Ухвала суду № 25990768, 12.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5304/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Ландшафт»(далі Товариство або позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2012 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000372209 від 15.03.2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 05 червня 2012 року позов Товариства задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що взаємовідносини між Товариством та ПП «Фірма «Володар»(код за ЄДРПОУ 31988783) та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача по взаємовідносинах з ПП «ФІРМА «ВОЛОДАР»з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ складено акт від 22.02.2012 року №77/23-5/34478669 (далі Акт перевірки), яким зафіксовано факт порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі Акту перевірки ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000372209 від 15.03.2012 року, яким Товариству позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 243 853 грн., з них: 243 852 грн. -основний платіж; 1 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій ДПІ не перевірялась, а також відповідачем на підтвердження позиції ДПІ не надано суду витребуваних документів і письмових заперечень на позовну заяву. В свою чергу, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано суду первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ПП «ФІРМА «ВОЛОДАР»та Товариством були укладено договори №В-21 від 22.10.2010 року, №В-32 від 12.11.2010 року, №В-41 від 02.12.2010 року, №В-04/11 від 17.01.2011 року, №В-17/11 від 25.03.2010 року, №В-38/11 від 07.04.2011 року, №В-40/11 від 15.04.2011 року, №В-46/11 від 18.04.2011 року, №В-51/11 від 17.05.2011 року, №В-52/11 від 23.05.2011 року, №В-53/11 від 27.05.2011 року, №В-55/11 від 02.06.2011 року про надання послуг, спрямованих на виконання робіт по благоустрою території за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Нові Петрівці, «Вишгородський»масив, вул. Івана Франка, а також на території Сухолуцької сільради Вишгородського району.

На підтвердження реальності господарських операцій по названим договорам суду надано копії вказаних договорів із специфікаціями, копії податкових накладних: від 15.11.2010 року №151102, від 10.06.2011 року №98, від 09.12.2010 року №091203, від 21.06.2011 року №165, від 28.12.2010 року №281212, від 16.06.2011 року №133, від 18.01.2011 року №180103, від 01.06.2011 року №10, 13.04.2011 року №71, від 29.04.2011 року №222, від 05.05.2011 року №15, від 01.06.2011 року №11, від 29.04.2011 року №220, від 05.05.2011 року №14, від 22.06.2011 року №177, від 06.05.2011 року №21, від 15.06.2011 року №126, від 18.05.2011 року №67, від 20.05.2011 року №80, від 01.06.2011 року №12, від 01.06.2011 року №21, від 16.06.2011 року №132, від 11.07.2011 року №90, від 10.06.2011 року №93, від 22.06.2011 року №178, акти прийому-здачі робіт за договорами, виписки банку за особовим рахунком позивача.

Згідно з нормами податкового законодавства для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначене положення узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього №742/11/13-11 від 02.06.2011 року.

Відповідно до пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, податкова накладна, яка видається платником податку, що надає послуги, на вимогу їх замовнику є єдиною та достатньою підставою для нарахування податкового кредиту останнього, за умови здійснення самої господарської операції.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що існуючі в матеріалах справи первинні бухгалтерські та податкові документи в повній мірі підтверджують зміст та обсяг господарських операцій пов'язаних з виконання певного комплексу робіт та послуг від ПП «ФІРМА «ВОЛОДАР», їх реальність та мають всі необхідні реквізити, що встановлені частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні».

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.