. 16.

Згідно інформації вказаної в АІС «Податки» стан платника ТОВ «Нове місто»- до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Фактичне місцезнаходження ТОВ «Нове місто» не встановлено. ДПІ у Святошинському районі м. Києва актом позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Нове місто»(код ЄДРПОУ 30679271) №244/23-20/30679271 від 22.08.2011 року в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПРАТ «Атлас»(код ЄДРПОУ 04808319) за червень-листопад 2009 року та лютий, березень, червень, вересень 2010 року в розділі «4. Висновок»встановлено порушення ТОВ «Нове місто»(код ЄДРПОУ 30679271): ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання ТОВ «Нове місто»вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, а отже є нікчемніти.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків ТОВ «Нове місто»(код ЄДРПОУ 30679271), в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.».

На підставі вищевикладеного, Відповідачем зроблено висновок про порушення Позивачем ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним, а первинні документи, що виписані ТОВ «Нове місто»не можуть бути прийняті до уваги як документи, що підтверджують правомірне віднесення Позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених за послуги по операціям з ТОВ «Нове місто».

Колегія суддів не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених угод з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Колегія суддів звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що ТОВ «Нове місто»ліквідоване або припинено підприємницьку діяльність даного підприємства.

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Крім того, згідно листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»та Постанови Верховного Суду України від 13 січня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678 не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності).

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, вироків суду по справам за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Судом першої інстанції встановлено, що за вищезазначеним договором позивачем було придбано послуги, які в подальшому були надані іншим контрагентам, а отже договори були належним чином та в повному обсязі виконано.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи містяться Договори укладені з контрагентами та докази використання наданих послуг ТОВ «Нове місто »в подальшому.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків податкового органу.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду допустимих, належних, достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності визначення позивачу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

А, оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.