Ухвала суду № 25990769, 12.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5063/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Духно І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайтмедіа»Продюсерський Центр (далі Товариство або позивач) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2012 року Товариство звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просить суд визнати дії ДПІ щодо збільшення податкових зобов'язань Товариства протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000662305 від 26 березня 2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 11 червня 2012 року позов Товариства задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000662305 від 26 березня 2012 року. В частині визнання дій ДПІ протиправними відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентом ТОВ „Інтелект Системз" не відповідають вимогам чинного законодавства та не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже являються нікчемними. Внаслідок цього апелянтом правомірно занижено податок на додану вартість на суму 497 283 грн. 00 коп.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 24.02.2012 року по 01.03.2012 року ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість (далі ПДВ) по взаємовідносинах з ТОВ «Інтелект Системс»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт № 54/22-522-31500062 від 07.03.2012 року (далі Акт перевірки), в якому встановлено порушення позивачем вимог:

підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 Закону №168/97-ВР, щодо заниження податку на додану вартість всього на суму 497 283 грн. 00 коп., в тому числі: за липень 2010 року на суму 157 500,00 грн.; за серпень 2010 року на суму 10 750,00 грн.; за жовтень 2010 року на суму 49 667,00 грн.; за листопад 2010 року на суму 245 166,00 грн. за грудень 2010 року на суму 34 200,00 грн.;

пунктів 1 та 5 статті 203, пунктів 1 та 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228, статті 626, статті 629, статті 650, статті 655, статті 658, статті 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Інсайтмедіа»ПЦ з ТОВ «Інтелект Системс»за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зазначені правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, товарність операцій також була доведена позивачем згідно наданих до справи документів та матеріальних доказів, та не була допустимими доказами заперечена відповідачем, та крім того, відповідачем не було допустимими доказами доведено суду завдання шкоди Державному бюджету внаслідок правовідносин позивача із зазначеним контрагентом. Отже позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, що були виписані зазначеним контрагентом. В іншій частині відмовив.

Колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в перевіряємому періоді позивач мав правовідносини із контрагентом ТОВ «Інтелект Системс».

Зокрема, між позивачем (замовником) та ТОВ «Інтелект Системс»(виконавцем) були укладені:

- Договір № 3П/03 від 01.10.2010 року з надання послуг по виробництву фільму «Той, що пройшов крізь вогонь»;

- Договір № 37Т від 28.07.2010 року по виробництву ролику та документального фільму «Історія збройних сил України»;

- Договір № 3П/02 від 01.06.2010 року на проведення зйомок повнометражного художнього фільму «Той, що пройшов крізь вогонь».

На виконання вказаних договорів між позивачем та ТОВ «Інтелект Системс»були підписані відповідні Акти здачі-приймання виконаних робіт, Акт прийому-передачі векселя від 30.12.2010 року на суму 448 643 грн. 24 коп., а сплата коштів за вказаними правовідносинами підтверджується виписками по особовому рахунку ТОВ «Інсайтмедіа»ПЦ ( наявні в матеріалах справи).

Також, на виконання вказаних договорів ТОВ «Інтелект Системс»на адресу позивача були виписані податкові накладні (копії яких містяться в матеріалах справи) на загальну суму ПДВ -497 283 грн. 00 коп., що була включена позивачем до складу податкового кредиту у відповідних періодах, а саме:

- в липні 2010 року в сумі 157 500,00 грн.;

- в серпні 2010 року в сумі 10 750,00 грн.;

- в жовтні 2010 року в сумі 49 667,00 грн.;

- в листопаді 2010 року в сумі 245 166,00 грн.

- в грудні 2010 року в сумі 34 200,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (далі Закон № 168/97-ВР) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону).

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та не заперечується відповідачем, під час здійснення правовідносин позивача із ТОВ «Інтелект Системс», зазначений контрагент позивача був у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстрований платником податку на додану вартість, установчі документи такого контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначеного контрагента.

Крім цього, як зазначалося вище, правовідносини між позивачем та ТОВ «Інтелект Системс»відбувалися на підставі договорів, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними податковими накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт, банківськими виписками по особовому рахунку позивача, а також відповідачем не було надано суду доказів щодо невизначення контрагентом позивача сум податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем для сплати до Державного бюджету, а відповідно за наслідками таких правовідносин позивача із ТОВ «Інтелект Системс»не було завдано шкоди Державному бюджету.

Також, в підтвердження реальності (фактичності) вчинених правочинів між ТОВ «Інсайтмедіа»ПЦ та ТОВ «Інтелект Системс», позивачем до матеріалів справи було надано CD-диск із записом фільму («ІНФОРМАЦІЯ_1»), виготовлення та розповсюдження якого було предметом договірних відносин позивача із контрагентом ТОВ «Інтелект Системс».

Крім того, як підтверджується матеріалами електронної енциклопедії мережі Інтернет, а саме: http://uk.wikipedia.org, - «ІНФОРМАЦІЯ_1»- український художній фільм режисера ОСОБА_5 вийшов на екрани 19 січня 2012 року. На фільм витрачено понад 16 мільйонів гривень. Фінансування велося з двох джерел: приватними опікувався продюсерський центр «Інсайтмедіа», який вклав 6 млн. 627 тис.

Також, згідно наданих позивачем матеріалів справи, фільм «ІНФОРМАЦІЯ_1»отримав посвідчення національного фільму, що видане Державним агентством України з питань кіно. Зазначене посвідчення було видано 26.09.2011 року та діяло до 21.12.2011 року.

В свою чергу ТОВ «Інсайт Медіа»ПЦ має свідоцтво про внесення суб'єкта кінематографії до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів, що відповідно підтверджує пов'язаність таких послуг, замовлених в контрагента ТОВ «Інтелект Системс», із господарською діяльністю позивача.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог статті 203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось представником відповідача, на момент здійснення господарських операцій позивача із зазначеним контрагентом ТОВ «Інтелект Системс», останній не був визнаний банкрутом, знаходився в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та був зареєстрований платником податку на додану вартість, а також задекларував податкові зобов'язання в розрізі правовідносин із позивачем для сплати до Державного бюджету (копії податкових декларацій ТОВ «Інтелект Системс»по ПДВ із додатками № 5 щодо визначення зобов'язань в розрізі контрагентів містяться в матеріалах справи).

Також, податковим органом не було надано суду доказів того, що на момент укладення зазначених договорів, установчі документи ТОВ «Інтелект Системс» були визнані недійсними, чи було анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000662305 від 26 березня 2012 року та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.