Ухвала суду № 25984488, 12.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 року м. Київ К-33535/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: суддя Бухтіярова І.О. -головуючий, судді Костенко М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області

на постанову Господарського суду Київської області від 15.04.2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 року

у справі № А18/034-08

за позовом Кредитної спілки «Господар»

до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Господар»(далі -позивач, КС «Господар») звернулась у січні 2008 року до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області (далі -відповідач, ДПІ у Макарівському районі Київської області) про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Макарівському районі Київської області № 0026621700/0 від 29.12.2007 року в частині стягнення з позивача 3550,00 грн. податку з доходів фізичних осіб та 7100,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Київської області від 15.04.2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 року позов задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області № 0026621700/0 від 29.12.2007 року в частині нарахування Кредитній спілці «Господар»податкового зобов'язання в сумі 10 650,00 гривень, з яких 3550,00 гривень -основний платіж та 7100,00 гривень -штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд.

В своїх заперечення КС «Господар»зазначає, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Спірним у даній справі є правомірність прийняття 29.12.2007 року ДПІ у Макарівському районі Київської області повідомлення-рішення № 0026621700/0, яким позивачу за порушення пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 10 650,00 гривень, з яких основний платіж -3550,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -7100,00 грн.

Спірне повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки № 238/137/23-0/25896724 від 21.12.2007 року, яким встановлено, що в порушення положень пп. 9.2.3. п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»доходи фізичних осіб нараховані у вигляді процентів на пайові додаткові внески членів позивача не були оподатковані податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною у п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

В частині 1 статті 1 Закону України «Про кредитні спілки»зазначено, що кредитна спілка -це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до пп. 9.2.3. п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.

Податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату) (пп. 9.2.1. п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Пунктом 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, з правового змісту наведених законодавчих норм вбачається, що дохід, нарахований членам кредитної спілки у вигляді процентів на їх пайові внески, має оподатковуватись за ставкою 5 відсотків, а не за ставкою 13 відсотків.

Оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки регулюється зазначеним пунктом з 01.01.2005 року у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Крім того, цілком обґрунтованими є і посилання суд судів попередніх інстанцій на те, що згідно з підпунктом 22.1.4. п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в якому зазначено, що підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

Отже, виплата процентів на внески членам кредитних спілок, включаючи проценти на пайові внески та внески на депозитні рахунки, підлягає оподаткуванню відповідно до п. 7.2. ст. 7 Закону лише з 01.01.2010 року.

Судами обґрунтовано зазначено, що оподаткування вищезазначених процентів до 01.01.2005 року не проводилось, оскільки відповідно до пп. 4.3.5. п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції від 23.12.2004 року) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), а саме суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються: а) професійними та творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом; б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону; в) іншими неприбутковими організаціями та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам.

Слід також зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 01.07.2004 року № 1985-ІV внесено зміни до п. 4.3.5, а саме підпункт «в»після слів «неприбутковими організаціями»доповнено словами «(крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ)». При цьому зазначені зміни набувають чинності з 01.01.2005 року. Таким чином, зазначений пункт з 01.01.2005 року припиняє регулювання оподаткування виплат (процентів), які здійснюються кредитними спілками.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214, 215, 220, 222-224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області -відхилити.

Постанову Господарського суду Київської області від 15.04.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 року у справі № А18/034-08 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько