Ухвала суду № 25990376, 28.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17907/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Ампер»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень №0004342307 від 08 серпня 2011 року, №0005602308 від 26 серпня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Ампер»(далі -Позивач, ТОВ «ТД Ампер») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -Відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання незаконними дій Відповідача щодо складання актів перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень від 08 липня 2011 року №0004342307 та від 26 серпня 2011 року №0005602308; скасування податкових повідомлень-рішень від 08 липня 2011 року №0004342307 та від 26 серпня 2011 року №0005602308.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2012 року позов задоволено частково -визнано протиправними податкові повідомлення-рішення від 08 липня 2011 року №0004342307 та від 26 серпня 2011 року №0005602308 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2011 року №0004342307. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено правомірність включення до складу податкового кредиту 843 554,00 грн. податку на додану вартість, а тому позовні вимоги є повністю обґрунтованими. Крім того, суд зауважив, що Відповідачем не подано жодних доказів нікчемності укладеного Позивачем з ТОВ «Астана К», на підставі якого ТОВ «ТД Ампер»було сформовано податковий кредит. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції звернув увагу на те, що податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2011 року №0005602308 в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій було скасовано рішенням ДПА у м. Києва і повторного скасування не потребує, а дії Відповідача щодо складання акту перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення прямо передбачені положеннями ПК України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що контрагент Позивача має ознаки фіктивності, а тому сформований ТОВ «ТД Ампер»на підставі виписаних ТОВ «Астана К»податкових накладних податковий кредит є незаконним.

В судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник Позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у серпні 2011 року посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ТД Ампер» з питань достовірності задекларованих показників у декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Астана К»за березень, травень 2011 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: пп. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 843 248,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 08.08.2011 року №1799/2308/37355862. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення форми «В4»: від 05 липня 2011 року №0004342307, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 843 554,00 грн. (у тому числі за основним платежем -843 554,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1,00 грн.); від 26 серпня 2011 року №0005602308, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 944,00 грн. (у тому числі за основним платежем -944,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1,00 грн.).

Як вірно встановлено судом, за результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 року №0004342307 залишене без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 26.08.2011 року №0005602308 -задоволено частково та скасовано зазначене рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

Вирішуючи питання про реальність укладеного між контрагентами договору, суд першої інстанції вірно встановив, що Позивачем у березні 2011 року з ТОВ «Астана К»було укладено договір поставки від 26 березня 2011 року №26-03 (далі -Договір), за яким контрагент як постачальник товару зобов'язується поставити Позивачу товар -електротехнічну продукцію у номенклатурі, кількості і по ціні та термінах, вказаних у специфікації до договору, яка є його невід'ємною частиною. При цьому суд правильно звернув увагу на те, що розрахунки між сторонами договору здійснювалися у безготівковій та вексельній формах.

На думку суду першої інстанції, реальність укладеного Договору підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: накладних від 27.04.2011 року № 23 та від 28.04.2011 року № 25; акт приймання-передачі векселів № 1 на загальну суму 3 573 276,32 грн.; податкові накладні від 30.03.2011 року № 1137 на суму 2 473 540,00 грн. (в т.ч. ПДВ 412 256,67 грн.), від 31.03.2011 року № 1167 на суму 300 000,00грн. (в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн.), від 21.04.2011 року № 1937 на суму 747 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 124 500,00 грн.), від 22.04.2011 року № 1947 на суму 747 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 124 500,00 грн.), від 27.04.2011 року № 2637 на суму 2 667 932,16 грн. (в т.ч. ПДВ 444 655,36 грн.), від 28.04.2011 року № 2667 на суму 2 399 344,16 грн. (в т.ч. ПДВ 399 890,69 грн.).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 203, 204, 228 ЦК України, ст. 207 ГК України дійшов до обґрунтованого висновку, що підстав для визнання недійсним укладеного Позивачем з ТОВ «Астана К»Договору немає. Крім того, суд вірно наголосив на тому, що податковим органом не надано ні матеріалів перевірки ТОВ «Астана К», ні інших матеріалів, які стали підставами для висновків під час проведення перевірок, та які б підтверджували його доводи щодо відсутності у зазначеного товариства адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань за укладеним Договором та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, які стали підставою вважати укладений ним правочин фіктивним.

За таких обставин повністю обґрунтованим, на думку колегії суддів, є заснований на положеннях п. 185.1 ст. 185, пп. 198.1 -198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позиції Відповідача щодо заниження Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Оскільки, як вірно зауважив суд, наявні у матеріалах справи податкові накладні (а.с. 103 -109), виписані Позивачу ТОВ «Астана К», відповідали всім визначеним положеннями Податкового кодексу України вимогам.

Окрім іншого, судова колегія критично оцінює позицію Апелянта щодо того, що встановлення факту взаємовідносин Позивача суб'єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ «ТД Ампер», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2011 року №0005602308, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки вказане рішення в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій було скасовано рішенням ДПА у м. Києві від 11 листопада 2011 року №10887/10/25-114, то повторному скасуванню в судовому порядку останнє не підлягає.

Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є твердження суду першої інстанції про те, що дії податкового органу щодо складання акта перевірки та винесенні податкового повідомлення-рішення прямо передбачені приписами ст. 86 Податкового кодексу України, а тому відсутні правові підстави для визнання їх неправомірними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Ампер»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень №0004342307 від 08 серпня 2011 року, №0005602308 від 26 серпня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.