Рішення № 25986389, 06.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/9136-2012 06.09.12

За позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До відповідача комунального підприємства «Синьоозерне»Подільської районної у м. Києві ради

Про стягнення 155449,88 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Гаркавенко С.В. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Київенерго»до комунального підприємства «Синьоозерне»Подільської районної у м. Києві ради про стягнення з останнього 155449,88 грн., а саме: 140949,08 грн. боргу, 7895,99 грн. пені, 3638,50 грн. інфляційних та 2966,31 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриману теплову енергію у гарячій воді.

Ухвалою суду від 09.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/9136-2012.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.09.2008 р. між АЕК «Київенерго»(правонаступник публічне акціонерне товариство «Київенерго») (постачальником) та комунальним підприємством «Синьоозерне»Подільської районної у м. Києві ради (абонентом) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1020172 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) його предметом є зобов'язання постачальника щодо виробництва та постачання для потреб опалення та гарячого водопостачання теплової енергії, та зобов'язання споживача її оплати.

У пункті 2.1 Договору визначено, що сторони зобов'язалися керуватися Правилами користування тепловою енергією.

Основним обов'язком постачальника, який складає предмет Договору, є обов'язок безперебійно постачати абоненту теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення -в період опалювального сезону, а також гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими абонентом величинами приєднаного теплового навантаження (п. 2.2.1 Договору), а абонент дотриматись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 1 до Договору (п. 2.3.1 Договору).

Відповідно до п. 5 додатку 4 до Договору відповідач щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту облікову картку (табуляграму) фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 3 додатка № 4 до Договору відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) здійснює оплату вартості заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо на початок місяця.

Згідно зі звертанням-дорученням відповідача Договір укладено з метою постачання теплової енергії для потреб житлового будинку № 3-Б по вул. Г. Гонгадзе в м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов'язків, які, у сукупності, і визначають правову природу договору.

Предметом Договору є постачання позивачем за плату теплової енергії відповідачу у вигляді гарячої води, тобто за своєю правовою природою він є договором енергопостачання (параграф 3 глави 29 Господарського кодексу України), платником за яким є сторона за договором, на користь якої він укладений, тобто відповідач.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку.

Нарахування відповідачу здійснювалося відповідно до п. 2.1 Договору за тарифами, встановленими та затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, визначеними в додатку 3 до Договору, та за тепловими навантаженнями та обсягами, визначеними у звертанні-дорученні про укладення Договору та в додатку 1 до Договору.

Оскільки у період з 01.01.2011 р. по 01.06.2012 р. відповідач належним чином не виконував зобов'язання щодо оплати поставленої теплової енергії, в нього утворилась заборгованість на суму 140949,08 грн..

Позивач, подавши 06.07.2012 р. позовну заяву до суду, заявив до стягнення 140949,08 грн. заборгованості. У той же час, станом на вказану дану відповідачем частково погашено заборгованість на суму 7914,41 грн.. Таким чином, вимоги про стягнення 7914,41 грн. заборгованості необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований факт наявності боргу у відповідача перед позивачем станом на 06.07.2012 р. в сумі 133034,67 грн..

Під час розгляду справи відповідачем було погашено 7056,13 грн. боргу, що є підставою для припинення в цій частині провадження на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Вимоги про стягнення з відповідача 125978,54 грн. основного боргу є законними та обґрунтованими.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7 додатку № 4 до Договору за несвоєчасну сплату за поставлену теплову енергію передбачено пеню, яка нараховується на суму фактичного боргу у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу до моменту повного погашення боргу, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Суд приймає розрахунок пені за період з січня 2012 р. по травень 2012 р. на суму 7895,99 грн., наданий позивачем, як вірний.

Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню за визначений позивачем період (з січня 2011 року по травень 2012 року) 2966,31 грн. трьох процентів річних та 3638,50 грн. інфляційної складової боргу (129617,04 грн. борг з урахуванням інфляційної складової).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 129617,04 грн. боргу з урахуванням інфляційної складової, 7895,99 грн. пені та 2966,31 грн. трьох процентів річних, а загалом 140479,34 грн.. У стягненні 7914,41 грн. основного боргу судом відмовлено.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 2950,71 грн. судового збору, оскільки його неправомірні дії призвели до звернення з позовом до суду. Судовий збір з вимог про стягнення 7056,13 грн. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Синьоозерне»Подільської районної у м. Києві ради (04208, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, 7, корпус А, код 35669329) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 129617,04 грн. боргу з урахуванням інфляційної складової, 7895,99 грн. пені, 2966,31 грн. трьох процентів річних, 2950,71 грн. судового збору.

Припинити провадження в частині вимог про стягнення 7056,13 грн. боргу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 14.09.2012 р.

Суддя С. А. Ковтун