Постанова № 25983527, 04.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/137

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 вересня 2012 року 17:06 № 2а-8517/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Маркет-Плазо" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000123910 від 17.05.2012 р., за участі представників сторін:

представник позивача Ігнатьєва І.В.;

представник відповідача Єненко М.С.;

свідок Михайлова В.І.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Маркет-Плазо" (далі - позивач, ДП "Маркет-Плазо") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач, ОДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000123910 від 17.05.2012 р. (далі - ППР № 0000123910).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-8517/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2012 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-8517/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2012 р. зупинено провадження у справі № 2а-8517/12/2670 до вирішення адміністративної справи № 2а-1570/1384/2012 Одеським окружним адміністративним судом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Сан-Кор Трейд" (код ЄДРПОУ 32896290) за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт від 17.02.2012 р. № 144/42-40/32251573 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 643 000,00 грн., в т.ч. за травень 2011 року на суму 505 000,00 грн., за червень 2011 року на суму 138 000,00 грн.

Листом від 23.02.2012 р. № 37 позивач звернувся до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП із запереченням на Акт перевірки.

На підставі Акту перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2012 р. № 0000334240 (далі - ППР № 0000334240), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 643 002,00 грн., з яких: 643 000,00 грн. - основний платіж, 02,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

12 березня 2012 року позивач звернувся до ДПС у м. Києві зі скаргою № 12/03-2 (вх. ДПС у м. Києві № 903/10 від 13.03.2012 р.) на ППР № 0000334240.

Рішенням від 10.05.2012 р. № 2676/10/12-414 про результати розгляду первинної скарги ДПС у м. Києві скасувала ППР № 0000334240 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн., а в іншій частині ППР залишила без змін, а первинну скаргу позивача задовольнила частково.

На підставі Акту перевірки та рішення ДПС у м. Києві від 10.05.2012 р. № 2676/10/12-414 про результати розгляду первинної скарги, відповідачем згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 54.3 ст. 54, ст. 56, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України було прийнято ППР № 0000123910, відповідно до якого позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 643 000,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 01,00 грн., всього на суму 643 001,00 грн.

22 травня 2012 року позивач звернувся до ДПС України зі скаргою (вх. ДПС України № 7992/6 від 22.05.2012 р.) на ППР № 0000123910.

Рішенням від 11.06.2012 р. № 9744/6/10-2115 про результати розгляду скарги ДПС України залишила скаргу позивача без задоволення, а ППР № 0000123910 - без змін.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з позовними вимогами ДП "Маркет-Плазо", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV).

Судом встановлено, що між ТОВ "Сан-Кор Трейд" (Продавець) та ДП "Маркет-Плазо" (Покупець) було укладено Договір № 597 від 28.01.2011 р. та Додаткову угоду № 1 від 30.06.2011 р. до Договору № 597 від 28.01.2011 р.

27 травня 2011 року на виконання умов Договору № 597 від 28.01.2011 р. ТОВ "Сан-Кор Трейд" передало, а ДП "Маркет-Плазо" прийняло у власність товар: горіх волоський без шкарлупи (ядро горіха) врожаю 2010 року у кількості 60,00 тон по ціні 50 500,00 грн. за 1 тону (в т.ч. ПДВ - 8 416,67 грн.) на загальну суму 3 030 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 505 000,00 грн.

Відвантаження товару підтверджується наступними первинними документами:

видатковою накладною № 284 від 27.05.2011 р. та актом приймання-передачі товару № 1 від 27.05.2011 р. до Договору № 597 від 28.01.2011 р. На вищевказану поставку ТОВ "Сан-Кор Трейд" надало ДП "Маркет-Плазо" податкову накладну № 39 від 27.05.2011 р. на загальну суму 1 515 000,00 грн. (без ПДВ: 1 262 500,00 грн.), в т.ч. ПДВ - 252 500,00 грн., яка була включена до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ДП "Маркет-Плазо" за травень 2011 року та податкової декларації ДП "Маркет-Плазо" з податку на додану вартість за травень 2011 року;

видатковою накладною № 285 від 27.05.2011 р. та актом приймання-передачі товару № 2 від 27.05.2011 р. до Договору № 597 від 28.01.2011 р. На вищевказану поставку ТОВ "Сан-Кор Трейд" надало ДП "Маркет-Плазо" податкову накладну № 40 від 27.05.2011 р. на загальну суму 1 515 000,00 грн. (без ПДВ: 1 262 500,00 грн.), в т.ч. ПДВ - 252 500,00 грн., яка була включена до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ДП "Маркет-Плазо" за травень 2011 року та податкової декларації ДП "Маркет-Плазо" з податку на додану вартість за травень 2011 року.

30 червня 2011 року на виконання умов Договору № 597 від 28.01.2011 р. та Додаткової угоди № 1 від 30.06.2011 р. до Договору № 597 від 28.01.2011 р. ТОВ "Сан-Кор Трейд" передало, а ДП "Маркет-Плазо" прийняло у власність товар: насіння гарбузове, продовольче врожаю 2010 року у кількості 36,00 тон по ціні 23 000,00 грн. за 1 тону (в т.ч. ПДВ - 3 833,33 грн.) на загальну суму 828 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 138 000,00 грн.

Відвантаження товару підтверджується наступними первинними документами:

видатковою накладною № 349 від 30.06.2011 р. та актом приймання-передачі товару № 3 від 30.06.2011 р. до Договору № 597 від 28.01.2011 р. На вищевказану поставку ТОВ "Сан-Кор Трейд" надало ДП "Маркет-Плазо" податкову накладну № 51 від 30.06.2011 р. на загальну суму 828 000,00 грн. (без ПДВ: 690 000,00 грн.), в т.ч. - ПДВ 138 000,00 грн., яка була включена до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ДП "Маркет-Плазо" за червень 2011 року та податкової декларації ДП "Маркет-Плазо" з податку на додану вартість за червень 2011 року.

На період здійснення господарських взаємовідносин між ДП "Маркет-Плазо" та ТОВ "Сан-Кор Трейд" контрагент позивача був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, установчі документи та реєстраційні документи ТОВ "Сан-Кор Трейд" були діючими, в Акті перевірки відсутні дані про визнання їх недійсними в суді, був зареєстрований в органах Державної податкової служби України платником податків та платником податку на додану вартість.

Товар, придбаний ДП "Маркет-Плазо" у ТОВ "Сан-Кор Трейд" згідно Договору № 597 від 28.01.2011 р. та Додаткової угоди № 1 від 30.06.2011 р. до Договору № 597 від 28.01.2011 р. в період з травня по червень 2011 року, в подальшому був експортований за межі митної території України на підставі Контракту № R-2801 від 28.01.2011 р., укладеного між "WEYMAR INDUSTRIES LLP" (Великобританія) та ТОВ "Ріад" (Комісіонер), який діяв від свого імені та за рахунок ДП "Маркет-Плазо" (Комітент) на підставі Договору комісії № К-2801/1 від 28.01.2011 р. (товар: горіх волоський без шкарлупи (ядро горіха) врожаю 2010 року у кількості 60,00 тон був переданий від Комітента Комісіонеру 27 травня 2011 року, що підтверджується Актом № 2 приймання-передачі товару на комісію від 27.05.2011 р. до Договору комісії № К-2801/1 від 28.01.2011 р.; товар: насіння гарбузове, продовольче врожаю 2010 року у кількості 36,00 тон був переданий від Комітента Комісіонеру 30 червня 2011 року, що підтверджується Актом № 3 приймання-передачі товару на комісію від 30.06.2011 р. до Договору комісії № К-2801/1 від 28.01.2011 р.) та підтверджується наступними вантажно-митними деклараціями: ВМД № 508000009/2011/010292; ВМД № 508000009/2011/010299; ВМД № 508000009/2011/010295; ВМД № 508000009/2011/010620; ВМД № 508000009/2011/005116; ВМД № 508000009/2011/005625.

Разом з тим, згідно матеріалів, наданих відповідачу ДПІ у Печерському районі м. Києва, встановлено відсутність реального характеру фінансово-господарських операцій ТОВ "Сан-Кор Трейд" з ТОВ "Агентство Незалежної Експертизи "М.Т.К.". Перевіркою контрагента позивача встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що усі операції купівлі-продажу між ДП "Маркет-Плазо" та ТОВ "Сан-Кор Трейд" не спричиняють реального настання правових наслідків, тому є нікчемними та такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичне отримання позивачем відповідного товару та виконання сторонами умов договору підтверджується наявною в матеріалах справи вищевказаною первинною документацією.

Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам ДП "Маркет-Плазо" з ТОВ "Сан-Кор Трейд" зроблено на підставі первинних документів, а саме податкових накладних, суми ПДВ по яким були включені до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період, що підтверджується Актом перевірки.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім цього, пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відтак, податкові накладні, які зазначені в Акті перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим п. 201.4 ст. 201 ПК України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Закону № 996-XIV. ТОВ "Сан-Кор Трейд" на час вчинення правочинів було зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні. Реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сан-Кор Трейд" органом державної податкової служби під час перевірки не досліджувалась, факт сплати податку контрагентом позивача не перевірявся.

Крім цього, суд не погоджується з висновками Акта перевірки про нікчемність правочинів, укладених між ДП "Маркет-Плазо" і ТОВ "Сан-Кор Трейд", виходячи з нижченаведеного.

Частина 1 ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в Акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за Договором № 597 від 28.01.2011 р. та Додатковою угодою № 1 від 30.06.2011 р. до Договору № 597 від 28.01.2011 р. позивачем було придбано у власність відповідний товар.

Даний товар, отриманий позивачем, не є обмеженим в цивільному обороті, отриманим внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даного товару також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріалами справи підтверджується фактична поставка товару позивачу, а саме наявність актів приймання-передачі товару.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо вищевказаних документів не надано.

Суд дійшов висновку, що Договір № 597 від 28.01.2011 р. та Додаткова угода № 1 від 30.06.2011 р. до Договору № 597 від 28.01.2011 р., укладені позивачем з ТОВ "Сан-Кор Трейд", на час здійснення відповідних фінансово-господарських взаємовідносин між цими підприємствами був дійсним (чинним) та правомірним, у зв'язку з чим створював обумовлені ним юридичні наслідки, оскільки чинність вказаного договору доведена відсутністю судових рішень, які набрали законної сили, про визнання відповідного правочину (договору), згідно ст. 234 ЦК України, недійсним та наявністю доказів виконання цього договору належним чином та в повному обсязі.

Крім цього, ОДПС не вправі встановлювати правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним лише на підставі закону та без відповідного рішення суду про визнання такого правочину недійсним, оскільки він не порушує публічний порядок і доказів того, що правочин визнано судом недійсним відповідачем не надано, а реальність здійснених операцій підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Аналогічний висновок викладено в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 р. у справі № 2а-976/11/2670 (колегія суддів у складі: головуючого Старової Н.Е., суддів Оксененко О.М., Бистрик Г.М.).

Відтак, судом не приймаються посилання відповідача в Акті перевірки на факт нікчемності укладеного між позивачем та ТОВ "Сан-Кор Трейд" правочину, виходячи з висновку матеріалів, наданих відповідачу ДПІ у Печерському районі м. Києва, якими встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними в силу закону, оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Враховуючи наведене, суд вважає висновки Акту перевірки щодо порушення позивачем вимог п. 198.1, 198.6 ст. 198 ПК України такими, що не відповідають дійсності, відтак, ППР № 0000123910 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП "Маркет-Плазо" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов дочірнього підприємства "Маркет-Плазо" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 17.05.2012 р. № 0000123910.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України судові витрати на користь дочірнього підприємства "Маркет-Плазо" у розмірі 2 146,00 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова