Ухвала суду № 25993900, 29.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8809/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Грищенко Т.М., Петрика І.Й.,

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Київської регіональної митниці на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімед»до Київської регіональної митниці про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнімед»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці, в якому просили суд скасувати податкове повідомлення рішення від 19.04.2011 року №87, 88 «Р»та від 20.05.2011 року №106, 107.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2012 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2012 року та постановити нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.03.2011 за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Організація медичного бізнесу»Київською регіональною митницею було складено Акт № №5/11/10100000000/24384459 яким, встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»в частині безпідставного застосування пільги по сплаті податку та, як наслідок, заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 497891,54 грн.

Перевіркою, встановлено порушення позивачем положення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України

19 квітня 2011 року Київською регіональною митницею, на підставі акту перевірки № 5/11/100000000/24384459 від 22.03.2011р., було прийнято податкові повідомлення: № 87, яким позивачу, за порушення Закону України «Про митний тариф»від 05.04.2001 № 2371-ІІІ, донараховано податкове зобов'язання з ввізного мита у розмірі 145977,54 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 36494,39 грн.; та податкове повідомлення форми «Р»; № 88, яким позивачу, за порушення Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 497891,54 грн. та засновано штрафні санкції у розмірі 124472,89 грн.

20 травня 2011 року Київською регіональною митницею було прийнято податкові повідомлення форми «Р»№ 106, № 107, якими на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст.54, пп. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України додатково застосовано до ТОВ «Юнімед»штрафні санкції за платежем «ввізне мито»в сумі 145977,54 грн. та за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 497891,54 грн.

Відповідно до Акту перевірки, підставою для твердження відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді безпідставного застосування пільги по сплаті податку став висновок про неправильне заповнення ТОВ «Юнімед»граф 33 вантажно-митних декларацій від 20.06.2008р. № 100000008/2008/366618, від 30.07.2008р. № 100000008/2008/370100, від 30.07.2008р. № 100000008/2008/370102, від 15.10.2008р. № 100000008/2008/376538, від 09.12.2008р. № 100000008/2008/381215, від 17.04.2009р. № 100000008/2009/168576, від 10.06.2009р. № 100000008/2009/171840, від 06.08.2009р. № 100000008/2009/176297, від 30.09.2009р. № 100000008/2009/180678, від 26.11.2009р. № 100000008/2009/185586, від 03.03.2010р. № 1000000011/2010/502731, від 03.03.2010р. № 1000000019/2010/650414, від 09.12.2008р. № 100000008/2008/391218, від 31.07.2010р. № 1000000019/2010/654516, від 31.07.2010р. № 1000000019/2010/654519, в товарній позиції внаслідок визначення коду за УКТ ЗЕД товару Молоковісмоктувачі виробництва фірми edela AG»як 9018 90 85 90.

Згідно з п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком,який щорічно визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким підзаконним нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість»від 17.12.2003 року № 1949 затверджено перелік звільнених від обкладення податком на додану вартість виробів медичного призначення.

Відповідно до даного Переліку, у ньому наявний виріб за кодом УКТЗЕД 9018 90 85 90- Молоковісмоктувачі виробництва фірми edela AG».

У відповідності до п.п 2.1.1 п. 2.1 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III, митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

У відповідності до ст. 13 МК України, ведення УКТЗЕД є одним із основних завдань митних органів, яке здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Класифікація товарів, що переміщуються через митний кордон України, для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до вимог УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації. Примітки до розділів та груп є невід'ємною частиною УКТ ЗЕД і мають юридичну силу.

Як вбачається з матеріалів справи, правильне визначення коду товару згідно УКТЗЕД впливає на звільнення від оподаткування ПДВ даного виду товару.

У відповідності до ст. 313 МК України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Однак, згідно з п. 17 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 р. № 314, перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами) має здійснюватись при розмитненні товарів при перевірці вантажної митної декларації.

У даному випадку, контролюючим митним органом було перевірено код товару при розмитненні товарів, який позивач ввозив на територію України і жодних претензій до Позивача з даного приводу не було.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не правомірно визначив інший код товару УКТЗЕД вже після проведення митного оформлення та ввезення товару на територію України. Оскільки вказаною нормою чітко передбачено обов`язок перевірки правильності кодування товару при перевірці вантажної митної декларації.

Крім того, відповідно до п. 2 узагальнення Верховного Суду України «Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами якщо митні органи», приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-III, дія якого не поширюється на митні органи.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі позивач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Київської регіональної митниці на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Петрик І.Й.