Ухвала суду № 25990374, 28.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12689/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0001022380 від 14 квітня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»(далі - Позивач, ТОВ «АвтоЦентр-Київ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -Відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001022380 від 14 квітня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2012 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб, які використовують цю символіку, зокрема слово «Київ» з комерційною метою, а у випадку використання слова «Київ» підприємством, установою та організацією для визначення свого місцезнаходження, зазначений збір нею не сплачується.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було досліджено всіх фактичних обставин справи, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник Позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у березні 2011 року посадовими особами ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «АвтоЦентр-Київ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. У ході перевірки податковим органом виявлено порушення Позивачем, зокрема, ст. ст. 1, 12 Декрету КМ України «Про місцеві податки і збори»від 20 травня 1993 року №56-93, розпорядження КМДА від 15 січня 1996 року №39, п. 3 затвердженого рішенням Київської міської ради від 09 березня 2006 року №149/3240 Положення про збір за право використання символіки міста Києва, в результаті чого занижено збір за право використання місцевої символіки на загальну суму 141 427 грн.; абз. «б»пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України; п. 13.2 ст. 13 Закону України, що виявилося у неподанні до податкового органу 12 податкових розрахунків збору за право використання місцевої символіки. Результати перевірки зафіксовані в акті від 29 березня 2011 року №65/23-80/33549796. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 14 квітня 2011 року №0001022380, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі збору за використання місцевої символіки на загальну суму 178 823,75 грн. (у тому числі за основним платежем -141 427,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -37 396,75 грн.).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України №56-93 від 20 травня 1993 року «Про місцеві податки і збори»збір на право використання місцевої символіки відноситься до місцевих податків і зборів. При цьому суд вірно зауважив, що згідно ст. 12 Декрету збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування. Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту п. 3 затвердженого рішенням Київської міської ради від 09 березня 2006 року №149/3240 Положення про збір за право використання символіки міста Києва випливає, що платниками збору є всі суб'єкти господарювання, які використовують символіку міста Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ, організацій, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.

Судом вірно встановлено, що згідно пункту 76 Переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 39 від 15 січня 1996 року, до складу зазначеного переліку включено назву «Київ».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає повністю обґрунтованим висновок Окружного адміністративного суду м. Києва про те, що збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб, які використовують цю символіку, зокрема слово «Київ»з комерційною метою, а у випадку використання слова «Київ»підприємством, установою та організацією для визначення свого місцезнаходження, зазначений збір нею не сплачується.

Досліджуючи подані сторонами документи і матеріали, суд першої інстанції вірно звернув увагу на той факт, що місцезнаходженням Позивача є м. Київ, пр-т. Перемоги, 136, оф. 34. При цьому суд обґрунтовано підкреслив, що слово «Київ»в оформленні вивіски Позивача не використовувалося. Для комерційної діяльності ТОВ «АвтоЦентр-Київ»використовує торгові знаки -"FIAT", "LADA", "CHERY", а слово Київ використовується останнім виключно для визначення свого місцезнаходження.

За таких обставин колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправний характер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та необхідність його скасування.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0001022380 від 14 квітня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.