Рішення № 25986400, 10.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-76/10659-2012 10.09.12Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Костюченко А.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 5011-76/10659-2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ,

до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України , м. Київ,

про стягнення 558 129,92 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію,

за участю представників сторін:

позивача -Іваненко І.П. (довіреність від 13.02.2012 №93/2012/02/13-18);

відповідача -Прокопець М.Р. (довіреність від 03.03.2012 № 4511/06/10-12-МП).

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі -ПАТ «Київенерго») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі -Міністерство): 523 166, 75 грн. заборгованості, 1 265, 05 грн. втрат від інфляції, 3% річних у сумі 6 625, 31 грн. і 27 072, 81 грн. пені, а всього 558 129, 92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: сторонами 15.10.2008 укладено договір № 312362 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір), за приписами якого позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення -в період опалювального сезону, гарячого водопостачання -протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до Договору, яку Міністерство зобов'язане оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі; відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого за період з 01.11.2011 по 01.07.2012 утворилася заборгованість у сумі 523 166, 75 грн., яка і підлягає стягненню з Міністерства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.08.2012 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 23.08.2012.

У судовому засіданні 23.08.2012 представниками позивача і відповідача подано суду докази підтвердження оплати Міністерством 24.07.2012 основного боргу в сумі 523 166, 75 грн. (копія платіжного доручення № 400).

Представником відповідача подано суду відзив на позовну заяву, в якому Міністерство заперечує проти доводів позову і просить відмовити в стягненні основного боргу внаслідок його погашення та відмовити в стягненні штрафних санкцій з огляду на те, що: відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Міністерство реорганізовано та утворено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України і Державну службу геології та надр України; Міністерством екології та природних ресурсів України у 2011 році подавалися до Державної казначейської служби України документи для розрахунків з ПАТ «Київенерго», однак у зв'язку з внесенням змін до Закону України «Про здійсненя державних закупівель»платежі не здійснювалися без проведення тендерних процедур; у свою чергу, Міністерство екології та природних ресурсів України у 2011 році також не мало можливості провести тендер із закупівлі теплової енергії, оскільки кошторисом не було затверджено необхідних витрат та не укладено відповідного договору.

У судовому засіданні 23.08.2012 оголошено перерву до 10.09.2012.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.10.2008 Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є ПАТ «Київенерго») і Міністерством укладено Договір, за умовами якого:

- позивач зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення -в період опалювального сезону, гарячого водопостачання -протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до Договору (підпункт 2.2.1 пункту 2.2);

- Міністерство зобов'язане виконувати умови і порядок оплати в обсягах і в терміни, передбачені додатком № 4 до Договору (підпункт 2.3.2 пункту 2.3).

Додатком № 3 до Договору передбачено, що розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію проводяться за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації. З 01.01.2011 тарифи затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики.

Згідно з пунктами 2 і 3 додатку № 4 до Договору Міністерство щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки повертає у РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; сплату Міністерство виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивач з 01.11.2011 по 01.07.2012 поставив відповідачу теплову енергію на суму 523 166, 75 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) та довідкою ПАТ «Київенерго»про розрахунок основного боргу. Крім того, сума відповідної заборгованості не заперечувалася Міністерством.

Відповідач оплатив вартість отриманої та спожитої теплової енергії 24.07.2012 (до дати звернення позивача до суду з даним позовом, що підтверджується наданим ПАТ «Київенерго»розрахунком основного боргу за теплову енергію та платіжним дорученням від 24.07.2012 № 400), а тому в частині позовних вимог про стягнення з Міністерства основного боргу в сумі 523 166, 75 грн. слід відмовити (у тому числі враховуючи наведене у пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідно до якого якщо предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене господарський суд міста Києва дійшов висновку що Міністерство не може бути звільнене від відповідальності за неналежне виконання умов Договору внаслідок його реорганізації.

Суд, врахувавши, що позивачем визначено період, за який він має намір стягнути інфляційну складову боргу (з грудня 2011 року по квітень 2012 року), та період, за який підлягає стягненню 3 % річних (з грудня 2011 року по червень 2012 року), перевіривши здійснений ПАТ «Київенерго»розрахунок, дійшов висновку, що стягненню з Міністерства підлягає 1 265, 05 грн. втрат від інфляції та 3% річних у сумі 6 625, 31 грн.

Крім того, у частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України та статтями 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.5 додатку №4 до Договору передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду ПАТ «Київенерго»нараховує Міністерству пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої законодавством України.

Так, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за визначений ПАТ «Київенерго»період з грудня 2011 року по червень 2012 року, становить 27 072, 81 грн.

Разом з тим, частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в статті 233 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Господарський суд міста Києва, враховуючи те, що: відповідач до початку розгляду даної справи по суті погасив заборгованість за Договором; Міністерство є бюджетною установою; порушення зобов'язання за Договором спричинено в тому числі реорганізацією Міністерства на підставі Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», - вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з Міністерства, на 60%, а отже, стягненню з відповідача підлягає 10 829, 13 грн. пені, у задоволенні ж позову про стягнення решти суми пені слід відмовити.

З огляду на приписи статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35; ідентифікаційний код 00013735) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 15; ідентифікаційний код 00131305): 1 265 (одну тисячу двісті шістдесят п'ять) грн. 05 коп. втрат від інфляції, 3% річних у сумі 6 625 (шість тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 31 коп., 10 829 (десять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 13 коп. і 390 (триста дев'яносто) грн. 69 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.09.2012.

Суддя О. Марченко