Рішення № 25986757, 11.09.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.12 Справа № 27/5014/2108/2012

Суддя Лазненко Л.Л, за участю секретаря судового засідання Дрожанової О. В., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Перевальській ремонтно-механічний завод»,

м. Луганськ

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 22143 грн. 04 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача: юрисконсульт відокремленого підрозділу «Перевальській механічний завод»ДП «Луганськвугілля»- ОСОБА_2, довіреність № 03/5-557 від 30.12.2011;

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3 виданий Алчевським МВ УМВС України в Луганській області 09.08.2006;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 21582 грн. 60 коп. боргу, 517 грн. 98 коп. пені та 42 грн. 46 коп. 3% річних за договором поставки № 151 від 29.06.2011.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошена перерва з 04.09.2012 до 11.09.2012 для обґрунтування сторонами своїх доводів за позовом.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не представив.

Позивачем у справі письмово доведено суду про зміну розміру позовних вимог в частині стягнення пені (заява № 03/01-718 від 10.09.2012).

Дана заява прийнята судом в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем надана письмова відповідь до вимог про оплату, в якої зроблено посилання на договір № 296 від 10.12.2010 та здійснення за ним відвантаження продукції за накладними № 2 від 06.01.2012 та № 3 від 26.01.2012, доданими до справи.

З урахуванням цього, відповідач борг по договору поставки № 151 від 29.06.2011 не визнає у повному обсязі.

Доводи відповідача не можуть прийматися судом, оскільки поставка за накладними № 2 від 06.01.2012 та № 3 від 26.01.2012 здійснена за іншим договором № 296 від 10.12.2010, а не за договором № 151 від 29.06.2011, за яким заявлено до стягнення борг за позовом у справі.

Судом задовольняється позов з урахуванням його уточнення, а доводи відповідача вважаються необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази, суд встановив наступні обставини.

Між Державним підприємством «Луганськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод»та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 укладений договір постачання продукції № 151 від 29.06.2011.

Згідно видаткових накладних № 169 від 30.06.2011 на суму 4421 грн. 47 коп., № 212 від 20.07.2011 на суму 7842 грн. 52 коп., № 213 від 20.07.2011 на суму 6132 грн. 00 коп., № 205 від 01.08.2011 на суму 4320 грн. 00 коп., № 206 від 01.08.2011 на суму 4320 грн. 00 коп., № 6 від 05.08.2011 на суму 4320 грн. 00 коп., № 1476 від 12.08.2011 на суму 4320 грн. 00 коп., № 242 від 05.09.2011 на суму 3240 грн. 00 коп., № 252 від 14.09.2011 на суму 2700 грн. 00 коп., № 10 від 16.09.2011 на суму 2005 грн. 80 коп., № 13 від 22.09.2011 на суму 12605 грн. 22 коп., № 15 від 23.09.2011 на суму 2206 грн. 38 коп., № 19 від 07.10.2011 на суму 8640 грн. 00 коп., № 25 від 18.11.2011 на суму 9720 грн. 00 коп., № 31 від 07.12.2011 на суму 32400 грн. 00 коп., № 36 від 15.12.2011 на суму 16150 грн. 15 коп., № 37 від 16.12.2011 на суму 2470 грн. 01 коп., № 2 від 04.01.2012 на суму 4938 грн. 84 коп., № 3 від 04.01.2012 на суму 2005 грн. 80 коп. позивач передав у власність відповідача продукцію на загальну суму 134758 грн. 19 коп.

За отриману продукцію 11.07.2012 відповідачем був здійснений частковий безготівковий розрахунок на суму 2000 грн. 00 коп.

Згідно укладеного договору № 296 від 10.12.2010 відповідач з грудня 2010 по грудень 2011 поставив на адресу позивача товар на загальну суму 164190 грн. 59 коп. За отриманий від відповідача товар позивач з грудня 2010 по грудень 2011 здійснив частковий безготівковий розрахунок на суму 53015 грн. 00 коп.

Відповідач не здійснив повний розрахунок перед позивачем за отриману продукцію в сумі 132758 грн. 19 коп.

Враховуючи, що ст. 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, таким чином, залишається різниця сум між дебіторською та кредиторською заборгованістю в розмірі 21582 грн. 60 коп., яка виникла за відвантажену продукцію.

Згідно п. 3.2 договору № 151 від 29.06.2011 відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити оплату продукції, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 2-х банківських днів, згідно наданого розрахунку.

23.07.2012 за вих. № 03/01-571 відокремленим підрозділом «Перевальський ремонтно-механічний завод»під розпис передано відповідачу вимогу про сплату 21582 грн. 60 коп. в 2-х денний строк з зазначенням рахунку.

Відповідач вимогу не задовольнив, чим допустив прострочення зобов'язання по сплаті вартості продукції.

Актом звірення розрахунків фізична особа-підприємець визнав заборгованість у сумі 21582 грн. 60 коп.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Згідно п. 6.2 договору встановлено, що винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% вартості продукції, по якій допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

За прострочення розрахунків по договору позивачем нарахована сума пені -212 грн. 29 коп. (заява про уточнення позовних вимог від 10.09.2012).

Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем нарахована 3% річних у сумі 42 грн. 46 коп. за період з 25.07.2012 по 17.08.2012.

Відповідач відзив на позовну заяву та контррозрахунок суми позову суду не представив, що не є перешкодою для розгляду справи.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з урахуванням їх уточнення.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог. Оскільки в даній справі судовий збір сплачено у мінімальному розмірі судового збору (1,5 розміри мінімальної заробітної плати) питання про повернення судового збору не вирішується.

У судовому засіданні 11.09.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі Відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод», 94300, вул. Дзержинського, 25, м. Перевальськ Луганської області, ідентифікаційний код 26411479, - 21582 грн. 60 коп. боргу, - 212 грн. 29 коп. пені, - 42 грн. 46 коп. 3% річних, - 1603 грн. 38 коп. судового збору, видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 13.09.2012.

Суддя Л.Л. Лазненко